|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас|Історія України 7 клас]]>>Історія України: Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.''' <metakeywords>Історія України, клас, урок, на Тему, Походження назви «Русь», Князювання Аскольда, Правління Олега, Князь Ігор, Походи проти Візантії</metakeywords> | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас|Історія України 7 клас]]>>Історія України: Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.''' <metakeywords>Історія України, клас, урок, на Тему, Походження назви «Русь», Князювання Аскольда, Правління Олега, Князь Ігор, Походи проти Візантії</metakeywords> |
| | | |
- | Політичний розвиток Полянського княжіння зумовив виникнення на рубежі VIII-IX ст. державного утворення, за яким пізніше закріплюється найменування Русь. Оскільки столицею нової держави виступав Київ, то історики ХІХ-ХХ ст. почали називати її Київською Руссю. Територіальним ядром держави етапі землі Середнього Подніпров'я, де проживали поляни, деревляни та сіверяни. | + | Політичний розвиток Полянського княжіння зумовив виникнення на рубежі VIII-IX ст. державного утворення, за яким пізніше закріплюється найменування Русь. Оскільки столицею нової держави виступав Київ, то історики ХІХ-ХХ ст. почали називати її Київською Руссю. Територіальним ядром держави етапі землі Середнього Подніпров'я, де проживали поляни, деревляни та сіверяни. |
| | | |
- | <br>Правитель Русі мав титул каган (хакан). рівнозначний великому князю руському. Зрозуміло, що його міг носити лише володар, котрий за суспільним становищем стояв вище князя племінного союзу. Про зміцнення держави свідчила її активна військова діяльність. Наприкінці VIII ст. руси, очолювані полянським князем Бравліном, напали на Кримське узбережжя, що на іежало Візантії, іі захопили Корсунь (Херсонес). Сурож (Судак) і Корчев (Керч). У 838 р. посли Русі прибули до столиці Візантії Константинополя. Так було започатковано дипломатичні' відносини. Наступного року руське посольство відправилося до франкського короля. | + | <br>Правитель Русі мав титул каган (хакан). рівнозначний великому князю руському. Зрозуміло, що його міг носити лише володар, котрий за суспільним становищем стояв вище князя племінного союзу. Про зміцнення держави свідчила її активна військова діяльність. Наприкінці VIII ст. руси, очолювані полянським князем Бравліном, напали на Кримське узбережжя, що на іежало Візантії, іі захопили Корсунь (Херсонес). Сурож (Судак) і Корчев (Керч). У 838 р. посли Русі прибули до столиці Візантії Константинополя. Так було започатковано дипломатичні' відносини. Наступного року руське посольство відправилося до франкського короля. |
| | | |
- | <br>Княжили в Русі представники династії Києвичів, до яких зараховують братів Діра та Аскольда. Па думку деяких істориків, воші були співправителями, хоча можливо, що спочатку князював Дір, а пізніше Аскольд. У ті часи на Дніпрі з'явилися дружини норманів (північних людей): шведів, датчан, норвежців, котрі відзначалися відвагою. їх використовували для охорони торгового шляху, що пролягав від Ладоги до Києва, а також у воєнних походах. У 860 р. Аскольд на чолі 6-8 тис. воїнів здійснив морський похід на Константинополь. Було укладено угоду з імператором, яка, вочевидь, передбачала виплату певної суми грошей Русі, привілеї руським купцям на торгах Візантії, а візантійським - у Русі та згоду останньої надавати імператору воєнну допомогу. Так уперше Русь сповістила про свій вихід на міжнародну арену. | + | <br>Княжили в Русі представники династії Києвичів, до яких зараховують братів Діра та Аскольда. Па думку деяких істориків, воші були співправителями, хоча можливо, що спочатку князював Дір, а пізніше Аскольд. У ті часи на Дніпрі з'явилися дружини норманів (північних людей): шведів, датчан, норвежців, котрі відзначалися відвагою. їх використовували для охорони торгового шляху, що пролягав від Ладоги до Києва, а також у воєнних походах. У 860 р. Аскольд на чолі 6-8 тис. воїнів здійснив морський похід на Константинополь. Було укладено угоду з імператором, яка, вочевидь, передбачала виплату певної суми грошей Русі, привілеї руським купцям на торгах Візантії, а візантійським - у Русі та згоду останньої надавати імператору воєнну допомогу. Так уперше Русь сповістила про свій вихід на міжнародну арену. |
| | | |
- | <br>Перебуваючи у Візантії, Аскольд ближче ознайомився з віровченням, яке в середні віки стало провідною релігією в Європі, християнством. Він не тільки сам прийняв хрещення, а й спробував запровадити його в Русі. Сюди з Візантії запрошувалися християнські священнослужителі, будувалися храми. Однак ці заходи князя викликали невдоволення серед знаті, яка, як і більшість простолюду, ще дотримувалася язичницьких традицііі, а водночас не бажала зміцнення князівської влади.<br><br> | + | <br>Перебуваючи у Візантії, Аскольд ближче ознайомився з віровченням, яке в середні віки стало провідною релігією в Європі, християнством. Він не тільки сам прийняв хрещення, а й спробував запровадити його в Русі. Сюди з Візантії запрошувалися християнські священнослужителі, будувалися храми. Однак ці заходи князя викликали невдоволення серед знаті, яка, як і більшість простолюду, ще дотримувалася язичницьких традицііі, а водночас не бажала зміцнення князівської влади.<br><br> |
| | | |
- | Імовірно, через варягів - воєначальників князівської дружини - вона порозумілася з новгородським князем Олегом - родичем покійного норманського князя Рюрика, який, осівши в Ладозі, у 60-70-х роках IX ст. утверджував свою владу серед славен - північного слов'янського союзу племен. У 882 р., зібравши дружину, Олег із малолітнім сином Рюрика Ігорем вирушив до Києва. Його поява пала сигналом для змовників, котрі вбили Аскольда й відчинили брами міста. Династія Києвичів припинила існування.<br><br>Утворена на рубежі УІІІ-ІХ ст. Руська держава за правління Аскольда переживала піднесення й розпочала боротьбу за утвердження на берегах Чорного моря. У882р. внаслідок перевороту до влади приходить варязька династія Рюриковичів.<br> <br>''Правління Олега''<br>З приходом до влади Рюриковичів міцнішає влада великого руського князя. У суспільстві зароджуються нові соціальні відносини, характерні для серед-ньовіччя, зокрема, підвладна знать потрапляє у васальну залежність від свого сюзерена. Олег не був прямим спадкоємцем Рюрика, тому не мав права княжити. Проте, він виявився талановитим державним діячем. Основну увагу приділяв розв'язанню політичних питань, насамперед проблемі єдності держави, бо знать деревлян і сіверян відмовилася визнавати його владу. Олег вдався до рішучих дій: у 883 р. завдав поразки деревлянам, а в наступному році - сіверянам. Однак повівся з переможеними мудро, наклавши невелику данину й залишивши при владі князів місцевих династій. У 885 р. він приєднав до Русі радимичів і розпочав боротьбу з уличами й тиверцями. На початку X ст. порозумівся з князями хорватів, тиверців і волинян. До складу держави входять землі словен і кривичів. Терени Русі розширювалися не лише за рахунок княжінь слов'ян, а й інших племен (меря, весь, чудь тощо). | + | Імовірно, через варягів - воєначальників князівської дружини - вона порозумілася з новгородським князем Олегом - родичем покійного норманського князя Рюрика, який, осівши в Ладозі, у 60-70-х роках IX ст. утверджував свою владу серед славен - північного слов'янського союзу племен. У 882 р., зібравши дружину, Олег із малолітнім сином Рюрика Ігорем вирушив до Києва. Його поява пала сигналом для змовників, котрі вбили Аскольда й відчинили брами міста. Династія Києвичів припинила існування.<br><br>Утворена на рубежі УІІІ-ІХ ст. Руська держава за правління Аскольда переживала піднесення й розпочала боротьбу за утвердження на берегах Чорного моря. У882р. внаслідок перевороту до влади приходить варязька династія Рюриковичів.<br> <br>''Правління Олега''<br>З приходом до влади Рюриковичів міцнішає влада великого руського князя. У суспільстві зароджуються нові соціальні відносини, характерні для серед-ньовіччя, зокрема, підвладна знать потрапляє у васальну залежність від свого сюзерена. Олег не був прямим спадкоємцем Рюрика, тому не мав права княжити. Проте, він виявився талановитим державним діячем. Основну увагу приділяв розв'язанню політичних питань, насамперед проблемі єдності держави, бо знать деревлян і сіверян відмовилася визнавати його владу. Олег вдався до рішучих дій: у 883 р. завдав поразки деревлянам, а в наступному році - сіверянам. Однак повівся з переможеними мудро, наклавши невелику данину й залишивши при владі князів місцевих династій. У 885 р. він приєднав до Русі радимичів і розпочав боротьбу з уличами й тиверцями. На початку X ст. порозумівся з князями хорватів, тиверців і волинян. До складу держави входять землі словен і кривичів. Терени Русі розширювалися не лише за рахунок княжінь слов'ян, а й інших племен (меря, весь, чудь тощо). |
| | | |
- | <br>Важливими напрямами діяльності Олега стали спорудження нових міст і заходи, спрямовані на перетворення Києва на «матір городам руським». Проводив князь активну зовнішню політику. Щоб уникнути спустошливих набігів норманів, він уклав угоду з їхніми вождями, погодившись щороку виплачувати по 300 гривень. Здійснював походи на Каспійське узбережжя й Кавказ, боровся з угорськими племенами, котрі просувалися в Середнє Подунав'я. | + | <br>Важливими напрямами діяльності Олега стали спорудження нових міст і заходи, спрямовані на перетворення Києва на «матір городам руським». Проводив князь активну зовнішню політику. Щоб уникнути спустошливих набігів норманів, він уклав угоду з їхніми вождями, погодившись щороку виплачувати по 300 гривень. Здійснював походи на Каспійське узбережжя й Кавказ, боровся з угорськими племенами, котрі просувалися в Середнє Подунав'я. |
| | | |
- | <br>У 912 р. Олег за загадкових обставин помер. Літописна легенда оповідає, що смерть сталася від укусу змії, яка виповзла з черепа його померлого, колись улюбленого, коня. Влада перейшла до Ігоря. | + | <br>У 912 р. Олег за загадкових обставин помер. Літописна легенда оповідає, що смерть сталася від укусу змії, яка виповзла з черепа його померлого, колись улюбленого, коня. Влада перейшла до Ігоря. |
| | | |
- | <br>Князювання Олега сприяло зміцненню монархічної форми правління Русі, розширенню її меж, становленню системи васалітету.<br> | + | <br>Князювання Олега сприяло зміцненню монархічної форми правління Русі, розширенню її меж, становленню системи васалітету.<br> |
| | | |
- | ''Князь ігор та його діяльність''<br><br>Перші роки правління нового великого князя виявилися для нього нелегкими. Взялися за зброю деревляни, відмовлялися визнавати його владу уличі. У 914 р. Ігор зламав спротив деревлян. 'Гри роки захищалися уличі у своїй столиці Пересічені, після чого переселилися у межиріччя Південного Бугу й Дністра. Відразу ж стало помітно, що Ігор діяв жорстокіше за Олега в придушенні виступів і рішучіше в зміцненні центральної влади. Наприклад, здолавши деревлян, наклав на них данину більшу за ту, яку виплачували раніше. Він домігся послаблення ролі місцевих князів, прагнув обмежити вплив варягів-дру-жинників. Великий князь доброзичливо ставився до християн. Завдяки його підтримці в Руській державі пожвавилася діяльність християнської общини. Зокрема, в Києві на Подолі діяла церква св. Іллі. | + | ''Князь ігор та його діяльність''<br><br>Перші роки правління нового великого князя виявилися для нього нелегкими. Взялися за зброю деревляни, відмовлялися визнавати його владу уличі. У 914 р. Ігор зламав спротив деревлян. 'Гри роки захищалися уличі у своїй столиці Пересічені, після чого переселилися у межиріччя Південного Бугу й Дністра. Відразу ж стало помітно, що Ігор діяв жорстокіше за Олега в придушенні виступів і рішучіше в зміцненні центральної влади. Наприклад, здолавши деревлян, наклав на них данину більшу за ту, яку виплачували раніше. Він домігся послаблення ролі місцевих князів, прагнув обмежити вплив варягів-дру-жинників. Великий князь доброзичливо ставився до християн. Завдяки його підтримці в Руській державі пожвавилася діяльність християнської общини. Зокрема, в Києві на Подолі діяла церква св. Іллі. |
| | | |
- | <br>Інтереси держави вимагали вирішення питання про встановлення розмірів та порядку щорічного збирання данини з населення підлеглих великому князеві земель - полюддя. Утримання великої дружини, здійснення походів, розбудова Києва потребували чималих коштів, а їх нестача спонукала князя збільшувати його розміри. Така ситуація виникла восени 945 р., коли для частини дружинників не вистачило зібраного майна й коштів. Позачерговий збір данини з деревлян, що супроводжувався насильствами, спричинив повстання, під час якого князя було вбито. Однак не варто оцінювати це повстання лише як стихійний вибух ненависті пограбованих селян. Насамперед це був організований князем Малом і знаттю виступ на захист прав Деревлянського племінного княжіння. Повстанці зробили спробу усунути від влади Рюриковичів й утвердити в Києві династію Мала. | + | <br>Інтереси держави вимагали вирішення питання про встановлення розмірів та порядку щорічного збирання данини з населення підлеглих великому князеві земель - полюддя. Утримання великої дружини, здійснення походів, розбудова Києва потребували чималих коштів, а їх нестача спонукала князя збільшувати його розміри. Така ситуація виникла восени 945 р., коли для частини дружинників не вистачило зібраного майна й коштів. Позачерговий збір данини з деревлян, що супроводжувався насильствами, спричинив повстання, під час якого князя було вбито. Однак не варто оцінювати це повстання лише як стихійний вибух ненависті пограбованих селян. Насамперед це був організований князем Малом і знаттю виступ на захист прав Деревлянського племінного княжіння. Повстанці зробили спробу усунути від влади Рюриковичів й утвердити в Києві династію Мала. |
| | | |
- | <br>Діяльність Ігоря ознаменувалася зміцненням централізованої влади її дала поштовх врегулюванню збору данини. | + | <br>Діяльність Ігоря ознаменувалася зміцненням централізованої влади її дала поштовх врегулюванню збору данини. |
| | | |
- | <br>Князювання Рюриковичів позначилося воєнними конфліктами з Візантією. У 907 р. Олег організував небачений за розмахом морський похід на Константинополь. Унаслідок переговорів з імператором було укладено вигідний для Русі договір, за умовами якого Візантія зобов'язувалася дати відкуп воякам і щорічно сплачувати данину київському й іншим князям. Руські купці отримали право приїжджати до візантійської столиці й торгувати, не сплачуючи мита1. Упродовж б місяців вони (як, до речі, й посли) могли безкоштовно отримувати продовольство й забезпечуватися необхідним спорядженням для повернення на батьківщину. Зі свого боку Русь зобов'язувалася допомагати Візантії в боротьбі з кочовиками. Це перший договір Русі, текст якого зберігся. Як свідчить легенда, на знак здобутої перемоги Олег прибив власного щита на воротах Константинополя. | + | <br>Князювання Рюриковичів позначилося воєнними конфліктами з Візантією. У 907 р. Олег організував небачений за розмахом морський похід на Константинополь. Унаслідок переговорів з імператором було укладено вигідний для Русі договір, за умовами якого Візантія зобов'язувалася дати відкуп воякам і щорічно сплачувати данину київському й іншим князям. Руські купці отримали право приїжджати до візантійської столиці й торгувати, не сплачуючи мита1. Упродовж б місяців вони (як, до речі, й посли) могли безкоштовно отримувати продовольство й забезпечуватися необхідним спорядженням для повернення на батьківщину. Зі свого боку Русь зобов'язувалася допомагати Візантії в боротьбі з кочовиками. Це перший договір Русі, текст якого зберігся. Як свідчить легенда, на знак здобутої перемоги Олег прибив власного щита на воротах Константинополя. |
| | | |
- | <br>Оскільки візантійці (тогочасні джерела називали їх також греками) порушили договір, у 911 р. великий князь знову вирушив до їхньої столиці. Імператор змушений був погодитися на новий договір, який чіткіше окреслював відносини між державами. Він передбачав розв'язання конфліктів, породжених бійками, крадіжками, вбивствами, вчиненими жителями обох країн; надання взаємної допомоги торговельним кораблям, що зазнавали аварій; повернення полонених тощо. | + | <br>Оскільки візантійці (тогочасні джерела називали їх також греками) порушили договір, у 911 р. великий князь знову вирушив до їхньої столиці. Імператор змушений був погодитися на новий договір, який чіткіше окреслював відносини між державами. Він передбачав розв'язання конфліктів, породжених бійками, крадіжками, вбивствами, вчиненими жителями обох країн; надання взаємної допомоги торговельним кораблям, що зазнавали аварій; повернення полонених тощо. |
| | | |
- | <br>Візантійський уряд наприкінці 30-х років X ст. скасував право безмитної торгівлі для руських купців і почав використовувати печенігів задля створення загрози південним окраїнам Русі. Тому в 941 р. Ігор учинив морську виправу на Константинополь. Однак візантійці зустріли його флот «грецьким вогнем» (вибухова суміш, котра горіла й на воді), який завдав великої шкоди кораблям. Зазнавши поразки, Ігор відступив. Новий похід, який стався 944 р., завершився підписанням на Дунаї договору, що передбачав сплату руськими купцями мита й надання руськими князями воєнної допомоги Візантії в захисті її володінь у Криму від нападів печенігів і хозарів. | + | <br>Візантійський уряд наприкінці 30-х років X ст. скасував право безмитної торгівлі для руських купців і почав використовувати печенігів задля створення загрози південним окраїнам Русі. Тому в 941 р. Ігор учинив морську виправу на Константинополь. Однак візантійці зустріли його флот «грецьким вогнем» (вибухова суміш, котра горіла й на воді), який завдав великої шкоди кораблям. Зазнавши поразки, Ігор відступив. Новий похід, який стався 944 р., завершився підписанням на Дунаї договору, що передбачав сплату руськими купцями мита й надання руськими князями воєнної допомоги Візантії в захисті її володінь у Криму від нападів печенігів і хозарів. |
| | | |
- | <br>Укладені з Візантією угоди утверджували Русь як її рівноправного партнера. | + | <br>Укладені з Візантією угоди утверджували Русь як її рівноправного партнера. |
| | | |
- | <br>Утворення в VIII—IX ст. Руської держави започаткувало нову епоху в історії східних слов'ян — епоху повноцінного державно-політичного життя. її суспільно-політичний та економічний розвиток був подібним до розвитку решти середньовічних європейських держав. | + | <br>Утворення в VIII—IX ст. Руської держави започаткувало нову епоху в історії східних слов'ян — епоху повноцінного державно-політичного життя. її суспільно-політичний та економічний розвиток був подібним до розвитку решти середньовічних європейських держав. |
| | | |
- | <br>Засвоїмо поняття<br>ВАСАЛІТЕТ - система особистої залежності одних земельних власників (васалів) від інших (сюзеренів).<br>ДИПЛОМАТІЯ - діяльність керівників держав і урядів, спрямована на досягнення цілей зовнішньої політики, захист інтересів держави і її громадян у зарубіжних країнах; сукупність прийомів і методів проведення зовнішньої політики.<br>ПОЛІТИКА - діяльність у сфері управління країною, врегулювання відносин між соціальними групами (внутрішня) й державами (зовнішня). | + | <br>Засвоїмо поняття<br>ВАСАЛІТЕТ - система особистої залежності одних земельних власників (васалів) від інших (сюзеренів).<br>ДИПЛОМАТІЯ - діяльність керівників держав і урядів, спрямована на досягнення цілей зовнішньої політики, захист інтересів держави і її громадян у зарубіжних країнах; сукупність прийомів і методів проведення зовнішньої політики.<br>ПОЛІТИКА - діяльність у сфері управління країною, врегулювання відносин між соціальними групами (внутрішня) й державами (зовнішня). |
| | | |
- | <br>ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ<br>Рубіж VIIІ-ІХ ст. - утворення Руської держави.<br>860 р. - похід Аскольда на Константинополь. Вихід Русі на міжнародну арену.<br>882—912 рр. - правління князя Олега. 907 р. - похід русичів на Візантію й укладення договору. 912—945 рр. - князювання Ігоря. 945 р. - повстання деревлян. Убивство князя Ігоря. | + | <br>ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ<br>Рубіж VIIІ-ІХ ст. - утворення Руської держави.<br>860 р. - похід Аскольда на Константинополь. Вихід Русі на міжнародну арену.<br>882—912 рр. - правління князя Олега. 907 р. - похід русичів на Візантію й укладення договору. 912—945 рр. - князювання Ігоря. 945 р. - повстання деревлян. Убивство князя Ігоря. |
| | | |
| <br>1 Як назвали історики Руську державу? | | <br>1 Як назвали історики Руську державу? |
Строка 49: |
Строка 49: |
| 6 Які княжіння першими виступили проти Рюриковичів? | | 6 Які княжіння першими виступили проти Рюриковичів? |
| | | |
- | 7. Землі яких східнослов'янських союзів племен були приєднані до Русі Олегом та Ігорем?<br> | + | 7. Землі яких східнослов'янських союзів племен були приєднані до Русі Олегом та Ігорем?<br> |
| | | |
- | 8. Пригадайте з історії стародавнього світу, що таке монархія.<br> | + | 8. Пригадайте з історії стародавнього світу, що таке монархія.<br> |
| | | |
- | 9. На основі тексту підручника з'ясуйте причини смерті Аскольда. Під час відповіді використайте ілюстрацію художника В. Топоркова.<br> | + | 9. На основі тексту підручника з'ясуйте причини смерті Аскольда. Під час відповіді використайте ілюстрацію художника В. Топоркова.<br> |
| | | |
- | 10. Що було спільним у зовнішній політиці Олега та Ігоря?<br> | + | 10. Що було спільним у зовнішній політиці Олега та Ігоря?<br> |
| | | |
- | 11. Якої мети хотіли досягти деревляни, убивши князя Ігоря?<br> | + | 11. Якої мети хотіли досягти деревляни, убивши князя Ігоря?<br> |
| | | |
- | 12. За умовами якого договору руські купці отримали право безмитної торгівлі у Візантії?<br> | + | 12. За умовами якого договору руські купці отримали право безмитної торгівлі у Візантії?<br> |
| | | |
- | 13. Поведіть, що діяльність Діра та Аскольда мала державотворчий характер.<br> | + | 13. Поведіть, що діяльність Діра та Аскольда мала державотворчий характер.<br> |
| | | |
- | 14. Чому з приходом до влади Олега постала проблема єдності держави? Висловте власну думку.<br> | + | 14. Чому з приходом до влади Олега постала проблема єдності держави? Висловте власну думку.<br> |
| | | |
- | 15. Використовуючи ілюстрації і джерело № 3, підготуйте розповідь «Загибель князя Ігоря».<br> | + | 15. Використовуючи ілюстрації і джерело № 3, підготуйте розповідь «Загибель князя Ігоря».<br> |
| | | |
- | 16. Порівняйте зміст договорів 907 й 944 рр. і з'ясуйте, який із них був вигідніший для Русі. Свою думку обґрунтуйте.<br> | + | 16. Порівняйте зміст договорів 907 й 944 рр. і з'ясуйте, який із них був вигідніший для Русі. Свою думку обґрунтуйте.<br> |
| | | |
- | ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ<br><br> ''Послання патріарха Фотія до православних у 866 р.''<br>І не тільки сей нарід [болгарський] змінив давнійшу безбожність на віру в Христа, але й той нарід, про якого так часто казано, той, що переважає всіх щодо суворої вдачи й охоти до убивання, себто звана Русь, що, опанувавши окольних і з того загордувавши, підняла була руки на державу Ро-мейську. Тепер і вони перемінили елинську [себто - язичеську] і безбожну віру, в якій пробували ранійше, на чисте і непокривджене служенє Христу...<br> Крисаченко В.С. Християнство на теренах України І-ХІ століття. Свідчення очевидців. - К., 2000. - С. 297.<br> | + | ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ<br><br> ''Послання патріарха Фотія до православних у 866 р.''<br>І не тільки сей нарід [болгарський] змінив давнійшу безбожність на віру в Христа, але й той нарід, про якого так часто казано, той, що переважає всіх щодо суворої вдачи й охоти до убивання, себто звана Русь, що, опанувавши окольних і з того загордувавши, підняла була руки на державу Ро-мейську. Тепер і вони перемінили елинську [себто - язичеську] і безбожну віру, в якій пробували ранійше, на чисте і непокривджене служенє Христу...<br> Крисаченко В.С. Християнство на теренах України І-ХІ століття. Свідчення очевидців. - К., 2000. - С. 297.<br> |
| | | |
- | ''Арабський географ Ібн Хордадбе про руських купців''<br>Що ж до купців руських, - вони ж є плем'я з слов'ян, - то вони вивозять хутра видри, хутра чорних лисиць і мечі з найдальших кінців Славонїї до Римського моря2, і цар РумуЗ бере з них десятину.<br> Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр. XIX ст.: Посібник для вчителів: У 3 т. - К., 1959. -Т. 1.-С. 31.<br>1 Ріка Славонія - Волга.<br><br>Нестор Літописець про повстання деревлян у 945 р.<br>Коли ж почули древляни, що він (князь Ігор. -Авт.) знов іде, порадилися древляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, він усіх нас погубить». І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з города Іскоро-стеня. вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало... І сказали деревляни: «Осе князя руського ми вбили. Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава [візьмемо] і зробимо йому, як ото схочем».<br> Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 30-31.<br> | + | ''Арабський географ Ібн Хордадбе про руських купців''<br>Що ж до купців руських, - вони ж є плем'я з слов'ян, - то вони вивозять хутра видри, хутра чорних лисиць і мечі з найдальших кінців Славонїї до Римського моря2, і цар РумуЗ бере з них десятину.<br> Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр. XIX ст.: Посібник для вчителів: У 3 т. - К., 1959. -Т. 1.-С. 31.<br>1 Ріка Славонія - Волга.<br><br>Нестор Літописець про повстання деревлян у 945 р.<br>Коли ж почули древляни, що він (князь Ігор. -Авт.) знов іде, порадилися древляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, він усіх нас погубить». І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з города Іскоро-стеня. вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало... І сказали деревляни: «Осе князя руського ми вбили. Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава [візьмемо] і зробимо йому, як ото схочем».<br> Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 30-31.<br> |
| | | |
- | ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ<br>1. Про що свідчить послання патріарха Фотія до православних? Зробіть власний висновок.<br>2. Використовуючи зміст джерела № 2, підтвердіть думку про те, що назва русичів стосувалася Полянського союзу племен.<br>3. Визначте за змістом джерела № 3, у чому полягають причини повстання деревлян у 945 р. | + | ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ<br>1. Про що свідчить послання патріарха Фотія до православних? Зробіть власний висновок.<br>2. Використовуючи зміст джерела № 2, підтвердіть думку про те, що назва русичів стосувалася Полянського союзу племен.<br>3. Визначте за змістом джерела № 3, у чому полягають причини повстання деревлян у 945 р. |
| | | |
| <br>Радимо прочитати<br>Вовк Ю. Історія України в художньо історичних образах із найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 81-95. Іванченко Раїса. | | <br>Радимо прочитати<br>Вовк Ю. Історія України в художньо історичних образах із найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 81-95. Іванченко Раїса. |
Строка 79: |
Строка 79: |
| Зрада, або Як стати володарем. - К., 1988. Кралицький Анатолій. Князь Лаборець. Історична повістка із IX віку // Дерево пам'яті. | | Зрада, або Як стати володарем. - К., 1988. Кралицький Анатолій. Князь Лаборець. Історична повістка із IX віку // Дерево пам'яті. |
| | | |
- | Книга українського історичного оповідання: Від найдавніших часів до 1648 року. - К., 1990. - Вий. 1. - С. 142-154. | + | Книга українського історичного оповідання: Від найдавніших часів до 1648 року. - К., 1990. - Вий. 1. - С. 142-154. |
- | | + | |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
- | Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков<br> | + | Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков<br> |
| | | |
- | Вислано читачами інтернет-сайту | + | Вислано читачами інтернет-сайту |
| | | |
| <br><sub>Вся всесвітня історія онлайн, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|конспекти історії України]], календарно-тематичний план згідно шкільної програми, вивчай історію України безкоштовно</sub> | | <br><sub>Вся всесвітня історія онлайн, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|конспекти історії України]], календарно-тематичний план згідно шкільної програми, вивчай історію України безкоштовно</sub> |
Строка 105: |
Строка 105: |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_3._%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8_%C2%AB%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%C2%BB._%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D0%B0._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0._%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80._%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%92%D1%96%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97._%D0%86%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа] |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих |
Версия 11:28, 30 января 2010
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.
Політичний розвиток Полянського княжіння зумовив виникнення на рубежі VIII-IX ст. державного утворення, за яким пізніше закріплюється найменування Русь. Оскільки столицею нової держави виступав Київ, то історики ХІХ-ХХ ст. почали називати її Київською Руссю. Територіальним ядром держави етапі землі Середнього Подніпров'я, де проживали поляни, деревляни та сіверяни.
Правитель Русі мав титул каган (хакан). рівнозначний великому князю руському. Зрозуміло, що його міг носити лише володар, котрий за суспільним становищем стояв вище князя племінного союзу. Про зміцнення держави свідчила її активна військова діяльність. Наприкінці VIII ст. руси, очолювані полянським князем Бравліном, напали на Кримське узбережжя, що на іежало Візантії, іі захопили Корсунь (Херсонес). Сурож (Судак) і Корчев (Керч). У 838 р. посли Русі прибули до столиці Візантії Константинополя. Так було започатковано дипломатичні' відносини. Наступного року руське посольство відправилося до франкського короля.
Княжили в Русі представники династії Києвичів, до яких зараховують братів Діра та Аскольда. Па думку деяких істориків, воші були співправителями, хоча можливо, що спочатку князював Дір, а пізніше Аскольд. У ті часи на Дніпрі з'явилися дружини норманів (північних людей): шведів, датчан, норвежців, котрі відзначалися відвагою. їх використовували для охорони торгового шляху, що пролягав від Ладоги до Києва, а також у воєнних походах. У 860 р. Аскольд на чолі 6-8 тис. воїнів здійснив морський похід на Константинополь. Було укладено угоду з імператором, яка, вочевидь, передбачала виплату певної суми грошей Русі, привілеї руським купцям на торгах Візантії, а візантійським - у Русі та згоду останньої надавати імператору воєнну допомогу. Так уперше Русь сповістила про свій вихід на міжнародну арену.
Перебуваючи у Візантії, Аскольд ближче ознайомився з віровченням, яке в середні віки стало провідною релігією в Європі, християнством. Він не тільки сам прийняв хрещення, а й спробував запровадити його в Русі. Сюди з Візантії запрошувалися християнські священнослужителі, будувалися храми. Однак ці заходи князя викликали невдоволення серед знаті, яка, як і більшість простолюду, ще дотримувалася язичницьких традицііі, а водночас не бажала зміцнення князівської влади.
Імовірно, через варягів - воєначальників князівської дружини - вона порозумілася з новгородським князем Олегом - родичем покійного норманського князя Рюрика, який, осівши в Ладозі, у 60-70-х роках IX ст. утверджував свою владу серед славен - північного слов'янського союзу племен. У 882 р., зібравши дружину, Олег із малолітнім сином Рюрика Ігорем вирушив до Києва. Його поява пала сигналом для змовників, котрі вбили Аскольда й відчинили брами міста. Династія Києвичів припинила існування.
Утворена на рубежі УІІІ-ІХ ст. Руська держава за правління Аскольда переживала піднесення й розпочала боротьбу за утвердження на берегах Чорного моря. У882р. внаслідок перевороту до влади приходить варязька династія Рюриковичів. Правління Олега З приходом до влади Рюриковичів міцнішає влада великого руського князя. У суспільстві зароджуються нові соціальні відносини, характерні для серед-ньовіччя, зокрема, підвладна знать потрапляє у васальну залежність від свого сюзерена. Олег не був прямим спадкоємцем Рюрика, тому не мав права княжити. Проте, він виявився талановитим державним діячем. Основну увагу приділяв розв'язанню політичних питань, насамперед проблемі єдності держави, бо знать деревлян і сіверян відмовилася визнавати його владу. Олег вдався до рішучих дій: у 883 р. завдав поразки деревлянам, а в наступному році - сіверянам. Однак повівся з переможеними мудро, наклавши невелику данину й залишивши при владі князів місцевих династій. У 885 р. він приєднав до Русі радимичів і розпочав боротьбу з уличами й тиверцями. На початку X ст. порозумівся з князями хорватів, тиверців і волинян. До складу держави входять землі словен і кривичів. Терени Русі розширювалися не лише за рахунок княжінь слов'ян, а й інших племен (меря, весь, чудь тощо).
Важливими напрямами діяльності Олега стали спорудження нових міст і заходи, спрямовані на перетворення Києва на «матір городам руським». Проводив князь активну зовнішню політику. Щоб уникнути спустошливих набігів норманів, він уклав угоду з їхніми вождями, погодившись щороку виплачувати по 300 гривень. Здійснював походи на Каспійське узбережжя й Кавказ, боровся з угорськими племенами, котрі просувалися в Середнє Подунав'я.
У 912 р. Олег за загадкових обставин помер. Літописна легенда оповідає, що смерть сталася від укусу змії, яка виповзла з черепа його померлого, колись улюбленого, коня. Влада перейшла до Ігоря.
Князювання Олега сприяло зміцненню монархічної форми правління Русі, розширенню її меж, становленню системи васалітету.
Князь ігор та його діяльність
Перші роки правління нового великого князя виявилися для нього нелегкими. Взялися за зброю деревляни, відмовлялися визнавати його владу уличі. У 914 р. Ігор зламав спротив деревлян. 'Гри роки захищалися уличі у своїй столиці Пересічені, після чого переселилися у межиріччя Південного Бугу й Дністра. Відразу ж стало помітно, що Ігор діяв жорстокіше за Олега в придушенні виступів і рішучіше в зміцненні центральної влади. Наприклад, здолавши деревлян, наклав на них данину більшу за ту, яку виплачували раніше. Він домігся послаблення ролі місцевих князів, прагнув обмежити вплив варягів-дру-жинників. Великий князь доброзичливо ставився до християн. Завдяки його підтримці в Руській державі пожвавилася діяльність християнської общини. Зокрема, в Києві на Подолі діяла церква св. Іллі.
Інтереси держави вимагали вирішення питання про встановлення розмірів та порядку щорічного збирання данини з населення підлеглих великому князеві земель - полюддя. Утримання великої дружини, здійснення походів, розбудова Києва потребували чималих коштів, а їх нестача спонукала князя збільшувати його розміри. Така ситуація виникла восени 945 р., коли для частини дружинників не вистачило зібраного майна й коштів. Позачерговий збір данини з деревлян, що супроводжувався насильствами, спричинив повстання, під час якого князя було вбито. Однак не варто оцінювати це повстання лише як стихійний вибух ненависті пограбованих селян. Насамперед це був організований князем Малом і знаттю виступ на захист прав Деревлянського племінного княжіння. Повстанці зробили спробу усунути від влади Рюриковичів й утвердити в Києві династію Мала.
Діяльність Ігоря ознаменувалася зміцненням централізованої влади її дала поштовх врегулюванню збору данини.
Князювання Рюриковичів позначилося воєнними конфліктами з Візантією. У 907 р. Олег організував небачений за розмахом морський похід на Константинополь. Унаслідок переговорів з імператором було укладено вигідний для Русі договір, за умовами якого Візантія зобов'язувалася дати відкуп воякам і щорічно сплачувати данину київському й іншим князям. Руські купці отримали право приїжджати до візантійської столиці й торгувати, не сплачуючи мита1. Упродовж б місяців вони (як, до речі, й посли) могли безкоштовно отримувати продовольство й забезпечуватися необхідним спорядженням для повернення на батьківщину. Зі свого боку Русь зобов'язувалася допомагати Візантії в боротьбі з кочовиками. Це перший договір Русі, текст якого зберігся. Як свідчить легенда, на знак здобутої перемоги Олег прибив власного щита на воротах Константинополя.
Оскільки візантійці (тогочасні джерела називали їх також греками) порушили договір, у 911 р. великий князь знову вирушив до їхньої столиці. Імператор змушений був погодитися на новий договір, який чіткіше окреслював відносини між державами. Він передбачав розв'язання конфліктів, породжених бійками, крадіжками, вбивствами, вчиненими жителями обох країн; надання взаємної допомоги торговельним кораблям, що зазнавали аварій; повернення полонених тощо.
Візантійський уряд наприкінці 30-х років X ст. скасував право безмитної торгівлі для руських купців і почав використовувати печенігів задля створення загрози південним окраїнам Русі. Тому в 941 р. Ігор учинив морську виправу на Константинополь. Однак візантійці зустріли його флот «грецьким вогнем» (вибухова суміш, котра горіла й на воді), який завдав великої шкоди кораблям. Зазнавши поразки, Ігор відступив. Новий похід, який стався 944 р., завершився підписанням на Дунаї договору, що передбачав сплату руськими купцями мита й надання руськими князями воєнної допомоги Візантії в захисті її володінь у Криму від нападів печенігів і хозарів.
Укладені з Візантією угоди утверджували Русь як її рівноправного партнера.
Утворення в VIII—IX ст. Руської держави започаткувало нову епоху в історії східних слов'ян — епоху повноцінного державно-політичного життя. її суспільно-політичний та економічний розвиток був подібним до розвитку решти середньовічних європейських держав.
Засвоїмо поняття ВАСАЛІТЕТ - система особистої залежності одних земельних власників (васалів) від інших (сюзеренів). ДИПЛОМАТІЯ - діяльність керівників держав і урядів, спрямована на досягнення цілей зовнішньої політики, захист інтересів держави і її громадян у зарубіжних країнах; сукупність прийомів і методів проведення зовнішньої політики. ПОЛІТИКА - діяльність у сфері управління країною, врегулювання відносин між соціальними групами (внутрішня) й державами (зовнішня).
ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ Рубіж VIIІ-ІХ ст. - утворення Руської держави. 860 р. - похід Аскольда на Константинополь. Вихід Русі на міжнародну арену. 882—912 рр. - правління князя Олега. 907 р. - похід русичів на Візантію й укладення договору. 912—945 рр. - князювання Ігоря. 945 р. - повстання деревлян. Убивство князя Ігоря.
1 Як назвали історики Руську державу?
2 Який титул мав правитель Русі з династії Киевичів?
3 Хто здійснив першу спробу хрещення Русі?
4. Коли припинила існувати династія Киевичів: а) у V ст.; б) у VII ст. в) у IX ст.; г) у X ст.?
5. Яка подія засвідчила вихід Русі на міжнародну арену?
6 Які княжіння першими виступили проти Рюриковичів?
7. Землі яких східнослов'янських союзів племен були приєднані до Русі Олегом та Ігорем?
8. Пригадайте з історії стародавнього світу, що таке монархія.
9. На основі тексту підручника з'ясуйте причини смерті Аскольда. Під час відповіді використайте ілюстрацію художника В. Топоркова.
10. Що було спільним у зовнішній політиці Олега та Ігоря?
11. Якої мети хотіли досягти деревляни, убивши князя Ігоря?
12. За умовами якого договору руські купці отримали право безмитної торгівлі у Візантії?
13. Поведіть, що діяльність Діра та Аскольда мала державотворчий характер.
14. Чому з приходом до влади Олега постала проблема єдності держави? Висловте власну думку.
15. Використовуючи ілюстрації і джерело № 3, підготуйте розповідь «Загибель князя Ігоря».
16. Порівняйте зміст договорів 907 й 944 рр. і з'ясуйте, який із них був вигідніший для Русі. Свою думку обґрунтуйте.
ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
Послання патріарха Фотія до православних у 866 р. І не тільки сей нарід [болгарський] змінив давнійшу безбожність на віру в Христа, але й той нарід, про якого так часто казано, той, що переважає всіх щодо суворої вдачи й охоти до убивання, себто звана Русь, що, опанувавши окольних і з того загордувавши, підняла була руки на державу Ро-мейську. Тепер і вони перемінили елинську [себто - язичеську] і безбожну віру, в якій пробували ранійше, на чисте і непокривджене служенє Христу... Крисаченко В.С. Християнство на теренах України І-ХІ століття. Свідчення очевидців. - К., 2000. - С. 297.
Арабський географ Ібн Хордадбе про руських купців Що ж до купців руських, - вони ж є плем'я з слов'ян, - то вони вивозять хутра видри, хутра чорних лисиць і мечі з найдальших кінців Славонїї до Римського моря2, і цар РумуЗ бере з них десятину. Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр. XIX ст.: Посібник для вчителів: У 3 т. - К., 1959. -Т. 1.-С. 31. 1 Ріка Славонія - Волга.
Нестор Літописець про повстання деревлян у 945 р. Коли ж почули древляни, що він (князь Ігор. -Авт.) знов іде, порадилися древляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, він усіх нас погубить». І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з города Іскоро-стеня. вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало... І сказали деревляни: «Осе князя руського ми вбили. Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава [візьмемо] і зробимо йому, як ото схочем». Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 30-31.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ 1. Про що свідчить послання патріарха Фотія до православних? Зробіть власний висновок. 2. Використовуючи зміст джерела № 2, підтвердіть думку про те, що назва русичів стосувалася Полянського союзу племен. 3. Визначте за змістом джерела № 3, у чому полягають причини повстання деревлян у 945 р.
Радимо прочитати Вовк Ю. Історія України в художньо історичних образах із найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 81-95. Іванченко Раїса.
Зрада, або Як стати володарем. - К., 1988. Кралицький Анатолій. Князь Лаборець. Історична повістка із IX віку // Дерево пам'яті.
Книга українського історичного оповідання: Від найдавніших часів до 1648 року. - К., 1990. - Вий. 1. - С. 142-154.
Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту
Вся всесвітня історія онлайн, конспекти історії України, календарно-тематичний план згідно шкільної програми, вивчай історію України безкоштовно
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|