|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет знань – перший у світі!|Гіпермаркет знань ]]>>[[ Історія всесвітня '''
| |
| | | |
- | |Історія всесвітня ]]>>[[Історія всесвітня 7 клас. Повні уроки|Історія всесвітня 7 клас. Повні уроки ]]>> Історія всесвітня: Середньовічне європейське суспільство. Повні
| |
- |
| |
- | уроки <metakeywords>Всесвітня історія, клас, на тему, урок, 7 клас, Середньовічне європейське
| |
- |
| |
- | суспільство</metakeywords>
| |
- |
| |
- | '''Тип уроку''': засвоєння нових знань
| |
- |
| |
- | '''Тема 5. Середньовічне європейське суспільство.'''
| |
- |
| |
- | '''Мета''': розгляд понять феодалізм, поділ суспільства на три стани
| |
- |
| |
- | '''Завдання:''' дати поняття феодальних відносин, пояснити вплив духовенства й рицарів на життя.
| |
- |
| |
- | '''Хід уроку:'''
| |
- |
| |
- | 1. Перевірка домашнього завдання.
| |
- |
| |
- | 2. Розповідь нової теми
| |
- |
| |
- |
| |
- |
| |
- | Основою суспільних відносин у Європі Середніх віків став феодалізм. За успіхи у війні
| |
- |
| |
- | озброєним землевласникам – рицарям надавали землю (феоди), яка з часом переходила у спадок –
| |
- |
| |
- | це називалось бенефіції. У попередніх уроках ми побіжно розглянули особливості середньовічного устрою, в основі якого
| |
- |
| |
- | були власники земельних наділів - феодали. Серед них найбільш вельможних феодалів був сам
| |
- |
| |
- | король, якому належала вся земля в державі. Королю служили менш заможні феодали, а тим – ще
| |
- |
| |
- | дрібніші. Той, хто служив феодалу, називався васалом.
| |
- |
| |
- | [[Image:Drabyna.jpg]] Ієрархія феодалів.
| |
- |
| |
- | Кожен феодал міг одночасно й сам бути васалом, якщо над ним стояв його господар. Цікаво, що
| |
- |
| |
- | короля також зараховували до васалів, бо над ним був єпископ чи Бог. За тогочасним розумінням
| |
- |
| |
- | бути васалом не означало меншовартісність чи приниження..
| |
- |
| |
- | {{#ev:youtube|FRS-Xeio8Nw }}
| |
- |
| |
- | Щоб стати васалом, ввели правило: вкласти свої долоні сеньйору і присягнути: «Сір, відтепер я
| |
- |
| |
- | ваша людина». У той же час існував непорушний закон: «Васал мого васала – не мій васал». Це
| |
- |
| |
- | означало: кожен феодал у разі потреби міг розраховувати лише на свого підлеглого. При захисті
| |
- |
| |
- | земель від численних завойовників феодали були зобов’язані привести з собою загін під
| |
- |
| |
- | командування сеньйора. Врешті, саме набіги чужоземців і змусили землевласників організувати
| |
- |
| |
- | таку систему підлеглості, названу істориками «феодальною драбиною чи ієрархією» - у 847 р.
| |
- |
| |
- | король Карл ІІ Лисий зобов’язав “кожну вільну людину обрати собі сеньйора”.
| |
- |
| |
- | [[Image:KarlIILisiy-1093.jpg]] Король Карл ІІ Лисий
| |
- |
| |
- | З роками землевласники зміцнювали свої володіння, графства ставали більш самостійними.
| |
- |
| |
- | Почалася доба феодальної роздробленості, яка захопила країни Європи – насамперед Західної і
| |
- |
| |
- | Центральної.
| |
- |
| |
- | {{#ev:youtube|qJBXSSVvJXA }}
| |
- |
| |
- | На рубежі VІІ - VІІІ ст. відбулося об`єднання заможних варварів і римлян, у яких було чимало
| |
- |
| |
- | землі. Серед них були знатні роди й впливові церковники, і король знаходив у них підтримку
| |
- |
| |
- | своїй владі.
| |
- |
| |
- | [[Image:Try stany.jpg]] Три стани середньовічного суспільства
| |
- |
| |
- | Проте найвпливовішими у середньовіччі були служителі культу – діячі церкви, від найвищого
| |
- |
| |
- | духовного сану - єпископа і прелатів, до нижчих – священиків і монахів.
| |
- |
| |
- | [[Image:Katolyk.jpg]] Вбрання католицьких священиків
| |
- |
| |
- | Саме духовенство складало основу одного із трьох станів суспільства. Їхній вплив на всі галузі
| |
- |
| |
- | життя переважав, без духовенства не обходилася жодна більш-менш важлива подія. Особливо пишно
| |
- |
| |
- | проходила, наприклад, коронація.
| |
- |
| |
- | [[Image:Charlemagne coronation.jpg]] Коронація Карла Великого
| |
- |
| |
- | Релігійні догмати (правила) були обов’язковими для всіх. Вважалося, що священики дбають про
| |
- |
| |
- | спасіння християнських душ, і через це їх шанували й просили відвертати всілякі лиха.
| |
- |
| |
- | [[Image:Benedikt monastyr.jpg]] Бенедиктинський монастир
| |
- |
| |
- | {{#ev:youtube|5cxHu88jtmM&playnext=1&list=PLAD24673807EC2CD8&index=61}}
| |
- |
| |
- | Наступною соціальною групою після священнослужителів були рицарі, вони ж феодали. Їхній
| |
- |
| |
- | обов’язок у суспільстві – захищати.
| |
- |
| |
- | [[Image:Zamok.jpg]] Замок рицаря
| |
- |
| |
- | Рицарі дбали не лише про захист держави у разі війни, а й про своїх васалів, які, в свою
| |
- |
| |
- | чергу, мусили повсякчас вірно йому служити й усіляко допомагати. Селяни, ремісники, тобто бідний працьовитий люд – це нижчий і найчисленніший стан. У них свої
| |
- |
| |
- | обов’язки – працювати на благо господаря. Проте селянство – це не васали, на ієрархічних
| |
- |
| |
- | щаблях вони стояли нижче. Частину заробленого (зерно, худоба, виготовлені товари) слід було
| |
- |
| |
- | віддавати феодалу. Інша частина залишалась на утримання родини. Майна у цих пригноблених було
| |
- |
| |
- | обмаль. Щоб заробити на життя, вони весь свій час трудилися, проте щось змінити у долі не
| |
- |
| |
- | могли. Адже середньовічна дійсність жорстко розподіляла соціальні ролі - посади й статус
| |
- |
| |
- | передавалися спадково, і перейти в інший стан, місце у державній структурі не було дано
| |
- |
| |
- | нікому. Знаменно, що цей розподіл прав і обов’язків між членами суспільства, був відзначений ще в ті
| |
- |
| |
- | часи. В ХІ ст. єпископ Адальберон Ланський писав: «Перший стан — воїни, захисники церкви і
| |
- |
| |
- | народу, всіх без винятку, як сильних, так і слабких… Другий стан — селяни; ці нещасні люди
| |
- |
| |
- | мають щось лише ціною важкої праці. Всім — грошима, одягом, харчами — забезпечують вони весь
| |
- |
| |
- | світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян… Селянин годує господаря, який
| |
- |
| |
- | стверджує, що це він годує селянина… Так дім Божий (суспільство) поділяється на три час¬тини:
| |
- |
| |
- | одні моляться, інші воюють, ще якісь працюють. Три … частини не потерпають від своєї
| |
- |
| |
- | відокремленості: послуги, надані однією з них, створюють умови для праці двох інших;
| |
- |
| |
- | відповідно кожна частинапіклується про ціле. Так цей троїстий союз залишається єдиним, завдяки
| |
- |
| |
- | чому панує закон, а люди насолоджуються миром». Подальший досвід суспільства показав, що цей поділ був примітивним і не передбачав усього
| |
- |
| |
- | багатства стосунків. Одначе в Середньовіччя це чітке розмежування виконало свою первісну роль.
| |
- |
| |
- | Згодом люди могли перейти з одного стану в інший завдяки, наприклад, освіченості чи винятковим
| |
- |
| |
- | здібностям, а найчастіше – за допомогою грошей, володіння землею. Так з’явилася аристократія,
| |
- |
| |
- | почали розбудовуватися міста, в яких стосунки мешканців були вже різноманітнішими.
| |
- |
| |
- |
| |
- |
| |
- | 3. Учитель повторює з класом поняття
| |
- |
| |
- | '''Повторюємо поняття'''
| |
- |
| |
- | Бенефіції
| |
- |
| |
- | Феодал
| |
- |
| |
- | Васал
| |
- |
| |
- | Три стани суспільства
| |
- |
| |
- | Духовенство
| |
- |
| |
- |
| |
- |
| |
- | 4. Учитель перевіряє набуті знання
| |
- |
| |
- | '''Питання для самоконтролю:'''
| |
- |
| |
- | 1. Як називали того, хто служив феодалу?
| |
- |
| |
- | 2. Чиїм васалом вважався король?
| |
- |
| |
- | 3. Чи входили селяни до феодальної драбини?
| |
- |
| |
- | 4. Який стан суспільства був найвищим?
| |
- |
| |
- | 5. Чи можна було перейти з одного стану в інший?
| |
- |
| |
- |
| |
- |
| |
- | 5. Учитель дає творче завдання учням для виконання в режимі реального часу.
| |
- |
| |
- | '''Творче завдання:''' накресліть схему стосунків між станами суспільства.
| |
- |
| |
- | Розкажіть, як за зовнішнім виглядом розрізнити їх між собою.
| |
- |
| |
- |
| |
- |
| |
- | 6. Домашнє завдання:
| |
- |
| |
- | 1. Повторення пройденого матеріалу.
| |
- |
| |
- | 2. Опишіть завдання, які повинні були виконувати різні стани суспільства.
| |
- |
| |
- | ''Література:''
| |
- |
| |
- | 1. Урок на тему: «Три стани Середньовічного суспільства», Миронов Д. Т., м. Чернігів
| |
- |
| |
- | 2. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;
| |
- |
| |
- | 3. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010
| |
- |
| |
- | 4. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
| |
- |
| |
- | 5. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;
| |
- |
| |
- | 6. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
| |
- |
| |
- | 7. ukrmap.kiev.ua
| |
- |
| |
- | 8. sc4v.narod.ru
| |
- |
| |
- | 9. mid-ages.ru
| |
- |
| |
- | <br> Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишіть нам].
| |
- |
| |
- | Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - [http://xvatit.com/forum/ Освітній форум].
| |
- |
| |
- | <br>
| |
- |
| |
- | <br>
| |
- |
| |
- | <br>
| |
- |
| |
- | [[Category:Історія_всесвітня_7_клас]]
| |