|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Заглавная страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 7 клас|Всесвітня історія 7 клас]]>>Всесвітня історія: Народження середньовічної Європи <metakeywords>історія всесвітня, всесвітня історія 7 клас, 7 клас, урок, на тему, народження середньовічної європи</metakeywords>''' | + | '''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 7 клас|Всесвітня історія 7 клас]]>>Всесвітня історія: Народження середньовічної Європи <metakeywords>історія всесвітня, всесвітня історія 7 клас, 7 клас, урок, на тему, народження середньовічної європи</metakeywords>''' |
| + | |
| | | |
| <br> ''Народження середньовічної Європи''<br>1. Які події відбулися в римській історії в 395 р. та 476 р.?<br>2. Яким у Римській імперії за Діоклетіана І Константина Першого Великого був стан: а) економіки; б) релігійної політики; в) відносин із варварськими племенами?<br>3. Що таке «Велике переселення народів», як воно вплинуло на хід історії Римської імперії?<br>4. Хто такі варвари? Які племена римляни називали варварами? Чому? | | <br> ''Народження середньовічної Європи''<br>1. Які події відбулися в римській історії в 395 р. та 476 р.?<br>2. Яким у Римській імперії за Діоклетіана І Константина Першого Великого був стан: а) економіки; б) релігійної політики; в) відносин із варварськими племенами?<br>3. Що таке «Велике переселення народів», як воно вплинуло на хід історії Римської імперії?<br>4. Хто такі варвари? Які племена римляни називали варварами? Чому? |
| + | |
| | | |
| <br>Крах Римської імперії, на руїнах якої зародилася середньовічна Європа, став наслідком тривалого занепаду економіки. Приходили в запустіння землеробство й ремесла, земля не оброблялася, влада імператорів поступово послаблювалася.<br>Криза поглиблювалась і в духовному житті Римської держави. Разом зі знищенням громадянських свобод відбувся моральний занепад римського суспільства. На зміну язичництву прийшло християнство, що стало набувати характеру державної релігії.<br> | | <br>Крах Римської імперії, на руїнах якої зародилася середньовічна Європа, став наслідком тривалого занепаду економіки. Приходили в запустіння землеробство й ремесла, земля не оброблялася, влада імператорів поступово послаблювалася.<br>Криза поглиблювалась і в духовному житті Римської держави. Разом зі знищенням громадянських свобод відбувся моральний занепад римського суспільства. На зміну язичництву прийшло християнство, що стало набувати характеру державної релігії.<br> |
| + | |
| | | |
| Занепала й колись нездоланна римська армія. Вона перетворилася в малорухливу військову масу, що поколіннями проживала в укріплених таборах уздовж кордонів імперії. Армія втратила високі бойові навички знаменитих римських легіонів і за своїм озброєнням та військового тактикою майже не відрізнялася від ополчень варварів. | | Занепала й колись нездоланна римська армія. Вона перетворилася в малорухливу військову масу, що поколіннями проживала в укріплених таборах уздовж кордонів імперії. Армія втратила високі бойові навички знаменитих римських легіонів і за своїм озброєнням та військового тактикою майже не відрізнялася від ополчень варварів. |
| + | |
| | | |
| <br>Співвідношення сил між Римською імперією й варварською периферією поступово змінювалося па користь варварів. Особливо велику роль у долі пізньої Римської імперії відіграли її північні сусіди — германські племена. | | <br>Співвідношення сил між Римською імперією й варварською периферією поступово змінювалося па користь варварів. Особливо велику роль у долі пізньої Римської імперії відіграли її північні сусіди — германські племена. |
| + | |
| | | |
| <br>Германці вперше потрапили в поле зору римлян у І ст. до н. с. Римляни спочатку сприйняли їх за галлів (кельтів), однак наприкінці І ст. н, е. видатний римський історик Корнелій Тацит досить чітко визначає германців як особливу групу племен.<br><br>Германці тоді жили общиною на території між річками Рейном, Одером і Дунаєм. Основні засоби для життя отримували, займаючись скотарством. Худоба в германців була головним багатством і використовувалась як мірило вартості. Крім того, вони займалися землеробством, яке з V ст. набуває першорядного значення. Для обробітку землі германці використовували легкий плуг або рало. Вони сіяли льон, овес, просо, пшеницю, ячмінь, вирощували городні культури, зокрема капусту й салат. Представники германських племен вели торгівлю з римлянами. | | <br>Германці вперше потрапили в поле зору римлян у І ст. до н. с. Римляни спочатку сприйняли їх за галлів (кельтів), однак наприкінці І ст. н, е. видатний римський історик Корнелій Тацит досить чітко визначає германців як особливу групу племен.<br><br>Германці тоді жили общиною на території між річками Рейном, Одером і Дунаєм. Основні засоби для життя отримували, займаючись скотарством. Худоба в германців була головним багатством і використовувалась як мірило вартості. Крім того, вони займалися землеробством, яке з V ст. набуває першорядного значення. Для обробітку землі германці використовували легкий плуг або рало. Вони сіяли льон, овес, просо, пшеницю, ячмінь, вирощували городні культури, зокрема капусту й салат. Представники германських племен вели торгівлю з римлянами. |
| + | |
| | | |
| <br>Поступово під впливом внутрішніх факторів і римського суспільного устрою в германців почала зростати майнова нерівність. Серед вільних членів общини вирізняються знатні люди. Суспільне розшарування було частково зумовлене появою рабів із полонених. Проте германці наділяли рабів ділянками землі, подібно до римських колонів, надавали можливість самостійно вести господарство. Це була патріархальна форма рабства, що з часом перетворилася на один із різновидів феодальної залежності. | | <br>Поступово під впливом внутрішніх факторів і римського суспільного устрою в германців почала зростати майнова нерівність. Серед вільних членів общини вирізняються знатні люди. Суспільне розшарування було частково зумовлене появою рабів із полонених. Проте германці наділяли рабів ділянками землі, подібно до римських колонів, надавали можливість самостійно вести господарство. Це була патріархальна форма рабства, що з часом перетворилася на один із різновидів феодальної залежності. |
| + | |
| | | |
| <br>Важливі справи германці обговорювали на народних зборах, які називалися тинг. На них були присутні всі дорослі чоловіки, які носили зброю. Народні збори обирали раду старійшин, що вирішувала, передусім, судові справи. Були в германців також конунги (майбутні королі) та військові вожді. | | <br>Важливі справи германці обговорювали на народних зборах, які називалися тинг. На них були присутні всі дорослі чоловіки, які носили зброю. Народні збори обирали раду старійшин, що вирішувала, передусім, судові справи. Були в германців також конунги (майбутні королі) та військові вожді. |
| + | |
| | | |
| <br>Головну бойову силу германців становили військові дружини. Дружинники перебували в повній залежності від своїх військових вождів: клялися їм на вірність, одержували від них зброю, коней, частину здобичі. | | <br>Головну бойову силу германців становили військові дружини. Дружинники перебували в повній залежності від своїх військових вождів: клялися їм на вірність, одержували від них зброю, коней, частину здобичі. |
| + | |
| | | |
| <br>У ІV-V ст. у політичному устрої германців відбувалися важливі зміни. Вони об'єдналися у великі військово-племінні союзи, що отримали свої найменування за назвами панівних племен. Так виникають германські народності алеманів, баварів, франків, саксів, тюрінгів та ін. Із числа дружинників виокремилася так звана служива знать. Вона почала гуртуватися навколо конунга, витісняти з його оточення племінних старійшин і дедалі активніше впливати на його дії. Одночасно зміцнювалася й влада конунгів. | | <br>У ІV-V ст. у політичному устрої германців відбувалися важливі зміни. Вони об'єдналися у великі військово-племінні союзи, що отримали свої найменування за назвами панівних племен. Так виникають германські народності алеманів, баварів, франків, саксів, тюрінгів та ін. Із числа дружинників виокремилася так звана служива знать. Вона почала гуртуватися навколо конунга, витісняти з його оточення племінних старійшин і дедалі активніше впливати на його дії. Одночасно зміцнювалася й влада конунгів. |
| + | |
| | | |
| <br>Важливу роль у становленні державності відіграло поширення серед германців християнства. У IV ст. єпископ Ульфіла навернув у християнство готів. Для цього йому довелося перекласти Біблію готською мовою і створити для своєї нової пастви писемність на основі грецького алфавіту. | | <br>Важливу роль у становленні державності відіграло поширення серед германців християнства. У IV ст. єпископ Ульфіла навернув у християнство готів. Для цього йому довелося перекласти Біблію готською мовою і створити для своєї нової пастви писемність на основі грецького алфавіту. |
| + | |
| | | |
| <br>ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА<br>''I ст. Римський історик Корнелій Тацмт про германців''<br>...Племена, які населяють Германію, споконвіків становлять самобутній народ, котрий зберіг первісну чистоту і подібний лише на себе самого... Германці разюче схожі між собою: блакитні очі, меткий погляд, русяве волосся, кремезна статура... | | <br>ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА<br>''I ст. Римський історик Корнелій Тацмт про германців''<br>...Племена, які населяють Германію, споконвіків становлять самобутній народ, котрий зберіг первісну чистоту і подібний лише на себе самого... Германці разюче схожі між собою: блакитні очі, меткий погляд, русяве волосся, кремезна статура... |
| + | |
| | | |
| <br>Королів германці обирають за знатністю, вождів — за звитягою. Однак, і королі не наділені у них необмеженою владою, вседозволеністю. Вожді рішучі, мають гідність, б'ються завжди попереду війська і цим викликають поваїу. Проте ні карати, ні заковувати, ні накладати тілесне покарання не дозволяється нікому, крім жерців... Менш значні справи розглядаються на раді старійшин, а справи важливіші обговорюються всіма... | | <br>Королів германці обирають за знатністю, вождів — за звитягою. Однак, і королі не наділені у них необмеженою владою, вседозволеністю. Вожді рішучі, мають гідність, б'ються завжди попереду війська і цим викликають поваїу. Проте ні карати, ні заковувати, ні накладати тілесне покарання не дозволяється нікому, крім жерців... Менш значні справи розглядаються на раді старійшин, а справи важливіші обговорюються всіма... |
| + | |
| | | |
| <br>На народних зборах обирають також старійшин, які чинять суд в округах і селищах... | | <br>На народних зборах обирають також старійшин, які чинять суд в округах і селищах... |
| + | |
| | | |
| <br>У бою ганебно вождю поступитися кому-небудь у звитязі, не менш ганебно дружині не уподібнитися звитязі вождя. А вийти живим із бою, у якому загинув вождь, — безчестя й ганьба на все життя; боронити його, здійснювати відважні вчинки, думаючи тільки про славу, — найперший їхній обов'язок; вожді б'ються заради перемоги, дружинники — за свого вождя... Від щедрот свого вождя дружинники очікують собі б бойового коня, і закривавленої, переможної фрамеї (списа). Замість платні у них — їжа і щедре пригощання на бенкетах. Можливості для такого марнотратства виникають лише через війни і грабунки...<br> | | <br>У бою ганебно вождю поступитися кому-небудь у звитязі, не менш ганебно дружині не уподібнитися звитязі вождя. А вийти живим із бою, у якому загинув вождь, — безчестя й ганьба на все життя; боронити його, здійснювати відважні вчинки, думаючи тільки про славу, — найперший їхній обов'язок; вожді б'ються заради перемоги, дружинники — за свого вождя... Від щедрот свого вождя дружинники очікують собі б бойового коня, і закривавленої, переможної фрамеї (списа). Замість платні у них — їжа і щедре пригощання на бенкетах. Можливості для такого марнотратства виникають лише через війни і грабунки...<br> |
| + | |
| | | |
| 1. Опишіть зовнішність германців. | | 1. Опишіть зовнішність германців. |
| + | |
| | | |
| 2. Охарактеризуйте систему влади в германців. | | 2. Охарактеризуйте систему влади в германців. |
| + | |
| | | |
| 3. Скажіть, хто міг бути королем, а хто вождем. Чи мали королі необмежену владу? | | 3. Скажіть, хто міг бути королем, а хто вождем. Чи мали королі необмежену владу? |
| + | |
| | | |
| 4. Яку роль відігравали народні збори? Які питання на них розглядалися? | | 4. Яку роль відігравали народні збори? Які питання на них розглядалися? |
| + | |
| | | |
| 5. Які чесноти були обов'язковими для воїнів? | | 5. Які чесноти були обов'язковими для воїнів? |
| + | |
| | | |
| 6. Про що автор пише із жалем?<br><br><br> І. М. Ліхтей Історія середніх віків 7 клас | | 6. Про що автор пише із жалем?<br><br><br> І. М. Ліхтей Історія середніх віків 7 клас |
| + | |
| | | |
| Вислано читачами інтернет-сайту | | Вислано читачами інтернет-сайту |
| + | |
| | | |
| <br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Календарно-тематичне планування]] всесвітньої історії, [[Історія всесвітня|завдання]] учню 7 класу, [[Всесвітня історія 7 клас|курси учителю]] всесвітньої історії </sub> | | <br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Календарно-тематичне планування]] всесвітньої історії, [[Історія всесвітня|завдання]] учню 7 класу, [[Всесвітня історія 7 клас|курси учителю]] всесвітньої історії </sub> |
| + | |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8._%D0%86%D0%BB%D1%8E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| + | |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Версия 10:46, 1 марта 2011
Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас>>Всесвітня історія: Народження середньовічної Європи
Народження середньовічної Європи 1. Які події відбулися в римській історії в 395 р. та 476 р.? 2. Яким у Римській імперії за Діоклетіана І Константина Першого Великого був стан: а) економіки; б) релігійної політики; в) відносин із варварськими племенами? 3. Що таке «Велике переселення народів», як воно вплинуло на хід історії Римської імперії? 4. Хто такі варвари? Які племена римляни називали варварами? Чому?
Крах Римської імперії, на руїнах якої зародилася середньовічна Європа, став наслідком тривалого занепаду економіки. Приходили в запустіння землеробство й ремесла, земля не оброблялася, влада імператорів поступово послаблювалася. Криза поглиблювалась і в духовному житті Римської держави. Разом зі знищенням громадянських свобод відбувся моральний занепад римського суспільства. На зміну язичництву прийшло християнство, що стало набувати характеру державної релігії.
Занепала й колись нездоланна римська армія. Вона перетворилася в малорухливу військову масу, що поколіннями проживала в укріплених таборах уздовж кордонів імперії. Армія втратила високі бойові навички знаменитих римських легіонів і за своїм озброєнням та військового тактикою майже не відрізнялася від ополчень варварів.
Співвідношення сил між Римською імперією й варварською периферією поступово змінювалося па користь варварів. Особливо велику роль у долі пізньої Римської імперії відіграли її північні сусіди — германські племена.
Германці вперше потрапили в поле зору римлян у І ст. до н. с. Римляни спочатку сприйняли їх за галлів (кельтів), однак наприкінці І ст. н, е. видатний римський історик Корнелій Тацит досить чітко визначає германців як особливу групу племен.
Германці тоді жили общиною на території між річками Рейном, Одером і Дунаєм. Основні засоби для життя отримували, займаючись скотарством. Худоба в германців була головним багатством і використовувалась як мірило вартості. Крім того, вони займалися землеробством, яке з V ст. набуває першорядного значення. Для обробітку землі германці використовували легкий плуг або рало. Вони сіяли льон, овес, просо, пшеницю, ячмінь, вирощували городні культури, зокрема капусту й салат. Представники германських племен вели торгівлю з римлянами.
Поступово під впливом внутрішніх факторів і римського суспільного устрою в германців почала зростати майнова нерівність. Серед вільних членів общини вирізняються знатні люди. Суспільне розшарування було частково зумовлене появою рабів із полонених. Проте германці наділяли рабів ділянками землі, подібно до римських колонів, надавали можливість самостійно вести господарство. Це була патріархальна форма рабства, що з часом перетворилася на один із різновидів феодальної залежності.
Важливі справи германці обговорювали на народних зборах, які називалися тинг. На них були присутні всі дорослі чоловіки, які носили зброю. Народні збори обирали раду старійшин, що вирішувала, передусім, судові справи. Були в германців також конунги (майбутні королі) та військові вожді.
Головну бойову силу германців становили військові дружини. Дружинники перебували в повній залежності від своїх військових вождів: клялися їм на вірність, одержували від них зброю, коней, частину здобичі.
У ІV-V ст. у політичному устрої германців відбувалися важливі зміни. Вони об'єдналися у великі військово-племінні союзи, що отримали свої найменування за назвами панівних племен. Так виникають германські народності алеманів, баварів, франків, саксів, тюрінгів та ін. Із числа дружинників виокремилася так звана служива знать. Вона почала гуртуватися навколо конунга, витісняти з його оточення племінних старійшин і дедалі активніше впливати на його дії. Одночасно зміцнювалася й влада конунгів.
Важливу роль у становленні державності відіграло поширення серед германців християнства. У IV ст. єпископ Ульфіла навернув у християнство готів. Для цього йому довелося перекласти Біблію готською мовою і створити для своєї нової пастви писемність на основі грецького алфавіту.
ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА I ст. Римський історик Корнелій Тацмт про германців ...Племена, які населяють Германію, споконвіків становлять самобутній народ, котрий зберіг первісну чистоту і подібний лише на себе самого... Германці разюче схожі між собою: блакитні очі, меткий погляд, русяве волосся, кремезна статура...
Королів германці обирають за знатністю, вождів — за звитягою. Однак, і королі не наділені у них необмеженою владою, вседозволеністю. Вожді рішучі, мають гідність, б'ються завжди попереду війська і цим викликають поваїу. Проте ні карати, ні заковувати, ні накладати тілесне покарання не дозволяється нікому, крім жерців... Менш значні справи розглядаються на раді старійшин, а справи важливіші обговорюються всіма...
На народних зборах обирають також старійшин, які чинять суд в округах і селищах...
У бою ганебно вождю поступитися кому-небудь у звитязі, не менш ганебно дружині не уподібнитися звитязі вождя. А вийти живим із бою, у якому загинув вождь, — безчестя й ганьба на все життя; боронити його, здійснювати відважні вчинки, думаючи тільки про славу, — найперший їхній обов'язок; вожді б'ються заради перемоги, дружинники — за свого вождя... Від щедрот свого вождя дружинники очікують собі б бойового коня, і закривавленої, переможної фрамеї (списа). Замість платні у них — їжа і щедре пригощання на бенкетах. Можливості для такого марнотратства виникають лише через війни і грабунки...
1. Опишіть зовнішність германців.
2. Охарактеризуйте систему влади в германців.
3. Скажіть, хто міг бути королем, а хто вождем. Чи мали королі необмежену владу?
4. Яку роль відігравали народні збори? Які питання на них розглядалися?
5. Які чесноти були обов'язковими для воїнів?
6. Про що автор пише із жалем?
І. М. Ліхтей Історія середніх віків 7 клас
Вислано читачами інтернет-сайту
Календарно-тематичне планування всесвітньої історії, завдання учню 7 класу, курси учителю всесвітньої історії
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|