|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Математика|Математика]]''' | + | '''[[Заглавная страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Математика|Математика]]''' |
| | | |
| ---- | | ---- |
| | | |
- | '''Визначення терміну''' | + | '''Визначення терміну''' |
| | | |
- | Матема́тика - сукупна назва багатьох математичних наук. Спочатку математика виникла як один з напрямків філософії у сфері просторових відношень (землеміряння ) і обчислень. Вона була необхідною для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл. Пізніше математика розвинулась у складну і багатогранну науку про абстрактні кількісні та якісні співвідношення, форми і структури.Проте загальноприйнятого визначення математики немає. Спочатку її використовували для підрахунку, вимірювання, а також для вивчення форм і руху фізичних об'єктів шляхом дедуктивних розмірковувань та абстракцій. Термін «математика» походить від грецького слова μάθημα, що означає «наука, знання, вивчення», і грецького μαθηματικός, що означає «любов до пізнання», загалом це приводить до більш вузького і технічного (прикладного) значення «математичне дослідження», яке використовувалося і в античні (класичні) часи. Грецьке слово μαθηματική τέχνη означає математичне мистецтво. | + | [[Search Computer.jpg]]<metakeywords>математика, уроки з математики, клас, школа</metakeywords>[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Матема́тика ]- сукупна назва багатьох математичних наук. Спочатку математика виникла як один з напрямків філософії у сфері просторових відношень (землеміряння ) і обчислень. Вона була необхідною для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл. Пізніше математика розвинулась у складну і багатогранну науку про абстрактні кількісні та якісні співвідношення, форми і структури.Проте загальноприйнятого визначення математики немає. Спочатку її використовували для підрахунку, вимірювання, а також для вивчення форм і руху фізичних об'єктів шляхом дедуктивних розмірковувань та абстракцій. Термін «математика» походить від грецького слова μάθημα, що означає «наука, знання, вивчення», і грецького μαθηματικός, що означає «любов до пізнання», загалом це приводить до більш вузького і технічного (прикладного) значення «математичне дослідження», яке використовувалося і в античні (класичні) часи. Грецьке слово μαθηματική τέχνη означає математичне мистецтво. |
| | | |
- | Історію математики вчені зазвичай поділяють на чотири періоди: | + | [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Історію математики] вчені зазвичай поділяють на чотири періоди: |
| | | |
- | • <u>період зародження математики як самостійної дисципліни</u> —до 6—5 століття до н. е. В цей час формувались поняття цілого числа і раціонального дробу, поняття віддалі, площі, об'єму, створювались правила дій з числами та найпростіші правила для обчислення площ фігур і об'ємів тіл. | + | • <u>період зародження математики як самостійної дисципліни</u> —до 6—5 століття до н. е. В цей час формувались поняття цілого числа і раціонального дробу, поняття віддалі, площі, об'єму, створювались правила дій з числами та найпростіші правила для обчислення площ фігур і об'ємів тіл. |
| | | |
- | •<u>період елементарної математики</u> —від 6—5 ст. до н. е. до середини 17 століття. В цей час виникла геометрія. Серед діячів того часу вчені давньої Греції (Фалес, Піфагор, Гіппократ Хіоський, Демокріт, Евдокс, Евклід, Архімед та ін.), Китаю (Чжан Цан, Ген Шоу-чан, Цзу Чун-чжі та ін.), Середньої Азії (Джемшід ібн-Масуд аль-Каші, Мухаммед бен-Муса аль Хорезмі та ін.), Індії і пізніше Західної Європи (Л. Феррарі, Н. Тарталья, Дж. Кардано, С. Стевін та ін.). | + | •<u>період елементарної математики</u> —від 6—5 ст. до н. е. до середини 17 століття. В цей час виникла геометрія. Серед діячів того часу вчені давньої Греції (Фалес, Піфагор, Гіппократ Хіоський, Демокріт, Евдокс, Евклід, Архімед та ін.), Китаю (Чжан Цан, Ген Шоу-чан, Цзу Чун-чжі та ін.), Середньої Азії (Джемшід ібн-Масуд аль-Каші, Мухаммед бен-Муса аль Хорезмі та ін.), Індії і пізніше Західної Європи (Л. Феррарі, Н. Тарталья, Дж. Кардано, С. Стевін та ін.). |
| | | |
- | • <u>період дослідження змінних величин</u> - середина 17 ст. — початок 20 ст.Природознавство і техніка винайшли новий метод вивчення руху і зміни — диференціальне числення та інтегральне числення. Виникло ряд нових математичних наук — теорія функцій, теорія диференціальних рівнянь, диференціальна геометрія, варіаційне числення та ін., що значно розширили предмет і можливості математики. Значний внесок роль у розвиток математики цього періоду внесли й українські математики. М. І. Лобачевський винайшов неевклідову геометрію, М. В. Остроградський зробив визначні відкриття в механіці, математичному аналізі, математичній фізиці, П. Л. Чебишов посприяв розвитку нового напряму в теорії функцій, зробив значні відкриття в теорії чисел, теорії імовірностей, механіці, наближеному аналізі. В цей період діяли такі видатні вчені, як О. М. Ляпунов, А. А. Марков (старший), Г. Ф. Вороний та багато інших. | + | • <u>період дослідження змінних величин</u> - середина 17 ст. — початок 20 ст.Природознавство і техніка винайшли новий метод вивчення руху і зміни — диференціальне числення та інтегральне числення. Виникло ряд нових математичних наук — теорія функцій, теорія диференціальних рівнянь, диференціальна геометрія, варіаційне числення та ін., що значно розширили предмет і можливості математики. Значний внесок роль у розвиток математики цього періоду внесли й українські математики. М. І. Лобачевський винайшов неевклідову геометрію, М. В. Остроградський зробив визначні відкриття в механіці, математичному аналізі, математичній фізиці, П. Л. Чебишов посприяв розвитку нового напряму в теорії функцій, зробив значні відкриття в теорії чисел, теорії імовірностей, механіці, наближеному аналізі. В цей період діяли такі видатні вчені, як О. М. Ляпунов, А. А. Марков (старший), Г. Ф. Вороний та багато інших. |
| | | |
| • <u>період сучасної математики </u>. Характерні особливості: свідоме і систематичне вивчення можливих типів кількісних співвідношень і просторових форм. У геометрії вивчається вже не лише тривимірний простір, а й інші подібні до нього просторові форми. Визначними напрямами розвитку математики цього періоду є функціональний аналіз, теорія множин, сучасна алгебра, математична логіка, теорія імовірностей, топологія тощо. | | • <u>період сучасної математики </u>. Характерні особливості: свідоме і систематичне вивчення можливих типів кількісних співвідношень і просторових форм. У геометрії вивчається вже не лише тривимірний простір, а й інші подібні до нього просторові форми. Визначними напрямами розвитку математики цього періоду є функціональний аналіз, теорія множин, сучасна алгебра, математична логіка, теорія імовірностей, топологія тощо. |
| | | |
- | '''Розділи математики''' | + | '''Розділи[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 математики]''' |
| | | |
- | В Україні існують традиційні терміни «Математика елементарна» та «Математика вища», які відповідно означають курс «Математики» у загальноосвітній середній школі , до якого входять: арифметика, геометрія, алгебра, тригонометрія, та вищій вища алгебра, до якої входять: аналітична геометрія, диференціальні рівняння, математичний аналіз, теорія ймовірностей, математична статистика тощо). | + | В Україні існують традиційні терміни «Математика елементарна» та «Математика вища», які відповідно означають курс «Математики» у загальноосвітній середній школі , до якого входять: арифметика, геометрія, алгебра, тригонометрія, та вищій вища алгебра, до якої входять: аналітична геометрія, диференціальні рівняння, математичний аналіз, теорія ймовірностей, математична статистика тощо). |
| | | |
- | '''Математика в Україні''' | + | '''[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Математика] в Україні''' |
| | | |
| Ще з доісторичних часів математика почала свій розвиток на Україні. В часи Київської Русі на землях сучасної України вже використовувалися деякі відомості з арифметики та геометрії. У 1576 було засновано Острозьку академію, в якій викладали традиційні для середньовічної Європи сім вільних наук, що включали арифметику і геометрію. У 1659 році була заснована Києво-Могилянська академія. Там до ординарних класів належала математика, зокрема алгебра, геометрія, оптику, діоптрика, фізика, гідростатику, гідравліка, архітектура, механіка, математична хронологія). Викладати вищу математику у академії почав Феофан Прокопович. Також від часу заснування Львівського університету у 1661 році викладалась математика на філософському факультеті.У 1744 році окрему кафедру математики в університеті відкрито. Із заснуванням університетів почала розиватися математична наука у Східній Україні — у Харкові (1805), Києві (1834), Одесі (1865), які мали фізико-математичні відділи. У 1844 році відкрито Технічну академію у Львові. У 1875 році засновано Чернівецький університет. У 1873 році у Львові створено Наукове товариство імені Шевченка, в яке входило Математично-природознавчо-лікарська секція, а у 1879 створено Харківське математичне товариство, у 1889 — Київське фізико-математичне товариство. У 1918 році урядом Скоропадського засновані Українська академія наук і Дніпропетровський університет, який мав фізико-математичний факультет. У 1920-30 роках сформувалась Львівська математична школа. 13 лютого 1934 року створено Інститут математики НАН України. | | Ще з доісторичних часів математика почала свій розвиток на Україні. В часи Київської Русі на землях сучасної України вже використовувалися деякі відомості з арифметики та геометрії. У 1576 було засновано Острозьку академію, в якій викладали традиційні для середньовічної Європи сім вільних наук, що включали арифметику і геометрію. У 1659 році була заснована Києво-Могилянська академія. Там до ординарних класів належала математика, зокрема алгебра, геометрія, оптику, діоптрика, фізика, гідростатику, гідравліка, архітектура, механіка, математична хронологія). Викладати вищу математику у академії почав Феофан Прокопович. Також від часу заснування Львівського університету у 1661 році викладалась математика на філософському факультеті.У 1744 році окрему кафедру математики в університеті відкрито. Із заснуванням університетів почала розиватися математична наука у Східній Україні — у Харкові (1805), Києві (1834), Одесі (1865), які мали фізико-математичні відділи. У 1844 році відкрито Технічну академію у Львові. У 1875 році засновано Чернівецький університет. У 1873 році у Львові створено Наукове товариство імені Шевченка, в яке входило Математично-природознавчо-лікарська секція, а у 1879 створено Харківське математичне товариство, у 1889 — Київське фізико-математичне товариство. У 1918 році урядом Скоропадського засновані Українська академія наук і Дніпропетровський університет, який мав фізико-математичний факультет. У 1920-30 роках сформувалась Львівська математична школа. 13 лютого 1934 року створено Інститут математики НАН України. |
Версия 08:01, 10 февраля 2011
Гіпермаркет Знань>>Математика
Визначення терміну
Search Computer.jpgМатема́тика - сукупна назва багатьох математичних наук. Спочатку математика виникла як один з напрямків філософії у сфері просторових відношень (землеміряння ) і обчислень. Вона була необхідною для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл. Пізніше математика розвинулась у складну і багатогранну науку про абстрактні кількісні та якісні співвідношення, форми і структури.Проте загальноприйнятого визначення математики немає. Спочатку її використовували для підрахунку, вимірювання, а також для вивчення форм і руху фізичних об'єктів шляхом дедуктивних розмірковувань та абстракцій. Термін «математика» походить від грецького слова μάθημα, що означає «наука, знання, вивчення», і грецького μαθηματικός, що означає «любов до пізнання», загалом це приводить до більш вузького і технічного (прикладного) значення «математичне дослідження», яке використовувалося і в античні (класичні) часи. Грецьке слово μαθηματική τέχνη означає математичне мистецтво.
Історію математики вчені зазвичай поділяють на чотири періоди:
• період зародження математики як самостійної дисципліни —до 6—5 століття до н. е. В цей час формувались поняття цілого числа і раціонального дробу, поняття віддалі, площі, об'єму, створювались правила дій з числами та найпростіші правила для обчислення площ фігур і об'ємів тіл.
•період елементарної математики —від 6—5 ст. до н. е. до середини 17 століття. В цей час виникла геометрія. Серед діячів того часу вчені давньої Греції (Фалес, Піфагор, Гіппократ Хіоський, Демокріт, Евдокс, Евклід, Архімед та ін.), Китаю (Чжан Цан, Ген Шоу-чан, Цзу Чун-чжі та ін.), Середньої Азії (Джемшід ібн-Масуд аль-Каші, Мухаммед бен-Муса аль Хорезмі та ін.), Індії і пізніше Західної Європи (Л. Феррарі, Н. Тарталья, Дж. Кардано, С. Стевін та ін.).
• період дослідження змінних величин - середина 17 ст. — початок 20 ст.Природознавство і техніка винайшли новий метод вивчення руху і зміни — диференціальне числення та інтегральне числення. Виникло ряд нових математичних наук — теорія функцій, теорія диференціальних рівнянь, диференціальна геометрія, варіаційне числення та ін., що значно розширили предмет і можливості математики. Значний внесок роль у розвиток математики цього періоду внесли й українські математики. М. І. Лобачевський винайшов неевклідову геометрію, М. В. Остроградський зробив визначні відкриття в механіці, математичному аналізі, математичній фізиці, П. Л. Чебишов посприяв розвитку нового напряму в теорії функцій, зробив значні відкриття в теорії чисел, теорії імовірностей, механіці, наближеному аналізі. В цей період діяли такі видатні вчені, як О. М. Ляпунов, А. А. Марков (старший), Г. Ф. Вороний та багато інших.
• період сучасної математики . Характерні особливості: свідоме і систематичне вивчення можливих типів кількісних співвідношень і просторових форм. У геометрії вивчається вже не лише тривимірний простір, а й інші подібні до нього просторові форми. Визначними напрямами розвитку математики цього періоду є функціональний аналіз, теорія множин, сучасна алгебра, математична логіка, теорія імовірностей, топологія тощо.
Розділиматематики
В Україні існують традиційні терміни «Математика елементарна» та «Математика вища», які відповідно означають курс «Математики» у загальноосвітній середній школі , до якого входять: арифметика, геометрія, алгебра, тригонометрія, та вищій вища алгебра, до якої входять: аналітична геометрія, диференціальні рівняння, математичний аналіз, теорія ймовірностей, математична статистика тощо).
Математика в Україні
Ще з доісторичних часів математика почала свій розвиток на Україні. В часи Київської Русі на землях сучасної України вже використовувалися деякі відомості з арифметики та геометрії. У 1576 було засновано Острозьку академію, в якій викладали традиційні для середньовічної Європи сім вільних наук, що включали арифметику і геометрію. У 1659 році була заснована Києво-Могилянська академія. Там до ординарних класів належала математика, зокрема алгебра, геометрія, оптику, діоптрика, фізика, гідростатику, гідравліка, архітектура, механіка, математична хронологія). Викладати вищу математику у академії почав Феофан Прокопович. Також від часу заснування Львівського університету у 1661 році викладалась математика на філософському факультеті.У 1744 році окрему кафедру математики в університеті відкрито. Із заснуванням університетів почала розиватися математична наука у Східній Україні — у Харкові (1805), Києві (1834), Одесі (1865), які мали фізико-математичні відділи. У 1844 році відкрито Технічну академію у Львові. У 1875 році засновано Чернівецький університет. У 1873 році у Львові створено Наукове товариство імені Шевченка, в яке входило Математично-природознавчо-лікарська секція, а у 1879 створено Харківське математичне товариство, у 1889 — Київське фізико-математичне товариство. У 1918 році урядом Скоропадського засновані Українська академія наук і Дніпропетровський університет, який мав фізико-математичний факультет. У 1920-30 роках сформувалась Львівська математична школа. 13 лютого 1934 року створено Інститут математики НАН України.
|