Версия 12:20, 15 февраля 2011

Гіпермаркет Знань>>Шахи

Шахи — це гра на дошці, котра поділена на 64 світлі і темні клітини (поля), між 16 світлими (білими) і 16 темними (чорними) фігурами за встановленими для них правилами пересування.

Шахи - це старовинна індійська настільна розважальна гра, яка сьогодні є однією з найрозповсюдженіших спортивних ігор. Вона поєднує в собі елементи науки, мистецтва і спорту. Гра в шахи сприяє розвитку концентрації уваги, вмінню долати труднощі та плануванню власних дій, логічно мислити.

Гру у шахи ведуть два гравці на дошці, котра має 64 клітини чорного та білого кольору, фігурами білого та чорного кольорів. Шахова дошка називається шахівницею. Її розміщують так, щоб її перша горизонталь знаходилась біля гравця, який грає білими. Кожен з гравців має 16 шахових фігур: вісім пішаків, два коня, ферзь та король, дві тури, два слона. Гравці роблять ходи один за одним по черзі, переміщаючи за один хід лише одну фігуру.

Винятком є рокіровка — спільний хід турою та королем. Гру розпочинає гравець з фігурами білого кольору. При пересуванні своєї фігури на клітину зайняту фігурою суперника, фігуру суперника знімають з дошки. Цей хід називається взяття.

Виграною називається партія, якщо: суперник визнав себе переможеним; оголошено мат королю суперника; закінчився час на годиннику суперника, та за наявності у переможця достатнього матеріалу для оголошення супернику мату.

Партія оголошується нічиєю якщо: виникло патове становище; за взаємною згодою гравців; закінчився час на годиннику одного з гравців, при цьому суперника немає достатнього матеріалу для оголошення супернику мату. Нині найвищою сходинкою гри в шахи є змагання: турніри та матчі.

Шаховий турнір – змагання, в яких беруть участь більше двох учасників, у якому кожен з учасників грає з іншими у порядку, що встановлюється таблицею, або вибірково з групою учасників. Шаховий турнір по коловій системі за обмеженої кількості учасників може проводитися у декілька кіл. У цьому випадку змагання називають матч-турніром.

Матч –змагання, між двома суперниками або командами. Особистий (індивідуальний) матч проводиться на більшість перемог з визначеної кількості партій, або до визначеної кількості перемог.

Історія шахів

Шахи мають стародавнє походження. Так ще в 3-му—4-му ст. до н. е була відомою гра фішками на дошці. В Індії в 500 рр. н.е. виникла найдавніша форма шахів — військова гра чатуранґа, в яку грало четверо гравців. Ця гра вимагала точного розрахунку, пересування фігур визначалося кидком гральної кості. Наступним періодом розвитку гри в шахи була гра для двох суперників - шатрандж, який став дуже популярним у 8—9 ст. в Арабському Халіфаті. В цей час шахову нотацію — спосіб запису партій.

В країнах Західної Європи шахи з’явились не раніше 11 ст. У Західній Європі навчилися грі в шахи від арабів Іберійського півострова, або через Аквітанію, Прованс, а також південь Апеннінського півострова. У Скандинавії та на Британських островах шахи розповсюджували вікінги. Спочатку католицька церква забороняла шахи, оскільки вважала їх азартною грою, проте в 1400 році всі заборони було знято.

З 11—12 ст. шахи були найрозпоширенішою розвагою феодальної знаті, вони входили до програми лицарського виховання. Потрапивши до Європи, шахи зазнали деяких змін: біла шахівниця стала двоколірною.

У другій половині 15 ст. у Західній Європі були затверджено нові правила, згідно з якими слон та королева стали набагато сильнішими, пішак мав право ходити на дві клітини із початкової позиції. До другої половини 19-го ст. у шахах домінувала так звана італійська школа, яка розглядала шахи, як мистецтво, показувала їхню красу та широкі комбінаційні можливості. Саме ця школа започаткувала систематичні дослідження відкритих дебютів, а саме гамбітів, дослідження ряду ендшпілів, особливо тих, де фігури борються одна проти одної, що дало значні поштовхи в розвитку теорії шахової гри.

Відомі шахісти: Філідор Франсуа-Андре Данікан, Джоакіно Ґреко, Пол Морфі, Дж. Саррат, У. Еванс, У. Льюїс, А. Дешапель, О. Петров , Карл Яніш, Адольфа Андерсена, Джозефа Генрі Блекберна, І. Шумова У 1886 році відбувся перший офіційний матч за звання чемпіона світу з шахів. У цьому матчі перемогу здобув Вільгельм Стейніц. Матч проходив у Нью-Йорку, Сент-Луїсі, Новий Орлеані.

Шахи та Україна

Шахи до України потрапили з Індії в 10 столітті. Відомо, що відомими мастаком гри в шахи були митрополит Т. Яновський, а меценатом шахівого мистецтва гетьман К. Розумовський. В Росії шахи поширилися IX до XII століттях. Проте протягом XIII- XVII сторіч вони піддавалися гонінню з боку церкви, котра вбачала в них відгомін язичництва. У розвитку шахів в Росії важливу роль відіграли українці М. Безкровний та Д. Коленко. Перший український шаховий клуб з’явився у Харкові (1881), згодом постали клуби у Києві, Одесі й інших містах. У 1909 році відбувся в Одесі Південно-російський шаховий чемпіонат, що був першим чемпіонатом України; переможцем вийшов Б. Верлинський.