|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>'''<u><span style="text-decoration: underline;">Світова література</span></u> | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>'''<u><span style="text-decoration: underline;">Світова література</span></u> |
| | | | |
| - | [[Image:Search Computer.jpg|left|Search Computer.jpg]]'''Визначення терміну'''<br> | + | [[Image:Search Computer.jpg|left|Search Computer.jpg]]'''Визначення терміну'''<br> Поняття «[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література''']» побутує у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова література — один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва — мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. <br>В широкому розумінні [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література'''] — будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Таке розуміння походить від буквального, тобто первісного значення самого слова «література». Це слово латинського походження і означає «літера»: «слово література починає з визначення, за яким спочатку до літератури входить усе, що тільки зображено буквами».<br>Поняття «художня [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література''']» виникло достатньо пізно — у XX столітті. До того часу для позначення творів, в яких слово виступало мистецьким знаряддям, а не засібом спілкування та передачі думок, довгий час користувалися поняттям «поезія», часто навіть тоді, коли літературний твір не мав віршової форми. З появою прози усі літературні твори ( поетичні і власне прозаїчні), що підпадали під критерій мистецької, естетично-значущої форми словесного вираження думок та почуттів, називають «красною», або «гарною», інколи — ще й артистичною літературою.<br> На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, переважно називають художньою літературою. Частіше поняттям «[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література''']» користуються стосовно прози, оскільки в окремих випадках віднесення того чи іншого прозаїчного твору до художнього, естетичного за своїми ознаками, буває проблематичним (наприклад, сюди належать окремі жанри документальної літератури, епістолярна література і т. п.). Щодо цього поняття літературознавці вживають термін белетристика (від франц. belles lettres — красне письменство), що в широкому розумінні означає твори художньої літератури взагалі; а в більш вузькому — художню прозу (маючи на увазі, що існує ще поезія та драматургія). |
Версия 15:13, 21 февраля 2011
Гіпермаркет Знань>>Світова література
Визначення терміну
Поняття «література» побутує у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова література — один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва — мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз.
В широкому розумінні література — будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Таке розуміння походить від буквального, тобто первісного значення самого слова «література». Це слово латинського походження і означає «літера»: «слово література починає з визначення, за яким спочатку до літератури входить усе, що тільки зображено буквами».
Поняття «художня література» виникло достатньо пізно — у XX столітті. До того часу для позначення творів, в яких слово виступало мистецьким знаряддям, а не засібом спілкування та передачі думок, довгий час користувалися поняттям «поезія», часто навіть тоді, коли літературний твір не мав віршової форми. З появою прози усі літературні твори ( поетичні і власне прозаїчні), що підпадали під критерій мистецької, естетично-значущої форми словесного вираження думок та почуттів, називають «красною», або «гарною», інколи — ще й артистичною літературою.
На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, переважно називають художньою літературою. Частіше поняттям «література» користуються стосовно прози, оскільки в окремих випадках віднесення того чи іншого прозаїчного твору до художнього, естетичного за своїми ознаками, буває проблематичним (наприклад, сюди належать окремі жанри документальної літератури, епістолярна література і т. п.). Щодо цього поняття літературознавці вживають термін белетристика (від франц. belles lettres — красне письменство), що в широкому розумінні означає твори художньої літератури взагалі; а в більш вузькому — художню прозу (маючи на увазі, що існує ще поезія та драматургія).
|
