Версия 13:57, 30 сентября 2009

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 8 клас>>Всесвітня історія: Повсякденне життя Західної Європи

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Стіл простолюду. У ХVІ-ХVІІ ст. Європа ще не звільнилась від страху перед голодом. їжа основної маси населення залишалась досить одноманітною. Основу раціону складали зернові - пшениця, жито, ячмінь, просо. «Хлібне меню» доповнювали гречка, а на півдні Європи ще й завезена з Америки кукурудза, з яких готували супи та каші. До продуктів масового вжитку належали також боби, горох,сочевиця.

М'яса — яловичини,баранини,свинини, курятини - споживали досить багато. Популярністю користувались також страви з дичини - м'яса кабанів, оленів, косуль, зайців, а також куріпок, жайворонків, перепелів. Спеціально для їжі розводили голубів. Свіже м'ясо коштувало дорого, тому на столі у простолюду більш звичною була солонина. У свята там з'являлись також різні копченості і ковбаси, але в будні скибка хліба зі шматком сала чи з сиром та цибулиною виглядала королівським частунком. Повсякденну вечерю звичайного городянина становили залишки хліба, розмочені в молоці.

У минуле відходила «манія прянощів»: їх вживали вже не так багато, як у Середні віки. Почасти це пояснювалось появою нових овочевих культур - спаржі, шпинату, зеленого горошку, цвітної капусти, помідорів, кабачків, кукурудзи й картоплі, почасти — зменшенням використання несвіжого м'яса. До звичайного раціону європейця входили також сири, яйця, вершкове масло, молоко, оливкова олія.

Майже половина року припадала на пісні дні, причому у великий 40-денний піст м'ясо, яйця і птицю можна було продавати лише хворим та євреям і тільки за умови пред'явлення подвійного свідоцтва - від лікаря та священика. Тоді наставала черга дарів моря. Свіжа, але особливо копчена, солена й сушена риба помітно доповнювала та різноманітила стіл. Балтика і Північне море годували оселедцями, Атлантика - тріскою, Середземномор'я - тунцем і сардинами. Але й вдалечині від моря води річок, озер та штучних ставків давали чимало риби.

Тривалий час Європа була обмежена в солодощах. Цукор спочатку вважали лікарським засобом і продавали лише у крамницях аптекарів. У XVI ст. його отримували з цукрової тростини, трудомістким і дорогим способом. Тому цукор залишався предметом розкоші, хоча його споживання поступово зростало. В селянських домах цукрову голову (великий шмат) підвішували над столом. До неї підносили склянку а гарячим напоєм і чекали, поки туди під дією пару впадуть краплі цукру.

Пили переважно натуральне виноградне вино. Справжніми народними напоями були пиво, а у Північній Франції - сидр. До їх споживання спонукала не стільки любов до хмільних напоїв, скільки погана якість води, особливо у містах.

З'явились особливі келихи вількоммен (від нім. - ласкаво просимо). У них підносили вино почесному гостю у момент його приходу. Хто не хотів пити, міг відкупитись монетою, яку одразу ж прикріплювали до келиха. Цей звичай поширився переважно серед ремісників. Кожний цех мав свій І місткий вількоммен. Такі келихи, зазвичай олов'яні, нерідко цінувались І досить дорого, бо містили на собі безліч відкупних монет. Як сам звичай, так і назва келиха швидко прижились в інших країнах.
Водопроводів існувало мало. Використовували талий сніг, річкову та дощову воду. Особливо небезпечно було пити воду з річок, оскільки в них виливали шкідливі відходи фарбувального, дубильного та інших ремесел. Таку воду очищали, пропускаючи через дрібний пісок, а потім продавали. Щодня на вулицях Парижа лунали крики 20 тис. водоносів, кожен з яких доставляв по 60 відер води у квартири багатоповерхових будинків.

Нові напої. Завдяки Великим географічним відкриттям у Європу проникли нові напої - шоколад, чай і кава. Шоколад прийшов з Америки й одразу став улюбленим напоєм знаті, яка вживала його гарячим, додаючи в густу рідину молоко та корицю для аромату. Йому приписували лікувальні властивості, але й побоювались: у Франції противники напою поширювали чутки, начебто у тих, хто вживає шоколад, народжуються чорні діти.

Чай з далекого Китаю привезли на початку XVII ст. голландці. Його подавали у тонких китайських порцелянових чашках з чудовим розписом. Духмяний напій довго залишався привілеєм знаті і лише з XVIII ст. увійшов у широкий вжиток.

Особливо до вподоби припала кава, з якою європейці познайомились у мусульманських країнах. З XVII ст. Париж буквально наповнили мандрівні тор-говці-вірмени у мальовничих турецьких тюрбанах. Вони продавали гірку запашну каву з великих підносів, куди ставили маленьку гарячу пічку, кавник і чашки. Для смаку напій посипали цукровою пудрою. Невдовзі розчинили свої двері численні затишні кав'ярні, де за чашкою кави зустрічались і вели нескінченні бесіди аристократи, політики Й митці. Повсюди на вулицях з'явилися жінки, які зі спеціальних бачків з краниками та підігрівом продавали звичайним городянам розбавлену молоком гарячу каву. Подібну картину можна було спостерігати в багатьох європейських країнах. З XVI ст. у продаж надійшли міцні напої - горілка, ром, джин, лікери. Запрацювали численні таверни, де за випивкою та закускою можна було поспілкуватися з друзями, пограти в карти або кості. Нерідко такі таверни ставали справжнім пристановищем для злочинців та шахраїв, особливо у бідняцьких кварталах.

Правила пишного застілля. XVI ст. внесло помітні зміни в європейську кухню. Почали звертати увагу не лише на те, чим нагодувати гостей, а й як подати приготовлені страви, як поводитися за столом.

На великих бенкетах зазвичай подавали так звану «показну страву». Одну з них наприкінці XVI ст. приготував нюрнберзький кондитер Ганс Шнайдер. З неїстівних матеріалів він виготовив хитромудрі замки, башти, фігурки тварин га птиць І наповнив їх паштетами. Всередині цієї величезної споруди кухар сховав справжніх кроликів і білок, а також дрібних птахів. Коли в урочистий момент паштет відкрили, з нього в різні боки розбіглася й розлетілася на потіху гостям уся живність.

Розширився асортимент кухонного начиння і посуду. Поряд з металевими і дерев'яними, в хатньому господарстві все частіше використовували скляні, фаянсові та кришталеві вази, келихи, різноманітні блюда, тарілки, салатниці, цукерниці, їм намагались надати якомога гарнішого вигляду.

Знаменитий італійський скульптор і ювелір Бенвенуто Челліні зробив для французького короля Франціска І золоту сільничку, прикрашену емаллю і коштовним камінням. Вона має форму чаші, яку з двох боків підтримують напівлежачі фігурки Нептуна і Церери, і е справжнім витвором мистецтва.

Готуючись до бенкету, піклувались про оздоблення зали. Стіни завішували гобеленами та гірляндами з квітів, на видному місці ставили шафу з «парадним» посудом. Столи розміщали літерою «П» і в декілька шарів покривали розкішно вишитими скатертинами. Гості сідали із зовнішнього боку стола, залишаючи всередині простір для рознощиків страв і для розваг. Зазвичай розміщались попарно -дама з кавалером. Поки чекали першу страву, пили легке вино, пригощались фруктами, слухали музику. Завдання слуг полягало в тому, аби якомога більше здивувати гостей рідкісними витворами кулінарії. Перерву між двома стравами використовували для прибирання столів і зміни скатертин. Гості у цей час розважались видовищами і танцями.

Їжу брали переважно руками, через що використовували багато серветок і упродовж застілля по декілька разів мили руки ароматизованою водою, ллючи її з глечика над спеціальним тазиком. Серед столових приборів головним залишався ніж. Ложкою намагались забезпечити кожного гостя, проте виделки з чотирма зубцями тільки починали входити в ужиток. Не завжди численним гостям вистачало тарілок та келихів, тому ними користувалися разом або по черзі. Французького мандрівника, який наприкінці XVI ст. подорожував Швейцарією, дуже здивувало те, що там навіть у трактирах кожний відвідувач мав індивідуальну ложку, тарілку та келих. Використання столових приборів стало цілком природним наприкінці XVII ст. З'явилися навіть спеціальні, часто розкішно оздоблені футляри, в яких ложки, виделки і ножі клали на стіл.
Мета пишного застілля - не лише дати гостям можливість насолодитися смачно приготовленою та гарно сервірованою їжею, а й продемонструвати їм багатство І могутність господарської сім'ї.

1. Чому на півночі Європи дахи будинків робили гостроверхими, а у південних районах - плоскими?
2. Як змінився, порівняно із Середньовіччям, внутрішній вигляд житла? Наскільки комфортними можна вважати оселі європейців раннього Нового часу?
3. Чи вплинули Великі географічні відкриття на харчування й одяг європейців?
4. Яким був стан гігієни і як це позначалося на здоров'ї тогочасних людей?
5. Чому в XVI ст. законодавицею моди стала Іспанія і як виглядало вбрання іспанців?

ЗАВДАННЯ
1. Уявіть собі, що ви запрошені на бенкет до знатної особи XVI ст. Спробуйте скласти розповідь про поведінку гостей 33 столом.
2. На основі змісту обох документів з'ясуйте, чи розрізнявся добробут людей, про яких ідеться, і обґрунтуйте свої висновки. Чому автор листа вважає, що Раймунд Фуггер - освічена і благородна людина ? На вашу думку, яке враження справили на автора другого документа будинки та їхні мешканці в Цюриху?

_{Вся всесвітня історія онлайн, конспекти всесвітньої історії, календарно-тематичний план згідно шкільної програми, вивчай всесвітню історію безкоштовно}

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.