Версия 19:26, 29 декабря 2010

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас. Повні уроки>> Історія України: Гетьманська Україна. Повний урок

Тема: Гетьманська Україна.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Мета: формування системних знань про Україну гетьманського періоду.
Завдання: - дізнатися причини підписання та наслідки Переяславської ради, Гадяцького договору;

- складання історичного портрету: Іван Мазепа;

- розглянути причини та передумови початку Північної війни;

- зробити висновки про результати правління Б.Хмельницького та І.Мазепи.

Хід уроку:

І. Привітання вчителя, вступне слово.

ІІ. Розповідь нового матеріалу.

З XVI століття зростає значення нового суспільного шару — козацтва. У 1591—1638 рр. відбувається ряд козацько-селянських повстань.  У 1648 році козаки піднімають повстання із-за відміни військового походу проти Туреччини і соціальної несправедливості. Козаків очолює шляхтич православної конфесії, Богдан Хмельницький. Спочатку повсталим супроводив успіх. Їх підтримало Кримське ханство, яким тоді правив Іслям III Герай. (козаками командував Хмельницький, а кримцамі — Тугай-бей) отримало перемогу, розбивши польський загін Степана Потоцкого. Незабаром послідувала перемога в Корсуньськом битві. У січні 1649 р. козаки урочисто входять до Києва, гетьмана величають, а грецький патріарх дарує йому «Хрещений на Труні Господній» меч.

Тимофій Хмельницький

У 1654 р. була скликана Переяславська Рада, що просила про прийняття Війська Запорізького під протекторат російського царя (що згодом було назване істориками «возз'єднанням України з Росією»). Відповідно до Переяславського договору (Переяславськими грамотами) російські війська підтримали гетьмана Війська Запорізького, що привело до російсько-польської війни. Осенью 1656 років Росія, не бажаючи посилення Швеції із-за назріваючого розпаду і розділу Річі Посполитою, зупиняє військові дії проти Річі Посполитої і проводить у Вільно мирні переговори, укладаючи 24 жовтня Віленськоє перемир'я.

Переяславська Рада очима митців

Іван Виговський

У 1658 році після смерті Богдана Хмельницького гетьман Іван Виговський формально розриває Переяславський договір 1654 роки і укладає Гадяцький договір з Річю Посполитою. Польща, усвідомивши, що остаточна втрата нею Лівобережної України і Києва стає реальністю, формально декларує готовність піти назустріч прагненню козаків отримати велику самостійність в рамках Річі Посполитою, стати в ній повноправною стороною і захистити «грецьку віру» від тиску католиків.

ІII. Повторення понять: Річ Посполита, гетманування, битва.

Згідно із статтями цього договору, Велике князівство Російське у складі Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств ставало третім сувереном Речі Посполитою на рівних умовах з Польською короною і Великим князівством Литовським. Проте в 1659 році Гадячський договір був ратифікований сеймом Річі Посполитою в сильно урізаному вигляді, в якому жодної автономії для України більш не передбачалася.

Карта Великого Князівства Руського

Зрада Виговського дозволила російсько-польській війні 1654—1667 років затягнутися і змінила хід подій. Польща, що успішно вигнала шведів, узяла на себе ініціативу і нанесла арміям Російського царства і Юрія Хмельницького ряд поразок. Проте похід на Лівобережну Україну, зокрема облога Глухова і подальший відступ, обернулися для Мови Посполитої фіаско, підірвавши і її військові сили. Обидві сторони, виснажені війною, вирішили укласти Андрусовськоє перемир'я, яке у тому числі юридично закріплювало реалії розколеної в своїй орієнтації Гетманщини, що і без того склалися на обох берегах Дніпра. В ході Північної війни гетьман Мазепа прийняв рішення про перехід на сторону Карла XII, короля Швеції, з якою Росія вела тоді війну. Проте спроба Мазепи змінити сюзерена з Петра I на Карла XII виявилася невдалою, оскільки не знайшла підтримки ні в населення Запорізької Січі, ні в козацтва. Хоча Мазепа обіцяв Карлу 50 тисяч козачого війська, до шведів пішло від 3 до 7 тисяч козаків

Не дивлячись на спроби України вийти з під впливи Росії, територія України по Андрусевському перемир'ю 1667 р. і Вічному світу 1686 р. була розділена між Мовою Посполитої і Росією. Таким чином, значна частина території була повернена польській короні.
В ході Північної війни гетьман Мазепа прийняв рішення про перехід на сторону Карла XII, короля Швеції, з якою Росія вела тоді війну.
Мазепа розраховував знайти підтримку серед реєстрового козацтва, в якому зростала незадоволеність Москвою у зв'язку з тим, що Петро I використовував цих професійних військових як робоча сила на будівництві Петербургу в болотистій північній місцевості в гирлі Неви. Проте спроба Мазепи змінити сюзерена для України з Петра I на Карла XII виявилася невдалою, оскільки не знайшла підтримки ні в населення України, ні в козацтва. Хоча Мазепа обіцяв Карлу 50 тисяч козачого  війська, до шведів пішло від 3 до 7 тисяч козаків, які навіть не приймали участі в Полтавській битві. 11 березня 1710 року цар Петро I маніфестом строго заборонив ображати українців, ставити їм у докір зраду Мазепи, загрожував в іншому випадку жорстоким покаранням і навіть стратою. Велику частину XVIII століття Україна користується правами широкої автономії у складі Російської імперії.

IV. Складання історичного портрету особистості.

І.Мазепа. Після того, як було усунуто І. Самойловича, гетьманська булава на Лівобережжі в 1687 р. дісталася генеральному осавулові І. Мазепі (1687-1708 рр.). Правління нового гетьмана розпочалося із підписання "Коломацьких статей". Статті містили інформацію про українсько-російські стосунки, визначали їх. У цьому документі гарантія "прав і вільностей народу малоросійського", що стала вже традиційною, була доповнена рядом пунктів, які значно розширювали російська присутність в Україні і стискали межі козацької автономії. Там ішлося в тому числі про те, що гетьман не мав права зсувати із займаних посад козацьку старшину без указу царя, в Батурині розташовувався при гетьманові московський полк стрілецький, заборонялися стосунки з чужоземними державами війську Запорізькому, верхівка козацька повинна була сприяти українсько-російським бракам. Суворо та однозначно заборонялося згадувати у розмові або документах про те, що "Малоруський край гетьманського регимента", в "Коломацких статтях" затверджувалося, що він є лише частина "їх царської дуже Світлої Величності Самодержавної держави".

Вже на початку правління Мазепі прийшлося нелегко. У 1689 р. російський трон займає новий цар - Петро I. Колишні патрони українського гетьмана вже не при владі - царівна Софія потрапляє в Троїце-Сергиев монастир, а Голіцина, її фаворита, засилають далеко на Північ. Природний розум, дипломатичне уміння, знання людей і придворних церемоній  виводять Мазепу з безвиході. Досягнувши царської аудієнції щедрими дарами (подарунок Петру I – шабля – коштувала біля 2 тис. крб.), демонстрацією покірності та шани (Мазепа став навколішки перед царем, аж поки його силою підвели на ноги слуги царя), звинуваченнями його попередніх прихильників гетьман досягає своєї мети і завойовує прихильність російського царя. Пізніше Петро I відмітить в розмові с І. Мазепою: "Якби всі мої слуги були схожі хоча б частково на тебе, я був би найщасливішим на усій землі!" Булава гетьмана і підтримка царя відкрили дорогу до швидкого збагачення. Заволодівши двадцять тисяі маєтків, І. Мазепа має статус одного із найбагатших феодалів у Європі.

Після розповіді матеріалу учитель дає завдання:

Скласти історичний портрет І.Мазепи за планом (використати підручник, всі наявні матеріали, прослухану інформацію):

1. Молоді літа.

2. Життя та політична діяльність.

3. Гетьманування.

4. Основні заслуги перед Україною.

5. Смерть.

У 1700 р. мала початок Північна війна. Втягнута у війну Україна мала трагічні наслідки. Вже в 1700 р. для ведення бойових дій проти шведської армії було відправлено 17 тис. козаків. У виснажливих кривавих боях, як правило, гинуло від 50 до 70 % складу козацьких формувань. Війна принесла збільшення податків, примусові фортифікаційні роботи, тривалу, безперервну реквізицію їжі, розміщення на території України російських військ, фактичне припинення зовнішньої торгівлі. У 1705 р. І. Мазепа починає таємні переговори з союзником Карла XII - польським королем С. Лещинським, а навесні в 1709 р. укладає угоду з Швецією, яка передбачала відновлення державної незалежності України. У той час гетьман виступив союзником шведів у Полтавській битві (вона стала вирішальною) і потерпів поразку.

Файл:IstUkr5-povni-20-polt bitva.gif

Карта Полтавської битви (рос. мовою)

Перевірте свої знання:
1. Яка доля спіткала Гетьманщину після смерті гетьмана Б.Хмельницького?
2. Розкажіть коли відбулося повстання Мазепи, які були його передумови? Які наслідки мало повстання?
3. Назвіть сторони та причини повстання Мазепи.
4. Чи було правління Мазепи добою відродження української державності та культурного піднесення козацької України?
5. Поясніть прислів'я: „Від Богдана до Івана не було у нас гетьмана.”

Домашнє завдання:

1. Повторення матеріалу за підручником.

2. Ессе на 1 стр. на тему "Полтавська битва", план вільний.

3. За бажанням (на додатковий бал): намалювати портрет І.Мазепи.

Список використаних джерел:

1. Урок на тему: "Гетманщина в кінці ХVІІ– на поч. ХVІІІ ст. І. Мазепа" учителя Дурицької Н. А., Дніпропетровська школа № 21.

2. Інтегрований урок з історії та літератури «Полтавська битва очима істориків і А.С. Пушкіна(рос. мовою) Єгорової Н. О., учителя історії.

3. Березин Владимир И что ж осталось от сильных, гордых сих мужей? История шведов под Полтавой //Книжное обозрение. - 2007.

4. Величенко Степан. Два шляхи в історії //День. - 2008. - 25 жовтня.

5. Іван Мазепа – славетний гетьман України – Івано-Франківськ, 2009.

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.