Версия 19:53, 12 января 2011

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас. Повні уроки>> Історія України: Узагальнення: Галицько-Волинська держава. Повний урок

Тема: Узагальнення: Галицько-Волинська держава.
Тип уроку: узагальнення з елементами практичної діяльності
Мета: узагальнити набуті знання, підвести підсумки вивченого.
Завдання:

- повторення вивченого за темою;

- розвиток навичок підведення підсумків;

- перевірити набуті знання;

- підготуватися до контрольної роботи.

Основні поняття уроку: держава, княжа влада, князь, бояри, дружина, дворяни, селяни, сусідська громада, вотчина, православ'я, літопис, монголо-татарське іго, станово-представницька монархія.

Методичні рекомендації до уроку:
- у виклад матеріалу необхідно включати «живу» мову і активно залучати учнів для спільної діяльності;

- при перевірці знань необхідно комбінувати усну та письмову роботи для досягнення найбільш точних показників при оцінюванні;

- усна перевірка знань не менш ефективна, ніж письмова, тому що дозволяє учням самостійно переказати матеріал, промовляючи його вголос, розвиває навички публічного виступу;

- письмова перевірка дозволяє повною мірою оцінити „закомплексованих” учнів, а також тих, у кого більш глибокий та повільний процес мислення.

Хід уроку:

І. Привітання вчителя та оголошення теми.

ІІ. Мотивація, перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Самостійна робота учнів.

Задача.
У середині 12 століття на Русі було 15 великих князівств.
На початку 13 століття - 50 князівств.
У 14 столітті - 250 князівств.
Який мінус феодальної роздробленості виявився у цьому процесі?
Чи може поєднуватися феодальна роздробленість з культурним підйомом?

У культурному житті Галицько-Волинської землі велику роль грали церкви і монастирі, які були центрами освіти. Літерні позначки на глиняному посуді, написи на речах повсякденного вжитку свідчать, що грамотні люди були в середовищі ремісників, рядових дружинників. У Звенигороді, Бересті знайдені берестяні грамоти, а в Звенигороді, Перемишлі, Галичі, Львові – бронзові палички для письма на воскових табличках.

IV. Закріплення теми

Для закріплення вивченого учитель використовує питання:

1. Дайте визначення поняттю народність?

2. Що таке «літопис»?

3. Чому на Русі і в Галицько-Волинському князівстві високо цінували книгу?

4. Хто такі блазні?

Лялька-блазень сучасного типу

5. Якому з руських князів належить перша бібліотека?

6. При якому князя була створена перша державна бібліотека?

7. Назвіть найзнаменитіший літопис Галицько-Волинського князівства? Хто його автор?

8. У якому столітті цей твір був написаний


Протягом ста років після падіння Києва Галицько-Волинське князівство слугувало опорою української державності – в тому сенсі, що не тільки успадкувало політичну роль і політичний устрій Київської Русі, а й перешкоджало поглинанню західноукраїнських земель Польщею. Таким чином, жителі цих земель – українці або, як їх тоді називали, русини – у переломний момент своєї історії зберегли почуття культурної та політичної спільності. І це почуття українців буде мати вирішальне значення для виживання їх як окремої національної спільноти в ті важкі часи, які ще тільки починалися.

V. Робота з історичною картою

Завдання: показати на історичній карті межі Галицько-Волинського королівства; показати Галичину; показати Київ. Які держави були сусідами Галицько-Волинського королівства? Показати їхні межі на карті.

Файл:IstUkr7-povni-26-gal-vol.gif

VI. Розвиток навичок письмової відповіді

Дати розширену відповідь
1. Розповісти про часи розквіту Галицького князівства. Назвіть рік утворення Галицько-Волинського князівства.

Відповідь (скорочено):
Розквіт Галицького князівства припадає на час правління Ярослава Осмомисла (1153 - 1187), який давав рішучу відсіч насідали на нього угорцям і полякам і вів запеклу боротьбу проти боярства. Зі смертю його сина Володимира Ярославича династія Ростиславичів припинила своє існування, а в 1199 р. володимиро-волинський князь Роман Мстиславич оволодів Галицьким князівством і об'єднав галицькі та волинські землі в єдине Галицько-Волинське князівство.

Ярослав Осмомисл

2. Стан Галицько-Волинського князівства після смерті Романа Мстиславича

Відповідь (скорочено):
Після смерті Романа (1205) західні землі Русі знову вступили в смугу смут і князівсько-боярських міжусобиць. Найбільшої гостроти боротьба феодальних угруповань західних земель Русі досягла при малолітніх синів Романа Мстиславича - Данила та Василька.

Галицько-Волинське князівство розпалося на уділи - Галицький, Звенигородський і Володимирський. Це дало можливість Угорщині, де при дворі короля Андрія II виховувався юний Данило, постійно втручатися в галицько-волинські справи, а незабаром і окупувати західно-руські землі. Боярська опозиція не була такою організованою і зрілою, щоб перетворити Галицьку землю у боярську республіку, але мала достатньо сил, щоб організовувати нескінченні змови і бунти проти князів.

VIII. Перегляд відео. В цей час учитель перевіряє словнички та час від часу коментує відео.

Володимир-Волинський: сучасність

ІХ. Домашнє завдання

1. Повторити матеріал за підручником.

2. Готуватися до контрольної роботи.

Використані джерела:
1. Презентація „Русь удельная. Галицко-Волынское княжество” учителя Чупрова Леоніда Олександровича

2. Урок-узагальнення на тему "Галицько-Волинська держава" учителя історії Морозюк Жанни Борисівни Спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням укр. мови та літератури ім. О.Гончара, м.Київ

3. О. Гісем, О. Мартинюк Історія України. Конспекти уроків. 7 клас: Посібник для вчителя,-2007

4. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України: Комплексний довідник. —Х.: Вид-во «Ранок», 2009

5. litopys.org.ua

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.