'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Узагальнення: українські землі XIV-XV ст. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас урок скачати, Історія України 7 клас методична розробка, 7 клас, Узагальнення, українські землі XIV-XV ст.</metakeywords>'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Узагальнення: українські землі XIV-XV ст. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас урок скачати, Історія України 7 клас методична розробка, 7 клас, Узагальнення, українські землі XIV-XV ст.</metakeywords>''' '''Тема:''' Узагальнення: українські землі XIV-XV ст.
-
'''Тема:''' Узагальнення: українські землі XIV-XV ст.
+
-
'''Тип уроку:''' урок-узагальнення
+
'''Тип уроку:''' урок-узагальнення
-
'''Мета:''' підвести підсумки та узагальнити вивчений блок тем.
+
'''Мета:''' підвести підсумки та узагальнити вивчений блок тем.
-
<br>'''Завдання:'''
+
<br>'''Завдання:'''
-
- перевірити домашнє завдання та ліквідувати "заборгованості" щодо здачі робіт;
+
- перевірити домашнє завдання та ліквідувати "заборгованості" щодо здачі робіт;
-
- виявити типові помилки учнів та пояснити класу, що робити, щоб не допускати їх;
+
- виявити типові помилки учнів та пояснити класу, що робити, щоб не допускати їх;
-
- узагальнити та підсумувати вивчене;
+
- узагальнити та підсумувати вивчене;
-
- покращити навички роботи з термінами та поняттями.
+
- покращити навички роботи з термінами та поняттями.
-
<br>'''Хід уроку:'''
+
<br>'''Хід уроку:'''
'''І.''' Привітання вчителя та оголошення теми.
'''І.''' Привітання вчителя та оголошення теми.
Строка 24:
Строка 23:
'''ІІІ.''' Хронологічний диктант.<br>Учитель обирає найважливіші дати по темі „Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV-XV ст.)” та диктує учням, які повинні записати дату та подію, яка з нею пов′язана.<br><br>'''IV. '''Узагальнення матеріалу по темі.<br><br>Протягом XIV-XV ст. в умовах важкого гніту йшов процес формування української народності. Українська народність формувалася на території земель Київської, Чернігівської, Галицької, Волинської, Поділля, Закарпаття і Буковини. У XIV-XV ст. визначилися фонетичні, морфологічні та лексичні особливості української мови, склалися характерні риси культури українського народу. Термін „Україна” в XII-XIII ст. застосовувався для позначення частини південно-західних земель (Середнього Подніпров'я), поступово набув нового значення, будучи перенесений на всю територію, заселену українським народом. З XIV ст. з'явився термін «Мала Русь», яка вживалася спочатку для позначення Галицької Русі, а потім і Подніпров'я.
'''ІІІ.''' Хронологічний диктант.<br>Учитель обирає найважливіші дати по темі „Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV-XV ст.)” та диктує учням, які повинні записати дату та подію, яка з нею пов′язана.<br><br>'''IV. '''Узагальнення матеріалу по темі.<br><br>Протягом XIV-XV ст. в умовах важкого гніту йшов процес формування української народності. Українська народність формувалася на території земель Київської, Чернігівської, Галицької, Волинської, Поділля, Закарпаття і Буковини. У XIV-XV ст. визначилися фонетичні, морфологічні та лексичні особливості української мови, склалися характерні риси культури українського народу. Термін „Україна” в XII-XIII ст. застосовувався для позначення частини південно-західних земель (Середнього Подніпров'я), поступово набув нового значення, будучи перенесений на всю територію, заселену українським народом. З XIV ст. з'явився термін «Мала Русь», яка вживалася спочатку для позначення Галицької Русі, а потім і Подніпров'я.
-
[[Image:istUkr7-povni-33-888811.jpg]]
+
[[Image:IstUkr7-povni-33-888811.jpg]]
-
''Дністерське Поділля''
+
''Дністерське Поділля''
+
<br>
+
[[Image:IstUkr7-povni-33-888822.jpg]]
-
[[Image:istUkr7-povni-33-888822.jpg]]
+
''Середнє Подніпров'я''
-
''Середнє Подніпров'я''
+
<br>
+
{{#ev:youtube|KF24kLNUPw4&feature=related}}
+
<br>
-
{{#ev:youtube|KF24kLNUPw4&feature=related}}
+
{{#ev:youtube|IgAvWA4br6s&feature=related}}<br>'''<br>Фішки для допитливих.'''<br>Що ви знаєте про формування білоруської народності? Термін «Біла Русь» увійшов у вжиток з XVI ст. Білоруська народність формувалася паралельно з українською.
+
[[Image:IstUkr7-povni-33-888833.jpg|center|IstUkr7-povni-33-888833.jpg]]<br><br>Формується самосвідомість української народності, що проявлялося в народних піснях і думах, присвячених боротьбі проти татарських і турецьких набігів, проти гноблення селянства литовськими, польськими та угорськими феодалами. Видатними пам'ятниками української літератури цього часу є літописи, в яких з ідеологічних позицій класу феодалів і верхівки городян робилася спроба осмислити історичне минуле і говорилося про значення Русі для історії українських земель. Надалі в боротьбі з католицизмом велику роль відіграли братства, організовані городянами. Вони ставили своїм завданням збереження української культури (яку намагалося задушити католицьке духовенство) шляхом відкриття шкіл, поширення грамотності серед простого народу і т. д.<br><br>Основою економіки українських земель було сільське господарство. Найбільш поширеною системою землеробства було трипілля, хоча застосовувалися і двухпілля, переліг і навіть підсічна система. Вживалися плуги і сохи із залізними наконечниками, вони не тільки скородили грунт, але і перевертали пласти землі. Застосовувалося гноєння грунту. Для розмелювання зерна служили переважно водяні млини. У XIV-XV ст. спостерігалося деяке зростання тваринництва. Зберігали значення і промисли: мисливство, рибальство та бджільництво. Продукти цих промислів часто надходили на ринок. <br><br>Протягом XIV-XV ст. йшов процес закріпачення українського селянства. Феодали знищували громадське самоврядування і копи (общинні) суди. Поставлені землевласниками старости, намісники – державці, за допомогою приставів і десятників з числа заможної селянської верхівки примушували селян до покори. Число панських маєтків (фільварків) росло за рахунок селянських общинних господарств (дворище). Поряд з вільними, похожими селянами, які користуються правом переходу, в процесі закріпачення виділилася особлива група селян старожильців, людей, що знаходилися в спадковій залежності від своїх власників.
{{#ev:youtube|IgAvWA4br6s&feature=related}}<br>'''<br>Фішки для допитливих.'''<br>Що ви знаєте про формування білоруської народності? Термін «Біла Русь» увійшов у вжиток з XVI ст. Білоруська народність формувалася паралельно з українською.
+
'''V. '''Робота з термінами<br>''Учні записують у словнички терміни.''<br><br>Феодальне право – закони, що закріпляли за феодалами (землевласниками) право володіти певню територією, спорудами, які там були побудовані, та селянами, які там проживали.<br><br>Фільварки – лит., державні або великокнязівські маєтки.<br><br>Халупники – селяни, які жили досить бідно у маленьких хатах-халупах.
-
[[Image:istUkr7-povni-33-888833.jpg|center]]<br><br>Формується самосвідомість української народності, що проявлялося в народних піснях і думах, присвячених боротьбі проти татарських і турецьких набігів, проти гноблення селянства литовськими, польськими та угорськими феодалами. Видатними пам'ятниками української літератури цього часу є літописи, в яких з ідеологічних позицій класу феодалів і верхівки городян робилася спроба осмислити історичне минуле і говорилося про значення Русі для історії українських земель. Надалі в боротьбі з католицизмом велику роль відіграли братства, організовані городянами. Вони ставили своїм завданням збереження української культури (яку намагалося задушити католицьке духовенство) шляхом відкриття шкіл, поширення грамотності серед простого народу і т. д.<br><br>Основою економіки українських земель було сільське господарство. Найбільш поширеною системою землеробства було трипілля, хоча застосовувалися і двухпілля, переліг і навіть підсічна система. Вживалися плуги і сохи із залізними наконечниками, вони не тільки скородили грунт, але і перевертали пласти землі. Застосовувалося гноєння грунту. Для розмелювання зерна служили переважно водяні млини. У XIV-XV ст. спостерігалося деяке зростання тваринництва. Зберігали значення і промисли: мисливство, рибальство та бджільництво. Продукти цих промислів часто надходили на ринок. <br><br>Протягом XIV-XV ст. йшов процес закріпачення українського селянства. Феодали знищували громадське самоврядування і копи (общинні) суди. Поставлені землевласниками старости, намісники – державці, за допомогою приставів і десятників з числа заможної селянської верхівки примушували селян до покори. Число панських маєтків (фільварків) росло за рахунок селянських общинних господарств (дворище). Поряд з вільними, похожими селянами, які користуються правом переходу, в процесі закріпачення виділилася особлива група селян старожильців, людей, що знаходилися в спадковій залежності від своїх власників.
+
<br>
-
[[Image:istUkr7-povni-33-888844.jpg|center]]
+
[[Image:Ist7-33-0000001.gif|center|Ist7-33-0000001.gif]]<br>'''VІ.''' Продовження узагальнення.<br><br>Зростала кількість безземельних селян, або, як їх тоді називали, халупники (що мали убогі хати – халупи), комарники, або подорожні (знімали кути у заможних селян) і т. д. <br><br>Феодальне право юридично оформляло владу землевласників над селянством. За привілеєм (дарованою грамотою) великого литовського князя Казимира IV 1447 року за феодалами були закріплені права власності на землі, що перебували у їх фактичному володінні. У привілеї проголошувалося також право феодалів судити населення своїх земель. Нарешті, в привілеї було заборонено приймати в княжі маєтки селян, які тікали від інших феодалів. «Судебник» Казимира IV 1468 року встановив смертну кару за переманювання чужих кріпаків.
-
'''V. '''Робота з термінами<br>''Учні записують у словнички терміни.''<br><br>Феодальне право – закони, що закріпляли за феодалами (землевласниками) право володіти певню територією, спорудами, які там були побудовані, та селянами, які там проживали.<br><br>Фільварки – лит., державні або великокнязівські маєтки.<br><br>Халупники – селяни, які жили досить бідно у маленьких хатах-халупах.
+
<br>
-
+
[[Image:IstUkr7-povni-33-888855.jpg]]
-
+
-
[[Image:ist7-33-0000001.gif|center]]<br>'''VІ.''' Продовження узагальнення.<br><br>Зростала кількість безземельних селян, або, як їх тоді називали, халупники (що мали убогі хати – халупи), комарники, або подорожні (знімали кути у заможних селян) і т. д. <br><br>Феодальне право юридично оформляло владу землевласників над селянством. За привілеєм (дарованою грамотою) великого литовського князя Казимира IV 1447 року за феодалами були закріплені права власності на землі, що перебували у їх фактичному володінні. У привілеї проголошувалося також право феодалів судити населення своїх земель. Нарешті, в привілеї було заборонено приймати в княжі маєтки селян, які тікали від інших феодалів. «Судебник» Казимира IV 1468 року встановив смертну кару за переманювання чужих кріпаків.
+
-
+
-
+
-
+
-
[[Image:istUkr7-povni-33-888855.jpg]]
+
''Казимир IV''<br><br>Основною формою феодальної експлуатації в українських землях була рента продуктами. З кінця XV ст. у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин посилилася панщина. У деяких маєтках селяни повинні були працювати на панщині 1-2 дні на тиждень, а не 12-14 днів на рік, як було раніше. Нарешті, селяни платили десятину на користь церкви. У XV ст. в Україні спостерігалося безперервне посилення кріпацтва.
''Казимир IV''<br><br>Основною формою феодальної експлуатації в українських землях була рента продуктами. З кінця XV ст. у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин посилилася панщина. У деяких маєтках селяни повинні були працювати на панщині 1-2 дні на тиждень, а не 12-14 днів на рік, як було раніше. Нарешті, селяни платили десятину на користь церкви. У XV ст. в Україні спостерігалося безперервне посилення кріпацтва.
-
[[Image:istUkr7-povni-33-888866.jpg|center]]<br><br>Протягом XIV-XV ст. в українських землях у зв'язку із зростанням суспільного поділу праці розвивалося ремесло. Відбувалася значна спеціалізація ремесла в селах, де зі складу селянства виділялися ковалі, слюсарі, теслі, колісники, бондарі, каменярі, кушніри, шорники, шевці, ткачі, кравці і т. д. Росли міста як ремісничо-торгівельні центри. У деяких містах налічувалося до двох-трьох десятків ремісничих спеціальностей. Ремісники об'єднувалися в цехи. У Львові в XV ст. були цехи кравців, сідлярів, шевців, ковалів, пекарів і різників, в Києві - цехи ювелірів, лучників, кравців і ковалів. Підмайстри з метою захисту від утисків з боку майстрів створювали особливі організації – господи.
+
[[Image:IstUkr7-povni-33-888866.jpg|center|IstUkr7-povni-33-888866.jpg]]<br><br>Протягом XIV-XV ст. в українських землях у зв'язку із зростанням суспільного поділу праці розвивалося ремесло. Відбувалася значна спеціалізація ремесла в селах, де зі складу селянства виділялися ковалі, слюсарі, теслі, колісники, бондарі, каменярі, кушніри, шорники, шевці, ткачі, кравці і т. д. Росли міста як ремісничо-торгівельні центри. У деяких містах налічувалося до двох-трьох десятків ремісничих спеціальностей. Ремісники об'єднувалися в цехи. У Львові в XV ст. були цехи кравців, сідлярів, шевців, ковалів, пекарів і різників, в Києві - цехи ювелірів, лучників, кравців і ковалів. Підмайстри з метою захисту від утисків з боку майстрів створювали особливі організації – господи.
-
[[Image:istUkr7-povni-33-888877.jpg]]
+
[[Image:IstUkr7-povni-33-888877.jpg]]
''Ковальство в наші часи''<br><br>Суспільний поділ праці був умовою формування внутрішнього ринку, розвитку торгівлі. Київ, Львів та інші міста мали торговельні зв'язки з Москвою, Новгородом, Псковом, Смоленськом та іншими російськими містами. На українських ярмарках бували російські, польські, молдавські, чеські, угорські, німецькі та італійські купці. Міське торгово-ремісниче населення було зацікавлене в розвитку економічного спілкування з Руссю. Розвивалися торговельні зв'язки України також з Малою Азією, Іраном і Кримом. З-за кордону привозилися переважно предмети розкоші. Вивозилися з України мед, віск, хутра, шкіра, худоба, дерево, хліб і риба. У містах у зв'язку зі зростанням ремесла і торгівлі посилювалося майнове розшарування. Виділялися багаті купці і лихварі, пов'язані з феодалами, часто володіли землями і експлуатували як міську бідноту, так і залежних селян. До середніх верств міського населення належали цехові майстри і рядові торговці. Плебейські верстви міста становили позацехові ремісники, підмайстри, селяни-втікачі і т. д.
''Ковальство в наші часи''<br><br>Суспільний поділ праці був умовою формування внутрішнього ринку, розвитку торгівлі. Київ, Львів та інші міста мали торговельні зв'язки з Москвою, Новгородом, Псковом, Смоленськом та іншими російськими містами. На українських ярмарках бували російські, польські, молдавські, чеські, угорські, німецькі та італійські купці. Міське торгово-ремісниче населення було зацікавлене в розвитку економічного спілкування з Руссю. Розвивалися торговельні зв'язки України також з Малою Азією, Іраном і Кримом. З-за кордону привозилися переважно предмети розкоші. Вивозилися з України мед, віск, хутра, шкіра, худоба, дерево, хліб і риба. У містах у зв'язку зі зростанням ремесла і торгівлі посилювалося майнове розшарування. Виділялися багаті купці і лихварі, пов'язані з феодалами, часто володіли землями і експлуатували як міську бідноту, так і залежних селян. До середніх верств міського населення належали цехові майстри і рядові торговці. Плебейські верстви міста становили позацехові ремісники, підмайстри, селяни-втікачі і т. д.
+
<br>
+
{{#ev:youtube|TNiU2TEyxSY}}<br><br>Економічно зміцнілі міста (Кам'янець-Подільськ, Київ та ін) отримували від польських королів і великих литовських князів право самоврядування – так зване «магдебурзьке право», яким користувалися великі купці і заможні ремісники-майстри. Введення магдебурзького права загострювало соціальні та релігійно-національні суперечності в містах, оскільки його отримували в першу чергу польські та німецькі городяни-католики. Маса городян і біднота вели боротьбу із засиллям міських багатіїв. У XV ст. в місті Львові українські городяни створили особливу організацію для захисту своїх соціальних та національно-релігійних інтересів – церковне братство.
-
{{#ev:youtube|TNiU2TEyxSY}}<br><br>Економічно зміцнілі міста (Кам'янець-Подільськ, Київ та ін) отримували від польських королів і великих литовських князів право самоврядування – так зване «магдебурзьке право», яким користувалися великі купці і заможні ремісники-майстри. Введення магдебурзького права загострювало соціальні та релігійно-національні суперечності в містах, оскільки його отримували в першу чергу польські та німецькі городяни-католики. Маса городян і біднота вели боротьбу із засиллям міських багатіїв. У XV ст. в місті Львові українські городяни створили особливу організацію для захисту своїх соціальних та національно-релігійних інтересів – церковне братство.
+
<br>
-
+
-
+
{{#ev:youtube|ussN3BI6Ou4}}<br>'''<br>VІІ. '''Творча робота
{{#ev:youtube|ussN3BI6Ou4}}<br>'''<br>VІІ. '''Творча робота
Строка 74:
Строка 73:
<br>Учні пишуть ''ессе-узагальнення'' за темами (на вибір):<br>1. Українські землі під владою Литви.<br>2. Останній подільський князь Федір Коріатович.<br>3. Панщина на українських землях.<br>4. Роль титулованої знаті на Русі ХIV-XV ст.<br>5. Господарське життя України ХIV-XV ст.<br>6. Культура України ХIV-XV ст.<br>7. Роль церкви у ХIV-XV ст.<br>'''<br>VІІІ.''' Домашнє завдання<br>
<br>Учні пишуть ''ессе-узагальнення'' за темами (на вибір):<br>1. Українські землі під владою Литви.<br>2. Останній подільський князь Федір Коріатович.<br>3. Панщина на українських землях.<br>4. Роль титулованої знаті на Русі ХIV-XV ст.<br>5. Господарське життя України ХIV-XV ст.<br>6. Культура України ХIV-XV ст.<br>7. Роль церкви у ХIV-XV ст.<br>'''<br>VІІІ.''' Домашнє завдання<br>
-
1. Підготуватися до тематичного оцінювання.
+
1. Підготуватися до тематичного оцінювання.
2. Записати вивчені дати, які ще не записані, у словничок.<br>
2. Записати вивчені дати, які ще не записані, у словничок.<br>
+
''Використані джерела:''
''Використані джерела:''
-
Урок на тему "Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV-XV ст.). Узагальнення." Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
-
2. Урок на тему "Узагальнення: українські землі XIV-XV ст" учителів історії Міжнародного ліцею "Гранд" Дмитрієва В.С., Домарецької О.В., м.Київ<br>
+
1. Урок на тему "Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV-XV ст.). Узагальнення." Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
+
+
2. Урок на тему "Узагальнення: українські землі XIV-XV ст" учителів історії Міжнародного ліцею "Гранд" Дмитрієва В.С., Домарецької О.В., м.Київ<br>
-
3. Бойко О.Д. Історія України : Навчальний посібник., К.: Академвидав, 2006
+
3. Бойко О.Д. Історія України : Навчальний посібник., К.: Академвидав, 2006
-
4. http://mestectvo.com/istoriya-ukraini/xiv.html
+
4. http://mestectvo.com/istoriya-ukraini/xiv.html
-
5. www.history.vn.ua/book/history4/5.htm
+
5. www.history.vn.ua/book/history4/5.htm
<br> Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
<br> Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Мета: підвести підсумки та узагальнити вивчений блок тем.
Завдання:
- перевірити домашнє завдання та ліквідувати "заборгованості" щодо здачі робіт;
- виявити типові помилки учнів та пояснити класу, що робити, щоб не допускати їх;
- узагальнити та підсумувати вивчене;
- покращити навички роботи з термінами та поняттями.
Хід уроку:
І. Привітання вчителя та оголошення теми.
ІІ. Мотивація, перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Хронологічний диктант. Учитель обирає найважливіші дати по темі „Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV-XV ст.)” та диктує учням, які повинні записати дату та подію, яка з нею пов′язана.
IV. Узагальнення матеріалу по темі.
Протягом XIV-XV ст. в умовах важкого гніту йшов процес формування української народності. Українська народність формувалася на території земель Київської, Чернігівської, Галицької, Волинської, Поділля, Закарпаття і Буковини. У XIV-XV ст. визначилися фонетичні, морфологічні та лексичні особливості української мови, склалися характерні риси культури українського народу. Термін „Україна” в XII-XIII ст. застосовувався для позначення частини південно-західних земель (Середнього Подніпров'я), поступово набув нового значення, будучи перенесений на всю територію, заселену українським народом. З XIV ст. з'явився термін «Мала Русь», яка вживалася спочатку для позначення Галицької Русі, а потім і Подніпров'я.
Дністерське Поділля
Середнє Подніпров'я
Фішки для допитливих. Що ви знаєте про формування білоруської народності? Термін «Біла Русь» увійшов у вжиток з XVI ст. Білоруська народність формувалася паралельно з українською.
Формується самосвідомість української народності, що проявлялося в народних піснях і думах, присвячених боротьбі проти татарських і турецьких набігів, проти гноблення селянства литовськими, польськими та угорськими феодалами. Видатними пам'ятниками української літератури цього часу є літописи, в яких з ідеологічних позицій класу феодалів і верхівки городян робилася спроба осмислити історичне минуле і говорилося про значення Русі для історії українських земель. Надалі в боротьбі з католицизмом велику роль відіграли братства, організовані городянами. Вони ставили своїм завданням збереження української культури (яку намагалося задушити католицьке духовенство) шляхом відкриття шкіл, поширення грамотності серед простого народу і т. д.
Основою економіки українських земель було сільське господарство. Найбільш поширеною системою землеробства було трипілля, хоча застосовувалися і двухпілля, переліг і навіть підсічна система. Вживалися плуги і сохи із залізними наконечниками, вони не тільки скородили грунт, але і перевертали пласти землі. Застосовувалося гноєння грунту. Для розмелювання зерна служили переважно водяні млини. У XIV-XV ст. спостерігалося деяке зростання тваринництва. Зберігали значення і промисли: мисливство, рибальство та бджільництво. Продукти цих промислів часто надходили на ринок.
Протягом XIV-XV ст. йшов процес закріпачення українського селянства. Феодали знищували громадське самоврядування і копи (общинні) суди. Поставлені землевласниками старости, намісники – державці, за допомогою приставів і десятників з числа заможної селянської верхівки примушували селян до покори. Число панських маєтків (фільварків) росло за рахунок селянських общинних господарств (дворище). Поряд з вільними, похожими селянами, які користуються правом переходу, в процесі закріпачення виділилася особлива група селян старожильців, людей, що знаходилися в спадковій залежності від своїх власників.
V. Робота з термінами Учні записують у словнички терміни.
Феодальне право – закони, що закріпляли за феодалами (землевласниками) право володіти певню територією, спорудами, які там були побудовані, та селянами, які там проживали.
Фільварки – лит., державні або великокнязівські маєтки.
Халупники – селяни, які жили досить бідно у маленьких хатах-халупах.
Зростала кількість безземельних селян, або, як їх тоді називали, халупники (що мали убогі хати – халупи), комарники, або подорожні (знімали кути у заможних селян) і т. д.
Феодальне право юридично оформляло владу землевласників над селянством. За привілеєм (дарованою грамотою) великого литовського князя Казимира IV 1447 року за феодалами були закріплені права власності на землі, що перебували у їх фактичному володінні. У привілеї проголошувалося також право феодалів судити населення своїх земель. Нарешті, в привілеї було заборонено приймати в княжі маєтки селян, які тікали від інших феодалів. «Судебник» Казимира IV 1468 року встановив смертну кару за переманювання чужих кріпаків.
Казимир IV
Основною формою феодальної експлуатації в українських землях була рента продуктами. З кінця XV ст. у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин посилилася панщина. У деяких маєтках селяни повинні були працювати на панщині 1-2 дні на тиждень, а не 12-14 днів на рік, як було раніше. Нарешті, селяни платили десятину на користь церкви. У XV ст. в Україні спостерігалося безперервне посилення кріпацтва.
Протягом XIV-XV ст. в українських землях у зв'язку із зростанням суспільного поділу праці розвивалося ремесло. Відбувалася значна спеціалізація ремесла в селах, де зі складу селянства виділялися ковалі, слюсарі, теслі, колісники, бондарі, каменярі, кушніри, шорники, шевці, ткачі, кравці і т. д. Росли міста як ремісничо-торгівельні центри. У деяких містах налічувалося до двох-трьох десятків ремісничих спеціальностей. Ремісники об'єднувалися в цехи. У Львові в XV ст. були цехи кравців, сідлярів, шевців, ковалів, пекарів і різників, в Києві - цехи ювелірів, лучників, кравців і ковалів. Підмайстри з метою захисту від утисків з боку майстрів створювали особливі організації – господи.
Ковальство в наші часи
Суспільний поділ праці був умовою формування внутрішнього ринку, розвитку торгівлі. Київ, Львів та інші міста мали торговельні зв'язки з Москвою, Новгородом, Псковом, Смоленськом та іншими російськими містами. На українських ярмарках бували російські, польські, молдавські, чеські, угорські, німецькі та італійські купці. Міське торгово-ремісниче населення було зацікавлене в розвитку економічного спілкування з Руссю. Розвивалися торговельні зв'язки України також з Малою Азією, Іраном і Кримом. З-за кордону привозилися переважно предмети розкоші. Вивозилися з України мед, віск, хутра, шкіра, худоба, дерево, хліб і риба. У містах у зв'язку зі зростанням ремесла і торгівлі посилювалося майнове розшарування. Виділялися багаті купці і лихварі, пов'язані з феодалами, часто володіли землями і експлуатували як міську бідноту, так і залежних селян. До середніх верств міського населення належали цехові майстри і рядові торговці. Плебейські верстви міста становили позацехові ремісники, підмайстри, селяни-втікачі і т. д.
Економічно зміцнілі міста (Кам'янець-Подільськ, Київ та ін) отримували від польських королів і великих литовських князів право самоврядування – так зване «магдебурзьке право», яким користувалися великі купці і заможні ремісники-майстри. Введення магдебурзького права загострювало соціальні та релігійно-національні суперечності в містах, оскільки його отримували в першу чергу польські та німецькі городяни-католики. Маса городян і біднота вели боротьбу із засиллям міських багатіїв. У XV ст. в місті Львові українські городяни створили особливу організацію для захисту своїх соціальних та національно-релігійних інтересів – церковне братство.
VІІ. Творча робота
Учні пишуть ессе-узагальнення за темами (на вибір): 1. Українські землі під владою Литви. 2. Останній подільський князь Федір Коріатович. 3. Панщина на українських землях. 4. Роль титулованої знаті на Русі ХIV-XV ст. 5. Господарське життя України ХIV-XV ст. 6. Культура України ХIV-XV ст. 7. Роль церкви у ХIV-XV ст. VІІІ. Домашнє завдання
1. Підготуватися до тематичного оцінювання.
2. Записати вивчені дати, які ще не записані, у словничок.
Використані джерела:
1. Урок на тему "Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV-XV ст.). Узагальнення." Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
2. Урок на тему "Узагальнення: українські землі XIV-XV ст" учителів історії Міжнародного ліцею "Гранд" Дмитрієва В.С., Домарецької О.В., м.Київ
3. Бойко О.Д. Історія України : Навчальний посібник., К.: Академвидав, 2006
