Версия 22:48, 16 апреля 2011

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Внутрішня будова стебла. Повні уроки

Стебло служить рослині для проведення води і мінеральних солей з кореня в листя. У листі виробляються органічні речовини (ассимілятни), які з листя пересуваються в стебло, а по стеблу розтікаються по усій рослині і приносяться в корені, бруньки, квітки, плоди.

У рослині існує два протилежні токи рідин - висхідний і низхідний. 

Висхідний потік рідин тече по по судинах (кільчастим, спіральним, сітчастим) і по трахеїдах - подовжених клітинах із загостреними кінцями, а низхідний потік по живих клітинах - ситовидних трубках (мал. 1)

                                                                                                 Мал. 1 Внутрішня будова стебла.

Ті й інші входять до складу провідних пучків або (у дерев) до складу деревини і кори. 

Гілки стебла, листя, плоди мають вагу іноді досить значну. Тому стебла повинні мати міцність. Міцність стебел обумовлюється міцністю всіх клітин і особливо клітин спеціальної механічної тканини. 

Крім того, в стеблах відкладаються запасні поживні речовини, для чого в них завжди є клітини основної запасаючої тканини (відео 1).

Відео 1. Внутрішня будова стебла.

Поверхня молодих трав'янистих стебел покрита шкірочкою, а дерев'янистих - кірковою тканиною і іноді кіркою (мал. 2, 3).

                                                                                           Мал. 2 Повздовжня будова стебла.

                                                                               Мал. 3 Макет внутрішньої будови стебла дводольних.

Найважливіше значення з однодольних рослин мають злаки, стебло яких називається соломиною. При незначній товщині соломина має значну міцність. Вона складається з вузлів і міжвузлів. Останні бувають порожні всередині і найбільшу довжину мають у верхній частині, а найменшу у нижній. Найбільш ніжні частини соломини знаходяться над вузлами. У цих місцях є твірна тканина, тому злаки ростуть своїми міжвузлями.

При розгляданні в мікроскоп тонкого поперечного зрізу стебла кукурудзи видно наступну будову. З поверхні стебло покрите кутикулою і шкіркою, клітини якої мають задеревенілі оболонки. 

Під шкіркою видно клітини механічної тканини, за якою знаходяться клітини основної тканини, що утворюють головну масу стебла. У цих клітинах нагромаджується багато цукру та інших речовин, внаслідок чого незгрубілі стебла кукурудзи разом з листям і качанами в молочновосковій стиглості з успіхом вживаються на корм худобі (у вигляді силосної маси). Серед клітин основної тканини розташовуються (без видимого порядку) по всьому стеблу закриті провідні пучки. 

Ближче до зовнішньої частини стебла розташовуються дрібні пучки, де їх більше, а в міру наближення до середньої частини стебла пучки більші, але їх менше. Пучки тягнуться по всьому стеблу і заходять в листя.

Трав'янисте стебло дводольних рослини, наприклад соняшнику, відрізняється від стебел однодольних наступними ознаками. З поверхні воно також вкрите шкіркою з кутикулою й подекуди на ньому видно волоски, які надають стеблу жорсткість. Під шкіркою видно основну тканину, що складається з округлих живих клітин з міжклітинними просторами. 

Провідні пучки в стеблах дводольних рослин розташовуються по одному колу. Вони називаються відкритими, тобто здатними до розростання, так як між лубом і деревиною в кожному пучку знаходиться прошарок твірної тканини - пучковий камбій, що складається з правильного ряду вузьких живих клітин, що здатні ділитися. Наглядне порівняння будови стебла однодольних та дводольних надасть вам мал. 4.

                                                                             Мал. 4 Будова стебла однодольних та дводольних.

B стеблах дводольних рослин є також механічна тканина. Вона знаходиться під шкіркою у вигляді живих клітин з потовщеними по кутах оболонками, а також розташована назовні від ситовидних клітин лубу у вигляді мертвих товстостінних волокон. 

Стебла дводольних рослин при первісній будові мають такі частини.

Вторинна зміна в стеблі дводольних рослини починається з того, що деякі клітини між пучками починають ділитися, і тоді утворюється міжпучковий камбій, який, так само як і пучковий камбій, всередину відкладає все нову і нову деревину, а назовні - новий луб. Своїми кінцями міжпучковий камбій приєднується до пучкового, внаслідок чого з'являється суцільне камбіальні кільце, що збільшує у товщину стебло дводольних рослини. 

Провідні пучки при цьому зливаються і всередину від камбію утворюється суцільна деревина, а назовні луб, що перериваються лише місцями вузькими серцевинними променями. Стебла дерев спочатку мають будову, схожу з будовою трав'янистих дводольних рослин. До кінця першого року життя вони мають у середній частині серцевину і назовні від неї один шар деревини, пронизаний серцевинними променями. Навколо деревини розташовується камбіальні кільце, оточене клітинами кори.

Крім того, у складі кори є багато клітин запасаючої основної тканини. Під шкіркою, що покриває кору, в середині літа першого року життя виникає пробкова тканина, яка в наступні роки сильно розростається, а шкірка поступово відмирає. 

Великої шкоди молодим деревам завдають гризуни (миші, зайці), а іноді й кози, об'їдають молоду кору аж до самої деревини; знищуючи лубову частина кори і камбій, вони гублять дерева, оскільки органічні речовини не можуть доставлятися до коріння, а нові клітини без камбію не виникають. Безліч комах також шкодять деревам, харчуючись та оселяючись у корі (мал. 5).

Необхідно вести боротьбу з подібними шкідниками молодих посадок і сіянців дерев. На відео 3 ви побачити найпростіші міри, що допомагають від багатьох шкідників.

Відео 3. Білимо дерева.

Протягом зими камбій в стеблах знаходиться в стані відносного спокою, але з першими теплими днями, при початку сніготанення, клітини його приходять в діяльний стан і починають ділитися.

З продуктів поділу, відкладених всередину стебла, виникає другий річний шар деревини, а з клітин, відкладених назовні стебла, виникають нові ситовидні трубки та інші клітини лубу і основної тканини кори