|
|
|
| Строка 17: |
Строка 17: |
| | • засоби взаємодії людини й апаратнихта програмних засобамів. | | • засоби взаємодії людини й апаратнихта програмних засобамів. |
| | | | |
| - | Внаслідок ускладнення сучасного промислового виробництва виникла необхідність оперативного зв’язку між різноманітними підприємствами , потреба в опрацюванні за короткий час величезної кількості інформаціі поставили на порядок денний питання автоматизації багатьох функцій управління різними галузямивиробництва, науки, освіти. Для ефективного управління досить складною системою, наприклад підприємством чи галуззю виробництва, потрібно в стислі строки обробляти величезні потоки інформації. | + | Внаслідок ускладнення сучасного промислового виробництва виникла необхідність оперативного зв’язку між різноманітними підприємствами , потреба в опрацюванні за короткий час величезної кількості інформаціі поставили на порядок денний питання автоматизації багатьох функцій управління різними галузя мивиробництва, науки, освіти. <br> |
| | | | |
| | '''Історія науки [[Інформатика|інформатики]]''' | | '''Історія науки [[Інформатика|інформатики]]''' |
| | | | |
| - | З давніх давен проблеми, які сьогодні вирішує інформатика, вивчались іншими дисциплінами: бібліотечною справою, бібліографією, лінгвістикою тощо. На початку 20 століття бельгійський юрист і учений П. Отле запропонував поєднати комплекс процесів із збирання, , зберігання, обробки, пошуку і розповсюдження наукових документів під загальною назвою «документація». Зараз цей термін іноді служить синонімом терміну «інформатика». В 1931 Міжнародний бібліографічний інститут, котрий заснували П. Отле і бельгійський юрист і громадський діяч А. Лафонтен в 1895, перейменовали в Міжнародний інститут документації, а у 1938 році в Міжнародну федерацію з документації й сьогодні залишається основною міжнародною організацією, яка об'єднує спеціалістів з інформатики і науково-інформаційної діяльності. В 1945 В. Буша опублікував статтю «Можливий механізм нашого мислення» щодо необхідністі механізації інформаційного пошуку. Міжнародні конференції з наукової інформації (Лондон, 1948; Вашингтон, 1958) знаменували перші етапи розвитку інформатики. Визначним у цьому процесі вивчення закономірностей розсіювання наукових публікацій, проведене С. Бредфордом (Великобританія, 1948). До середини 60-х років 20 століття були розроблені принципи і методи інформаційного пошуку та технічні засоби їх реалізації. У. Баттен (Великобританія), К. Муерс і М. Таубе (США) заклали основи координатного індексування; Б. Вікері, Д. Фоскет (Великобританія), Дж. Перрі, А. Кент, Дж. Костелло, Г. П. Лун, Ч. Берньер (США), Ж. К. Гарден (Франція) розробили основи теорії і методики інформаційного пошуку; С. Клевердон (Великобританія) дослідили методи порівняння технічної ефективності інформаційно-пошукових систем різного типу; Р. Шоу (США) і Ж. Самен (Франція) винайшли перші інформаційно пошукові присторої на мікрофільмах і діамікрокартах, що стали прообразами багатьох спеціальних інформаційних машин; К. Мюллер і Ч. Карлсон (США) створили нові методи репродукування документів, які лягли в основу сучасної техніки репрографії. Характерною ознакою сучасного етапу розвитку є глибше розуміння загальнонаукового значення науково-інформаційної діяльності та все ширшим застосуванням в ній електронних обчислювальних машин. | + | З давніх давен проблеми, які сьогодні вирішує інформатика, вивчались іншими дисциплінами: бібліотечною справою, бібліографією, лінгвістикою тощо. На початку 20 століття бельгійський юрист і учений П. Отле запропонував поєднати комплекс процесів із збирання, зберігання, обробки, пошуку і розповсюдження наукових документів під загальною назвою «документація». Зараз цей термін іноді служить синонімом терміну «інформатика». В 1931 Міжнародний бібліографічний інститут, котрий заснували П. Отле і бельгійський юрист і громадський діяч А. Лафонтен в 1895, перейменували в Міжнародний інститут документації, а у 1938 році в Міжнародну федерацію з документації й сьогодні залишається основною міжнародною організацією, яка об'єднує спеціалістів з інформатики і науково-інформаційної діяльності. В 1945 В. Буша опублікував статтю «Можливий механізм нашого мислення» щодо необхідністі механізації інформаційного пошуку. Міжнародні конференції з наукової інформації (Лондон, 1948; Вашингтон, 1958) знаменували перші етапи розвитку інформатики. Визначним у цьому процесі вивчення закономірностей розсіювання наукових публікацій, проведене С. Бредфордом (Великобританія, 1948). До середини 60-х років 20 століття були розроблені принципи і методи інформаційного пошуку та технічні засоби їх реалізації. У. Баттен (Великобританія), К. Муерс і М. Таубе (США) заклали основи координатного індексування; Б. Вікері, Д. Фоскет (Великобританія), Дж. Перрі, А. Кент, Дж. Костелло, Г. П. Лун, Ч. Берньер (США), Ж. К. Гарден (Франція) розробили основи теорії і методики інформаційного пошуку; С. Клевердон (Великобританія) дослідили методи порівняння технічної ефективності інформаційно-пошукових систем різного типу; Р. Шоу (США) і Ж. Самен (Франція) винайшли перші інформаційно- пошукові присторої на мікрофільмах і діамікрокартах, що стали прообразами багатьох спеціальних інформаційних машин; К. Мюллер і Ч. Карлсон (США) створили нові методи репродукування документів, які лягли в основу сучасної техніки репрографії. Характерною ознакою сучасного етапу розвитку є глибше розуміння загальнонаукового значення науково-інформаційної діяльності та все ширшим застосуванням в ній електронних обчислювальних машин. |
| | | | |
| | [[Image:Comp.jpg|center|Comp.jpg]] | | [[Image:Comp.jpg|center|Comp.jpg]] |
| | | | |
| - | '''Кібернетика''' - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів). З грецької “кібернетика” перекладається як ”мистецтво керманича”. Вперше це слово вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Видатний французський вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством. Як наука кібернетика була виокремленав 40-х роках нашого століття. У 1948 році з’явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики - “Кібернетика, або управління і зв’язок у тварині і машині”. Автор її - відомий американський учений Норберт Вінер. Процес упрапвління з погляду кібернетики є процес збирання, опрацювання інформації та видачі результатів такого опрацювання у вигляді нової інформації ( вказівок, інструкцій, рекомендацій, результатів аналізу вхідної інформації). Нині без застосування швидкодіючих електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) є неможливим ефективне і якісне управління складними динамічними системами. З давніх давен люди створювали всеможливі механізми і машини для полегшення своєї праці. Поява швидкодіючих ЕОМ вважається одним із видатних науково-технічних досягнень людства. Сучасні ЕОМ здатні виконати за секунду мільйони арифметичних операцій, в той час як досвідчений обчислювач тратить на виконання однієї дії в середньому півхвилини. Таким чином, з появою ЕОМ за короткий проміжок часу (біля 35 років) швидкість обчислень зросла приблизно в 100 млн. разів. | + | '''Кібернетика''' - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів). З грецької “кібернетика” перекладається як ”мистецтво керманича”. Вперше це слово вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Видатний французський вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством. Як наука кібернетика була виокремлена в 40-х роках нашого століття. У 1948 році з’явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики - “Кібернетика, або управління і зв’язок у тварині і машині”. Автор її - відомий американський учений Норберт Вінер. Процес упрапвління з погляду кібернетики є процес збирання, опрацювання інформації та видачі результатів такого опрацювання у вигляді нової інформації ( вказівок, інструкцій, рекомендацій, результатів аналізу вхідної інформації). Нині без застосування швидкодіючих електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) є неможливим ефективне і якісне управління складними динамічними системами. З давніх давен люди створювали всеможливі механізми і машини для полегшення своєї праці. Поява швидкодіючих ЕОМ вважається одним із видатних науково-технічних досягнень людства. Сучасні ЕОМ здатні виконати за секунду мільйони арифметичних операцій, в той час як досвідчений обчислювач тратить на виконання однієї дії в середньому півхвилини. Таким чином, з появою ЕОМ за короткий проміжок часу (біля 35 років) швидкість обчислень зросла приблизно в 100 млн. разів. |
| | | | |
| | <br> <br> | | <br> <br> |
Версия 14:24, 28 апреля 2011
Гіпермаркет Знань>>Інформатика
Визначення терміну
Інформа́тика— це теоретична та прикладна (технічна, технологічна) наука, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності. Інформатика систематизує прийоми створення, відтворення, збереження, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Термін "інформатика" походить від французького слова Informatique і утворилося з двох слів: інформація та автоматика. Цей термін запровалив у Франції в середині 60-х років XX ст., коли розпочалося широке використання обчислювальної техніки. В той час в англомовних країнах почали вживати термін "Computer Science" для позначення науки про перетворення інформації, що ґрунтується на використанні обчислювальної техніки. Нині ці терміни є синонімами.
Предмет інформатики як науки складають:
• програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки;
• апаратне забезпечення засобів обчислювальної техніки;
• засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення;
• засоби взаємодії людини й апаратнихта програмних засобамів.
Внаслідок ускладнення сучасного промислового виробництва виникла необхідність оперативного зв’язку між різноманітними підприємствами , потреба в опрацюванні за короткий час величезної кількості інформаціі поставили на порядок денний питання автоматизації багатьох функцій управління різними галузя мивиробництва, науки, освіти.
Історія науки інформатики
З давніх давен проблеми, які сьогодні вирішує інформатика, вивчались іншими дисциплінами: бібліотечною справою, бібліографією, лінгвістикою тощо. На початку 20 століття бельгійський юрист і учений П. Отле запропонував поєднати комплекс процесів із збирання, зберігання, обробки, пошуку і розповсюдження наукових документів під загальною назвою «документація». Зараз цей термін іноді служить синонімом терміну «інформатика». В 1931 Міжнародний бібліографічний інститут, котрий заснували П. Отле і бельгійський юрист і громадський діяч А. Лафонтен в 1895, перейменували в Міжнародний інститут документації, а у 1938 році в Міжнародну федерацію з документації й сьогодні залишається основною міжнародною організацією, яка об'єднує спеціалістів з інформатики і науково-інформаційної діяльності. В 1945 В. Буша опублікував статтю «Можливий механізм нашого мислення» щодо необхідністі механізації інформаційного пошуку. Міжнародні конференції з наукової інформації (Лондон, 1948; Вашингтон, 1958) знаменували перші етапи розвитку інформатики. Визначним у цьому процесі вивчення закономірностей розсіювання наукових публікацій, проведене С. Бредфордом (Великобританія, 1948). До середини 60-х років 20 століття були розроблені принципи і методи інформаційного пошуку та технічні засоби їх реалізації. У. Баттен (Великобританія), К. Муерс і М. Таубе (США) заклали основи координатного індексування; Б. Вікері, Д. Фоскет (Великобританія), Дж. Перрі, А. Кент, Дж. Костелло, Г. П. Лун, Ч. Берньер (США), Ж. К. Гарден (Франція) розробили основи теорії і методики інформаційного пошуку; С. Клевердон (Великобританія) дослідили методи порівняння технічної ефективності інформаційно-пошукових систем різного типу; Р. Шоу (США) і Ж. Самен (Франція) винайшли перші інформаційно- пошукові присторої на мікрофільмах і діамікрокартах, що стали прообразами багатьох спеціальних інформаційних машин; К. Мюллер і Ч. Карлсон (США) створили нові методи репродукування документів, які лягли в основу сучасної техніки репрографії. Характерною ознакою сучасного етапу розвитку є глибше розуміння загальнонаукового значення науково-інформаційної діяльності та все ширшим застосуванням в ній електронних обчислювальних машин.
Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів). З грецької “кібернетика” перекладається як ”мистецтво керманича”. Вперше це слово вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Видатний французський вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством. Як наука кібернетика була виокремлена в 40-х роках нашого століття. У 1948 році з’явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики - “Кібернетика, або управління і зв’язок у тварині і машині”. Автор її - відомий американський учений Норберт Вінер. Процес упрапвління з погляду кібернетики є процес збирання, опрацювання інформації та видачі результатів такого опрацювання у вигляді нової інформації ( вказівок, інструкцій, рекомендацій, результатів аналізу вхідної інформації). Нині без застосування швидкодіючих електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) є неможливим ефективне і якісне управління складними динамічними системами. З давніх давен люди створювали всеможливі механізми і машини для полегшення своєї праці. Поява швидкодіючих ЕОМ вважається одним із видатних науково-технічних досягнень людства. Сучасні ЕОМ здатні виконати за секунду мільйони арифметичних операцій, в той час як досвідчений обчислювач тратить на виконання однієї дії в середньому півхвилини. Таким чином, з появою ЕОМ за короткий проміжок часу (біля 35 років) швидкість обчислень зросла приблизно в 100 млн. разів.
Найбільша бібліотекарефератів з інформатики, домашні завдання, ГДЗз інформатики, відповіді на тести, все для вчителя та школярам на допомогу у підготовці до домашньої роботи, глибоке вивчення інформатики, тести з інформатики.
Уроки інформатики, програми з інформатики, інформатика реферати, тести та готові домашні завдання, курс інформатики, підручники з інформатики, інформатики в школі, розробки уроків з інформатики, планування з предмету інформатика.
Онлайн бібліотека з підручниками та книгами на скачку безкоштовно, інформатика онлайн, інформатика тексти, календарно-тематичне планування з інформатики, шкільний календарний план, ЗНО, тести
Збірка конспектівуроків з інформатики, тести з різних предметів для підготовки до ЗНО. Школа онлайн, інформатика онлайн, вивчення інформатики, книги та підручники інформатики, підготовка до уроків.
Бібліотека літературиз інформатики, уроки інформатики, конспекти уроків з інформатики, підручник з інформатики, готові домашні завдання,курс інформатикионлайн, тестування з предметів.
Онлайн бібліотека з підручниками та книгами з інформатики, підручники з інформатики на скачку безкоштовно, інформатика онлайн, інформатика тести, календарно-тематичне планування з інформатики, уроки інформатики, інформатика онлайн, розробки уроків інформатики, книги з інформатики, інформатика в школі,ЗНО та ГДЗ
|
