Версия 20:30, 3 июля 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас. Повні уроки>> Історія України: Історичні джерела. Археологія. Повний урок

Мета

Засвоїти поняття "археологія", розібратися у значенні археології для вивчення історії, дізнатися про особливості трипільської культури.

Завдання

Вивчити визначення "археологія", засвоїти, що вивчає археологія і з якою метою, продивитися та аналізувати відео про трипільську культуру, дізнатися про дослідження Вікентія Хвойки.

Хід уроку

Ми вже знаємо, звідки вчені дізнаються про минувщину. Дослідження речових пам'яток потребує ретельного вивчення. Цим займається археологія.

Довідка: археологія

Археологія (з грец. archaios — давній и logos — слово, вчення) — наука, що вивчає історію по матеріальним (речовим) залишках діяльності людей — археологічним пам'ятникам. До них належать залишки поселень, могильники, а також древні копальні, канали та ін. Археологічні пам'ятники виявляють, як правило, під землею. Хоча не всі вони спеціально засипалися землею (або попелом при виверженні вулкана). Найчастіше вони виявляються захороненими в результаті діяльності людей.

У старовинних містах виявлені археологами залишки древніх споруд виявляються поглибленими в землю на декілька метрів, наприклад, споруджувалися нові храми, усередині яких уміщалися фундаменти старих.

Нашарування, що утворилися в результаті людської діяльності, в археології називаються культурним шаром. Головна мета археологічних досліджень культурного шару — прослідити послідовність його нашарувань, стратіграфію (від лат. stratum — шар і від греч. grapho — пишу) і, таким чином, історію археологічного пам'ятника.

Розподіл знахідок по нашаруваннях культурного шару встановлює відносну хронологію знахідок, що має велике значення для історії. Завдання археологічного датування — з'ясувати також абсолютні дати, реальну старовину знахідок в тисячоліттях, століттях.

Вчених, які займаються розшукуванням, розкопками і вивченням давніх речей та споруд, називають археологами. Давні пам'ятки важливо добувати з-під землі неушкодженими. Для цього археологи виробили ряд прийомів та методів, знарядь та допоміжних інструментів.

Цікавинки

Історія Дня археолога.

На відміну від інших професійних свят, день археолога не є офіційним. Про походження свята ходить декілька легенд, одну з яких розповів в інтерв'ю академік РАН Валентин Янін.

Валентин Янін

Років 70 тому перед війною в Новгороді велися розкопки. Хлопцям-археологам захотілося свята, вони прийшли до керівника експедиції: «Сьогодні велике свято, треба відзначити». — «А яке? » — «День народження Буцефала, коня Олександра Македонського!» Довелося відзначити. А потім вигаданий привід забувся, і став День народження Буцефала Днем археолога.  По іншій, не менш поширеній, версії, традиція свята подить від експедиції 40-50-х років, керованої видатним археологом Т. С. Пассек, день народження якої 15 серпня.

Розкопкам завжди передує спеціальна розвідка: вивчають джерела, які наявні у письмовому вигляді, роблять огляд місця майбутніх розкопок, далі закладають пробний розкоп. Це вузька траншею, яка має допомогти виявити, чи є в ґрунті цікаві предмети людської життєдіяльності. Якщо знаходять щось варте уваги, тоді роблять великий розкоп.

Під час роботи археологи не квапляться, вони використовують здебільшого такі інструменти як легкі лопати, ножі, пензлики. Поверхню розкопу ділять на квадрати, кожна сторона яких складає 10 м. На папері креслять макет розкопу – зменшену модель. Це допомагає фіксувати усі знахідки. Аархеологи також записують у щоденниках дані про хід розкопок.

Знахідки відсилають до спеціальної лабораторії. Там досліджують їх вік і те, як їх могли застосовувати, роблять опис прикмет. Із шматочків-залишків збирають предмети докупи.

Знайдені залишки минулих років зберігають у музеях: історичних, технічних, природознавчих, краєзнавчих та ін. Національний музей історії України (Київ) - один з найстаріших музеїв нашої Батьківщини. Там можна подивитися древні монетні колекції, зразки посуду та хатнього начиння,  зброю різних часів, старовинні книги. Усього там більше 600 тисяч експонатів. Усі вони – історія України, зафіксована у матеріальних носіях.

'Жива історія. 'Видатний археолог України Вікентій Хвойка.
Цей вчений зробив багато відкриттів в історії. Світову славу йому принесло відкриття решток діяльності трипільців. Вони займали широкі простори: від ріки Дністер до Дніпра, їх поселення досягали території сучасної Волині і Степового Причорномор'я. З трипільських часів лишилася значна кількість археологічних пам'яток. Вчені за допомогою цих матеріальних джерел історії дізналися про досить високий рівень господарства, про те, що близько п'яти з половиною тис. р. тому ця культура занепала. Але знання та уміння, які існували серед трипільців, не зникли в історії, а були успадковані сучасними українцями.

Перевірте себе

1.    Про що археологи дізналися завдяки трипільським знахідкам?
2.    Що ви знаєте про трипільську культуру?
3.    Яке значення археології для історії?

Хто такі трипільці?
Минулого 2009  року між селами Тальянки і Легедзіно Тальновського району археологи розкопали 43 будівлі в трипільському поселенні. Всього там науковці налічують 2700 будівель.  — Якщо розкопувати по два будинки в рік, то піде не одна тисяча років на розкопки, — говорить директор заповідника ”Трипільська культура” 44-річний Владислав Чабанюк. — Почалися розкопки тут в 1981 році. У 1990-х припинилися. Відновили роботи з 1998 року.

Відео-хвилинка

Трипільська культура

Дивитись відео:

Археологічні експедиції працюють кожне літо. Роботи фінансуються американським і англійським фондами.  На території Черкаської області близько 250 трипільських поселень. Між селами Легедзіно і Тальянки їх найбільша кількість. Це 450 гектарів, на яких проживало близько 13 тис. людей. Тріпільці жили там приблизно 5 тис. років тому. Основне заняття їх було – землеробство.

Відео-хвилинка

Трипільська культура. Розкопки у с. Тальянки

Дивитись відео:

На одному місці довго не жили, лише 50–60 років. Земля за ці роки виснажувалася, тож трипільці переселялися в інше місце, спочатку перебазовувалася частина поселення. Вони будували житло на новому місці, поки інші закінчували роботи на старому місці поселення.  Тріпільці будували двоповерхові хати буквально в 1–2 метрах один від одної.

Дерев'яний каркас обмазували глиною з половою. Нею ж змащували підлогу другого поверху. Саме на другому поверсі житла археологи знаходять жертовники, печі, робочі місця. Це ознаки житлового приміщення. Перший поверх — господарські приміщення. Житла були досить великих розмірів: 4,5–5 м. у ширину, завдовжки 10–20 метрів. Стіни завтовшки до 30 сантиметрів.  Штукатурка ідеально рівна, стіни фарбовані у теракотовий відтінок, вікна круглої форми. Коли трипільці переїзжали на інше місце – будинки спалювали.

Особлива роль в трипільському суспільстві належала жінці. Її день проходив у турботах: вона розтирала зерна, носила воду, годувала тварин, фарбувала миски і глечики, ткала одяг, майструвала з шкіри взуття. При розкопках було знайдено неймовірну кількість жіночих глиняних статуеток, зроблено висновки, що жінка в трипільському суспільстві мала величезний авторитет.

Проблемою походження трипільської культури займалися такі вчені: Т. Пассек, В. Даниленко, В. Маркевич, В. Думітреску та інші.

Перевірте себе

1. Хто такі трипільці?
2.  У які часи трипільці проживали на наших землях?
3. Які особливості їх життя ви можете назвати?
4. Яким було трипільське поселення?

Перевірте, про що дізналися й чого навчилася

1. Що вивчає наука археологія? Хто такі археологами?
2. Ким був Вікентій Хвойка? Які його основні досягення?
3. Що ви запам′ятали трипільців? Які особливості їх культури можете згадати?
4. Що зберігається у Національному музеї історії України?

Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Історичні джерела. Археологія" учителя Сизон В.Б., м.Боярка, Києво-Святошинська районна класична гімназія

2. Котляр М. Ф. Історичне минуле українського народу і зарубіжні фальсифікатори. – К.: Політвидав України, 1974

3. Масарік В. "Загадочные трипольцы", стаття

4. Стражний О. "Архетипы древних племён Приднепровья. Трипольская цивилизация", стаття

5. Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008 р.

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Над уроком працювали

Король Б.Ю.

Любименко В.В.

Сизон В.Б.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.