'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Тематичне оцінювання: Галицько-Волинська держава. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, повний урок, повні уроки, гіпермаркет знань, історія урок, методичні розробки, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас скачати, Історія України 7 клас безкоштовно, 7 клас, тематичне оцінювання, Галицько-Волинська держава</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Тематичне оцінювання: Галицько-Волинська держава. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, повний урок, повні уроки, гіпермаркет знань, історія урок, методичні розробки, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас скачати, Історія України 7 клас безкоштовно, 7 клас, тематичне оцінювання, Галицько-Волинська держава</metakeywords>'''
-
'''Тема:''' Тематичне оцінювання: Галицько-Волинська держава.<br>'''Тип уроку:''' контролю знань<br>'''Мета:''' оцінити знання та вміння учнів з пройденого блоку тем.
+
=== Тип уроку ===
-
<br>'''Завдання:'''
+
Контролю знань
-
- постановка цілей і завдань уроку;
+
=== Мета ===
-
- проведення контролю знань;
+
Оцінити знання та вміння учнів з пройденого блоку тем.
-
- виявлення "білих плям" у знаннях учнів;
+
=== Завдання ===
-
- ліквідація неточностей у розумінні матеріалу;
+
*постановка цілей і завдань уроку;
-
- аналіз типових помилок учнів.
+
*проведення контролю знань;
-
'''Методичні рекомендації для вчителів''':
+
*виявлення "білих плям" у знаннях учнів;
+
+
*ліквідація неточностей у розумінні матеріалу;
+
+
*аналіз типових помилок учнів.
+
+
=== Методичні рекомендації для вчителів ===
Роль іноваційних технологій в навчанні
Роль іноваційних технологій в навчанні
Строка 25:
Строка 31:
<br>
<br>
-
'''Хід уроку:'''<br>
+
=== Хід уроку ===
-
'''І.''' Привітання вчителя та оголошення теми.<br>
<br>1. Розкажіть про географічне розташування Волині і Галичини<br>''Приблизна відповідь:''
+
<br>1. Розкажіть про географічне розташування Волині і Галичини<br>
+
+
<br>Приблизна відповідь:
<br>Галичина була розташована в східних передгір'ях Карпат, у верхів'ях річок (Дністра, що впадає в Чорне море, і Прута, що впадає в Дунай неподалік від його гирла). Спочатку Галичину населяли племена дулібів, тиверців та білих хорватів. На сході Галичина межувала з Волинню - лісовий горбистою місцевістю, яку також населяли дуліби і білі хорвати. На схід від Волині перебувало Київське князівство.
<br>Галичина була розташована в східних передгір'ях Карпат, у верхів'ях річок (Дністра, що впадає в Чорне море, і Прута, що впадає в Дунай неподалік від його гирла). Спочатку Галичину населяли племена дулібів, тиверців та білих хорватів. На сході Галичина межувала з Волинню - лісовий горбистою місцевістю, яку також населяли дуліби і білі хорвати. На схід від Волині перебувало Київське князівство.
-
[[Image:Polyane-7.gif|center|Polyane-7.gif]]<br><br>На відміну від Волині, що має лише одного чужоземного сусіда на півночі, - литовців, Галичина на своїх західних та північних рубежах була змушена відбивати постійні набіги войовничих угорців і поляків. <br><br>Обидва князівства мали вдале розташування. Також великим успіхом для обох князівств було їх розташування: гори і пагорби, ліси та яри робили їх важкодоступними для південних сусідів - степових кочівників.
+
[[Image:Polyane-7.gif|center|Polyane-7.gif]]<br><br>На відміну від Волині, що має лише одного чужоземного сусіда на півночі, - литовців, Галичина на своїх західних та північних рубежах була змушена відбивати постійні набіги войовничих угорців і поляків. <br><br>Обидва [[Галицьке_та_Волинське_князівства._Повний_урок|князівства]] мали вдале розташування. Також великим успіхом для обох князівств було їх розташування: гори і пагорби, ліси та яри робили їх важкодоступними для південних сусідів - степових кочівників.
<br>
<br>
-
[[Image:IstUkr7-povni-27-koch.jpg]]
+
[[Image:IstUkr7-povni-27-koch.jpg|350px|Пам’ять про степових кочівників]]
-
''Пам"ять про степових кочівників''<br><br>2. Чим відрізнялось галицьке і волинське боярство?<br>''Приблизна відповідь:''<br><br>На противагу галицьким, волинські бояри були більш простого складу. Велика їх частина прийшла на Волинь у складі дружин тих князів, призначення або зсув яких цілком залежало від волі Києва. Звідси, з Волині, Київ не здавався таким далеким, яким представлявся жителям Галичини, і вплив його було набагато більш відчутним. Волинські бояри, як це і водилося по всій Русі, наділялися землями за вірну службу князеві. Залежна від княжих милостей, волинська знать була більш лояльною, ніж галицька. На волинських бояр князі могли покластися. Ось чому, коли справа дійшла до об'єднання двох князівств, більше шансів на це виявилося не у галицьких князів, а саме у волинських.<br><br>3. Розкажіть про відносини Галицько-Волинської держави і монголо-татар.<br>''Приблизна відповідь:''<br><br>Завоювання Русі відсталими в економічному і соціальному відношенні кочівниками штучно затримало еволюцію товарно-грошових відносин, на довгий час законсервувало натуральний спосіб ведення господарства. Цьому сприяло і руйнування ворогом центрів ремесла і торгівлі - міст - носіїв екомічного прогресу. Безліч давньо-руських міст було не тільки зруйновано, а й спустошене: частину населення завойовники перебили, багатьох ремісників взяли в полон. Набіги і грабіжницькі побори ворожих орд у другій половині XIII в. наносили великої шкоди сільському господарству Південно-Західної Русі.
+
''Пам’ять про степових кочівників''<br><br>2. Чим відрізнялось галицьке і волинське боярство?<br>
-
[[Image:IstUkr7-povni-27-koch2.jpg|center|IstUkr7-povni-27-koch2.jpg]]<br><br>4. Кто брав участь у хрестовому поході 1253р?<br>''Приблизна відповідь:''<br><br>У 1253 р. папа оголосив хрестовий похід проти Орди, закликавши до участі в ньому християн Польщі, Чехії, Моравії, Сербії та Померанії. Декларований Інокентієм IV похід не міг, однак, відбутися з багатьох причин. Держави, до яких звернувся тато, переживали політичні труднощі, частина їх загрузла у боротьбі за австрійську спадщину, і вони були нездатні перемогти настільки грізного ворога, яким було в 50-ті роки XIII ст. незліченну військо ординських феодалів.<br><br>5. Влада у Галицько-Волинському князівстві на початку 14 ст.<br>''Приблизна відповідь:''<br><br>Майже ціле століття після смерті Данила на Волині і в Галичині не відбувалося якихось особливих змін. Галицький престол успадкував син Данило Лев (1264 - 1301; Волинський ж, після смерті Василька, дістався його синові Володимиру (1270-1289). Двоюрідні брати продовжували керувати своїми землями так, як правили їхні батьки: енергійний, діяльний Лев був постійно втягнутий у політичні конфлікти - скромний Володимир залишався в тіні.
+
<br>Приблизна відповідь:<br><br>На противагу галицьким, волинські бояри були більш простого складу. Велика їх частина прийшла на Волинь у складі дружин тих князів, призначення або зсув яких цілком залежало від волі Києва. Звідси, з Волині, Київ не здавався таким далеким, яким представлявся жителям Галичини, і вплив його було набагато більш відчутним. Волинські бояри, як це і водилося по всій Русі, наділялися землями за вірну службу князеві. Залежна від княжих милостей, волинська знать була більш лояльною, ніж галицька. На волинських бояр князі могли покластися. Ось чому, коли справа дійшла до об'єднання двох князівств, більше шансів на це виявилося не у галицьких князів, а саме у волинських.<br><br>3. Розкажіть про відносини Галицько-Волинської держави і [[Презентація_на_тему_«Монголо-татарське_нашестя»|монголо-татар]].<br>
-
[[Image:IstUkr7-povni-27-lev.jpg]]
+
<br>Приблизна відповідь:<br><br>Завоювання Русі відсталими в економічному і соціальному відношенні кочівниками штучно затримало еволюцію [[Презентація_до_теми:_Товар._Товарно-грошові_відносини|товарно-грошових відносин]], на довгий час законсервувало натуральний спосіб ведення господарства. Цьому сприяло і руйнування ворогом центрів ремесла і торгівлі - міст - носіїв екомічного прогресу. Безліч давньо-руських міст було не тільки зруйновано, а й спустошене: частину населення завойовники перебили, багатьох ремісників взяли в полон. Набіги і грабіжницькі побори ворожих орд у другій половині XIII в. наносили великої шкоди сільському господарству Південно-Західної Русі.
-
''Лев Данилович''<br><br>6. Розкажіть про правління Юрія Львовича.<br>''Приблизна відповідь:''<br><br>Юрій одночасно правил і в Галичині, і на Волині. Очевидно, це був сильний князь, бо, як вказують літописці сусідніх країн, при ньому його піддані жили мирно і «процвітали в багатстві й славі». Положення Юрія було настільки міцним і солідним, що дозволяло йому проголосити себе «королем Русі». Подія, що відбулася в 1303 р., також переконливо свідчить про його авторитеті. Незадоволений рішенням київського митрополита про перенесення митрополії на північний схід, до столиці Володимирського князівства, Юрій домігся від Константинополя дозволу на створення окремої митрополії у Галичині.
+
[[Image:IstUkr7-povni-27-koch2.jpg|350px|монголо-татари]]<br><br>4. Кто брав участь у хрестовому поході 1253р?<br>
-
[[Image:IstUkr7-povni-27-8888888.jpg]]
+
<br>Приблизна відповідь:<br><br>У 1253 р. папа оголосив [[Презентація_на_тему_«Перший_Хрестовий_похід»|хрестовий похід]] проти Орди, закликавши до участі в ньому християн Польщі, Чехії, Моравії, Сербії та Померанії. Декларований Інокентієм IV похід не міг, однак, відбутися з багатьох причин. Держави, до яких звернувся тато, переживали політичні труднощі, частина їх загрузла у боротьбі за австрійську спадщину, і вони були нездатні перемогти настільки грізного ворога, яким було в 50-ті роки XIII ст. незліченну військо ординських феодалів.<br><br>5. Влада у [[Галицько-Волинська_держава|Галицько-Волинському]] князівстві на початку 14 ст.<br>
-
''Константинополь''<br><br>7. Які два князі правили разом?<br>''Приблизна відповідь:''<br><br>Після кончини Юрія в 1308 р. його сини Андрій та Лев підтримували союз з Владиславом Локетка і також використовували у військових діях ординські сили. Андрій та Лев спільно княжили в Галицько-Волинській Русі. В одній з їхніх грамот 1316, якою підтверджувався союз з Прусським рицарським орденом, вони називають себе князями Руської землі, Галичини та Володимирщині. Проте спільно вони виступали головним чином у зовнішньополітичних справах, а у внутрішніх кожен тримався батьківської спадщини. Старший, Андрій, правил на Волині, молодший, Лев, в Галичині.<br><br>8. Що сталося з Галицько-Волинською державою після смерті Андрія та Лева?<br>''Приблизна відповідь:''<br><br>У джерелах збереглося мало відомостей про останні роки життя Андрія та Лева. На початку 20-х років XIV ст. обидва вони загинули в боротьбі з Гедиміном, в 1321 р. напали на Волинь і в наступному році опанував Луцьком. У результаті цієї кампанії Литва захопила Берестейську та Дорогичинську землі. Зі смертю Андрія і Льва припинилася династія Романовичів. До влади знову прийшли бояри - нащадки тих могутніх галицьких і волинських олігархів, до приборкання яких доклали дуже багато зусиль Роман Мстиславич та його син Данило. <br><br>На багате галицьке спадщина заздрісно поглядали сусіди. Недавній союзник Андрія і Лева польський король Владислав Локетек зробив спробу захопити Галичину і Волинь. Не покладаючись на власні сили, він влітку 1325 домігся від папи проголошення хрестового по-ходу на «схизматиків» (так називали на католицькому Заході православних), тобто на Галицько-Волинську Русь.<br><br>9. Що ви знаєте про хрестоносців?
+
<br>Приблизна відповідь:<br><br>Майже ціле століття після смерті Данила на Волині і в Галичині не відбувалося якихось особливих змін. Галицький престол успадкував син Данило Лев (1264 - 1301; Волинський ж, після смерті Василька, дістався його синові Володимиру (1270-1289). Двоюрідні брати продовжували керувати своїми землями так, як правили їхні батьки: енергійний, діяльний Лев був постійно втягнутий у політичні конфлікти - скромний Володимир залишався в тіні.
-
''Приблизна відповідь:'' <br>На завойованій хрестоносцями території панували феодальні порядки. Вся територія Єрусалимського королівства була розбита на феоди, за які лицарі-крестоносці несли військову службу. Кожен такий феод представляв собою маєток або кілька маєтків, розбитих на дрібні ділянки землі, обробляли їх кріпосні селяни. Селяни платили за свої наділи власникові маєтку феодальну ренту, що доходила в загальній складності до 50% урожаю. <br><br>Господарство у володіннях хрестоносців у значної частини залишалося натуральним, квітучі міста на узбережжі були по суті пунктами транзитної торгівлі і не виступали в якості об'єднуючих місцеву територію центрів. Хоча всі феодали вважалися васалами короля, але сам король був лише першим серед рівних, так як його дії обмежувалися палатою баронів, тобто зборами найбільш великих феодалів королівства. Без згоди цієї верхньої палати король не міг провести жодного більш-менш важливого заходу. <br><br>Звичайних військових сил лицарів-хрестоносців для захисту завойованої території було недостатньо, хоча служба лицарів не була обмежена будь-яким строком. Крім того, лицарство прагнуло об'єднати свої зусилля в підпорядкуванні і грабежі нових територій. Тому вже на початку XII століття хрестоносці почали створювати постійні військові організації, відомі під ім'ям духовно-лицарських орденів.
+
<br>
-
[[Image:IstUkr7-povni-27-777777.jpg|center|IstUkr7-povni-27-777777.jpg]]<br><br>'''IV.''' Хронологічний диктант:<br>1259; 1264; 1264-1301; 1270-1289; 1289; 1302; 1303; 1308; 1316.<br>'''<br>V.''' Самостійна робота учнів
Скласти історичний портрет:<br>Варіант 1. Данило Галицький.<br>Варіант 2. Андрій та Лев Юрійовичи.<br>Варіант 3. Юрій Львович.<br><br>
+
''Лев Данилович''<br><br>6. Розкажіть про правління Юрія Львовича.<br>
+
+
<br>Приблизна відповідь:<br><br>Юрій одночасно правил і в Галичині, і на Волині. Очевидно, це був сильний князь, бо, як вказують літописці сусідніх країн, при ньому його піддані жили мирно і «процвітали в багатстві й славі». Положення Юрія було настільки міцним і солідним, що дозволяло йому проголосити себе «королем [[Виникнення_та_розвиток_Київської_Русі._Тематичне_оцінювання|Русі]]». Подія, що відбулася в 1303 р., також переконливо свідчить про його авторитеті. Незадоволений рішенням київського митрополита про перенесення митрополії на північний схід, до столиці Володимирського князівства, Юрій домігся від Константинополя дозволу на створення окремої митрополії у Галичині.
''Константинополь''<br><br>7. Які два князі правили разом?<br>
+
+
<br>Приблизна відповідь:<br><br>Після кончини Юрія в 1308 р. його сини Андрій та Лев підтримували союз з Владиславом Локетка і також використовували у військових діях ординські сили. Андрій та Лев спільно княжили в [[Утворення_Галицько-Волинської_держави_за_Романа_Мстиславича.|Галицько-Волинській Русі]]. В одній з їхніх грамот 1316, якою підтверджувався союз з Прусським рицарським орденом, вони називають себе князями Руської землі, Галичини та Володимирщині. Проте спільно вони виступали головним чином у зовнішньополітичних справах, а у внутрішніх кожен тримався батьківської спадщини. Старший, Андрій, правил на Волині, молодший, Лев, в [[Поширення_влади_польського_короля_на_Галичину,_а_Великого_князівства_Литовського_—_на_інші_українські_землі.|Галичині]].<br><br>8. Що сталося з Галицько-Волинською державою після смерті Андрія та Лева?<br>
+
+
<br>Приблизна відповідь:<br><br>У джерелах збереглося мало відомостей про останні роки життя Андрія та Лева. На початку 20-х років XIV ст. обидва вони загинули в боротьбі з Гедиміном, в 1321 р. напали на Волинь і в наступному році опанував Луцьком. У результаті цієї кампанії Литва захопила Берестейську та Дорогичинську землі. Зі смертю Андрія і Льва припинилася династія Романовичів. До влади знову прийшли бояри - нащадки тих могутніх галицьких і волинських олігархів, до приборкання яких доклали дуже багато зусиль Роман Мстиславич та його син Данило. <br><br>На багате галицьке спадщина заздрісно поглядали сусіди. Недавній союзник Андрія і Лева польський король Владислав Локетек зробив спробу захопити Галичину і Волинь. Не покладаючись на власні сили, він влітку 1325 домігся від папи проголошення хрестового по-ходу на «схизматиків» (так називали на католицькому Заході православних), тобто на Галицько-Волинську Русь.<br><br>9. Що ви знаєте про хрестоносців?
+
+
Приблизна відповідь:
+
+
<br>На завойованій хрестоносцями території панували [[Феодалы_и_феодализм|феодальні порядки]]. Вся територія Єрусалимського королівства була розбита на феоди, за які лицарі-крестоносці несли військову службу. Кожен такий феод представляв собою маєток або кілька маєтків, розбитих на дрібні ділянки землі, обробляли їх кріпосні селяни. Селяни платили за свої наділи власникові маєтку феодальну ренту, що доходила в загальній складності до 50% урожаю. <br><br>Господарство у володіннях хрестоносців у значної частини залишалося натуральним, квітучі міста на узбережжі були по суті пунктами транзитної торгівлі і не виступали в якості об'єднуючих місцеву територію центрів. Хоча всі феодали вважалися васалами короля, але сам король був лише першим серед рівних, так як його дії обмежувалися палатою баронів, тобто зборами найбільш великих феодалів королівства. Без згоди цієї верхньої палати король не міг провести жодного більш-менш важливого заходу. <br><br>Звичайних військових сил лицарів-хрестоносців для захисту завойованої території було недостатньо, хоча служба лицарів не була обмежена будь-яким строком. Крім того, лицарство прагнуло об'єднати свої зусилля в підпорядкуванні і грабежі нових територій. Тому вже на початку [[Політичний_і_соціально-економічний_розвиток_Київського_і_Переяславського_князівств_середини_XII_—_першої_половини_XIIІ_ст.|XII століття]] хрестоносці почали створювати постійні військові організації, відомі під ім'ям духовно-лицарських орденів.
Скласти історичний портрет:<br>Варіант 1. [[Шпаргалки.Данило_Галицький|Данило Галицький]].<br>Варіант 2. Андрій та Лев Юрійовичи.<br>Варіант 3. Юрій Львович.<br><br>
Підготувати кросворд на тему "Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави."<br>
+
Підготувати кросворд на тему "Утворення [[Князювання_Данила_Романовича_Галицького._Повний_урок|Галицько-Волинської держави]] за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави."<br>
-
<br>
+
'''Список використаних джерел:'''
-
+
-
''Використані джерела:''
+
1. Урок на тему "Контрольна робота: Галицько-Волинська держава" учителя історії Костюченко О. В., школа №158 м.Київа
1. Урок на тему "Контрольна робота: Галицько-Волинська держава" учителя історії Костюченко О. В., школа №158 м.Київа
-
2. Іващенко В. Ю., Марченко О. С. Історія України: Кишеньковий довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
+
2. Іващенко В. Ю., Марченко О. С. [[Історія_України|Історія України]]: Кишеньковий довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
-
3. Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х., 2009
+
3. Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—[[Історія_України_9_клас|9 клас]]и. — Х., 2009
4. mestectvo.com
4. mestectvo.com
Строка 99:
Строка 137:
<br>
<br>
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
''Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.''
-
<br> ----
+
----
-
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
'''Над уроком працювали'''
-
Костюченко О. В.
+
Любименко В.В.
-
Любименко В.В.
+
Король Б.Ю.
+
+
Костюченко О. В.
-
Король Б.Ю.
----
----
-
+
<br>
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
1. Розкажіть про географічне розташування Волині і Галичини
Приблизна відповідь:
Галичина була розташована в східних передгір'ях Карпат, у верхів'ях річок (Дністра, що впадає в Чорне море, і Прута, що впадає в Дунай неподалік від його гирла). Спочатку Галичину населяли племена дулібів, тиверців та білих хорватів. На сході Галичина межувала з Волинню - лісовий горбистою місцевістю, яку також населяли дуліби і білі хорвати. На схід від Волині перебувало Київське князівство.
На відміну від Волині, що має лише одного чужоземного сусіда на півночі, - литовців, Галичина на своїх західних та північних рубежах була змушена відбивати постійні набіги войовничих угорців і поляків.
Обидва князівства мали вдале розташування. Також великим успіхом для обох князівств було їх розташування: гори і пагорби, ліси та яри робили їх важкодоступними для південних сусідів - степових кочівників.
Пам’ять про степових кочівників
2. Чим відрізнялось галицьке і волинське боярство?
Приблизна відповідь:
На противагу галицьким, волинські бояри були більш простого складу. Велика їх частина прийшла на Волинь у складі дружин тих князів, призначення або зсув яких цілком залежало від волі Києва. Звідси, з Волині, Київ не здавався таким далеким, яким представлявся жителям Галичини, і вплив його було набагато більш відчутним. Волинські бояри, як це і водилося по всій Русі, наділялися землями за вірну службу князеві. Залежна від княжих милостей, волинська знать була більш лояльною, ніж галицька. На волинських бояр князі могли покластися. Ось чому, коли справа дійшла до об'єднання двох князівств, більше шансів на це виявилося не у галицьких князів, а саме у волинських.
3. Розкажіть про відносини Галицько-Волинської держави і монголо-татар.
Приблизна відповідь:
Завоювання Русі відсталими в економічному і соціальному відношенні кочівниками штучно затримало еволюцію товарно-грошових відносин, на довгий час законсервувало натуральний спосіб ведення господарства. Цьому сприяло і руйнування ворогом центрів ремесла і торгівлі - міст - носіїв екомічного прогресу. Безліч давньо-руських міст було не тільки зруйновано, а й спустошене: частину населення завойовники перебили, багатьох ремісників взяли в полон. Набіги і грабіжницькі побори ворожих орд у другій половині XIII в. наносили великої шкоди сільському господарству Південно-Західної Русі.
4. Кто брав участь у хрестовому поході 1253р?
Приблизна відповідь:
У 1253 р. папа оголосив хрестовий похід проти Орди, закликавши до участі в ньому християн Польщі, Чехії, Моравії, Сербії та Померанії. Декларований Інокентієм IV похід не міг, однак, відбутися з багатьох причин. Держави, до яких звернувся тато, переживали політичні труднощі, частина їх загрузла у боротьбі за австрійську спадщину, і вони були нездатні перемогти настільки грізного ворога, яким було в 50-ті роки XIII ст. незліченну військо ординських феодалів.
Майже ціле століття після смерті Данила на Волині і в Галичині не відбувалося якихось особливих змін. Галицький престол успадкував син Данило Лев (1264 - 1301; Волинський ж, після смерті Василька, дістався його синові Володимиру (1270-1289). Двоюрідні брати продовжували керувати своїми землями так, як правили їхні батьки: енергійний, діяльний Лев був постійно втягнутий у політичні конфлікти - скромний Володимир залишався в тіні.
Лев Данилович
6. Розкажіть про правління Юрія Львовича.
Приблизна відповідь:
Юрій одночасно правил і в Галичині, і на Волині. Очевидно, це був сильний князь, бо, як вказують літописці сусідніх країн, при ньому його піддані жили мирно і «процвітали в багатстві й славі». Положення Юрія було настільки міцним і солідним, що дозволяло йому проголосити себе «королем Русі». Подія, що відбулася в 1303 р., також переконливо свідчить про його авторитеті. Незадоволений рішенням київського митрополита про перенесення митрополії на північний схід, до столиці Володимирського князівства, Юрій домігся від Константинополя дозволу на створення окремої митрополії у Галичині.
Константинополь
7. Які два князі правили разом?
Приблизна відповідь:
Після кончини Юрія в 1308 р. його сини Андрій та Лев підтримували союз з Владиславом Локетка і також використовували у військових діях ординські сили. Андрій та Лев спільно княжили в Галицько-Волинській Русі. В одній з їхніх грамот 1316, якою підтверджувався союз з Прусським рицарським орденом, вони називають себе князями Руської землі, Галичини та Володимирщині. Проте спільно вони виступали головним чином у зовнішньополітичних справах, а у внутрішніх кожен тримався батьківської спадщини. Старший, Андрій, правил на Волині, молодший, Лев, в Галичині.
8. Що сталося з Галицько-Волинською державою після смерті Андрія та Лева?
Приблизна відповідь:
У джерелах збереглося мало відомостей про останні роки життя Андрія та Лева. На початку 20-х років XIV ст. обидва вони загинули в боротьбі з Гедиміном, в 1321 р. напали на Волинь і в наступному році опанував Луцьком. У результаті цієї кампанії Литва захопила Берестейську та Дорогичинську землі. Зі смертю Андрія і Льва припинилася династія Романовичів. До влади знову прийшли бояри - нащадки тих могутніх галицьких і волинських олігархів, до приборкання яких доклали дуже багато зусиль Роман Мстиславич та його син Данило.
На багате галицьке спадщина заздрісно поглядали сусіди. Недавній союзник Андрія і Лева польський король Владислав Локетек зробив спробу захопити Галичину і Волинь. Не покладаючись на власні сили, він влітку 1325 домігся від папи проголошення хрестового по-ходу на «схизматиків» (так називали на католицькому Заході православних), тобто на Галицько-Волинську Русь.
9. Що ви знаєте про хрестоносців?
Приблизна відповідь:
На завойованій хрестоносцями території панували феодальні порядки. Вся територія Єрусалимського королівства була розбита на феоди, за які лицарі-крестоносці несли військову службу. Кожен такий феод представляв собою маєток або кілька маєтків, розбитих на дрібні ділянки землі, обробляли їх кріпосні селяни. Селяни платили за свої наділи власникові маєтку феодальну ренту, що доходила в загальній складності до 50% урожаю.
Господарство у володіннях хрестоносців у значної частини залишалося натуральним, квітучі міста на узбережжі були по суті пунктами транзитної торгівлі і не виступали в якості об'єднуючих місцеву територію центрів. Хоча всі феодали вважалися васалами короля, але сам король був лише першим серед рівних, так як його дії обмежувалися палатою баронів, тобто зборами найбільш великих феодалів королівства. Без згоди цієї верхньої палати король не міг провести жодного більш-менш важливого заходу.
Звичайних військових сил лицарів-хрестоносців для захисту завойованої території було недостатньо, хоча служба лицарів не була обмежена будь-яким строком. Крім того, лицарство прагнуло об'єднати свої зусилля в підпорядкуванні і грабежі нових територій. Тому вже на початку XII століття хрестоносці почали створювати постійні військові організації, відомі під ім'ям духовно-лицарських орденів.
Скласти історичний портрет: Варіант 1. Данило Галицький. Варіант 2. Андрій та Лев Юрійовичи. Варіант 3. Юрій Львович.
Перегляд відео
Галичина в сучасності
Домашнє завдання
Підготувати кросворд на тему "Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави."
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Контрольна робота: Галицько-Волинська держава" учителя історії Костюченко О. В., школа №158 м.Київа
2. Іващенко В. Ю., Марченко О. С. Історія України: Кишеньковий довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
3. Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х., 2009
4. mestectvo.com
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Любименко В.В.
Король Б.Ю.
Костюченко О. В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.