'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 9 клас. Повні уроки|Історія України 9 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Повні уроки<metakeywords>Історія України 9 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 9 клас урок, Історія України 9 клас урок скачати, Історія України 9 клас методична розробка, 9 клас, урок на тему, Утворення Кирило-Мефодіївського братства, Програмні документи, громадсько-політична діяльність братчиків, Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні, П. Куліш, М. Костомаров, Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот, риси поляків і росіян</metakeywords>'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 9 клас. Повні уроки|Історія України 9 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Повні уроки<metakeywords>Історія України 9 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 9 клас урок, Історія України 9 клас урок скачати, Історія України 9 клас методична розробка, 9 клас, урок на тему, Утворення Кирило-Мефодіївського братства, Програмні документи, громадсько-політична діяльність братчиків, Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні, П. Куліш, М. Костомаров, Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот, риси поляків і росіян</metakeywords><br>'''
-
+
-
'''Тема:''' Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні. П. Куліш. М. Костомаров. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот: поляків і росіян.
+
=== Тип уроку ===
=== Тип уроку ===
Строка 9:
Строка 7:
=== Мета ===
=== Мета ===
-
дізнатися про передумови утворення Кирило-Мефодіївського братства, його діяльність, програмні документи, вивчити матеріал про інших діячів національного відродження.<br>
+
дізнатися про передумови утворення [[Презентація уроку «Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні.»|Кирило-Мефодіївського братства]], його діяльність, програмні документи, вивчити матеріал про інших діячів національного відродження.<br>
=== Задачі ===
=== Задачі ===
Строка 55:
Строка 53:
=== Вивчення нової теми. (20-22 хв) ===
=== Вивчення нової теми. (20-22 хв) ===
-
[[Image:IstUkr9-povni22-kiril1.jpg]]
+
[[Image:IstUkr9-povni22-kiril1.jpg|350px|Кирило і Мефодій. На честь них названо братство.]]
-
'''Кирило і Мефодій. На честь них названо братство.'''
+
''Кирило і Мефодій. На честь них названо братство.''
<br>
<br>
-
Кирило-Мефодіївське братство склалося на Україні в 1846 р. Засновниками цього товариства були М. І. Костомаров і В. Білозерський. <br><br>У складі Кирило-Мефодіївського братства були буржуазно-ліберальна і революційно-демократична групи. До числа представників ліберального буржуазно-націоналістичного спрямування, який вважав, що перетворення повинні відбуватися шляхом мирної пропаганди, ставилися Куліш, Костомаров, Маркович та інші особи. Представники революційно-демократичного напряму очолювалися Т. Г. Шевченка, до якого примикали: М. Гулак, І. Посяда, О. Навроцький, Т. Андрузький та інші.<br><br>Вони стояли за знищення царизму, поміщиків і кріпосного гніту революційним шляхом, були чужі буржуазному націоналізмові, властивому правого крила Кирило-Мефодіївського братства.
+
Кирило-Мефодіївське братство склалося на Україні в 1846 р. Засновниками цього товариства були М. І. [[Література укр романтизму Поети-романтики Гулак-Артемовський Гребінка Костомаров Забіла Петренко|Костомаров]] і В. Білозерський. <br><br>У складі Кирило-Мефодіївського братства були буржуазно-ліберальна і революційно-демократична групи. До числа представників ліберального буржуазно-націоналістичного спрямування, який вважав, що перетворення повинні відбуватися шляхом мирної пропаганди, ставилися Куліш, Костомаров, Маркович та інші особи. Представники революційно-демократичного напряму очолювалися [[Виразне читання №1. Декламування напам'ять поезій Т. Шевченка|Т. Г. Шевченка]], до якого примикали: М. Гулак, І. Посяда, О. Навроцький, Т. Андрузький та інші.<br><br>Вони стояли за знищення царизму, поміщиків і кріпосного гніту революційним шляхом, були чужі буржуазному націоналізмові, властивому правого крила Кирило-Мефодіївського братства.
=== Документи Кирило-Мефодіївського братства ===
=== Документи Кирило-Мефодіївського братства ===
Строка 67:
Строка 65:
Найважливішими документами Кирило-Мефодіївського братства, розробленими головним чином Костомаровим і Білозерським, були наступні: «Головні правила товариства», «Статут товариства», «Книга буття українського народу», інакше звана «Закон божий», відозву «До братів-українців». <br><br>Ці програмні документи формулювали деякі загальні положення.
Найважливішими документами Кирило-Мефодіївського братства, розробленими головним чином Костомаровим і Білозерським, були наступні: «Головні правила товариства», «Статут товариства», «Книга буття українського народу», інакше звана «Закон божий», відозву «До братів-українців». <br><br>Ці програмні документи формулювали деякі загальні положення.
-
[[Image:IstUkr9-povni22-kiril2.jpg|center|IstUkr9-povni22-kiril2.jpg]]<br><br>Найважливішим документом серед них була «Книга буття українського народу» або «Закон божий». У цьому документі посиланнями на священне писання, на «Закон божий», доводилося, що влада царів не встановлена богом, як це проповідувала християнська релігія; у документі говорилося про те, що царі самі захопили собі владу, створили підручних з панів і поневолили народ. У параграфі 6 писалося: «Немає іншого царя, крім одного небесного потішив, хоча люди і накоїли собі царів в образі своїх братів-людей».
<br>У параграфі 7 говорилося: «І лукаві царі відібрали їх між найсильніших і найпотрібніших для себе і назвали їх панами, а інших зробили невільниками панів, і помножилися на землі горе, злидні і хвороби лиха і нещастя». Далі йдеться про те, що Катерина знищила козацьку вільність на Україну і ввела там кріпацтво. <br><br>Таким чином, під релігійною оболонкою ховалася пропаганда проти самодержавної царської влади і проти рабства – кріпацтва. <br><br>Релігійна оболонка документа, іменованого «Закон божий», не могла обдурити царські влади, а начальник III відділення гр. Орлов правильно розгадав істота цього документа, коли писав цареві: «Цей рукопис під назвою« Закон божий »містить в собі 109 параграфів самого злочинного змісту; в ній текстами священного писання, перекручено витлумачене, і прикладами з історії ж, брехливо понятими, доводиться, що царська влада противна законам божеським і природі людській, що люди всі рівні і повинні управлятися лише старійшинами, що від монархічного правління відбуваються одні лише лиха і страждання і що слов'янські племена можуть бути благополучні тільки, коли над ними не буде ніякої встановленої людьми влади». <br><br>В іншому документі, у відозві «До братів-українців», на перший план висувалася ідея про необхідність об'єднання слов'ян в єдину слов'янську федерацію. Там говорилося про те, що кожен слов'янський народ повинен мати свою республіку і користуватися в слов'янській федерації широкою автономією. Україна також повинна входити у слов'янську федерацію. <br>[[Image:IstUkr9-povni22-kiril3.jpg|center|IstUkr9-povni22-kiril3.jpg]]<br>Слов'янська федерація повинна мати республіканський устрій. На чолі її повинен знаходитися «Слов'янський собор». <br><br>У «Головних правилах товариства» говорилося про необхідність знищення рабства, тобто кріпацтва. Там же наголошувалося, що члени суспільства стояли за поширення грамотності серед слов'ян, знищення релігійної ворожнечі тощо.
+
''"Закон божий"''<br><br>Найважливішим документом серед них була «Книга буття українського народу» або «Закон божий». У цьому документі посиланнями на священне писання, на «Закон божий», доводилося, що влада царів не встановлена богом, як це проповідувала християнська релігія; у документі говорилося про те, що царі самі захопили собі владу, створили підручних з панів і поневолили народ. У параграфі 6 писалося: «Немає іншого царя, крім одного небесного потішив, хоча люди і накоїли собі царів в образі своїх братів-людей».
-
[[Image:IstUkr9-povni22-kuliw6-1.jpg]]<br>
+
<br>У параграфі 7 говорилося: «І лукаві царі відібрали їх між найсильніших і найпотрібніших для себе і назвали їх панами, а інших зробили невільниками панів, і помножилися на землі горе, злидні і хвороби лиха і нещастя». Далі йдеться про те, що Катерина знищила козацьку вільність на Україну і ввела там кріпацтво. <br><br>Таким чином, під релігійною оболонкою ховалася пропаганда проти самодержавної царської влади і проти рабства – кріпацтва. <br><br>Релігійна оболонка документа, іменованого «Закон божий», не могла обдурити царські влади, а начальник III відділення гр. Орлов правильно розгадав істота цього документа, коли писав цареві: «Цей рукопис під назвою «Закон божий» містить в собі 109 параграфів самого злочинного змісту; в ній текстами священного писання, перекручено витлумачене, і прикладами з [[История|історії]] ж, брехливо понятими, доводиться, що царська влада противна законам божеським і природі людській, що люди всі рівні і повинні управлятися лише старійшинами, що від монархічного правління відбуваються одні лише лиха і страждання і що слов'янські племена можуть бути благополучні тільки, коли над ними не буде ніякої встановленої людьми влади». <br><br>В іншому документі, у відозві «До братів-українців», на перший план висувалася ідея про необхідність об'єднання слов'ян в єдину слов'янську федерацію. Там говорилося про те, що кожен слов'янський народ повинен мати свою республіку і користуватися в слов'янській федерації широкою автономією. Україна також повинна входити у слов'янську федерацію. <br>[[Image:IstUkr9-povni22-kiril3.jpg|350px|Відозва "Брати українці" ]]
-
'''Пантелеймон Куліш'''<br><br>Для поміркованих членів суспільства ця програма носила суто декларативний характер. Куліш, Костомаров вважали, що не можна піднімати повстання проти існуючого порядку. Інших поглядів трималися Т. Г. Шевченка, Гулак та інші прихильники рішучих дій, тобто революції. Найімовірніше республіканські формулювання в «Закон божий» та інші документи були внесені під впливом лівого крила, і Т. Г. Шевченка в першу чергу.
+
''Відозва "Брати українці"''
-
<br>У 1847 р. учасники Кирило-Мефодіївського братства були арештовані.<br>[[Image:IstUkr9-povni22-kiril4.jpg|center|IstUkr9-povni22-kiril4.jpg]]<br>Костомаров і Куліш, Стус, які на слідстві представляли собою ліберально-буржуазну частина суспільства, були покарані легко. Костомаров після року тюремного ув'язнення був висланий до Саратова, Куліш - у Тулу. Після смерті Миколи I Костомаров повернувся із заслання. Він був призначений професором Московського університету, а пізніше - професором Петербурзького університету. Куліш також продовжував свою літературну та іншу діяльність. Інша доля спіткала геніального українського письменника, революційного демократа Тараса Григоровича Шевченка. Царизм розправився з ним самим жорстоким чином, так як Т. Г. Шевченко був непримиренним ворогом кріпацтва і самодержавства, належав до табору революційних демократів. <br>
+
<br>Слов'янська федерація повинна мати республіканський устрій. На чолі її повинен знаходитися «Слов'янський собор». <br><br>У «Головних правилах товариства» говорилося про необхідність знищення рабства, тобто кріпацтва. Там же наголошувалося, що члени суспільства стояли за поширення грамотності серед слов'ян, знищення релігійної ворожнечі тощо.
''Пантелеймон [[Конспект уроку на тему: Микола Куліш. Драматургія. Розвиток національного театру|Куліш]]''<br><br>Для поміркованих членів суспільства ця програма носила суто декларативний характер. Куліш, Костомаров вважали, що не можна піднімати повстання проти існуючого порядку. Інших поглядів трималися Т. Г. Шевченка, Гулак та інші прихильники рішучих дій, тобто революції. Найімовірніше республіканські формулювання в «Закон божий» та інші документи були внесені під впливом лівого крила, і Т. Г. [[Давня українська література, творчість Тараса Шевченка (узагальнення й систематизація набутих знань).|Шевченка]] в першу чергу.
+
+
<br>У 1847 р. учасники Кирило-Мефодіївського братства були арештовані.
+
+
<br>[[Image:IstUkr9-povni22-kiril4.jpg|350px|Обкладинка слідчої справи Т. Шевченка ]]
+
+
''Обкладинка слідчої справи Т. Шевченка''
+
+
<br>Костомаров і Куліш, Стус, які на слідстві представляли собою ліберально-буржуазну частина суспільства, були покарані легко. Костомаров після року тюремного ув'язнення був висланий до Саратова, Куліш - у Тулу. Після смерті Миколи I Костомаров повернувся із заслання. Він був призначений професором Московського університету, а пізніше - професором Петербурзького університету. Куліш також продовжував свою літературну та іншу діяльність. Інша доля спіткала геніального українського письменника, революційного демократа Тараса Григоровича Шевченка. Царизм розправився з ним самим жорстоким чином, так як Т. Г. Шевченко був непримиренним ворогом кріпацтва і самодержавства, належав до табору революційних [[Демократія таблиця|демократів]]. <br>
+
+
<br>
+
+
[[Image:IstUkr9-povni22-kuliw6-2.jpg|350px|Т. Г. Шевченко]]
=== Т. Г. Шевченко ===
=== Т. Г. Шевченко ===
-
Т. Г. Шевченко (1814-1861) був кріпаком селянином поміщика Енгельгардта. Дитинство його було вкрай важким. Мати його рано загинула. Мачуха не любила його. У ранньому дитинстві він був наймитом, пас овець. У Шевченка змалку проявилася пристрасть і талант до малювання. У 1831 р. Т. Г. Шевченко був відданий своїм поміщиком в найми до живописцю Ширяєва. Одного разу під час перебування в Петербурзі, куди привіз його поміщик як дворового людини, Шевченко замальовував у Літньому саду одну із статуй. На його талант звернув увагу український художник І. М. Сошенко, познайомив Т. Г. Шевченка з відомим художником того часу Брюлловим. Брюллов спеціально написав портрет Жуковського, який був проданий з аукціону за 2500 рублів, для того щоб за ці гроші викупити Т. Г. Шевченка з кріпацтва. Викуплена в 1838 р. з кріпаків, Т. Г. Шевченко став вільним і вступив до Академії мистецтв. <br><br>В Академії мистецтв у нього з'являється пристрасть до віршів. У 1840 р. видається його знаменитий «Кобзар». <br><br>Співчуття пригнобленим масам, ненависть до кріпацтва, самодержавства, національного гніту склалися у Т. Г. Шевченко дуже рано, і це позначилося на його перших творах. Він на собі відчув владу поміщика-кріпосника, щодня спостерігав невдоволення та обурення народних мас своєю долею і відбив це в збірці віршів «Кобзар». <br>
+
Т. Г. Шевченко (1814-1861) був кріпаком селянином поміщика Енгельгардта. Дитинство його було вкрай важким. Мати його рано загинула. Мачуха не любила його. У ранньому дитинстві він був наймитом, пас овець. У Шевченка змалку проявилася пристрасть і талант до малювання. У 1831 р. Т. Г. Шевченко був відданий своїм поміщиком в найми до живописцю Ширяєва. Одного разу під час перебування в Петербурзі, куди привіз його поміщик як дворового людини, Шевченко замальовував у Літньому саду одну із статуй. На його талант звернув увагу український художник І. М. Сошенко, познайомив Т. Г. Шевченка з відомим [[Конкурс «Художник-декоратор»|художником]] того часу Брюлловим. Брюллов спеціально написав портрет Жуковського, який був проданий з аукціону за 2500 рублів, для того щоб за ці гроші викупити Т. Г. Шевченка з кріпацтва. Викуплена в 1838 р. з кріпаків, Т. Г. Шевченко став вільним і вступив до Академії мистецтв. <br><br>В Академії мистецтв у нього з'являється пристрасть до віршів. У 1840 р. видається його знаменитий «Кобзар». <br><br>Співчуття пригнобленим масам, ненависть до кріпацтва, самодержавства, національного гніту склалися у Т. Г. Шевченко дуже рано, і це позначилося на його перших творах. Він на собі відчув владу поміщика-кріпосника, щодня спостерігав невдоволення та обурення народних мас своєю долею і відбив це в збірці віршів «[[Узагальнення знань за темою. «Над «Кобзарем» В.Скомаровський.Повні уроки|Кобзар]]». <br>
*[[Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні. П. Куліш. М. Костомаров|Кирило-Мефодіївське братство]]
*програмні документи
*програмні документи
*«Книга буття українського народу»
*«Книга буття українського народу»
Строка 104:
Строка 120:
*Тарас Шевченко
*Тарас Шевченко
-
*Пантелеймон Куліш
+
*[[Презентація уроку «Пантелеймон Куліш – письменник, критик, перекладач, автор підручників та правопису.»|Пантелеймон Куліш]]
*Створити ребуси або питання для вікторини до наступної теми.
*Створити ребуси або питання для вікторини до наступної теми.
-
=== Використані джерела ===
+
'''Список використаних джерел:'''
-
*Урок на тему "Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства" Гопак Н. П., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область
+
#''Урок на тему "Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства" Гопак Н. П., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область''
-
*Урок на тему "Т.Шевченко та його роль в українському національному відродженні" Панчук Олени Миколаївни, учителя історії, Рівненська обл.
+
#''Урок на тему "Т.''[[Аудіоматеріал до теми «Тарас Шевченко. “Думи мої, думи мої...” »|''Шевченко'']]''та його роль в українському національному відродженні" Панчук Олени Миколаївни, учителя історії, Рівненська обл.''
-
*Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
+
#''[[Історія України|Історія України]]. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001''
-
*Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
+
#''Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009''
-
*Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
+
#''Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009''
дізнатися про передумови утворення Кирило-Мефодіївського братства, його діяльність, програмні документи, вивчити матеріал про інших діячів національного відродження.
Задачі
вивчити та записати основні поняття і терміни уроку
навчитися черпати корисну інформацію з відеоматеріалу
навчитися критично ставитися до різних точок зору на історичні події
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (2-3 хв)
Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Вивчення нової теми. (20-22 хв)
Висновки та узагальнення (4-7 хв)
Домашнє завдання (2-3 хв)
Основні терміни і поняття уроку
соціальна основа
Кирило-Мефодіївське братство
програмні документи
«Книга буття українського народу»
«Брати українці!»
«До братів українців»
«До братів великоросіян і поляків»
«І мертвим, і живим...»
жандарм
пропаганда
доповідна записка
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (2-3 хв)
Доброго дня, любі учні! Тема сьогоднішнього уроку записана на дошці. Перепишіть, будь ласка, собі у зошити. Староста, доповідайте про відсутніх, будь ласка.
Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель перевіряє домашнє завдання. Текст учителя:
- Дякую вам за відповідальну підготовку вдома. Ви всі добре справилися із завданням, тому отримуєте такі оцінки: ...
Вивчення нової теми. (20-22 хв)
Кирило і Мефодій. На честь них названо братство.
Кирило-Мефодіївське братство склалося на Україні в 1846 р. Засновниками цього товариства були М. І. Костомаров і В. Білозерський.
У складі Кирило-Мефодіївського братства були буржуазно-ліберальна і революційно-демократична групи. До числа представників ліберального буржуазно-націоналістичного спрямування, який вважав, що перетворення повинні відбуватися шляхом мирної пропаганди, ставилися Куліш, Костомаров, Маркович та інші особи. Представники революційно-демократичного напряму очолювалися Т. Г. Шевченка, до якого примикали: М. Гулак, І. Посяда, О. Навроцький, Т. Андрузький та інші.
Вони стояли за знищення царизму, поміщиків і кріпосного гніту революційним шляхом, були чужі буржуазному націоналізмові, властивому правого крила Кирило-Мефодіївського братства.
Документи Кирило-Мефодіївського братства
Найважливішими документами Кирило-Мефодіївського братства, розробленими головним чином Костомаровим і Білозерським, були наступні: «Головні правила товариства», «Статут товариства», «Книга буття українського народу», інакше звана «Закон божий», відозву «До братів-українців».
Ці програмні документи формулювали деякі загальні положення.
"Закон божий"
Найважливішим документом серед них була «Книга буття українського народу» або «Закон божий». У цьому документі посиланнями на священне писання, на «Закон божий», доводилося, що влада царів не встановлена богом, як це проповідувала християнська релігія; у документі говорилося про те, що царі самі захопили собі владу, створили підручних з панів і поневолили народ. У параграфі 6 писалося: «Немає іншого царя, крім одного небесного потішив, хоча люди і накоїли собі царів в образі своїх братів-людей».
У параграфі 7 говорилося: «І лукаві царі відібрали їх між найсильніших і найпотрібніших для себе і назвали їх панами, а інших зробили невільниками панів, і помножилися на землі горе, злидні і хвороби лиха і нещастя». Далі йдеться про те, що Катерина знищила козацьку вільність на Україну і ввела там кріпацтво.
Таким чином, під релігійною оболонкою ховалася пропаганда проти самодержавної царської влади і проти рабства – кріпацтва.
Релігійна оболонка документа, іменованого «Закон божий», не могла обдурити царські влади, а начальник III відділення гр. Орлов правильно розгадав істота цього документа, коли писав цареві: «Цей рукопис під назвою «Закон божий» містить в собі 109 параграфів самого злочинного змісту; в ній текстами священного писання, перекручено витлумачене, і прикладами з історії ж, брехливо понятими, доводиться, що царська влада противна законам божеським і природі людській, що люди всі рівні і повинні управлятися лише старійшинами, що від монархічного правління відбуваються одні лише лиха і страждання і що слов'янські племена можуть бути благополучні тільки, коли над ними не буде ніякої встановленої людьми влади».
В іншому документі, у відозві «До братів-українців», на перший план висувалася ідея про необхідність об'єднання слов'ян в єдину слов'янську федерацію. Там говорилося про те, що кожен слов'янський народ повинен мати свою республіку і користуватися в слов'янській федерації широкою автономією. Україна також повинна входити у слов'янську федерацію.
Відозва "Брати українці"
Слов'янська федерація повинна мати республіканський устрій. На чолі її повинен знаходитися «Слов'янський собор».
У «Головних правилах товариства» говорилося про необхідність знищення рабства, тобто кріпацтва. Там же наголошувалося, що члени суспільства стояли за поширення грамотності серед слов'ян, знищення релігійної ворожнечі тощо.
Для поміркованих членів суспільства ця програма носила суто декларативний характер. Куліш, Костомаров вважали, що не можна піднімати повстання проти існуючого порядку. Інших поглядів трималися Т. Г. Шевченка, Гулак та інші прихильники рішучих дій, тобто революції. Найімовірніше республіканські формулювання в «Закон божий» та інші документи були внесені під впливом лівого крила, і Т. Г. Шевченка в першу чергу.
У 1847 р. учасники Кирило-Мефодіївського братства були арештовані.
Обкладинка слідчої справи Т. Шевченка
Костомаров і Куліш, Стус, які на слідстві представляли собою ліберально-буржуазну частина суспільства, були покарані легко. Костомаров після року тюремного ув'язнення був висланий до Саратова, Куліш - у Тулу. Після смерті Миколи I Костомаров повернувся із заслання. Він був призначений професором Московського університету, а пізніше - професором Петербурзького університету. Куліш також продовжував свою літературну та іншу діяльність. Інша доля спіткала геніального українського письменника, революційного демократа Тараса Григоровича Шевченка. Царизм розправився з ним самим жорстоким чином, так як Т. Г. Шевченко був непримиренним ворогом кріпацтва і самодержавства, належав до табору революційних демократів.
Т. Г. Шевченко
Т. Г. Шевченко (1814-1861) був кріпаком селянином поміщика Енгельгардта. Дитинство його було вкрай важким. Мати його рано загинула. Мачуха не любила його. У ранньому дитинстві він був наймитом, пас овець. У Шевченка змалку проявилася пристрасть і талант до малювання. У 1831 р. Т. Г. Шевченко був відданий своїм поміщиком в найми до живописцю Ширяєва. Одного разу під час перебування в Петербурзі, куди привіз його поміщик як дворового людини, Шевченко замальовував у Літньому саду одну із статуй. На його талант звернув увагу український художник І. М. Сошенко, познайомив Т. Г. Шевченка з відомим художником того часу Брюлловим. Брюллов спеціально написав портрет Жуковського, який був проданий з аукціону за 2500 рублів, для того щоб за ці гроші викупити Т. Г. Шевченка з кріпацтва. Викуплена в 1838 р. з кріпаків, Т. Г. Шевченко став вільним і вступив до Академії мистецтв.
В Академії мистецтв у нього з'являється пристрасть до віршів. У 1840 р. видається його знаменитий «Кобзар».
Співчуття пригнобленим масам, ненависть до кріпацтва, самодержавства, національного гніту склалися у Т. Г. Шевченко дуже рано, і це позначилося на його перших творах. Він на собі відчув владу поміщика-кріпосника, щодня спостерігав невдоволення та обурення народних мас своєю долею і відбив це в збірці віршів «Кобзар».
Висновки учитель робить самостійно та пропонує учням доповнити його.
Домашнє завдання (2-3 хв)
Повторити вивчений матеріал за підручником.
Створити ребуси або питання для вікторини до наступної теми.
Список використаних джерел:
Урок на тему "Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства" Гопак Н. П., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область
Урок на тему "Т.Шевченкота його роль в українському національному відродженні" Панчук Олени Миколаївни, учителя історії, Рівненська обл.
Історія України. Документи і матеріали . – Укладач Король. – К., 2001
Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 6—9 класи: Наочний довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
youtube. com
Над уроком працювали
Любименко В.В.
Гопак Н. П.
Бидрін Л.О.
Панчук О. М.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.