Текущая версия на 20:01, 4 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки>>Зарубіжна література: Внутрішні суперечності головного героя.  Повні уроки

Тема: Внутрішні суперечності головного героя. Розкриття світового буття у творі. Особливості композиції, сенс центральної метафори.
Мета: Аналіз особливості стилю Кафки, поєднання реальності і міфотворчості. Виховувати інтерес та допитливість учнів
Тип уроку: урок-лекція

Твір Кафки «Перевтілення» є свого роду криком відчаю--відповіддю на кошмарний підсумок розвитку цивілізації.

     Крайня втома і відчай змушують людину сприйняти відмову від тих цілей, недосяжність яких його мучить. Життєва метушня приводить комівояжера Грегора Замзу до втрати не лише сенсу життя, але і людської подоби: «прокинувшись одного дня вранці після неспокійного сну, Грегор Замза виявив, що він у себе в ліжку перетворився на страшну комаху».
Повсякденність травить людську суть з тілесної оболонки, і отриманий Грегором зовнішній вигляд є не лише метафорою людської долі, але і прямим віддзеркаленням того, що стали вдавати із себе люди. І знов не може не кинутися в очі спокійна неупереджена інтонація наглядового розповідача, але вона така не від байдужості, а швидше через те, що Кафка дуже добре розуміє і відчуває те, про що пише. І на душі після прочитання «Перетворення» стає якось погано. Відчувається якийсь грандіозний досвід, відштовхуючий і ваблячий, але у будь-якому випадку невимовний засобами буденної мови.

     В «Перевтіленні» світ показаний системою, що закостеніла, такою, що зжила себе і нової форми вживання, ще поки що не знайшла. Ніщо помилкове не може бути вічним, а тому просто необхідна пильна увага до даності реалії, яка жахає письменників і яка, по суті, приречена. Метушня і повсякденність примітивно-обивательського середовища виганяють з людини людину --ось чому нам явили личину жука -- деформація людської свідомості, яка несе звістку про те, що буде далі і світ зайшов в безвихідь, де немає місця нічому живому.

     Світ творів Кафки - це сплетіння багатьох реальностей, зв'язаних безперервністю внутрішніх переходів і взаємоперетворень. Художник виходить з принципу едіномірія, передбачає взаємопроникнення реальностей, а не відсилання від однієї, "уявною" або "службовою", до іншої - "справжньої". Споглядання художника фіксується на такому плані реальності, де "це" і "те" " істина одна".  Кафка, змальовує душевний світ героя, який був для нього чимось начеб то терра інкогніта, намагався зробити так, щоб кожний крок загрожував несподіваними відкриттями, за яким  ввижалися б ще грандіозніші простори, - зараз це б визначили  терміном "віртуальна реальність".
У новелі "Перетворення" комівояжер Грегор Замза одного дня вранці після неспокійного сну виявив, що перетворився на страшну комаху з панцирно-твердою спиною і багаточисельними ніжками, що нагадує жука або стоногу. Але свідомість залишилася тією самою. Він боїться господаря, ніколи не висипається.

Перетворення сприймається їм як жахливе і роковоє. У новелі детально описані відчуття, думки, страхи Грегора - тварини. Він дратує батьків, лише сестра залишалася йому близька, але через місяць їй набридло. Нікому не приходить в голову, що він розуміє (натяк батька на те, що для них була б порятунком його смерть). На поверхні лежить найбанальніше прочитання "перетворення". Це "відчуження", в сім'ї і суспільстві, самота натури чутливою, здібною до страждання і самопожертвування.

     Проте уявимо на хвилину, що таке перетворення все-таки випадковість; спробуємо примиритися на час читання з цією думкою, забути реальний образ гіперкомахи, і тоді змальоване Кафкою далі з'явиться дивним чином досить правдоподібним, навіть буденним. Річ у тому, що в розповіді Кафки не опиняється нічого виняткового, окрім самого початкового факту. Сухуватою лаконічною мовою оповідає Кафка про сповна зрозумілі життєві незручності, що почалися для героя і для його сімейства з моменту перетворення Грегора. Все це пов'язано з деякими біографічними обставинами життя самого Кафки. Він постійно відчував свою провину перед сім'єю - перед батьком перш за все; йому здавалося, що він не відповідає тим надіям, які батько, власник невеликої торгівельної фірми, покладав на нього, бажаючи бачити сина процвітаючим юристом і гідним продовжувачем родинної торгівельної справи. Комплекс провини перед батьком і сім'єю - один з найсильніших у цієї закомплексованої натури, і з цієї точки зору новела "Перетворення" - грандіозна метафора цього комплексу. Грегор - жалюгідна, даремна комаха, що розрослася, ганьба і мука для сім'ї, яка не знає, що з ним робити.

У звичайному, нормальному світі чоловік, не спавши, живе в світі логічних причинно-наслідкових зв'язків, в усякому разі так вважає. Йому все звично і зрозуміло, а ось засинаючи, людина вже занурюєтьс в сферу алогізму. Художній трюк Кафки в тому, що у нього все навпаки.

У нього алогізм і абсурд починається, коли людина пробуджується.
Як би тонко і любовно не аналізували і не роз'яснювали розповідь, музичну п'єсу, картину, завжди знайдеться розум, що залишився холодним, і спина, по якій не пробіжить холодок "... сприймемо таємницю всіх речей", -сумно говорить собі і Корделії король Лір. У бідняка відняли пальто ("Шинель" Гоголя), інша бідолаха перетворилася на жука ("Перетворення" Кафки) - ну і що? Раціональної відповіді на "ну і що? " немає.
Можна нескільченну кількість пояснювати розповідь, можна з'ясувати, як підігнані одна до іншої його деталі, як співвідносяться частини його структури; але у вас має бути якась клітка, якийсь ген, зародок, здатний завібрувати у відповідь на відчуття, яких ви не можете ні визначити, ні ігнорувати. Краса плюс жалість - ось найближче до визначення мистецтва.
     В "Перетворенні" герой, наділений певною чутливістю, оточений гротеськими безсердечними персонажами, смішними або страшними фігурами, ослами, що пофарбувалися під зебру, гібридами кроликів з щурами.
У Кафки абсурдний герой мешкає в абсурдному світі, але зворушливо і трагічно б'ється, намагаючись вибратися з нього в світ людських істот, - і вмирає у відчаї.
Біографи-фрейдисти особливо Нідер, стверджують, наприклад, що "Перетворення" виросло із складних стосунків Кафки з батьком і з відчуття провини, що не покидало його все життя; вони стверджують далі, ніби в міфологічній символіці діти представлені комахами - і ніби Кафка змалював сина жуком відповідно до фрейдистських постулатів.

Комаха, за їх словами, як найкраще символізує його відчуття неповноцінності поряд з батьком.
Не варто забувати, що твір «Перетворення» багато в чому автобіографічний. У Кафки це носить гостро особистий характер. Він не може сміятися, тому що дуже гостро хвилюють його ті питання, які він зачіпає в «Перетворенні».

     Нам прекрасно відомо його лист до батька, складність їх стосунків Кафки і його родичів, які, поза сумнівом вплинули на нього як на людину і письменника. Кафка не раз підкреслював, що його самота, замкнутість, невпевненість -- наслідок взаємин з батьком. Але не менш важливою причиною такого стану була вимога від навколишнього світу материнського відношення. Письменник болісно переживав несумірність своїх вимог з реальністю.
Кафці глибоко чужий культивований батьком міщанський дух.

Письменник знаходить розраду в заняттях літературою, але батько не заохочує і не схвалює їх - не читаючи, демонстративно відкидає публікації сина. Від'їзди ж Кафки конфлікт лише посилювали. У них схильні були бачити втечу чому з дому. «Ти не життєздатний; але щоб жити зручно, без турбот і докорів самому собі, ти доводиш, що всю твою життєздатність відняв у тебе і заховав в свою кишеню я".  Поважно було не просто виплеснути що "накипіло", але і бути вислуханим до кінця. У розмові віч-на-віч батько міг перервати або, що страшніше, висміяти його. Лист же, на думку сина, він прочитає до кінця хоч би з чистої цікавості.

     Але, поставивши останню крапку, Кафка не скористався поштою. Приливи нерішучості породили хитрування по частині доставки листа до адресата: письменник направляє його матері, яка вважає, що воно лише посилить негативні відносини, не передає за призначенням і таким чином мимоволі переадресовує послання світовій літературі.

Список використаних джерел:
1. Відкритий урок, на тему: Місце новели в художньому світі Кафки.  Андроник А.В.учителя російської мови та літератури, сш №45, м Херсон.
2. Урок на тему : Дивакуватий стиль Ф. Кафки., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.
3. Урок на тему : Ф. Кафка драма головного героя новели "Перевтілення" Олійник А. Б.,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.
 4. Античні мислителі про мистецтво. - М., 1958. - 360 с. 
5.  Статті і думки про мистецтво. - М., 1946. - 130 с. 
6.  Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 1986. - 310 с. 
 7. Голишева В. Франц Кафка "Перевтілення". // Іноземна література. - 1997. - № 11. - С.214 - 239.  7.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Над уроком працювали

Олійник А. Б.

Корчик Н. Д.

Андроник А.В.

Пилипенко В.В.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.