|
Версия 14:05, 18 августа 2009
ДОДЕРЖУЙ ДАНОГО ТОБОЮ СЛОВА
ТРЕБА
Я прийшов додому раніше, ніж завжди. Мама висловила міркування:
— Мабуть, якась планета іншим боком до землі повернулася.
— Чого? — здивувався я.
— Що ти одразу ж після уроків додому з'явився.
— А-а-а, — сказав я. І подумав: «Чому б мені не ста¬ти зразковим? Ось дам собі слово... Вивчу уроки... Одразу ж... Тільки після цього піду гуляти...»
— Ти що, знову до школи збираєшся? - спитала мама. — Книжки перебираєш.
— Ні! — мамі не скажу нічого. — Просто складу акуратно.
Мама здивовано стенула плечима. І поставила мені їжу.
Їм. Надворі сонячно. Горобці ганяються один за одним. Один подібний до Петька Софіїна... Петько, мабуть, вже на вулиці. І Вадим. А може, не починати з уроків?.. Я ж іще не дав собі слово. А ще тільки збира¬вся давати. І ніхто про це не знає. Я можу його ще переглянути. Почати не з уроків. Почати з прибирання у квартирі. Мама ось піде з обіду. Я візьмуся... Поприбираю геть усе. І кімнату, і коридор, і кухню, і туалет... А поки вибіжу надвір...
Полегшено зітхнув. Ніби гора з плечей зсунулася...
Ганяємо м'яч. Вадим як фуганув — м'яч між гіллям на дереві зачепився.
Петько поліз. Відчахнув гілляку. І розірвав штани.
Тут наче з-під землі виросла Петькова мама. Почала лупцювати Петька і примовляти:
— Це за штани! Це за штани! Віддалік стояв якийсь дядько. Сказав:
— А чому ви не скажете: «За дерево! За дерево!»? Штани можна завтра купити нові. А дерево двадцять років росте.
Петькова мама і дядько почали сваритися. Ми з Вадимом пішли. Він — додому. Я сів біля будинку на лавочці.
І тут згадав, що дав собі слово поприбирати у квартирі.
А надворі так гарно. Квіти цвітуть. Бджоли літа¬ють. Пташки щебечуть. Зовсім не хочеться заходити у квартиру,
Може, сьогодні не починати перевиховуватися? Може, переглянути і це слово? Ніхто ж не знає, що я його давав. Я ж сам собі, а не по радіо. Чи в газеті...
Правильно! Почну із завтрашнього дня... З ранкової фіззарядки...
Знову ніби скеля з плечей зсунулася...
Дивно. Одне слово, а яке воно важке...
За Євгеном Дударем
Прочитайте текст в особах. Обговоріть поведінку хлопчика. Як ставилась до нього мама? У яких ситуаціях хлопчик був неправий? Що виявилося для нього важким?
Що означає — дати слово? Спробуй скласти для себе план, як треба діяти, і щоразу підглядай у нього, чи додержав ти даного собі слова.
Із завтрашнього дня буду вставати раніше і робити зарядку.
Може, мамі допомогти? Почну з понеділка!
Завтра викладу непотрібні речі і приведу в порядок портфель. Може, дідусеві заважають звуки? Треба запропонувати йому посидіти на вулиці.
Обговоріть ситуації: порадьте дітям, як діяти.
Запам'ятай! Не кидай слів на вітер. Не давай легковажних обіцянок. Будь господарем свого слова.
 акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|
