Версия 08:09, 26 августа 2009

НЮХОВА І СМАКОВА, АБО ХЕМОРЕЦЕПТОРНІ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ
 
Завдяки чому ми здатні сприймати запахи? Яке це має значення? Запахи ми сприймаємо завдяки нюховій сенсорній системі - це функціональна система, яка спеціалізується на сприйнятті хімічних подразників і формуванні специфічного відчуття запаху.
Запахи супроводжують певний психологічний настрій, впливають на емоційний стан людини, на процеси травлення. За запахом людина може відрізнити неякісну їжу, виявити в повітрі шкідливі домішки.
З чого складається нюхова сенсорна система? Нюхова сенсорна система (нюховий аналізатор) складається з нюхових рецепторів (хеморецепторів), від яких нервові імпульси передаються на нюховий нерв і далі прямують до нюхового центру. Це най-коротший зв'язок головного мозку із навколишнім середовищем.
Органом нюху є ніс. Хеморецептори (від одного мільйона до 10 мільйонів нюхових рецепторних клітин) містяться у слизовій оболонці верхнього і частково середнього носових ходів і здатні сприймати запахи різних хімічних речовин. Площа рецепторної зони у людини становить від 2,5 до 5 см2. Пахучі речовини контактують із нюховими рецепторами, подразнюючи їх. У результаті подразнення виникає нервовий імпульс.
Які основні властивості речовини впливають на відчуття запаху? На формування відчуття запаху впливає насамперед концентрація пахучої речовини. Наприклад, концентрована трояндова олія має важкий невизначений запах, а сильно розведена - нагадує приємний аромат троянди.
Існує декілька класифікацій запахів. За однією з них розрізняють шість основних запахів: квітковий, гнилісний, фруктовий, пригорілий, приправочний і смолянистий.
 
В основу різної класифікації покладено такі характеристики: психологічна - відчуття запаху різними людьми і відповідний вплив на їхню психіку - та фізіологічна - вплив на процес сприйняття.
За психологічною характеристикою запахи поділяють на приємні (наприклад, запах хліба, квітів) та неприємні (запах тютюну). Згідно з фізіологічною класифікацією, виділяють три класи пахучих речовин: чисті пахучі речовини; змішані, до сприйняття яких, крім відчуття запаху, додається ще й відчуття дотику (наприклад, дія ментолу); подразнюючі (оцтова кислота).
Стосовно механізмів сприйняття запахів існують різні теорії, але більш визнаною є стереохімічна теорія запахів. Згідно з цією теорією, на мембрані нюхових рецепторів містяться білкові молекули певної структури. Якщо структура пахучої речовини підходить до структури білка, мов ключ до замка, мембрана нюхового рецептора збуджується, нервові імпульси від неї надходять до головного мозку, де і виникають відповідні нюхові відчуття.
Як визначається гострота нюху? Гостроту нюху визначають за найменшою концентрацією речовини, яка спричинює відчуття запаху. її вимірюють кількістю молекул пахучої речовини в 1 см3. Нюхова сенсорна система швидко звикає до запаху. Якщо людина заходить до кімнати з певним запахом, то через деякий час перестає його відчувати.
Нюх можна тренувати, підвищуючи здатність розрізняти і характеризувати запахи. Індивідуальна чутливість до запахів може різнитися у десятки разів. Промислове і міське забруднення атмосфери, паління різко знижують гостроту нюху. Емоційні перенапруження і деякі захворювання нервової системи можуть значно загострити або притупити нюх.
Яке значення в житті людини має смак? Завдяки чому виникає відчуття смаку? У формуванні сприйняття і відчуття смаку бере участь смакова сенсорна система. Смакові відчуття є суб'єктивними й індивідуальними. Відома латинська приказка «Про смаки не сперечаються» влучно відбиває зазначену властивість смакових відчуттів. Тому й досі ще не встановлено одиниць виміру смаку і чіткості його класифікації. Одним із перших класифікацію смаків запропонував М.В. Ломоносов. Він писав: «Головні з найбільш розрізнюваних смакових відчуттів такі: 1) кислий, як в оцту; 2) їдкий, як у винного спирту; 3) солодкий, як у меду; 4) гіркий, як у смоли; 5) солоний, як у солі; 6) гострий, як у дикої редьки; 7) кислуватий, як у недозрілих плодів. Які з них прості, які складні, можна буде пояснити не раніше, ніж коли буде відома природа начал». Можна тільки вражатися глибиною і прозорливістю думки, висловленої з цього приводу геніальним ученим. «Природа начал» смаків ще й досі невідома, а запропонованою М.В. Ломоносовим класифікацією загалом користуються й нині.
Більшість учених визнає чотири елементарні смакові відчуття: солодке, солоне, кисле і гірке.
З чого складається смаковий аналізатор? Смакова сенсорна система за своєю будовою здається простішою, ніж інші. Рецептори смаку - це спеціалізовані клітини, розташовані в ротовій порожнині - на язиці, в слизовій оболонці внутрішньої поверхні щік і піднебіння.
Спостерігається досить чітка спеціалізація рецепторів до сприйняття різних смакових подразнень. Так, до солодкого найчутливішим є кінчик язика, до солоного - кінчик і краї язика, до кислого - його краї, а до гіркого - корінь язика.
Смаковий поріг - це мінімальна концентрація речовин, що створює відчуття смаку. Він неоднаковий для різних хімічних речовин. Наприклад, для цукру він становить 0,01, для кухонної солі - 0,05, лимонної кислоти - 0,009, а солянокислого хініну -0,000008 моль/л. Таким чином, ми найчутливіші до гіркого, менш чутливі до кислого і однаковою мірою сприймаємо солодке та солоне.
Відчуття смаку відіграє важливу роль у формуванні апетиту, регуляції травлення. Людина, в організмі якої не вистачає кухонної солі, вважатиме навіть пересолену їжу несолоною.
Отже, смаковий аналізатор разом із нюховим бере участь у регуляції обміну речовин людини.


1. Яке значення для людини має запах?

2. Як сприймаються запахи?

3. З чого складається нюхова сенсорна система?

4. Що впливає на відчуття запаху?

5. Яке значення має відчуття смаку?

6. Як виникає відчуття смаку?

Як поводиться людина, коли відчуває приємний або неприємний запах?
Які галузі промисловості використовують різноманітні запахи? Чому ми не можемо визначити смак гарячої їжі? Чому під час нежитю погано розрізняють смак їжі?

Вислано читачами з інтернет-сайтів

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими