Версия 11:55, 8 сентября 2009

§ 33. Глобальні проблеми сучасності

Протягом усього свого існування людство зустрічалося з різноманітними проблемами, розв'язання яких було пов'язане з покрашенням або навіть збереженням його існування.

Сутність і причини виникнення глобальних проблем.
Вам, звичайно, знайомі оповіді про «золотий вік» людства чи «втрачений рай». У них ідеться про те, шо колись у прадавні часи люди жили у повній гармонії з природою і в злагоді поміж собою, не знали злиднів, горя й страждань і були набагато щасливіші, ніж пізніші покоління людей. Ці оповіді — лише один із проявів ідеалізації минулого, яка притаманна людям і в наш час. Насправді ж, як засвідчує історія, на всіх етапах свого існування люди зустрічалися з різноманітними труднощами і проблемами, які повинні були долати і розв'язувати для того, щоб покращити або навіть зберегти своє існування. Невміння ж чи неможливість вчасно розв'язати ці проблеми інколи призводили до зникнення цілих народів або до загибелі великих цивілізацій. І навпаки — ті країни й народи, які знаходили свої ефективні шляхи подолання кризових явищ І суперечностей, пов'язаних з загостренням життєво важливих проблем, нерідко ставали лідерами історичного поступу і розвивалися швидшими темпами.

Таким чином можна зробити висновок, що існування різноманітних проблем у людському житті і в людській історії — це цілком нормальне і навіть закономірне явище, а необхідність постійного розв 'язання цих поблем — один із найголовніших стимулів суспільного розвитку.

Які ж причини виникнення згаданих проблем? У кожному конкретному випадку та чи інша проблема може мати цілу низку причин. Але якщо відхилитися від конкретного змісту цих проблем, то слід визнати, що в цілому вони породжуються двома головними причинами. По-перше, суперечностями, які виникають між природою і суспільством внаслідок постійного порушення існуючої між ними динамічної рівноваги як з боку природи (стихійні лиха й катастрофи, рух материків, зміна клімату Землі тощо), так і з боку суспільства (надмірне зростання населення, порушення екологічних зв'язків, нерозумне використання природних багатств та ін.). По-друге, суперечностями в самому суспільстві. Це можуть бути суперечності, які виникають між різними спільнотами І соціальними групами внаслідок розбіжності їхніх інтересів, або суперечності між різними сферами суспільного життя (наприклад, матеріального і духовного, економічного й політичного) чи різними суспільними явищами (новаторством і традицією в культурі, продуктивними силами й виробничими відносинами в економіці, бідністю й багатством в соціальній сфері тощо).

Усі людські (суспільні) проблеми можна розділити також па локальні й глобальні. Локальними називаються такі проблеми, які стосуються тільки певної групи людей або якоїсь країни, певної місцевості. Глобальні ж проблеми — це ті, що пов'язані з існуванням усього людства і гострота яких тією чи іншою мірою відчувається на всій Земній кулі. Щоправда, цю відміність не слід абсолютизувати, тому що, як правило, та чи інша глобальна проблема в різних регіонах або в різних країнах залежно від їх особливостей може проявлятися по-своєму і виступати як локальна. Водночас і локальні проблеми так чи інакше визначаються глобальними проблемами, слугують формою їх вияву. Нерозуміння чи неврахування взаємозв'язку локальних і глобальних проблем та їх протиставлення можуть призвети до прийняття неправильних практичних рішень, політичних помилок і навіть соціальної шкоди. Згадаймо хоча б так звані локальні війни, які розпочинаються з метою вирішення тих чи Інших місцевих проблем, але суперечать законам людяності і завдають школи всьому людству.

Досить поширеною є думка, що глобальні проблеми з'явилися тільки в наш час — у другій половині XX століття. Але чи можна з цим повністю погодитися? Хіба, скажімо, з початком наступу льодовикового періоду і зміною клімату на Землі не нависла над усім людством загроза вимирання, що й змусило всіх людей суттєво змінити спосіб життя? Або чи не слід вважати глобальною проблему нестачі харчових продуктів, яка встала перед людством понад 10 тисяч років тому і змусила його перейти від споживчої до відтворюючої форми господарської діяльності, від мисливства і збиральництва до землеробства і тваринництва? Ці та інші приклади, на наш погляд, свідчать про те, що глобальні проблеми виникали на різних етапах людської історії, а їх розв'язання супроводжувалося важливими змінами у життєдіяльності людей.

Водночас глобальні проблеми сучасності мають свої певні особливості. По-перше, яюію раніше виникнення глобальних проблем спричинялося переважно природними факторами, то в нашому столітті вони породжені в основному людською діяльністю: зростанням технічної могутності людства та його посиленим і неконтрольованим тиском на природне середовище, виготовленням і накопиченням зброї масового знищення, хижацьким використанням природних багатств, урбанізацією й неконтрольованим зростанням населення, розвитком засобів транспорту, зв'язку тощо.

По-друге, ніколи раніше глобальні проблеми не сягали протягом короткого терміну такої загрозливої гостроти І не потребували для свого розв'язання швидкого об'єднання свідомих зусиль усього людства і таких величезних витрат.

По-третє, саме глобальні проблеми сьогодні — найважливіші серед усіх інших проблем нашого світу і саме вони визначають його обличчя на зламі століть і тисячоліть. Тому необхідно зупинитися на їх характеристиці детальніше.

Найважливіші глобальні проблеми сучасності. Будь-яка з глобальних проблем сучасності — надзвичайно складна і важлива. Крім того, усі вони так чи інакше пов язані між собою, утворюючи єдиний комплекс, з якого іноді буває дуже непросто виділити ту чи іншу з проблем, так би мовити, «у чистому вигляді». Тому далі будуть спочатку розглянуті проблеми, які виражають сучасні суперечності між природою і суспільством, а вже потім — «внутрішні» проблеми самого людства.

Чи не найважливішою з глобальних проблем в другій половині XX століття стала екологічна проблема. Вона викликана різким загостренням суперечностей між природою і суспільством внаслідок надмірного і не контрольованого впливу на природу з боку суспільства, що поставило під загрозу існування як біосфери, так і самих людей. Негативні наслідки цього впливу проявляються в порушенні природних процесів і екологічних зв'язків, у забрудненні навколишнього середовища, у вимиранні представників флори й фауни і, нарешті, у поширенні відхилень у розвитку і масових захворюваннях серед людей.

Найзагрозливіша із цих ознак, на думку спеціалістів, є зміна складу атмосфери і, внаслідок цього, потепління клімату («парниковий ефект»), яке може призвести до розтавання льодів і різкого підвищення рівня океану. Занепокоєння викликають також забруднення навколоземного простору залишками космічних апаратів; скорочення озонового шару, який захишає все живе на Землі від жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця; забруднення нафтовою плівкою морів і океанів; знищення лісів, які є головними «фабриками» кисню.

За останні 500 років людиною було знищено близько 2/3 лісів, які покривали Землю. Половина пустель, які становлять зараз 10 % земної поверхні—також наслідок людської діяльності. Щорічно на земній кулі зникає по одному виду тварин і рослин. У багатьох річках і озерах внаслідок їх отруєння шкідливими відходами виробництва не залишилося нічого живого. Зараз під загрозою забруднення перебувають навіть моря та океани. Приблизно 1,7 млрд людей страждають від нестачі чистої питної води.

Основна причина цього — хижацьке ставлення до природи та недосконале виробництво. Із 100 умовних одиниць взятої з природи речовини в готову продукцію переробляється лише 3—4 одиниці, а решта 96—97 — жоау потрапляють у природу у вигляді відходів, забруднюючи її, порушуючи в ній зв'язки, що складалися мільйонами років. Негативний вплив на екологічну ситуацію здійснює і об'єктивний розвиток суспільного виробництва в цілому, розвиток цивілізації: збільшення обсягу транспорту, зростання міст, створення штучних водоймищ, зміна русел річок та ін. Отже, часом те, що є б. іагом для людини, обертається бідою для природи.

Забруднення навколишнього середовища, у свою чергу, згубно позначається на здоров'ї самих людей. Більшість ракових, серцево-судинних, психічних, алергічних та інших захворювань, різке погіршення зору спричинені саме цим. Відтак у кожному поколінні з'являється близько 6 млн неповноцінних дітей. Тривалість життя мешканців великих міст, де зосереджено до 80 Тс населення економічно розвинутих країн, скорочується з кожним роком.

Особливо гостро екологічна криза відчувається в таких регіонах, як Приаралля, Гімалаї, Амазонія, зона Чорнобиля, а також у великих індустріальних центрах.

Надзвичайно складна екологічна ситуація склалася на сьогодні в Україні. Внаслідок непродуманої меліорації зіпсовано 60 % чорноіемів, зникло понад 14 тисяч малих річок. Ще у 1990 р. були визнані екологічно неблагополучними 14 міст: Горлівка, Дзержинськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, Макіївка, Маріуполь. Одеса, Київ. Рубіжне, СЇвєрськодонецьк. Слов'янськ. Наприклад, у Кривому Розі в 1990 р. шкідливі викиди в атмосферу становили 1438 кт на одного жителя. Київ, який вважався одним із найчистіших міст Європи, за шкідливими викидами у повітря тепер значно випереджає не тільки західноєвропейські столиці, а й великі промислові міста в самій Україні. В передкризовому стані, на думку спеціалістів, перебуває і оспіваний поетами красень Дніпро. Внаслідок погіршення екологічної ситуації зменшуються середня тривалість людського життя і народжуваність, значно зростають онкологічні захворювання і вроджені вади серед дітей.

Особливо різко погіршилася екологічна ситуація в Україні у зв'язку з Чорнобильською трагедією, внаслідок якої, тільки за офіційними даними, постраждало понад 4 млн людей. Десятки районів Київської, Житомирської, Чернігівської, Рівненської І Волинської областей забруднені радіонуклідами. В зонах підвищеної радіації проживають сотні тисяч дітей. Це також одна з головних причин того, шо дитяча смертність в Україні тепер удвічі виша, ніж у розвинутих країнах світу.

Усі наведені приклади свідчать про те. що розв'язання екологічної проблеми — першочергове завдання сучасного людства. Природно, що вона не може не викликати занепокоєння у всьому світі. Це знаходить своє відображення в поширенні різних громадських рухів за охорону природи, у вимогах проводити активнішу природоохоронну політику й застосовувати суворіші засоби покарання до порушників екологічних вимог, здійснювати екологічну переорієнтацію економіки тощо.

Не менш важливе значення для сучасного людства має також розв'язання енергетичної та ресурсної проблем.

Інтенсивний розвиток сільського господарства і, особливо, промисловості характеризується постійним збільшенням енергоспоживання. І особливо стрімко воно зросло у XX столітті. За деякими даними, за останні 50 років людство використало 2/3 всього палива, добутого за час його існування. Це призвело до швидкого використання найбільш доступних родовищ паливних ресурсів. Подальший розвиток енергетики на основі викопного палива — вугілля, нафти і газу, не кажучи вже про його збитковість для природи і здоров'я людей через шкідливі викиди, призводитиме до значного подорожчання електроенергії. Тому перед людством постало завдання використання екологічно чистіших І дешевших альтернативних видів енергії — атомної, сонячної та інших. Але не теж дуже складна проблема, оскільки її розв'язання вимагає надійної безпеки і величезних витрат. Як додаткові заходи пропонуються також ефективніше і раціональніше використання енергії, зменшення шкідливих викидів в атмосферу, створення єдиної міжнародної системи енергопостачання тощо.

Ресурсна проблема пов'язана з недостатньою забезпеченістю сировинними компонентами процесу виробництва і життєдіяльності людей. Зараз у різних країнах світу гостро відчувається нестача як відновних (води, повітря, продуктів рослинного й тваринного світу), так і невідновних (корисних копалин, мінеральної сировини) природних ресурсів. Під загрозою зникнення перебувають 10 % рослин і ЗО % всіх видів тварин планети. Споживання І забруднення води постійно збільшується із зростанням господарської діяльності. Так, якщо біологічні потреби людини І тварини становлять І0 т води на 1 т живої тканини протягом року, то для виробництва тільки 1 т паперу потрібно 1000 т води. В атмосфері загрозливо зростає частка вуглекислого газу і зменшується частка кисню. Подвоєння світового видобування корисних копалин після 1950 р. відбувається в середньому кожні 15 років. Якби всі країни, що розвиваються, використовували мінеральні ресурси на рівні Сполучених Штатів (з розрахунку на душу населення), то відомі тепер запаси природного газу вичерпались би через 5 років, нафти — через 4 роки, міді — через 9 років і т. д.

Якими ж можуть бути шляхи вирішення ресурсної проблеми? На думку вчених, це, окрім здійснення природоохоронних і природовідтворюючих заходів, створення безвідхідного виробництва і зниження матеріаломісткості продукції. Ще перспективнішим вважається освоєння ресурсів Світового океану і космічного простору. Ця проблема теж має глобальне значення через надзвичайну важливість для всього людства І через необхідність об'єднання зусиль різних країн для її вирішення.
Однією з актуальних глобальних проблем сучасності є й проблема ліквідації небезпечних хвороб. Незважаючи на досягнення й успіхи медицини, стан людського здоров'я на планеті лишається вкрай напруженим. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ), кожний п'ятий житель Землі або хворіє, має погане здоров'я, або страждає від недоїдання. Внаслідок негативних змін у навколишньому середовищі значно збільшилися онкологічні, психічні, серцево-судинні, шкіряні, шлункові та інші захворювання. На початку 80-х років на кожних 100 немовлят 11 мали різні вроджені дефекти. Проте сама по собі медицина безсила ефективно боротися із цими захворюваннями, її зусилля можуть стати успішними лише за умови поліпшення загального природного фону життєдіяльності людей, зміни способу їхнього життя, утвердження справжніх моральних цінностей.

Однією з причин загострення згаданих глобальних проблем можна вважати різке збільшення чисельності народонаселення. Після 1950 р. населення Землі зросло більше, ніж за весь попередній час існування людства. Сьогодні на Земній кулі щодня народжується близько 200 тис. дітей, а протягом трьох років з'являється стільки нових людей, скільки їх жило у стародавньому світі.

Стрімке зростання населення, або так званий демографічний вибух, пояснюється розвитком продуктивних сил, відносним поліпшенням побутових умов порівняно з відповідними умовами стародавнього світу: медичним обслуговуванням людей, збільшенням тривалості життя тощо. .Але у цьому зв'язку виникає ліс одна глобальна демографічна проблема: чи не стане найближчим часом «тісно» па Земній кулі?

Дехто вважає, що вже й тепер на Землі людей занадто багато. Інші ж доводять, що на нашій планеті безбідно можуть існувати від 10 до 50 млрд людей Звичайно, шо всі ці розрахунки досить приблизні, але й вони свідчать про те, що підстави для серйозних: міркувань з нього приводу все ж таки є. Водночас знову стають популярними погляди англійського священика Т. Р. Мальтуса (1766—1834). який, як вже відзначалося раніше, наприкінці XVIII століття висловив думку, що населення земної кулі збільшується швидше, ніж зростають засоби існування людей. Тому, вважав він, час від часу з'являються зайві люди. Але хто з нас „зайвий"?

Як вважають сучасні вчені, людство рано чи пізно повинно навчитися керувати процесом свого відтворення, зокрема свідомо регулювати чисельність населення. Але сьогодні перед річними країнами у цін сфері стоять різні завчання. Адже якщо, наприклад, населення країн, що розвиваються, зростає щорічно приблизно па 2 %. то в розвинених країнах — лише на 0,7 %, внаслідок чого частка населення в перших із них невпинно зростає (зараз вона становить понад 70 се), а в других — знижується.

Для простого відтворення населення необхідно, щоб у кожній сім'ї було 2—3 дитини, в той час, як у країнах Західної Європи, що є типовим і для України, переважають однолітні сім'ї і зростає кількість бездітних, що загрожує депопуляцією. тобто зменшенням населення них країн. Одним із можливих шляхів розв'язання цієї проблеми визнається прийняття національних програм планування сім У.

Нерівномірне зростання населення в різних регіонах Землі супроводжується збільшенням розриву у рівні їх розвитку. Якщо співвідношення частки національного доходу на душу населення у розвинених країнах і країнах, шо розвиваються, у 50-х роках становило 10 : 1, то до кіпця XX століття воно сягнуло приблизно 15 : 1. Це породжує ще одну глобальну проблему сучасності — необхідність подоланні/ відсталості країн, що розвиваються. Без вирішення цієї проблеми людство, чисельні ність якого перевищує вже б млрл осіб, вступило у XXI століття із 1 млрд голодуючих, 1 млрд неписьменних, 1 млрд безробітних і  1,5 млрд обездолених, які існують за межею бідності.
Стрімке зростання населення висунуло в розряд глобальних і продовольчу проблему. Не хочеться вірити, але, як стверджує статистика, кожні дві секунди у світі вмирає від голоду чиясь дитина! Крім тих людей, які постійно голодують (а це, за різними підрахунками, приблизно кожний 6—10-й), ше більше недоїдають або харчуються неповноцінно. На жаль, останнє характерно нині й для України. Якшо у розвинутих країнах добове споживання їжі становить в середньому 3300 калорій, то в країнах, шо позвиваються,— не більше 2200 калорій при мінімальній нормі, визначеній органами ООН, у 2400 калорій.

Можливими шляхами розв'язання цієї проблеми вважаються: «індустріалізація» сільського господарства, освоєння харчових ресурсів Світового океану, створення штучних продуктів харчування за рахунок запровадження біотехнології тощо.

Найголовнішою «внутрішньою» проблемою сучасного людства є збереження миру і відвернення воєн. У XX стол ітті, я к ніколи раніше, загострилися суперечності між різними соціальними системами, класами, націями і державами, що і призвело до виникнення   двох світових і багатьох локальних воєн, у яких загинуло понад 100 млн
людей. Спроби вирішувати свої проблеми і відстоювати свої інтереси шляхом насильства — «експропріації експропріаторів», загарбання чужих територій і природних багатств, нав'язування своєї волі з позиції сили іншим — явище, типове для всієї людської історії. Але після виникнення у середині століття ракетно-ядерної зброї ці шляхи розв'язання будь-яких міжлюдських проблем стали просто анахронізмом, оскільки вони можуть призвести до нового глобального воєнного зіткнення і до знищення усього людства. Уже у 80-ті роки на кожного жителя планети припадало — за різними підрахунками — від 4 до 15 т вибухівки (за умови перерахунку ракетно-ядерних засобів на звичайну вибухову речовину).

Вироблення й удосконалення зброї масового знищення (хімічної, біологічної, ракетно-ядерної) і звичайного озброєння поглинають значні матеріальні й інтелектуальні ресурси, які так потрібні для вирішення глобальних проблем (наприклад, лише п'ятої частини загальносвітових воєнних витрат було б достатньо, щоб розв'язати проблему голоду на Землі). Розповзання цієї зброї по всій планеті створює нові осередки нестабільності й напруженості. Тому тільки припинення гонки озброєнь, повне ядерне роззброєння, зміцнення міжнародної стабільності на рівних для всіх засадах можуть призвести до збереження миру й остаточного зникнення загрози ядерної війни.
Серйозну проблему сучасного людства становить і проблемо глобальної злочинності. Це, насамперед, індивідуальний, організований та міжнародний тероризм (тількиз 1970 по 1989 р. було здійснено 36 тисяч терористичних актів), злочини наркобізнесу (щорічні доходи від якого оцінюються в 500 млрд доларів), електронні злочини (втрати від яких тільки в США сягають від 5 до 10 млрд доларів на рік) та інші. Як не раз зазначалося в матеріалах ООН, без ефективної програми протидій злочинність, яка дедалі більше набуває статусу міжнародної й організованої, може стати серйозною загрозою для соціального й економічного розвитку багатьох країн, зруйнувати демократичні засади їхньої державності. Тому існує необхідність у згуртуванні країн світової співдружності в боротьбі із організованою злочинністю, яка стоїть на перешкоді прогресу людства.

Нарешті, до найважливіших проблем сучасності належить і проблема збереження й розвитку людської культури, її уніфікація і масовизація, руйнування культурних пам'яток і заміна справжніх культурних цінностей низькопробними підробками, в яких пропагуються не людяність і гуманність, а жорстокість і насильство, ведуть людство до бездуховності, втрати розуміння людиною свого високого призначення.

Розвиток культури та її ефективний вплив на людину неможливі без повноцінної освіти. Проте, незважаючи на збільшення в світі частки грамотного населення — з 61 % в 1960 році до 85 % (за прогнозом ЮНЕСКО) в кінці XX століття, чисельність неписьменних за цей період зросла майже до 1 млрд осіб.

Негативну роль у цьому питанні відіграє також будь-яке нехтування й придушення прав національних культур, через які лише й можуть відбуватися розвиток і збагачення загальнолюдських культурних цінностей. Тому тільки рівноправне існування національних культур, їх активна взаємодія можуть посприяти їхньому взаємозбагаченню і водночас — плідному розвитку культури сучасного людства.

Умови і можливі шляхи розв'язання глобальних проблем сучасності. Аналіз змісту глобальних проблем сучасності свідчить про те, що жодна з них окремо, а тим більше всі вони разом не можуть бути вирішені без об'єднання зусиль світової громадськості. Мається на увазі насамперед необхідність об'єднання матеріально-фінансових ресурсів. За підрахунками вчених, на вирішення глобальних проблем сучасності людство вже тепер має витрачати понад 1 трлн доларів США щорічно, що втричі перевищує суму річного приросту валового національного продукту країн світу в цілому.

Підрахунки дуже невтішні. Але щоб вижити, людство має вирішити і цю проблему. Найдієвішими кроками тут вважаються: зниження воєнних витрат і вивільнення частки необхідних ресурсів; розробка наукових принципово нових технологій; поетапне розв'язання глобальних проблем з урахуванням їх гостроти в різних країнах і регіонах світу.

По-друге, успішне розв'язання глобальних проблем сучасності потребує тіснішої плідної співпраці різних країн у сфері міжнародних відносин: різкого підвищення ролі міжнародних органів і суспільних рухів, зміни пріоритетів у міжнародній політиці, яка повинна стати ареною захисту не тільки вузько національних, а й загальнолюдських інтересів.

По-третє, крім співпраці в економічнії! і політичній сферах, людство має об'єднати і свої величезні інтелектуальні сили, спрямувавши їх на пошуки ефективних шляхів розв'язання глобальних проблем.

Нарешті, необхідна тісна співпраця у сфері масової інформації й освіти. Представники усіх нині існуючих і наступних поколінь повинні проникнутися глибоким розумінням кризової ситуації, що склалася на планеті: тою, що сучасне людство може або спільно вижити, або спільно загинути, і на основі нього розуміння виробити відповідне ставлення до природи та інших людей. Як зазначає відомий соціолог Б. Г. Гаврилишин: «Ми не можемо покинути нашу планету. Ми не бажаємо її руйнації. Жодна частина людства не в 'імоіі її привласнити. Нам слід пристосуватися до правил співжиття, якими будемо керуватися в умовах майбутнього єдиного світового ладу, нашої спільної долі. Реалізація ж можливості мирного співіснування і плідної співпраці у вирішенні глобальних проблем і в економіці, і в політиці, і в культурі всіх народів планети потребує вироблення нової — сучасної концепції людини й світу і на її основі — формування загальнолюдського (планетарного або глобального) мислення. На розв'язання цього їаадання спрямовуються зараз освітні програми в різних країнах світу. В Україні така програма розробляється насамперед в рамках курсу «Людина і суспільство».


Запитання і завдання

1. Які проблеми людства називаються глобальними9 Які причини виникнення цих проблем? У чому полягають особливості глобальних проблем сучасності?
2. Схарактеризуйте найголовніші («зовнішні» і "внутрішні”) глобальні проблеми сучасного людства. Порівняйте рівень гостроти цих проблем у свпі та в Україні. Через які негативні явища проявляються ці проблеми у вашому регіоні? Що вже робиться і що, на вашу думку, потрібно зробити для подолання цих явищ?
3. Поясніть, чому тільки спільними зусиллями народи Землі можуть розв'язати глобальні проблеми?
4. Чи виключає необхідність формування планетарної або глобальної свідомості потребу у розвитку національної свідомості? Обґрунтуйте свою відповідь.
5. Викладіть письмово вашу думку про те, чи сприяє вивчення курсу «Людина і суспільство» формуванню у вас поглядів та ідей, необхідних для розв'язання не тільки глобальних, а й інших життєвих проблем?

Арцишевський Р.А., Бондарук С.О., Бортников В.І., Возняк С.С., Кондратик Л.Й., Остапйовський І.Є., Провальський С.Р., Сищук А.А. Людина і суспільство 11 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими