|
|
Строка 4: |
Строка 4: |
| | | |
| <br><br>'''''Прислів`я та приказки'''''<br><br>Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо. <br><br>Краще недоговорити, ніж переговорити. <br><br>Умієш говорити — умій слухати. <br><br>Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам. <br><br>Коли сам добре не знаєш, то не говори. <br><br>Краще мовчати, ніж брехати. <br><br>Не говори що знаєш, але знай, що говориш. <br><br>Що маєш казати — наперед обміркуй. <br><br>Вода все сполоще, а злого слова — ні. <br><br>Удар забувається, а слово пам`ятається. <br><br>Слово — не стріла, а глибше ранить. <br><br>Від теплого слова і лід розмерзає. <br><br>Шабля ранить голову, а слово — душу. <br><br>Дав слово — виконай цого. <br><br>Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш. <br><br>Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. <br><br>Хто мовчить, той двох навчить. <br><br>Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. <br><br>Дурний язик голові не приятель. <br><br>Довгим язиком тільки полумиски лизати. <br><br>На чужий роток не накинеш платок. <br><br>Їж борщ із грибами і держи язик за зубами. <br><br>Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. <br><br>Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. <br><br>Не кидай словами, як пес хвостом. <br><br>Слово до слова — зложиться мова. <br><br>Слово — не полова, язик — не помело. <br><br>І від солодких слів буває гірко. <br><br>Більше діла — менше слів. <br><br>Не роби з писка халяву. <br><br>Гостре словечко коле сердечко. <br><br>Добре слово варте завдатку.<br><br><br><br><br> | | <br><br>'''''Прислів`я та приказки'''''<br><br>Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо. <br><br>Краще недоговорити, ніж переговорити. <br><br>Умієш говорити — умій слухати. <br><br>Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам. <br><br>Коли сам добре не знаєш, то не говори. <br><br>Краще мовчати, ніж брехати. <br><br>Не говори що знаєш, але знай, що говориш. <br><br>Що маєш казати — наперед обміркуй. <br><br>Вода все сполоще, а злого слова — ні. <br><br>Удар забувається, а слово пам`ятається. <br><br>Слово — не стріла, а глибше ранить. <br><br>Від теплого слова і лід розмерзає. <br><br>Шабля ранить голову, а слово — душу. <br><br>Дав слово — виконай цого. <br><br>Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш. <br><br>Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. <br><br>Хто мовчить, той двох навчить. <br><br>Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. <br><br>Дурний язик голові не приятель. <br><br>Довгим язиком тільки полумиски лизати. <br><br>На чужий роток не накинеш платок. <br><br>Їж борщ із грибами і держи язик за зубами. <br><br>Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. <br><br>Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. <br><br>Не кидай словами, як пес хвостом. <br><br>Слово до слова — зложиться мова. <br><br>Слово — не полова, язик — не помело. <br><br>І від солодких слів буває гірко. <br><br>Більше діла — менше слів. <br><br>Не роби з писка халяву. <br><br>Гостре словечко коле сердечко. <br><br>Добре слово варте завдатку.<br><br><br><br><br> |
| + | |
| + | [[категория:Тема 4. Поняття про мову. Гумор, притчі, приколи, приказки, цитати]] |
Текущая версия на 14:14, 15 сентября 2009
Цікавинки про рідну мову
Молитва до мови
Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м`яти, євшан-зілля, з роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена!
Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. Тож стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І висвячувала душу козацького роду спасенними молитвами і небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся народ той. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душу Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.
Мово моя! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо “Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”.
К. Мотрич
Прислів`я та приказки
Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.
Краще недоговорити, ніж переговорити.
Умієш говорити — умій слухати.
Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.
Коли сам добре не знаєш, то не говори.
Краще мовчати, ніж брехати.
Не говори що знаєш, але знай, що говориш.
Що маєш казати — наперед обміркуй.
Вода все сполоще, а злого слова — ні.
Удар забувається, а слово пам`ятається.
Слово — не стріла, а глибше ранить.
Від теплого слова і лід розмерзає.
Шабля ранить голову, а слово — душу.
Дав слово — виконай цого.
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
Хто мовчить, той двох навчить.
Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.
Дурний язик голові не приятель.
Довгим язиком тільки полумиски лизати.
На чужий роток не накинеш платок.
Їж борщ із грибами і держи язик за зубами.
Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.
Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.
Не кидай словами, як пес хвостом.
Слово до слова — зложиться мова.
Слово — не полова, язик — не помело.
І від солодких слів буває гірко.
Більше діла — менше слів.
Не роби з писка халяву.
Гостре словечко коле сердечко.
Добре слово варте завдатку.
Предмети > Українська мова > Українська мова 3 клас > Тема 4. Поняття про мову > Тема 4. Поняття про мову. Гумор, притчі, приколи, приказки, цитати
|