Текущая версия на 13:02, 17 сентября 2009

Урок на тему "Простий і складений присудок"

Клас: 8-ий клас.

Мета організації уроку: докладніше ознайомити учнів з простим і складеним присудком.

Учні мають знати, що:

1. Присудок — це головний член речення, що виражає ознаку підмета, тобто означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? Присудок може означати:

• - дію: Батько вишні садив на межі (Г. Чубач).
• - стан: Сяють сонцем луки і поля (Є.Маланюк).
• - ознаку: Все вужчає на болоті ланцюжок слідів (Ю.Збанацький).
• - якість: Поезія повинна бути чиста (Ю.Збанацький).
• - кількість: Сто років – це ж дуже багато (О.Іваненко).
• - приналежність: Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє...(Т.Шевченко).
• - родову характеристику: Свитязь – душа народу... (Р.Братунь).

2. За будовою присудки поділяються на простий дієслівний, складений дієслівний і складений іменний.
 

А) Простий дієслівний → характеризує дію, стан, ознаку підмета. Він може виражатися:

• -дієсловом дійсного способу у формах теперішнього, минулого чи майбутнього часу: Сади пишалися в снігах (М.Стельмах). Внизу під нами чорніє море (Ю.Яновський). Довго ще ясніти буде осінь (В.Ткаченко).
• -дієсловом наказового способу: Хай він чекає біля криниці (Є.Малишко).
• -дієсловом умовного способу: Зійшло б гаряче сонце, і простяглося би по полю, як струни, бабине літо (М.Коцюбинський).
• -інфінітивом: Люди орати, а він спати (Народна творчість).

Б) Дієслівний складенийвиражається сполученням допоміжного дієслова, що виражає граматичне значення підмета, і неозначеної форми дієслова (інфінітива), що виражає основне лексичне значення. Сьогодні він хоче відвідати бабусю. Основна частина, тобто інфінітив — відвідати в реченні називає дію, а допоміжна — хоче показує, що дію відбудеться. Допоміжними бувають такі слова: починати, стати, могти, хотіти, готуватися, мати, намагатися та інші.  
У допоміжній частині можуть вживатися прикметники ( ладен, згоден, рад та ін.); дієприкметники (змушений, покликаний та ін.); прислівники (треба, необхідно, слід, можна та ін.): І рад би вовк в якісь ворота скочить (Л.Глібов).

В) Іменний складений присудок складається з допоміжного дієслова-зв’язки та іменної частини. Іменна частина може виражатися:

• -іменником: Дід Захарко був коваль (О.Довженко).
• -прикметником: Вулиця була пустельна в темряві (О.Копиленко).
• -числівником: Двадцятою і останньою була Анничка (М.Коцюбинський) та іншими частинами мови.

У ролі зв’язки вживаються такі дієслова як бути, стати, називатися, являти, вважатися та ін.

Учні мають уміти:
- використовувати знання про види присудків (простий дієслівний, складенй дієслівний та складений іменний присудок) у мовленні;
- розпізнавати різні види присудків та використовувати ці знання на практиці.

Допоміжний матеріал:
таблиця про види присудків.

Дидактичний матеріал

Завдання №1.
  Прочитайте речення. Виділіть граматичну основу. Визначте вид присудка в реченнях. Якою частиною мови виступають частини присудка?
  Приклад: Настрій у Сашка був сонячним та веселим. Настрій – підмет. Був сонячним (та) веселим – складенний іменний присудок, був – дієслово минулого часу, сонячним (та) веселим – прикметники.

1. Галина здавалася неперевершеною у своїй блакитній сукні з польовими квітами в руках. 2. Він давно мав намір відвідати ці місця, пов’язані з гіркими спогадами. 3. Ганна хотіла зупинитися біля тину, проте раптом вирішила йти далі. 4. Вода в озері була чистою та прозорою, наче небесний кришталь. 5. Він був першим, хто спромігся подолати шлях поневірянь і болю після страшної трагедії. 6. Марічка стала дорослішою і сміливішою після нашої останньої зустрічі. 7. Катрусина тітка була пекарем. 8. Дмитрик з малою сестричкою бажали лишитися біля хворої неньки. 9. Вона понад усе любила співати народні пісні та розповідати казки дітям.


  Завдання №2.
  Прочитайте словосполучення. Складіть речення, використовуючи подані слвосполучення як присудки. Який це вид присудка?
  Приклад: Хочу виконати → Я хочу виконати домашнє завдання сьогодні чимшвидше (бажаність дії, можливий початок дії).

1) Почали вивчати;
2) Маю намір спробувати;
3) Хочу відвідати;
4) Змушений залишитися;
5) Вирішив зупинитися;
6) Зобов’язані вміти;
7) Прагнемо пам’ятати;
8) Стали читати;

Які із поданих дієслів вказують на початок дії, її продовження або кінець? Які із поданих дієслів вказують на необхідність, можливість, бажаність чи небажаність дії?


  Завдання №3.
Прочитайте текст. До якого типу мовлення він належить? Обгрунтуйте відповідь. Доберіть заголовок.

  Небо зробилося темним. Сонце ще зовсім недавно одиноко пишалось з-посеред блакиті неба. Нині ж воно було закрите від людського ока згустками хмар. Хмари були схожі на пророчі клапоті, десь чорні, а десь сірі із сріблястим відблиском. Різкі пориви вітру змусили хаотично рухатись березове гілля. Соковиті, зелені листочки на гіллі безжалісно колихались під впливом першої весняної грози. Здалеку почулося перше гуркотіння грому. Воно дедалі сильнішало. Здавалося, жовтувата стріла блискавки хоче поділити простір неба на дві частини. Птахи в гаю попритихали. Їх чудовий спів змовк. Неначе вони злякались такої швидкої зміни настрою природи. Адже говорило небо з землею... Говорило за допомогою вітру, що шматував дерева зі сторони в сторону, та грому. Починалась звичайна їх розмова під назвою весняна гроза. З’явилися перші краплі дощу...
  (З журналу).

Випишіть присудки і визначте їх вид. У простому присудку визначте форму дієслова, якою він виражений. У складеному присудку вкажіть його частини.


  Завдання №4.
Прочитайте і перепишіть речення. У кожному реченні виділіть граматичну основу. Визначте вид присудка. Яке із слів виражає основне лексичне значення присудка? Яке дієслово є допоміжним, виражаючи граматичне значення?

  У всьому сам-один я розібратись маю (І.Білий). Ти власним прізвищем Вітчизні, мов кров’ю, мусиш присягти (П.Перебийніс). Свою і материнську гідність я не дозволю забруднить (М.Сингаївський). Я хочу в пісню колискову вернутися бодай на мить (Д.Павличко). І мені заспівати хотілось лебединую пісню собі (Л.Українка). Я хочу вникнути у шепіт листя (Д.Павличко). Скорить повинні дощову ми непокірну хмару (М.Рильський). Ніхто цього слова за мене сказати не зможе довіку (П.Перебийніс). Можна жить, а можна існувати (В.Симоненко). І частенько серед ночі стали плакать карі очі і серденько нить (Л.Глібов). Я трудно зиму пережити мушу і споліватися на щедру душу (М.Сингаївський).

 

Завдання №5.
З-поміж поданих прислів’їв виписати тільки ті, що містять складений дієслівний присудок.У кожному з виписаних речень виділити граматичну основу.

  1) Робота не дає журитися. 2) Осляча голова мусить думати не менше за конячу. 3) Коли віз поламався, почали дорогу показувати. 4) Після діла й погуляти можна. 5) Цей пороху не дасть упасти. 6) Віника не переламавши, дерево можеш зламати. 7) За таку роботу кашу будеш їсти шилом. 8) Як ти хочеш троянди зривати, на колючки не маєш зважати.

 

Завдання №6.

А) Виділені прості присудки замінити складеними іменними.

  Леонід Глібов учителював у Ніжині. Його товариш, який викладав у Чернігові, розповів йому про пристава, котрий ненавидить письменника...за байки. Прочитавши їх, пристав стає Вовком, Левом, Щукою чи Свинею. Ось що робить з ним сумління. Сам собі пристав здається персонажем байки.

Б) В обох варіантах речення визначити присудки.

  Була в Охріма свита, так хороше пошита (Л. Глібов). Була в Охрима свита так хороше пошита! (За Л. Глібовим).