Версия 12:11, 26 октября 2010

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки>>Володимир Маяковський. Повні уроки

Тема:

Мета:

Тип уроку:

МАЯКОВСЬКИЙ Володимир Володимирович [7 (19) липня 1893, с. Багдаді Кутаїськой губернії -- 14 квітня 1930, Москва], російський поет, один з яскравих представників авангардного мистецтва 1910-1920-х років.
У дореволюційній творчості форсована до крику сповідь поета, що сприймає дійсність як апокаліпсис (трагедія «Володимир Маяковський», 1914; поеми «Хмара в штанях», 1915; «Флейта-хребет», 1916; «Людина» 1916-1917). Після 1917 створення соціалістичного міфу про світопорядок (п'єса «містерія-буф», 1918; поеми «150000000», 1921; «Володимир Ілліч Ленін», 1924, «Добре!», 1927) і трагічно наростаюче відчуття його порочності (від вірша «Прозаседавшиеся», 1922, до п'єси «Банячи», 1929). У поемі «У весь голос» (1930) затвердження щирості своєї дороги і надія бути понятим в «комуністичному далеке». Реформатор поетичної мови, зробив великий вплив на поезію 20 століть.
Сім'я. Навчання. Революційна діяльність 
Народився в дворянській сім'ї. Батько Маяковського служив лісничим на Кавказі; після його смерті (1906) сім'я жила в Москві. Маяковський вчився в класичній гімназії в Кутаїси (1901-1906), потім в 5-ій московській гімназії (1906-1908), звідки був відрахований за несплату. Подальша освіта -- художня: вивчився  в підготовчому класі Строганывського училища (1908), в студіях художників С. Ю. Жуковського і П. І. Келіна, у фігурному класі Училища живопису і архітектури (1911-1914, виключений за участь в скандальних виступах футуристів).
Ще в 1905 в Кутаїси Маяковський брав участь в гімназичних і студентських маніфестаціях, в 1908, вступивши в РСДРП, вів пропаганду серед московських робітників. Кілька разів піддавався арештам, в 1909 провів 11 місяців в Бутирськый в'язниці. Час висновку називав початком своєї віршованої діяльності; написані вірші у нього перед звільненням були відібрані.
Маяковський і футуризм 
В 1911 зав'язується дружба Маяковського з художником і поетом Д. Д. Бурлюком, в що 1912 організували літературно-художню групу футуристів «Гілея» (дивися Футуризм). З 1912 Маяковський постійно бере участь в диспутах про нове мистецтво, виставки і вечори, що проводилися радикальними об'єднаннями художників-авангардистів «Бубновий валет» і «Союз молоді». Поезія Маяковського завжди зберігала зв'язок з образотворчим мистецтвом, перш за все в самій формі запису віршів (стовпчиком, пізніше «драбинкою»), яка передбачала додаткове, чисто вызуальне, враження, яке складаэ віршована сторінка.
«Творець в гімні, який горить».
Поезія 1910-х рр.  У 1913 виходить книга Маяковського з чотирьох віршів під назвою «Я», його вірші з'являються на сторінках футуристських альманахів (1913-1915) «Молоко кобил», «Дохлий місяць», «Рикаючий Парнас», починають друкуватися в періодиці, видаються поеми «Хмара в штанях» (1915), «флейта-хребет» (1916), «Війна і світ» (1917), збірка «Просте, як мукання» (1916). Поезія Маяковського наповнена бунтом проти всього свытового устрою -- соціальних контрастів -- сучасної урбаністичної цивілізації, традиційних поглядів на прекрасне і поезію, уявлень про всесвіт, рай і Бога. Маяковський використовує войовничо зламану, грубу, стилістично понижену мову, що контрастно відтіняє традиційні поетичні образи -- «любов на скрипки ложите», «ноктюрн... на флейте водосточних труб». Ліричний герой, епатуючий жителя різкістю, ломкою мови і богохульством («Арканом в піднебінні зловили бога»), залишається романтиком.
«Любов -- це серце всього»
  Вже в ранніх бунтарських віршах і поемах Маяковського значне місце займає любовна лірична тема: «Любов мою, як апостол колись, по тисячі тисяч рознесу доріг». Любов «вимучує душу» страждаючого, самотнього поета. У 1915 Маяковський познайомився з Лілей Брік, яка зайняла центральне місце в його житті. Зі своїх стосунків поет-футурист і його кохана прагнули побудувати модель нової сім'ї, вільної від ревнощів, забобонів, традиційних принципів стосунків жінки і чоловіка в «буржуазному» суспільстві. З ім'ям Брік пов'язано багато творів поета, інтимна інтонація забарвлює звернені до неї листи Маяковського. Заявляючи в 1920-і роки, що «тепер не час любовних розмов», поет проте зберігає вірність темі (ліричні вірші, поема «Про це», 1923), яка досягає трагічно надривного звучання в останніх рядках Маяковського -- у нескінченому вступі до поеми «У весь голос» (1930).
«Я хочу бути зрозумів моєю країною»
Революція була прийнята Маяковським як здійснення відплати за всіх ображених на колишньому світі, як дорога до земного раю. Позицію футуристів в мистецтві Маяковський затверджує як пряму аналогію теорії і практики більшовиків і пролетаріату в історії і політиці. Маяковський організовує в 1918 групу «Комфут» (комуністичний футуризм), діяльно бере участь в газеті «Мистецтво комуни», в 1923 створює «Лівий фронт мистецтв» (ЛЕФ), куди увійшли його однодумці -- письменники і художники, видає журнали «ЛЕФ» (1923-1925) і «Новий ЛЕФ» (1927-1928). Прагнучи використовувати всі художні засоби для підтримки нової держави, пропаганди нових цінностей, Маяковський пише злободенну сатиру, вірші для агітаційних плакатів («Вікна ЗРОСТАННЯ», 1918-1921). Грубість, чіткість, прямолінійність його поетичного стилю, уміння перетворювати елементи оформлення книжкової і журнальної сторінки у ефективні виразні засоби поезії -- все це забезпечувало успіх «дзвінкій силі поета», цілком відданій на службу інтересам «атакуючого класу». Втіленням позиції Маяковського цих років сталі його поеми «150 000 000» (1921), «Володимир Ілліч Ленін» (1924), «Добре!» (1927).
«Окна РОСТА»  К концу 1920-х годов у Маяковского нарастает ощущение несоответствия политической и социальной реальности вдохновлявшим его с отроческих лет высоким идеалам революции, в соответствии с которыми он строил всю свою жизнь -- от одежды и походки до любви и творчества. Комедии «Клоп» (1928) и «Баня» (1929) представляют собой сатиру (с элементами антиутопии) на обуржуазившееся общество, забывшее о тех революционных ценностях, ради которых создавалось. Внутренний конфликт с окружающей действительностью наступавшего «бронзового» советского века несомненно оказался среди важнейших стимулов, подтолкнувших поэта к последнему бунту против законов мироустройства -- самоубийству.

Список використаних джерел:
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.