Тип уроку: урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-лекція.<br>
Тип уроку: урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-лекція.<br>
-
Письменник Франц Кафка родом з Праги. Геніальний художник-провидець, що бачив у світогляді і людині багато чого особливого , про що його співвітчизники-мешканці навіть не підозрювали. Особистість неймовірно витонченої психічної організації, Кафка був глобально заглиблений в себе; вважаючи власне розумово-духовне життя фантастичним, по суті писав безкінечну автобіографію.
+
Письменник Франц Кафка родом з Праги. Геніальний художник-провидець, що бачив у світогляді і людині багато чого особливого , про що його співвітчизники-мешканці навіть не підозрювали. Особистість неймовірно витонченої психічної організації, Кафка був глобально заглиблений в себе; вважаючи власне розумово-духовне життя фантастичним, по суті писав безкінечну автобіографію. {{#ev:youtube|f8AkGAGOExM&feature}} <br>Переслідуваний матеріальними проблемами, прозаїчною необхідністю нести тяжкий і нудний тягар чиновницької служби, існувати в трівіальнійшому буденному світі, хочеш не хочеш Кафка роздвоювався, подібно багатьом художникам романтичного складу, і був понівечиний вічним безсонням, страждав нападами страху, нервовою слабкістю, галюцинаціями. Звичайно, першопричину такого грунтовного душевного надлому слід бачити, мабуть, в неспівпадінні піднесених ідеалів особи і життєвою реальністю. Ідеалом власної життєвої буденності він бачив самотність. І як це траплялося з багатьма геніями, втік від своєї нареченої.<br>Зміст і поетика творів Кафки свідомо орієнтовані ним на Достоєвського: {{#ev:youtube|WU36eQLJzV8&feature}} досить згадати такі реалії художнього світу російського письменника, як "кут" і "стіна", що стали ведучими і в Кафки. Творець "Процесу" і "Замку" вважав себе художником повсякденності, подібно до того, як і Достоєвський стверджував, що він є письменником факту.<br>Тематика книг Кафки багатообразна. Він пише про бюрократію ("Процес"), аналізує суть тоталітаризму ("У виправній колонії"), одна з його ведучих тем - свобода і несвобода ("Звіт для академії"). У них вимальовувався особливий, страшно-кошмарний світ, позбавлений звичних координат і контурів. Німецький письменник Томас Манн називав творчість Кафки поезією сновидінь, ще раз мимоволі підкреслюючи внутрішню спорідненість цього генія з Достоєвським.<br>Ці художники, описуючи хворий світ, страждали за всіх. <br> {{#ev:youtube|QW20hP9hlYo}} Художній метод Кафки в новелі "перетворення"<br>Франц Кафка - письменник чудовий, лише дуже дивний. Можливо, найдивніший з тих, що творили в 20-му столітті. І дивний він не в останню чергу тим, що його життєва і посмертна доля не повсякденністю своєю анітрохи не поступається його ж вигадуванням. Хтось бачить в ньому іудейського чителя, а хтось - пророка екзистенціаліста, хтось - авангардиста, а хтось – консерватора, хтось шукає ключ до його таємниць в психоаналізі, а хтось - в аналізі семіотичному або структуральному. Але реальний Кафка завжди як би вислизає з кордонів чіткого світовідчуття.<br>Світ творів Кафки - це сплетіння багатьох реальностей, зв'язаних безперервністю внутрішніх переходів і взаємоперетворень. Художник виходить з принципу едіномірія, передбачає взаємопроникнення реальностей, а не відсилання від однієї, "уявною" або "службовою", до іншої - "справжньої". Споглядання художника фіксується на такому плані реальності, де "це" і "те" " істина одна". Кафка, змальовує душевний світ героя, який був для нього чимось начеб то терра інкогніта, намагався зробити так, щоб кожний крок загрожував несподіваними відкриттями, за яким ввижалися б ще грандіозніші простори, - зараз це б визначили терміном "віртуальна реальність".
-
{{#ev:youtube|f8AkGAGOExM&feature}}
+
-
<br>Переслідуваний матеріальними проблемами, прозаїчною необхідністю нести тяжкий і нудний тягар чиновницької служби, існувати в трівіальнійшому буденному світі, хочеш не хочеш Кафка роздвоювався, подібно багатьом художникам романтичного складу, і був понівечиний вічним безсонням, страждав нападами страху, нервовою слабкістю, галюцинаціями. Звичайно, першопричину такого грунтовного душевного надлому слід бачити, мабуть, в неспівпадінні піднесених ідеалів особи і життєвою реальністю. Ідеалом власної життєвої буденності він бачив самотність. І як це траплялося з багатьма геніями, втік від своєї нареченої.<br>Зміст і поетика творів Кафки свідомо орієнтовані ним на Достоєвського: досить згадати такі реалії художнього світу російського письменника, як "кут" і "стіна", що стали ведучими і в Кафки. Творець "Процесу" і "Замку" вважав себе художником повсякденності, подібно до того, як і Достоєвський стверджував, що він є письменником факту.<br>Тематика книг Кафки багатообразна. Він пише про бюрократію ("Процес"), аналізує суть тоталітаризму ("У виправній колонії"), одна з його ведучих тем - свобода і несвобода ("Звіт для академії"). У них вимальовувався особливий, страшно-кошмарний світ, позбавлений звичних координат і контурів. Німецький письменник Томас Манн називав творчість Кафки поезією сновидінь, ще раз мимоволі підкреслюючи внутрішню спорідненість цього генія з Достоєвським.<br>Ці художники, описуючи хворий світ, страждали за всіх. <br>
+
-
{{#ev:youtube|QW20hP9hlYo}}
+
-
Художній метод Кафки в новелі "перетворення"<br>Франц Кафка - письменник чудовий, лише дуже дивний. Можливо, найдивніший з тих, що творили в 20-му столітті. І дивний він не в останню чергу тим, що його життєва і посмертна доля не повсякденністю своєю анітрохи не поступається його ж вигадуванням. Хтось бачить в ньому іудейського чителя, а хтось - пророка екзистенціаліста, хтось - авангардиста, а хтось – консерватора, хтось шукає ключ до його таємниць в психоаналізі, а хтось - в аналізі семіотичному або структуральному. Але реальний Кафка завжди як би вислизає з кордонів чіткого світовідчуття.<br>Світ творів Кафки - це сплетіння багатьох реальностей, зв'язаних безперервністю внутрішніх переходів і взаємоперетворень. Художник виходить з принципу едіномірія, передбачає взаємопроникнення реальностей, а не відсилання від однієї, "уявною" або "службовою", до іншої - "справжньої". Споглядання художника фіксується на такому плані реальності, де "це" і "те" " істина одна". Кафка, змальовує душевний світ героя, який був для нього чимось начеб то терра інкогніта, намагався зробити так, щоб кожний крок загрожував несподіваними відкриттями, за яким ввижалися б ще грандіозніші простори, - зараз це б визначили терміном "віртуальна реальність".<br>У новелі "Перетворення" комівояжер Грегор Замза одного дня вранці після неспокійного сну виявив, що перетворився на страшну комаху з панцирно-твердою спиною і багаточисельними ніжками, що нагадує жука або стоногу. Але свідомість залишилася тією самою. Він боїться господаря, ніколи не висипається.<br>Перетворення сприймається їм як жахливе і роковоє. У новелі детально описані відчуття, думки, страхи Грегора - тварини. Він дратує батьків, лише сестра залишалася йому близька, але через місяць їй набридло. Нікому не приходить в голову, що він розуміє (натяк батька на те, що для них була б порятунком його смерть). На поверхні лежить найбанальніше прочитання "перетворення". Це "відчуження", в сім'ї і суспільстві, самота натури чутливою, здібною до страждання і самопожертвування.<br>Проте уявимо на хвилину, що таке перетворення все-таки випадковість; спробуємо примиритися на час читання з цією думкою, забути реальний образ гіперкомахи, і тоді змальоване Кафкою далі з'явиться дивним чином досить правдоподібним, навіть буденним. Річ у тому, що в розповіді Кафки не опиняється нічого виняткового, окрім самого початкового факту. Сухуватою лаконічною мовою оповідає Кафка про сповна зрозумілі життєві незручності, що почалися для героя і для його сімейства з моменту перетворення Грегора. Все це пов'язано з деякими біографічними обставинами життя самого Кафки. Він постійно відчував свою провину перед сім'єю - перед батьком перш за все; йому здавалося, що він не відповідає тим надіям, які батько, власник невеликої торгівельної фірми, покладав на нього, бажаючи бачити сина процвітаючим юристом і гідним продовжувачем родинної торгівельної справи. Комплекс провини перед батьком і сім'єю - один з найсильніших у цієї закомплексованої натури, і з цієї точки зору новела "Перетворення" - грандіозна метафора цього комплексу. Грегор - жалюгідна, даремна комаха, що розрослася, ганьба і мука для сім'ї, яка не знає, що з ним робити. <br>У звичайному, нормальному світі чоловік, не спавши, живе в світі логічних причинно-наслідкових зв'язків, в усякому разі так вважає. Йому все звично і зрозуміло, а ось засинаючи, людина вже занурюєтьс в сферу алогізму. Художній трюк Кафки в тому, що у нього все навпаки. У нього алогізм і абсурд починається, коли людина пробуджується.<br>Як би тонко і любовно не аналізували і не роз'яснювали розповідь, музичну п'єсу, картину, завжди знайдеться розум, що залишився холодним, і спина, по якій не пробіжить холодок "... сприймемо таємницю всіх речей", -сумно говорить собі і Корделії король Лір. У бідняка відняли пальто ("Шинель" Гоголя), інша бідолаха перетворилася на жука ("Перетворення" Кафки) - ну і що? Раціональної відповіді на "ну і що? " немає.<br>Можна нескільченну кількість пояснювати розповідь, можна з'ясувати, як підігнані одна до іншої його деталі, як співвідносяться частини його структури; але у вас має бути якась клітка, якийсь ген, зародок, здатний завібрувати у відповідь на відчуття, яких ви не можете ні визначити, ні ігнорувати. Краса плюс жалість - ось найближче до визначення мистецтва.<br>В "Перетворенні" герой, наділений певною чутливістю, оточений гротеськими безсердечними персонажами, смішними або страшними фігурами, ослами, що пофарбувалися під зебру, гібридами кроликів з щурами. <br>У Гоголя і Кафки абсурдний герой мешкає в абсурдному світі, але зворушливо і трагічно б'ється, намагаючись вибратися з нього в світ людських істот, - і вмирає у відчаї.<br>Біографи-фрейдисти особливо Нідер, стверджують, наприклад, що "Перетворення" виросло із складних стосунків Кафки з батьком і з відчуття провини, що не покидало його все життя; вони стверджують далі, ніби в міфологічній символіці діти представлені комахами - і ніби Кафка змалював сина жуком відповідно до фрейдистських постулатів. Комаха, за їх словами, як найкраще символізує його відчуття неповноцінності поряд з батьком.<br>Отже, можна зробити такі висновки: <br>Можна виділити такі основні теми розповіді: <br>Перша. Значну роль в розповіді грає число три. Розповідь роздільна на три частини. У кімнаті Грегора троє дверей. Його сім'я складається з трьох чоловік. В процесі розповіді з'являються три служниці. У трьох мешканців три бороди. Три Замзи пишуть три листи. Символи можуть бути справжніми, а можуть бути банальними і дурними. Абстрактне символічне значення достеменне художнього твору ніколи не повинно превіалювати над над прекрасним полум’яним життям. Отже акцент на числі три в "Перетворенні" має швидше емблематичний або геральдичний характер, ніж символічний.<br>Друга тематична лінія - це лінія дверей, що відчиняються і зачиняються; вона пронизує всю розповідь. <br>Третя тематична лінія - підйоми і спади в благополуччя сім'ї Замза; тонкий баланс між їх процвітанням і відчайдушно жалюгідним станом Грегора. <br>Потрібно звернути увагу на стиль Кафки. Ясність його мови, точна і строга інтонація різко контрастують з кошмарним вмістом розповіді. Його різкий, чорно-білий лист не прикрашений жодними поетичними метафорами. Прозорість його мови підкреслює похмуре багатство його фантазії. Контраст і єдність, стиль і вміст, манера і матеріал зливаєтьсяв нерозривне ціле.<br>Особливість Кафки полягає в тому, що він, зберігши всю традиційну структуру мовного повідомлення, його грамматично-синтаксичний зв'язок і логічність, зв'язність мовної форми, втілив в це структурі кричащу, волаючу нелогічність, незв'язність, абсурдність змісту. Специфічно кафкианський ефект - все ясно, але нічого не зрозуміло. Але при вдумливому читанні, усвідомивши і прийнявши правило його гри, можна переконатися, що Кафка немало чого важливого розповів про свій час. Почати з того, що він абсурд назвав абсурдом і не побоявся втілити його.<br>
+
-
Список використаних джерел:
+
[[Image:t9pk1.jpeg]]<br>У новелі "Перетворення" комівояжер Грегор Замза одного дня вранці після неспокійного сну виявив, що перетворився на страшну комаху з панцирно-твердою спиною і багаточисельними ніжками, що нагадує жука або стоногу. Але свідомість залишилася тією самою. Він боїться господаря, ніколи не висипається.<br>Перетворення сприймається їм як жахливе і роковоє. У новелі детально описані відчуття, думки, страхи Грегора - тварини. Він дратує батьків, лише сестра залишалася йому близька, але через місяць їй набридло. Нікому не приходить в голову, що він розуміє (натяк батька на те, що для них була б порятунком його смерть). На поверхні лежить найбанальніше прочитання "перетворення". Це "відчуження", в сім'ї і суспільстві, самота натури чутливою, здібною до страждання і самопожертвування.
-
Відкритий урок, на тему: Місце новели в художньому світі Кафки. Андроник А.В.учителя російської мови та літератури, сш №45, м Херсон.<br>Урок на тему : Дивакуватий стиль Ф. Кафки., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Ф. Кафка драма головного героя повісті "Перевтілення" Олійник А. Б, учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br> Античні мислителі про мистецтво. - М., 1958. - 360 с. <br> Статті і думки про мистецтво. - М., 1946. - 130 с. <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 1986. - 310 с. <br> Голишева В. Франц Кафка "Перевтілення". // Іноземна література. - 1997. - № 11. - С.214 - 239. 7.
+
[[Image:t9pk3.jpeg]]<br>Проте уявимо на хвилину, що таке перетворення все-таки випадковість; спробуємо примиритися на час читання з цією думкою, забути реальний образ гіперкомахи, і тоді змальоване Кафкою далі з'явиться дивним чином досить правдоподібним, навіть буденним. Річ у тому, що в розповіді Кафки не опиняється нічого виняткового, окрім самого початкового факту. Сухуватою лаконічною мовою оповідає Кафка про сповна зрозумілі життєві незручності, що почалися для героя і для його сімейства з моменту перетворення Грегора. Все це пов'язано з деякими біографічними обставинами життя самого Кафки. Він постійно відчував свою провину перед сім'єю - перед батьком перш за все; йому здавалося, що він не відповідає тим надіям, які батько, власник невеликої торгівельної фірми, покладав на нього, бажаючи бачити сина процвітаючим юристом і гідним продовжувачем родинної торгівельної справи. Комплекс провини перед батьком і сім'єю - один з найсильніших у цієї закомплексованої натури, і з цієї точки зору новела "Перетворення" - грандіозна метафора цього комплексу. Грегор - жалюгідна, даремна комаха, що розрослася, ганьба і мука для сім'ї, яка не знає, що з ним робити.
+
+
[[Image:t9pk2.jpeg]]<br>У звичайному, нормальному світі чоловік, не спавши, живе в світі логічних причинно-наслідкових зв'язків, в усякому разі так вважає. Йому все звично і зрозуміло, а ось засинаючи, людина вже занурюєтьс в сферу алогізму. Художній трюк Кафки в тому, що у нього все навпаки. У нього алогізм і абсурд починається, коли людина пробуджується.<br>Як би тонко і любовно не аналізували і не роз'яснювали розповідь, музичну п'єсу, картину, завжди знайдеться розум, що залишився холодним, і спина, по якій не пробіжить холодок "... сприймемо таємницю всіх речей", -сумно говорить собі і Корделії король Лір. У бідняка відняли пальто ("Шинель" Гоголя), інша бідолаха перетворилася на жука ("Перетворення" Кафки) - ну і що? Раціональної відповіді на "ну і що? " немає.<br>Можна нескільченну кількість пояснювати розповідь, можна з'ясувати, як підігнані одна до іншої його деталі, як співвідносяться частини його структури; але у вас має бути якась клітка, якийсь ген, зародок, здатний завібрувати у відповідь на відчуття, яких ви не можете ні визначити, ні ігнорувати. Краса плюс жалість - ось найближче до визначення мистецтва.
+
+
t9pk5.jpeg<br>В "Перетворенні" герой, наділений певною чутливістю, оточений гротеськими безсердечними персонажами, смішними або страшними фігурами, ослами, що пофарбувалися під зебру, гібридами кроликів з щурами. <br>У Гоголя і Кафки абсурдний герой мешкає в абсурдному світі, але зворушливо і трагічно б'ється, намагаючись вибратися з нього в світ людських істот, - і вмирає у відчаї.<br>Біографи-фрейдисти особливо Нідер, стверджують, наприклад, що "Перетворення" виросло із складних стосунків Кафки з батьком і з відчуття провини, що не покидало його все життя; вони стверджують далі, ніби в міфологічній символіці діти представлені комахами - і ніби Кафка змалював сина жуком відповідно до фрейдистських постулатів. Комаха, за їх словами, як найкраще символізує його відчуття неповноцінності поряд з батьком.<br>Отже, можна зробити такі висновки: <br>Можна виділити такі основні теми розповіді: <br>Перша. Значну роль в розповіді грає число три. Розповідь роздільна на три частини. У кімнаті Грегора троє дверей. Його сім'я складається з трьох чоловік. В процесі розповіді з'являються три служниці. У трьох мешканців три бороди. Три Замзи пишуть три листи. Символи можуть бути справжніми, а можуть бути банальними і дурними. Абстрактне символічне значення достеменне художнього твору ніколи не повинно превіалювати над над прекрасним полум’яним життям. Отже акцент на числі три в "Перетворенні" має швидше емблематичний або геральдичний характер, ніж символічний.
+
+
[[Image:t9kp.jpeg]]<br>Друга тематична лінія - це лінія дверей, що відчиняються і зачиняються; вона пронизує всю розповідь. <br>Третя тематична лінія - підйоми і спади в благополуччя сім'ї Замза; тонкий баланс між їх процвітанням і відчайдушно жалюгідним станом Грегора. <br>Потрібно звернути увагу на стиль Кафки. Ясність його мови, точна і строга інтонація різко контрастують з кошмарним вмістом розповіді. Його різкий, чорно-білий лист не прикрашений жодними поетичними метафорами. Прозорість його мови підкреслює похмуре багатство його фантазії. Контраст і єдність, стиль і вміст, манера і матеріал зливаєтьсяв нерозривне ціле.
+
+
[[Image:t9pk4.jpeg]]<br>Особливість Кафки полягає в тому, що він, зберігши всю традиційну структуру мовного повідомлення, його грамматично-синтаксичний зв'язок і логічність, зв'язність мовної форми, втілив в це структурі кричащу, волаючу нелогічність, незв'язність, абсурдність змісту. Специфічно кафкианський ефект - все ясно, але нічого не зрозуміло. Але при вдумливому читанні, усвідомивши і прийнявши правило його гри, можна переконатися, що Кафка немало чого важливого розповів про свій час. Почати з того, що він абсурд назвав абсурдом і не побоявся втілити його.<br>
+
+
Список використаних джерел:
+
+
Відкритий урок, на тему: Місце новели в художньому світі Кафки. Андроник А.В.учителя російської мови та літератури, сш №45, м Херсон.<br>Урок на тему : Дивакуватий стиль Ф. Кафки., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Ф. Кафка драма головного героя повісті "Перевтілення" Олійник А. Б, учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br> Античні мислителі про мистецтво. - М., 1958. - 360 с. <br> Статті і думки про мистецтво. - М., 1946. - 130 с. <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 1986. - 310 с. <br> Голишева В. Франц Кафка "Перевтілення". // Іноземна література. - 1997. - № 11. - С.214 - 239. 7.
Мета уроку: Знайомство їз змістом та поетикою Ф. Кафки, аналіз стилю написання "Перевтілення".
Тип уроку: урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-лекція.
Письменник Франц Кафка родом з Праги. Геніальний художник-провидець, що бачив у світогляді і людині багато чого особливого , про що його співвітчизники-мешканці навіть не підозрювали. Особистість неймовірно витонченої психічної організації, Кафка був глобально заглиблений в себе; вважаючи власне розумово-духовне життя фантастичним, по суті писав безкінечну автобіографію.
Переслідуваний матеріальними проблемами, прозаїчною необхідністю нести тяжкий і нудний тягар чиновницької служби, існувати в трівіальнійшому буденному світі, хочеш не хочеш Кафка роздвоювався, подібно багатьом художникам романтичного складу, і був понівечиний вічним безсонням, страждав нападами страху, нервовою слабкістю, галюцинаціями. Звичайно, першопричину такого грунтовного душевного надлому слід бачити, мабуть, в неспівпадінні піднесених ідеалів особи і життєвою реальністю. Ідеалом власної життєвої буденності він бачив самотність. І як це траплялося з багатьма геніями, втік від своєї нареченої. Зміст і поетика творів Кафки свідомо орієнтовані ним на Достоєвського:
досить згадати такі реалії художнього світу російського письменника, як "кут" і "стіна", що стали ведучими і в Кафки. Творець "Процесу" і "Замку" вважав себе художником повсякденності, подібно до того, як і Достоєвський стверджував, що він є письменником факту. Тематика книг Кафки багатообразна. Він пише про бюрократію ("Процес"), аналізує суть тоталітаризму ("У виправній колонії"), одна з його ведучих тем - свобода і несвобода ("Звіт для академії"). У них вимальовувався особливий, страшно-кошмарний світ, позбавлений звичних координат і контурів. Німецький письменник Томас Манн називав творчість Кафки поезією сновидінь, ще раз мимоволі підкреслюючи внутрішню спорідненість цього генія з Достоєвським. Ці художники, описуючи хворий світ, страждали за всіх.
Художній метод Кафки в новелі "перетворення" Франц Кафка - письменник чудовий, лише дуже дивний. Можливо, найдивніший з тих, що творили в 20-му столітті. І дивний він не в останню чергу тим, що його життєва і посмертна доля не повсякденністю своєю анітрохи не поступається його ж вигадуванням. Хтось бачить в ньому іудейського чителя, а хтось - пророка екзистенціаліста, хтось - авангардиста, а хтось – консерватора, хтось шукає ключ до його таємниць в психоаналізі, а хтось - в аналізі семіотичному або структуральному. Але реальний Кафка завжди як би вислизає з кордонів чіткого світовідчуття. Світ творів Кафки - це сплетіння багатьох реальностей, зв'язаних безперервністю внутрішніх переходів і взаємоперетворень. Художник виходить з принципу едіномірія, передбачає взаємопроникнення реальностей, а не відсилання від однієї, "уявною" або "службовою", до іншої - "справжньої". Споглядання художника фіксується на такому плані реальності, де "це" і "те" " істина одна". Кафка, змальовує душевний світ героя, який був для нього чимось начеб то терра інкогніта, намагався зробити так, щоб кожний крок загрожував несподіваними відкриттями, за яким ввижалися б ще грандіозніші простори, - зараз це б визначили терміном "віртуальна реальність".
У новелі "Перетворення" комівояжер Грегор Замза одного дня вранці після неспокійного сну виявив, що перетворився на страшну комаху з панцирно-твердою спиною і багаточисельними ніжками, що нагадує жука або стоногу. Але свідомість залишилася тією самою. Він боїться господаря, ніколи не висипається. Перетворення сприймається їм як жахливе і роковоє. У новелі детально описані відчуття, думки, страхи Грегора - тварини. Він дратує батьків, лише сестра залишалася йому близька, але через місяць їй набридло. Нікому не приходить в голову, що він розуміє (натяк батька на те, що для них була б порятунком його смерть). На поверхні лежить найбанальніше прочитання "перетворення". Це "відчуження", в сім'ї і суспільстві, самота натури чутливою, здібною до страждання і самопожертвування.
Проте уявимо на хвилину, що таке перетворення все-таки випадковість; спробуємо примиритися на час читання з цією думкою, забути реальний образ гіперкомахи, і тоді змальоване Кафкою далі з'явиться дивним чином досить правдоподібним, навіть буденним. Річ у тому, що в розповіді Кафки не опиняється нічого виняткового, окрім самого початкового факту. Сухуватою лаконічною мовою оповідає Кафка про сповна зрозумілі життєві незручності, що почалися для героя і для його сімейства з моменту перетворення Грегора. Все це пов'язано з деякими біографічними обставинами життя самого Кафки. Він постійно відчував свою провину перед сім'єю - перед батьком перш за все; йому здавалося, що він не відповідає тим надіям, які батько, власник невеликої торгівельної фірми, покладав на нього, бажаючи бачити сина процвітаючим юристом і гідним продовжувачем родинної торгівельної справи. Комплекс провини перед батьком і сім'єю - один з найсильніших у цієї закомплексованої натури, і з цієї точки зору новела "Перетворення" - грандіозна метафора цього комплексу. Грегор - жалюгідна, даремна комаха, що розрослася, ганьба і мука для сім'ї, яка не знає, що з ним робити.
У звичайному, нормальному світі чоловік, не спавши, живе в світі логічних причинно-наслідкових зв'язків, в усякому разі так вважає. Йому все звично і зрозуміло, а ось засинаючи, людина вже занурюєтьс в сферу алогізму. Художній трюк Кафки в тому, що у нього все навпаки. У нього алогізм і абсурд починається, коли людина пробуджується. Як би тонко і любовно не аналізували і не роз'яснювали розповідь, музичну п'єсу, картину, завжди знайдеться розум, що залишився холодним, і спина, по якій не пробіжить холодок "... сприймемо таємницю всіх речей", -сумно говорить собі і Корделії король Лір. У бідняка відняли пальто ("Шинель" Гоголя), інша бідолаха перетворилася на жука ("Перетворення" Кафки) - ну і що? Раціональної відповіді на "ну і що? " немає. Можна нескільченну кількість пояснювати розповідь, можна з'ясувати, як підігнані одна до іншої його деталі, як співвідносяться частини його структури; але у вас має бути якась клітка, якийсь ген, зародок, здатний завібрувати у відповідь на відчуття, яких ви не можете ні визначити, ні ігнорувати. Краса плюс жалість - ось найближче до визначення мистецтва.
t9pk5.jpeg В "Перетворенні" герой, наділений певною чутливістю, оточений гротеськими безсердечними персонажами, смішними або страшними фігурами, ослами, що пофарбувалися під зебру, гібридами кроликів з щурами. У Гоголя і Кафки абсурдний герой мешкає в абсурдному світі, але зворушливо і трагічно б'ється, намагаючись вибратися з нього в світ людських істот, - і вмирає у відчаї. Біографи-фрейдисти особливо Нідер, стверджують, наприклад, що "Перетворення" виросло із складних стосунків Кафки з батьком і з відчуття провини, що не покидало його все життя; вони стверджують далі, ніби в міфологічній символіці діти представлені комахами - і ніби Кафка змалював сина жуком відповідно до фрейдистських постулатів. Комаха, за їх словами, як найкраще символізує його відчуття неповноцінності поряд з батьком. Отже, можна зробити такі висновки: Можна виділити такі основні теми розповіді: Перша. Значну роль в розповіді грає число три. Розповідь роздільна на три частини. У кімнаті Грегора троє дверей. Його сім'я складається з трьох чоловік. В процесі розповіді з'являються три служниці. У трьох мешканців три бороди. Три Замзи пишуть три листи. Символи можуть бути справжніми, а можуть бути банальними і дурними. Абстрактне символічне значення достеменне художнього твору ніколи не повинно превіалювати над над прекрасним полум’яним життям. Отже акцент на числі три в "Перетворенні" має швидше емблематичний або геральдичний характер, ніж символічний.
Друга тематична лінія - це лінія дверей, що відчиняються і зачиняються; вона пронизує всю розповідь. Третя тематична лінія - підйоми і спади в благополуччя сім'ї Замза; тонкий баланс між їх процвітанням і відчайдушно жалюгідним станом Грегора. Потрібно звернути увагу на стиль Кафки. Ясність його мови, точна і строга інтонація різко контрастують з кошмарним вмістом розповіді. Його різкий, чорно-білий лист не прикрашений жодними поетичними метафорами. Прозорість його мови підкреслює похмуре багатство його фантазії. Контраст і єдність, стиль і вміст, манера і матеріал зливаєтьсяв нерозривне ціле.
Особливість Кафки полягає в тому, що він, зберігши всю традиційну структуру мовного повідомлення, його грамматично-синтаксичний зв'язок і логічність, зв'язність мовної форми, втілив в це структурі кричащу, волаючу нелогічність, незв'язність, абсурдність змісту. Специфічно кафкианський ефект - все ясно, але нічого не зрозуміло. Але при вдумливому читанні, усвідомивши і прийнявши правило його гри, можна переконатися, що Кафка немало чого важливого розповів про свій час. Почати з того, що він абсурд назвав абсурдом і не побоявся втілити його.
Список використаних джерел:
Відкритий урок, на тему: Місце новели в художньому світі Кафки. Андроник А.В.учителя російської мови та літератури, сш №45, м Херсон. Урок на тему : Дивакуватий стиль Ф. Кафки., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя. Урок на тему : Ф. Кафка драма головного героя повісті "Перевтілення" Олійник А. Б, учителя світової літератури, сш №10, м Рівне. Античні мислителі про мистецтво. - М., 1958. - 360 с. Статті і думки про мистецтво. - М., 1946. - 130 с. Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 1986. - 310 с. Голишева В. Франц Кафка "Перевтілення". // Іноземна література. - 1997. - № 11. - С.214 - 239. 7.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
