Версия 08:06, 1 октября 2009

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 8 клас>>Всесвітня історія: льтура і повсякденне життя.

Культурні перетворення. На межі ХVІІ-ХVІІІ ст. Росія вступила в Новий час. Якщо в західноєвропейських країнах перехід від Середньовіччя розтягнувся на півтора століття, то в Росії він відбувся стрімко — упродовж життя одного покоління. Усього за декілька десятиліть російська культура перетворилася з церковної на світську. Різні художні стилі, які в Європі послідовно змінювали один одного, в Росії існували водночас або з розривом усього в декілька років. У XVIII ст. тут народилась і під впливом ідей Просвітництва розвивалася нова культура. 203 Реформи Петра І торкнулися не лише політики та економіки, а й куль- А . тури. Світського характеру набула освіта. Навчання грамоти дітей дворян стало обов'язковим. Петро І навіть забороняв одружуватися тим, хто ухилявся від навчання. Велику роль у розвитку освіти відіграло введення в 1798 р. громадянського шрифту замість важкого для читання церковно-слов'янського. Від написання чисел літерами перейшли до використання арабських цифр.

Із дворянських дітей у Шляхетському корпусі готували офіцерів, а в Пажеському — державних чиновників. Заслугою Катерини II стало заснування в Петербурзі Смольного інституту, який започаткував жіночу шкільну освіту. Створена тоді ж Медична академія вперше в Росії взялася до підготовки професійних лікарів. Виникли десятки шкіл для дітей недво-рянського походження, але в цілому освіта залишалася становою. Наприкінці XVIII ст. в Росії навчалися лише двоє з тисячі чоловік, а окремі стани (кріпосні селяни) були майже повністю позбавлені можливості отримати освіту.

XVIII ст. Із записок Івана Неплюєва про складання іспиту після закінчення навчання за кордоном
30 червня 1718 р. отримали ми від колегії наказ з'явитися на іспит... О восьмій годині государ сказав нам: «Вітаю, хлопці!». Потім... впустили нас в асамблею... Як дійшла моя черга, то государ підійшов до мене і... спитав: "Чи всього ти навчився, для чого був відправлений за кордон?». На що я відповів: «Всемилости-вий государе, вчився я з усією можливою старанністю, але не можу похвалитися, що всього навчився...». Вимовляючи ці слова, я став на коліна, а государ, простягнувши руку... дав її поцілувати і при цьому мовив: «Бачиш, друже, хоч я і цар, а й у мене на руках мозолі; а все від того, щоб дати вам взірець і хоча б під старість побачити гідних помічників і слуг Вітчизни". ...Він мені сказав: «Дай відповідь, про що тебе запитають, але не бійся; про що знаєш - розповідай, а чого не знаєш, так і кажи».
Після закінчення всіх розпитів... призначив мене морським поручником... Через короткий час государ зробив мене доглядачем і командиром над будуванням морських суден ...

Важливою подією в житті країни стало відкриття в 1755 р. Московського університету. Видатну роль у його створенні відіграв Михайло Ломоно-сов - учений, який зробив внесок у розвиток різних наук: фізики, хімії, математики, географії, історії, мовознавства та інших. На основний центр науки перетворилася відкрита з ініціативи Петра в 1725 р. Академія наук. її очолила перша в Росії жінка-президент, соратниця Катерини II, Катерина Дашкова. З іменем Петра пов'язано створення першого природничо-історичного музею — Кунсткамери. Катерина II заклала основи одного з найвідоміших музеїв світу — Ермітажу.

У другій половині XVIII ст. в Росії працювали талановиті винахідники. Іван Ползунбв на 20 років випередив Д. Уатта і створив першу парову машину, проте в умовах кріпацтва вона не отримала практичного застосування. До сьогодні вражають дивовижні вироби Івана Кулібіпа - проект 300-метрового мосту через Неву, самопідіймальне крісло-ліфт для цариці, механічні іграшки.

З виходом у світ газети «Відомості» (1702 р.) в Росії зародилася періодична преса і журналістика. Популярністю користувалися часописи „Трутень” і «Живописець», які видавав один з найяскравіших представників російського Просвітництва Миколай Новикбв. З різкою критикою кріпацтва виступив ре-волюціонер-республіканець Олександр Радйщев. Російську літературу XVIII ст. збагатили своїми творами Олександр Сумарбков, Микола Карамзін, Денис Фонвізін, Гаврило Державін та інші.
В архітектурі першої половини XVIII ст. панувало бароко. Його найдосконалішим майстром у Росії був італієць за походженням Бартоломео Растреллі. Він спорудив Зимовий палац і Смольний монастир у Петербурзі, палаци в Царському Селі та Петергофі. У другій половині XVIII ст. на зміну пишному бароко прийшов строгий класицизм. Чудовими архітектурними будівлями прикрасили Москву талановиті російські зодчі: Василій Баженов звів Дім Пашкова (нині Російська державна бібліотека), а Матвій Казаков - будинок Сенату в Кремлі та старий будинок Московського університету.

У розвитку російського образотворчого мистецтва велику роль відіграло заснування в 1757 р. Академії мистецтв. Успіхи живопису особливо яскраво виявились у портретах, написаних Федором Рокотовим, Дмитром Левйцьким та Володимиром Боровиковським. У їхніх роботах розкрито багатий внутрішній світ людини та її неповторну індивідуальність. Збереглись і народні картинки — лубок. Скульптурними роботами уславили себе Федот Шубін (портрети Ломоносова, імператора Павла 1) та Михайло Козлбвський (пам'ятник Суворову).

Ще за петровських часів виник театр, де спектаклі давали німецькою мовою. У1750 р. в Ярославлі Федір Волков організував перший російський професійний театр. Через шість років частина його акторів увійшла до створеного в Петербурзі за царським наказом першого російського державного театру. Водночас багаті вельможі збирали власні театри з акторів-кріпаків. Серед них особливо славився театр графа Шереметєва в Останкіні, на сцені якого виступала талановита кріпосна актриса Пелагея Жемчугова.

У XVIII ст. зародився російський балет, у Петербурзі почала діяти перша балетна школа. Були поставлені перші оперні спектаклі, з успіхом виконувались твори композитора Дмитра Бортнянського.

Зміни в побуті. Повернувшись з «Великим посольством» з Європи, Петро І заборонив усім чоловікам, крім духовенства і селян, носити бороди і довге волосся. Декому з непокірних бояр цар власноруч стриг бороди та обрізав довгий одяг. Повсюдно вводилося практичніше європейське вбрання. Дозволялося паління, яке раніше вважалося карним злочином. Місцем зустрічей та розваг стали започатковані Петром спеціальні збори — асамблеї. За наказом царя з німецької було перекладено спеціальне керівництво про правила гарної поведінки — «Юності чесне зерцало», куди Петро вніс власні доповнення. З 1 січня 1700 р. в Росії почали святкувати Новий рік і ставити ялинки.

Петровські перетворення торкнулися і традицій харчування. Входили в моду страви, приготовлені за західними рецептами. З'явилися нові, ніколи раніше не бачені продукти. Городяни почали звикати пити чай і каву, влаштовувати звані обіди та вечері. Селяни здебільшого споживали різні каші, пироги та рибу, а м'ясо їли рідко. З ягід та фруктів готували ласощі - пастилу і соки. їли, сидячи на лавах, за дерев'яними непокритими столами. Скатертинами майже не користувались. Зазвичай їжу ставили на стіл у мисці, звідки декілька чоловік черпали її дерев'яними ложками.

Навесні і влітку в церковні свята влаштовували народні гуляння, незмінною розвагою на яких були гойдалки. Мандрівні артисти-скоморо-хи розігрували перед народом вистави, нерідко за участю дресированих тварин. Взимку каталися на санках та ковзанах. Молодь будувала снігові фортеці і, розділившися на дві групи, брала їх приступом. Здавна улюбленою потіхою залишались кулачні бої.

З другої половини XVIII ст. у вищому прошарку російського суспільства великої популярності набула карусель - військова гра просто неба. Під звуки оркестру перед глядачами з'являлись учасники каруселі в супроводі пажів та зброєносців. Вони мали продемонструвати своє вміння володіти зброєю -несучись на коні, влучити в кільце, зняти шолом з голови манекена або одним  махом зрубати йому голову. На переможців чекали дорогоцінні нагороди. Усі прибутки, отримані від каруселі, йшли на допомогу бідним. Остання карусель відбулася на початку XIX ст. На зміну їй прийшла інша карусель: навколо вертикально поставленої тичини бігли один за одним дерев'яні розфарбовані коники. Кожен міг сісти і помчати на спині такого скакуна.

Разом з наслідуванням західних звичаїв у дворянське середовище прийшла любов до розкоші. За Єлизавети цьому сприяв приклад самої імператриці: вона залишила після себе понад 15 тис. суконь. Живими іграшками в царських палацах і домах знаті були блазні. На популярну розвагу з петровських часів перетворилися танці.

Світське виховання вимагало, щоб дворянські діти обов'язково навчалися танцювати. Поступово старовинний російський побут відходив у минуле.

1. З яких, на вашу думку, міркувань Петро І вирушив з Великим посольством під чужим Іменем? Чому враження від поїздки за кордон посилили в ньому прагнення здійснити в Росії перетворення?
2. Чи відбувалися серйозні зміни після кожного чергового двірцевого перевороту?
3. Які заходи Катерини II дають підстави вважати, що вона проводила політику освіченого абсолютизму? Що спричинило невдачу Комісії для складання нового зводу законів Російської імперії?
4. Чим можна пояснити той факт, що повстання Пугачова дало поштовх проведенню реформ?
5. Як би ви назвали дії Росії, Пруссії і Австрії, спрямовані на поділи Польщі?
6. Чому політика Павла І не знайшла підтримки в російського дворянства?
7. Чи всі зміни в російському побуті були позитивними?

ЗАВДАННЯ
1. За матеріалами підручника складіть таблицю "Реформи Петра І».

       
2. Проаналізуйте уривок з «Наказу" імператриці Катерини II. Яке правління вона вважала благополучним? Чи не бачите ви протиріччя між твердженням імператриці, що будь-який громадянин має жити під захистом закону, і збереженням безправного становища кріпаків?

3. Автор розповіді про складання іспиту Іван Неплюєв походив з дрібного дворянства. Які слова Петра І справили на нього особливе враження? Як ви гадаєте, молодий фахівець був призначений царем на важливу й відповідальну посаду внаслідок своєї родовитості чи завдяки знанням?

4. Використовуючи додаткову літературу, підготуйте розповідь про одного з представників російської культури XVIII ст.

_{Всесвітня історія обучатись онлайн, реферати всесвітньої історії, домашня робота питання та відповіді.}

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.