|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 11 клас|Всесвітня історія 11 клас]]>>Всесвітня історія: „Відлига” (1953-1964 рр.).'''<metakeywords>Всесвітня історія, клас, урок, на Тему, „Відлига” (1953-1964 рр.)</metakeywords> |
| + | |
| "ВІДЛИГА" (1953—1964 рр.) | | "ВІДЛИГА" (1953—1964 рр.) |
| | | |
Строка 109: |
Строка 111: |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | ''Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 клас<br>'' | + | ''Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 клас<br>'' |
| | | |
- | ''Вислано читачами з інтернет-сайту''<br> | + | ''Вислано читачами з інтернет-сайту''<br> |
- | | + | |
- | <br> | + | |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| + | <sub>Підручники скачати безкоштовно, онлайн уроки, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|реферати всесвітньої історії]], домашнє завдання запитання та відповіді</sub> |
| | | |
| [[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості | | [[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
Строка 139: |
Строка 141: |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими |
| | | |
- | <br> | + | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| + | |
| + | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Версия 19:04, 1 октября 2009
Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 11 клас>>Всесвітня історія: „Відлига” (1953-1964 рр.).
"ВІДЛИГА" (1953—1964 рр.)
1. М. Хрущов. Лібералізація суспільно-політичного життя Термін "відлига" означає потепління у політичному житті країни, свіжий вітер перемін після лютих морозів сталінської доби. Він почав' уживатися в політичному лексиконі з легкої руки відомого письменника Іллі Еренбурга, який цим словом назвав своіо повість, опубліковану в 1955 р. Згодом "відлигою" почали називати епоху, пов'язану з перебуванням при владі М. Хрущова.
Після XX з'їзду КПРС в СРСР сталися значні зміни в суспільно-політичному житті, цей процес іще називають"процесом десталінізації.
У широкому розумінні десталІнізація — це відхід від крайніх проявів "класичного" сталінізму в усіх сферах життя — політичній, економічній, духовній.
У вузькому розумінні десталінізація — це критика культу особи. Більшість дослідників уважає, що процес десталінізації можна переділити на три етапи.
1-й етап: весна 1953 р. — початок 1956 р.
Через три місяці після смерті Сталіна було оголошено перші амністії ув'язненим до 5 років, яких було засуджено за посадові та господарські злочини, неповнолітнім (до 18 років), жінкам, котрі мали дітей віком до 10 років. Було скорочено строк ув'язнення за контрреволюційну діяльність.
Рідше згадувалось ім'я Сталіна у пресі, офіційних документах. А у вересні 1953 р. було ліквідовано інструмент масових чисток і терору — військові трибунали військ МВС і Особливу нараду МВС, яка мала право застосовувати в адміністративному порядку висилку, заслання, ув'язнення.
У 1955 р. засуджено керівників МДБ СРСР, які сфабрикували "ленінградську справу", а її учасників реабілітовано.
Каральні органи було поставлено під жорсткіший контроль вищих органів влади.
У цілому ж перший етап десталінізації проходив обережно, негласно, елементи сталінської політики ще домінували в політичній практиці.
2-й етап десталінізації проходив під знаком XX з'їзду КПРС (1956—1961 рр.).
Повну реабілітацію одержали керівники партії й держави, воєначальники, письменники, зокрема українські Е. Блакитний, В. Чумак, І. Микитенко, драматург М. Куліш, кінорежисер О. Довженко. Поступово з місць ув'язнення було випущено й реабілітовано сотні тисяч простих громадян — жертв масових репресій ЗО—50-х рр. А втім, їхні психологічні страждання поглиблювалися соціально-побутовими: виникали труднощі з житлом, пропискою, роботою, грошова допомога була мізерною.
У 1957 р. було поновлено Чечено-Інгуську, Кабардино-Бал-карську, Калмицьку, Карачаєво-Черкеську АСРР, проте не було офіційно реабілітовано німців Поволжя, кримських татар, виселених вірмен, греків, болгар і представників інших народів, які зазнали сталінської опали.
3-й етап десталінізації — осінь 1961 р. — осінь 1964 р., пов'язаний із XXII з'їздом КПРС, на якому з новою силою прозвучала критика культу особи. На ньому йшлося про активних помічників Сталіна: Молотова, Кагвновича, Маленкова, Ворошилова. На думку Хрущова, вони несли особисту відповідальність за численні масові репресії та за інші зловживання владою.
Наприкінці жовтня 1961 р. делегати XXII з'їзду партії одностайно погодилися на винесення саркофагу з труною Сталіна з мавзолею на Красній площі. Наступним кроком стало зняття пам'ятників Сталіну, закривались і перейменовувались музеї, фабрики, заводи, колгоспи, які були названі ім'ям Сталіна; Сталінську область було перейменовано в Донецьку, а місто Сталіне — в Донецьк. Перелік законів СРСР та указів президії Верховної Ради СРСР, що стосувались присвоєння імені Сталіна, втратили свою силу.
Але процес десталінізації провадився непослідовно і мав дещо обмежений характер. Непослідовність процесу полягала в тому, що поряд із критикою особи Сталіна — крок уперед, робився крок назад — Хрущов в офіційних виступах розпатякував про загалом позитивну роль Сталіна в історії партії та держави, а постанови часів "ждановщини" було розцінено як "вірні у принципі". Поряд із амністією засуджених, боячись посилення анти-партійного руху на західноукраїнських землях, 600 осіб із амністованих було повернено для відбуття покарання, переслідувалися колишні учасники підпілля (388 учасників колишнього підпілля було притягнуто до кримінальної відповідальності). Критиці було піддано лише саму особу Сталіна, а не режим влади, що його він створив. Тому процес десталінізації, не дійшовши до свого успішного завершення, поступово згортався.
Лібералізація торкнулася й інших аспектів життя СРСР.
У Москві в 1957 р. відбувся VI Всесвітній фестиваль молоді і студентів, розпочали свою роботу міжнародні московські кінофестивалі, було відновлено іноземний туризм, країна стала більш відкритою світові.
Поновилося видання журналу "Иностранная литература", радянські читачі дістали можливість ширше знайомитись із світовим літературним процесом. У Москві відкрито театр "Сучасник", вийшли у світ перші номери журналів "Молодая гвардия", "Юность", "Москва", "Наш современник". Почастішали публікації молодих поетів, прозаїків, критиків, "шестидесятників". Зростав авторитет журналу "Новий мир", очолюваного видатним поетом О. Твардовськнм. Засновано Ленінські премії "за найбільш визначні праці у сфері науки, техніки, літератури й мистецтва". На екрани країни вийшли художні фільми "Весна на Зарічній вулиці", "Справа Рум'янцева", "Висота", "Летять журавлі", які здобули всенародну любов.
Вражаючими були досягнення СРСР у науці й техніці. 4 жовтня 1957 р. було запущено перший штучний супутник Землі, 5 грудня спущено на воду перший у світі атомний криголам "Ленін", створено найпотужніший у світі синхрофазотрон. 12 квітня 1961 р. космонавт Ю. Гагарін на космічному кораблі "Восток-1" уперше в світі облетів земну кулю.
Незважаючи на протиріччя та обмеженість, лібералізація суспільно-політичного життя стала помітним явищем у розвитку Радянського Союзу і торкнулася більшості країн світу.
2. Спроби економічних реформ Із 1957 р. почали здійснюватися реформи в економіці СРСР. У промисловості:
• ліквідовано галузеві міністерства і створено територіальні органи управління промисловістю — раднаргоспи (загалом 105);
• розширено права республіканських і місцевих органів влади щодо управління галузями легкої та переробної промисловості;
• за п'ятирічним планом і планом семирічки пріоритет відводився галузям промисловості групи "Б" (виробництво товарів широкого вжитку) зі сповільненням темпів розвитку галузей групи "А" (виробництво засобів виробництва).
У сільському господарстві:
• реорганізовано систему МТС у РТС (ремонтно-тракторні станції), техніку МТС продано колгоспам;
• підвищено закупівельні ціни на продукцію сільськогосподарського виробництва (особливо на зернові та продукти тваринництва);
• ліквідовано трудодні, введено грошову оплату праці;
• сільському населенню видано паспорти;
• здійснено спробу реалізації трьох "надпрограм М. Хрущова": а) освоєння цілинних і перелогових земель; б) "кукурудзяна та горохова епопея"; в)"м'ясна кампанія";
• вжито заходів із побільшення колгоспів для створення великих колгоспних господарств.
У соціальній сфері:
• збільшено капіталовкладення у житлове будівництво, запроваджено панельне та блочне будівництво;
• проведено пенсійну реформу 1956 р., яка забезпечила зростання доходів пенсіонерів у 2 рази, інвалідів — в 1,5 раза;
• скорочено робочий день до 7 годин;
• підвищено заробітну платню робітникам і службовцям;
• здійснено реформу освіти в СРСР 1958 р., що супроводжувалося збільшенням капіталовкладень у цю сферу та зростанням оплати праці вчителів;
• пенсійний вік знижено для жінок до 55 років, для чоловіків до 60 років;
• робітники дістали право звільнятися з роботи за власним бажанням, повідомивши про своє рішення адміністрацію за 2 тижні;
• з 1964 р. колгоспники отримали право на щорічну відпустку та пенсійне забезпечення;
• збільшено тривалість щорічної відпустки та відпустки для жінок із догляду за дитиною та ін.
Наслідки реформ. У промисловості реформи дещо сприяли підвищенню ефективності виробництва, поглибленню спеціаі лізації та кооперації виробництва певних регіонів і територій, але їхня непослідовність призвела до різкого зростання капіталовкладень і кредитів, які перевищували можливості державного бюджету, до розриву економічних зв'язків між підприємствами однієї галузі, зростання дефіцитів. У сільському господарстві реформи мали вислідом зростання валового виробництва на 35%, покращення матеріального рівня життя колгоспників. А от безтямні хрушовськІ "надпрограми" зазнали краху, призвівши до порушення структури посівів зернових, скорочення поголів'я у тваринництві, порушення екологічного балансу в ряді регіонів країни; з 1962 р. СРСР розпочав масові закупівлі зерна та інших видів сільськогосподарської продукції за кордоном. Найліпші наслідки мали реформи у соціальній сфері, що привели до реального підвищення життєвого рівня трудящих.
3. Зміни у зовнішній політиці У роки "відлиги" в міжнародних відносинах проявилися складні, суперечливі тенденції. З одного боку, існував і поглиблювався розкол світу на два ворожі табори, тривала "холодна війна" — посилювалося протистояння НАТО і Варшавського договору, з іншого — почали виявлятися перші ознаки відмови від непримиренної ворожнечі між Заходом і Сходом.
У 1955 р. СРСР установив дипломатичні відносини з ФРН, підписав державний договір з Австрією. Здійснювалися заходи щодо поліпшення відносин із Норвегією, Швецією, Данією.
У 1958 р. було укладено угоду зі США про співпрацю в царині культури, економіки, проведено обмін делегаціями вчених, діячів культури. У 1959 р. відбувся візит М.Хрущова до США, який загалом мав позитивні результати. Внаслідок візиту радянської делегації до Югославії (кінець травня — початок липня 1955 р.) підписано радянсько-югославську декларацію, що започаткувала Нормалізацію міждержавних відносин.
Активністю вирізнялася зовнішня політика СРСР на Сході. У 1956 р. було підписано декларацію з Японією, що передбачала припинення стану війни та відновлення дипломатичних відносин. Значно поліпшилися відносини СРСР з Індією, Єгиптом, Індонезією, Бірмою, Туреччиною, Іраном. СРСР надавав цим країнам довгострокові кредити, брав участь у спорудженні промислових об'єктів, подавав іншу допомогу.
Рішення XX з'їзду КПРС відіграли негативну роль у відносинах із Китаєм. Китайське керівництво вороже поставилося до викриття культу особи Сталіна. Незабаром ідеологічні розбіжності було перенесено на міждержавні відносини.
Отже, зовнішня політика СРСР у роки "відлиги" характеризувалася значними змінами, вона стала більш відкритою й передбаченою. Водночас волюнтаризм у внутрішній політиці мав свої прояви і в зовнішній.
Перевірте себе 1. З ім'ям якого письменника пов'язаний термін "відлига"? 2. У чому полягає значення вересневого 1953 р. пленуму ЦК КПРС? 3. Які наслідки для країни мала доповідь М. Хрущова на XX з'їзді "Про культ особи"? 4. Поясніть термін "десталінізація". 5. Яка подія сталася в СРСР 4 жовтня 1957 р.? 6. З якою країною погіршилися відносини після XX з'їзду?
Питання для обговорення у групі Чому доповідь М. Хрущова на XX з'їзді КПРС було опубліковано лише 1989 р.?
Робота з джерелами Іа книги Ж.-Б. Дюрозеля "історія дипломатії від 1919 року до наших днів"
"Хрущов виїхав до США у вересні 1959 р. Момент було вибрано слушний, оскільки за два дні до його приїзду радянська ракета вперше досягла Місяця й залишила там прапор і герб СРСР.
Для Хрущова організували турне через усі Сполучені Штати. У тому турне він показав свою імпульсивну вдачу, переходячи від жартів до погроз. Напосівся на профспілкових керівників. Засудив виставу "Френч-Канкан", показану йому в Голлівуді, а оглядаючи плантації кукурудзи, висловив бажання повсюдно сіяти її в Радянському Союзі, і заявив у Пітсбурзі після візиту на сталеливарні заводи: "Я приїхав подивитися, як живуть раби капіталізму. Ну що ж! Мушу визнати, що живуть вони непогано".
Через рік Хрущов вирушив до Нью-Йорка, щоб узяти участь у вересні 1960 р. в Генеральній Асамблеї О ОН, і там висловив украй грубі звинувачення проти США, які, на його думку, підмінювали міжнародне право бандитизмом І підступністю. 12 жовтня, коли американський і філіппінський представники, говорячи про необхідність визволення всіх народів, долучили до Тх гурту й тик, що перебувають з внутрішнього боку "залізної завіси", Хрущов висловив свій протест у незвичайний спосіб. Він скинув черевика і почав бити ним по кафедрі, неабияк спантеличивши тим учасників Генеральної Асамблеї. Щоправда, заявив, що не хоче війни. На його думку, йшлося про економічне змагання, з якого СРСР вийде переможцем. "Згідно з нашими підрахунками, — сказав він 22 жовтня, — ми випередимо США за основними показниками виробництва на душу населення у 1970 р., тобто через 10 років. Згідно з підрахунками наших економістів, у 1980 р. ми вироблятимемо продукції на душу населення набагато більше, ніж Сполучені Штати Америки".
Запитання до джерела 1. Які риси характеру виявив Хрущов під час візиту до США та перебування на засіданні Генеральної Асамблеї ООН? 2. Як можна розцінювати слова Хрущова про прагнення значно випередити США до 1980 р.?
Запам'ятайте дати: • Лютий 1956 р. — викриття культу особи Сталіна на XX з'їзді КПРС • 12 квітня 1961 р. — політ Ю. Гагаріна в космос.
Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту
Підручники скачати безкоштовно, онлайн уроки, реферати всесвітньої історії, домашнє завдання запитання та відповіді
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|