KNOWLEDGE HYPERMARKET


І.Бунін „Темні алеї”. Повні уроки
User23 (Обсуждение | вклад)
(Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Заруб...»)
Следующая правка →

Версия 19:24, 9 ноября 2010

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки>>Зарубіжна література:І.Бунін „Темні алеї”. Повні уроки Тема: І.Бунін „Темні алеї”
Мета уроку: Аналіз концептуального простору розповіді І.А.Буніна "Темні алеї". Розвиток навички художнього читання віршу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
"Темні алеї" - цикл одних з кращих творів про любов не лише в російській, але і в світовій літературі. Він був створений 70-річним письменником в окупованій фашистськими загарбниками Франції. Вперше збірка була видана в Нью-Йорку в 1943 році, всього в кількості 600 екземплярів. Це відбувалося в самий розпал Другої Світової війни. І.А.Бунін відмовився співробітничати з коллаборационалістами, він просто не міг прийняти пропозиції зрадників Франції і ворогів Росії, хоча відмова могла коштувати йому життя, письменник голодував, вів життя затворника в приальпійському Грасі, але працював над останнім шедевром у своєму житті.
Може, саме тому така сильна в розповідях цього циклу пам'ять про Росію. Всі головні герої творів - росіяни, хоча дія відбувається не лише в Росії.
Цикл "Темні алеї" - неповторний спів на честь любові, яка ніколи не вмирає. Письменник-емігрант ще пам'ятає про Росію, про минулу юність. Тому "Темні алеї" - книга про російську любов, не дарма багато дослідників називають цю збірку енциклопедією любові.
Цикл "Темними алеями" збірка розповідей і новел, об'єднаних однією загальною темою, і тема ця - любов, найрізноманітніша, тиха, боязка або пристрасна, таємна або явна, але все-таки любов.
У основі кожної розповіді цього циклу найчастіше лягає одне який-небудь випадок, одна подія, тому в ньомум зазвичай одна сюжетна лінія, твір стислий до невеликого за об'ємом, тому роль кожного окремого епізоду багато разів зростає, збільшується значущість кожної окремої деталі.
Розповідь "Темні алеї" входить в однойменний цикл. Це один з найяскравіших творів збірки. Жанровий стиль твору - розповідь. Розповідь - це "мала епічна жанрова форма художньої літератури - невелике за об'ємом змальованих явищ життю, а звідси і за об'ємом тексту прозаїчний твір". "Темні алеї" - яскравий представник названого вище жанру. В той же час розповідь містить ліричний і філософський початок.
Назва розповіді "Темні алеї" налаштовує читача на романтичний лад, на очікування оповідання про любов. Але сама історія любові як би винесена за межі дії, відокремлена від нього тридцятьма роками. Саме назва розповіді підказує нам іі концептуальну основу.
У даному художньому тексті поєднуються два види простору: близьке до реального географічний простір, внутрішньо обмежений простір.  Художній простір розповіді "Темні алеї" відкривається образом дороги: "… на одной из больших тульских дорог, залитой дождями и изрезанной многими черными колеями…,- і цим же чином завершується "Кучер гнал рысцой, все меняя черные колеи, выбирая менее грязные…",  "Низкое солнце желто светило на пустые поля, лошади ровно шлепали по лужам". Дорога це відкритий безмежний простір. Йому властиві характерні з точки зору автора, та і з точки зору всякої російської людини, межі: калюжі, брудні чорні колії. Спрямованість простору - горизонтальна. Зовнішній простір не замкнутий рамками дороги, воно розширюється за рахунок образу порожніх полів.
Відкритий простір дороги розривається замкнутим простором приватної світлиці, "где можно было отдохнуть или переночевать, пообедать или спросить самовар".. Внутрішній простір приміщення органічно включений у відкритий простір. Тарантас головного героя "к длинной избе, в одной связи которой была казенная почтовая станция, а в другой частная горница…" Саме у замкнутому просторі розвертається основна дія розповіді.
Просторові координати задаються заголовним словом - світлиця. Розглянемо цей простір.
"В горнице было тепло, сухо и опрятно: новый золотистый образ в левом углу, под ним покрытый чистой суровой скатертью стол, за столом чисто вымытые лавки; кухонная печь, занимавшая дальний правый угол, ново белела мелом; ближе стояло нечто вроде тахты, покрытой пегими попонами, упиравшейся отвалом в бок печи; из-за печной заслонки сладко пахло щами - разварившейся капустой, говядиной и лавровым листом".  Просторові координати задаються заголовним словом - світлиця.
Простір обмежений і закритий. Він заповнений речами, предметами, характерними для сільського  побуту. Основні властивості даного простору - чистота і затишок. І.А.Бунін передає і чуттєво - нюхову картину простору: "… сладко пахло щами - разварившейся капустой, говядиной и лавровым листом".
Окрім реального, географічного простору в тексті присутній замкнутий в суб'єкті психологічний простір. Слід зазначити, що автор не занурює читача безпосередньо у внутрішній світ героя, він лише натякає на нього. 
У розповіді "Темні алеї" ми спостерігаємо два психологічні простори: Надії і приїжджого.
Психологічний простір головної героїні виражений скупо відтворюється непрямими, номінаціями: її словами, діями. Внутрішній світ головного героя переданий аналогічно, але детальніше: окрім реплік і фізичних дій, які більші і багаточисельні, чим у героїні, ми можемо спостерігати за мімікою приїжджого, за змінами в його думках. Таким чином, в розповіді внутрішній світ жінки статичний, нерухомий, а психологічний простір чоловіка змінюється.
У розповіді "Темні алеї" три персонажі, здатні випробовувати емоції: кучер, приїжджий і хозяйка заїжджої світлиці. Емоції в тексті передаються фразовими і фрагментарними емотивними змістами.
Розглянемо емоції кожного персонажа окремо.  Старий спочатку випробовує втому і неприязнь, що передається фразовий: "запитальний, строгий і в той же час втомлений погляд", "із втомленим виглядом", "неприязно крикнув". Потім наїжджого відвідує відчуття сорому, яке передається фрагментарним емотивним змістом. Впродовж декількох ССЦ відчуття сорому все зростає: "Він швидко випрямився, розкрив очі і почервонів", "червоніючи крізь сивину, став говорити", "він почервонів до сліз", "з соромом згадував свої останні слова і те, що поцілував у неї руку, і негайно соромився свого сорому", як ми бачимо, лише в самому кінці розповіді ця емоція названа автором, хоча вона була присутня і раніше. Окрім цього приїжджий відчуває сором  і дискомфорт, на що вказує те, як він кидається по світлиці хитає головою, прижимає хустку до очей.
Основний висновок про емоції старого: головний герой розгублений, йому соромно за минуле, за те, як безжалісно він кинув Надію, і він відчайдушно намагається виправдати себе у власних очах і в очах головної героїні, що йому не вдається.  Але у приїжджого є ще дві яскраві межі, властиві йому в минулому, але введені автором в структуру тексту: легковажність (завів роман з дівчиною нижче за себе за походженням, не думаючи про наслідки), жорстокість ("безсердечно" кинув дівчину, яка любила його). Окрім цього він ще і честолюбний, він не може уявити колишню кріпосну, нині власницю заїжджої світлиці своєю дружиною, матір'ю своїх дітей.
Емоції головної героїні описані менш яскраво. Їй властиві такі риси, як вірність, любов і образа. Любов - основа життя цієї жінки: відчуття, що колись зародилося, вона пронесла крізь усе життя. Вірність тісно переплетена з любов'ю, головна героїня "скільки не пройшло часу, все одним жила". Її любов, як і сором головного героя, є домінуючими емоціями в тексті. Вірність і любов не прошли з часом, і коли старий виїхав, Надія "все дивилася у вікно".
Окрім цього головній героїні притаманні заповзятливість і практичність. Вона, колишня кріпосна, змогла встати на ноги, відкрити світлицю для приїжджих, давати гроші в борг. 
Окрім цього Надія справедлива і тверда в своїх переконаннях ("крута", як говорить кучер).
Кучер серйозний і грубий. Його відчуття і емоції майже не передаються.  Автор у відкриту не висловлює думку про своїх героїв, не висловлює оцінки їх дій і вчинків. Його оцінки виявляються в описанні подій, обстановки приміщень, погоди що допомагає читачу краще орієнтуватися в емоційному та ідейному змісті тексту.  Але уважно вивчаючи текст твору, ми розуміємо, що І.А.Бунін симпатизує головній героїні, оскільки саме вона зберігає любов, а любов - основна тема не лише досліджуваної нами розповіді, але і всього циклу "Темні алеї".


Список використаних джерел:
Урок, на тему: І. А. Бунін, основна тема циклу «Темні алеї».  Філоненко  А.В.учителя світової  літератури, сш №4, м Хмельницький.
Урок на тему : Тема любові в циклі «Темні алеї»., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.
ГОУ ВПО Тульський Державний Педагогічний Університет  Імені Л.Н.Толстого  Кафедра російської мови.  Курсова робота на тему:  Філологічний аналіз розповіді І.А.Буніна "Темні алеї» Виконала:  студентка факультету  російської філології  3 курсу Г  Махоніна Е.Н.  Науковий керівник: доцент, кандидат  філологічних наук  Віхрян О.Е.
 Бунин И.А. Жизнь Арсеньева. Роман. Рассказы / Сост. и авт. сопровод. текстов Анна Саакянц. - М.: Мол. гвардия, 2007, с. 469-474.
 Бабенко Л.Г. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа: Учебник для вузов. - М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2004. - 464 с.
 Болотнова Н.С. Филологический анализ текста: учеб. пособие / Н.С.Болотнова. 3-е изд., испр. и доп. - М.: Флинта: Наука, 2007. - 520 с.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Предмети > Зарубіжна література > Зарубіжна література 11 клас