Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Перші землероби та скотарі на території України. Повні уроки

Тема уроку: Перші землероби та скотарі на території України.

Мета уроку: розповісти учням про перших землеробів і скотарів, які населяли прадавні українські землі.

Завдання уроку:

1. засвоєння учнями нових знань про Лінійно-Стрічкову, Буго-Дністровську та Сурсько-Дніпровську культури.

Хід уроку:

Терена України, як і Європи загалом, не були місцевістю, де зародилося скотарство і землеробство. Однак, як засвідчують археологічні знахідки, перші спроби одомашнення тварин (зокрема бика й свині), стародавні люди здійснили саме на наших землях у степовій частині Подніпров’я та Криму ще в часи мезоліту.

Розповсюдження нових форм ведення господарства на території українських земель датується 6-5 тисячоліттям до н. е. Воно відбувалося внаслідок переміщення сюди землеробських і скотарських племен, а також у зв’язку з запозиченням місцевим населенням нових досягнень. Врахувавши природні умови України, давні народи змогли застосовувати дві форми господарювання – лісостепову землеробську і степову скотарську. Поширення на території наших земель землеробства відбувалося з Передньої Азії через острови Середземного моря й Балкани.

Мапа поселень перших землеробів і скотарів на українських землях

Представники культури Лінійно-Стрічкової кераміки стали першими прийшлими землеробськими племенами. Археологи стверджують, що ці племена вели досить розвинуте господарство. Вони доглядали велику й дрібну рогату худобу, вирощували різні сорти пшениці, просо, ячмінь, горох та інші культури. На Європейській території ці племена поширювалися від Волині й Поділля аж до Франції, Голландії та Англії. Для поселень Лінійно-Стрічкової культури на території України є характерними заглиблені напівземлянкові житла з вогнищами й господарськими ямами біля них. Ці племена ховали людей обрядом трупопокладення і трупоспалення. Для кераміки Лінійно-Стрічкової культури характерні посудини кулястої форми з тонкими стінками й порівняно широкою шийкою. Свою кераміку цей народ оздоблював врізним стрічковим орнаментом у вигляді спіралей, зигзагів, дуг, кутів, відрізків, прямих ліній, а також округлих ямок та наліпок. Також носії Лінійно-Стрічкової культури користувалися крем'яними виробами – ножовидними пластинами, скреблами, вкладнями до серпів, різцями, свердлами, кам'яними зернотерками, наконечники стріл тощо.

У подібних напівземлянкових житлах колись мешкали перші землероби та скотарі В Україні

Кераміка лінійно-стрічкової культури 1, 2 – глиняні горщики; 3 – кістяне шило; 4 – крем’яне знаряддя; 5 – фрагмент сланцевого долота.

Однією з перших місцевих землеробсько-скотарських культур лісостепу стала Буго-Дністровська.

Її представники здійснювали тільки перші кроки в розвитку нових форм господарювання, які співіснували поряд із рибальством та мисливством. З приходом весни буго-дністровці перебиралися на береги річок. Там вони висівали зерно у заплавах прямісінько у вогкий мул. Недалеко від берегів вони будували житла й пасли худобу. Восени, після збору урожаю, ці племена полишали заплави й поверталися до густих лісів, що були по сусідству.

Житла представників цієї культури були знайдені зокрема на території річки Дністер. Це були напівземлянки, у центрі яких давні люди розводили вогнища. Пізніше буго-дністровці почали будувати підпрямокутні наземні будинки та житла з кам'яними фундаментами, в яких функцію каркасу виконували прикріплені стовпи. Їхнім посудом були гостродонні та плоскодонні горщики, банки й миски. Рання кераміка орнаментована прокресленими лініями та овальними наколами, які створюють округло-криволінійні композиції; зустрічаються паленні вушка і пальцеві защипи.

Згодом ці племена використовували орнамент у вигляді прямолінійно-кутових композицій та гребінцевих відтисків. Як і представники Лінійно-Стрічкової культури, буго-дніствровці також вирокистовували переважно знаряддя з кременю. Користувалися такими землеробськими знаряддями, як мотики з кістки та рогу оленя, кам'яні зернотерки та товкачики. Розводили велику та дрібну рогату худобу, свиней, коней, собак. За допомогою лука та стріл з наконечниками із кременевих трапецій полювали на оленів, косуль та кабанів. Згодом використовували також дротики та списи з наконечниками, обробленими двобічно.

Кераміка буго-дністровської культури

А от життєдіяльність Сурсько-Дніпровської культури ознаменувало початок поширення скотарства у степовій частині України. Внаслідок археологічних розкопок пам’ятки цієї культури було віднайдено головно у Надпоріжжі Дніпра. Виявилося, що носії цієї культури поєднували нові форми господарювання із традиційними способами добування їжі, зокрема рибальством. Влітку ці племена розселялися на берегах річок, в яких було багато риби. Неподалік на луках вони випасали худобу. На місцях стародавніх поселень носіїв Сурсько-Дніпровської культури віднайдено кістки свійських тварин – свині й бика. Археологи переконують, що ці племена приділяли більшу увагу скотарству, аніж землеробству.

Отже, доба неоліту в Україні, як і в інших регіонах Європи, ознаменувала початок розповсюдження скотарства й землеробства. В історії стародавніх суспільств нашої країни це стало революційним кроком.

Перевір себе:

1. Перші землероби і скотарі на території України були прийшлими чи населяли ці землі з самого початку?

2. Розкажіть про Лінійно-Стрічкову, Буго-Дністровську та Сурсько-Дніпровську культури.

3. Які орнаменти наносили на керамічні вироби представники вищезгаданих культур?

Список використаних джерел:

1. Урок на тему «Перші землероби та скотарі в Україні». Мартинюк О. В., м. Полтава.

2. О. І. Шалагінова, Б. Б. Шалагінов. Історія стародавнього світу 6 клас, 2009.

3. "Історія стародавнього світу ". Всесвітня історія. Історія України (Інтегрований курс) 6 клас // Історія в школах України. - 2006.

4. ukrmap.kiev.ua

Відредаговано і надіслано Сичем Д. Д.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.