Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас. Повні уроки>> Історія України: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого. Повний урок

Тема: Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого.
Тип уроку: засвоєння нових знань з елементами самостійної роботи.
Мета: дізнатися про зміни, які відбулися на Русі під час правління Ярослава Мудрого, проаналізувати сутність князівських міжусобиць.

Цілі уроку:

- аналіз причин, сутності та результатів першої і другої усобиці на Русі;

- характеристика особливостей розвитку Давньоруської держави в період правління Ярослава Мудрого;

- порівняльна характеристика особистості та діяльності Володимира I і Ярослава Мудрого;

- вивчення основних понять та термінів, що запропоновані вчителем.

Хід уроку:

І. Привітання вчителя та оголошення теми.

ІІ. Мотивація та перевірка матеріалу, вивченого на минулому уроці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вивчення теми доцільно розпочати з розмови про ставлення до влади великого князя в Стародавній Русі і договірному початку у відносинах між князями.

Давньоруська держава можна охарактеризувати як ранньофеодальну монархію. На чолі держави стояв князь, багато в чому залежний від дружини. Успадкування влади тісно перепліталося з обранням. Влада князя ще сильно залежала від громади, яка закликала і виганяла князя, формувала ополчення для відсічі зовнішнім ворогам.

IV. Самостійна робота учнів.

1. Переходячи до основної частини уроку, учням можна запропонувати поміркувати над наступними питаннями:

1. Чим характеризувався політичний лад давньоруських князівств?
2. Які підстави для заняття престолу, на ваш погляд, були вирішальними?
3. Чому смерть сильного і вольового правителя зазвичай сприяла початку усобиць?
4. Який князь прийшов до влади також внаслідок усобиці?
5. Як ви думаєте, чи міг Ярослав стати київським князем, не втручаючись у Усобицю?

Для відповідей на поставлені питання учні можуть спиратися на такі висловлювання істориків.

В. О. Ключевський:
      «Коли помирав батько, тоді, мабуть, розривалися всі політичні зв'язки між його синами: політичної залежності молодших обласних князів від старшого їх брата, сідав після батька в Києві, непомітно. Між батьком і дітьми діяло сімейне право, але між братами не існувало, мабуть, ніякого встановленого, визнаного права ... »

В.О. Ключевський
Р. Г. Скринніков:
      «Старшинство перестало грати безумовно вирішальну роль у визначенні права на владу. Зміна правителів у столиці спричиняла за собою зміни влади на периферії Київської Русі: кожен новий київський князь направляв своїх синів намісниками в інші міста (насамперед у Новгород). При цьому в політичній боротьбі все частіше використовувалися половецькі загони ».
У ході бесіди учні приходять до висновків про те, що влада князя в ранньофеодальній державі грунтувалася на звичайному праві, за яким вона була досить міцною тільки за умови усунення всіх можливих претендентів на престол. Ярославу Володимировичу також довелося зіткнутися з подібними обставинами, що призвели до загибелі його братів. Наслідком цього, можливо, і стало введення нового порядку спадкування - «лествичного».

Борис і Гліб
Питання про смерть Бориса і Гліба краще за все розглядати, спираючись на матеріал підручника, запропонувавши учням самостійно відповісти на питання наприкінці.

V. Підведення підсумків

Підводячи підсумки та узагальнюючи, можна запропонувати класу структурувати причини усобиць в Давньоруській державі, що почалися в X-XI ст.:
      1) «лествичного» порядок престолонаслідування;
      2) величезна територія;
      3) різний рівень розвитку частин Давньоруської держави;
      4) багатонаціональний склад держави.

2. Дане питання учні вивчають самостійно по тексту підручника. Підсумком цієї роботи має бути відповідь на питання або заповнення таблиці.

3. Розгляд третього питання теми передбачає складання історичної характеристики Ярослава Мудрого. Для цього учні можуть скористатися наступним планом:
       1) дати початку і закінчення правління;
       2) походження, сім'я;
       3) затвердження при владі;
       4) внутрішня політика;
       5) зовнішня політика;
       6) внесок у розвиток Давньоруської держави.

Ярослав Мудрий
4. Вивчення зовнішньої політики Ярослава Мудрого можна провести за традиційною схемою: виділити основні цілі та завдання, що стояли перед державою в другій чверті XI ст., та основні напрямки і підсумки зовнішньої політики. Висновки учнів можуть бути оформлені у вигляді такої таблиці: основні напрямки, цілі та завдання, основні події, підсумки

VI. Домашнє завдання
1. Підготувати доповідь на 3-4 ст. на тему „Русь Ярослава Мудрого – євпропейська держава”
2. Повторити матеріал за підручником, скориставшись при цьому історичною картою в атласі.

Використані джерела:

1. Урок на тему "Розквіт Давньоруської держави. Ярослав Мудрий" Гумерової Раушанії Ріфміровни, вчителя історії

2. Урок на тему "Розквіт Давньоруської держави за Ярослава Мудрого" Якимової Ольги Миколаївни, заступника директора з виховної роботи

3. Презентація до уроку "Ярослав Мудрий" учителя Брит Тетяни (з порталу uchitel.edu54.ru)

4. А.Гісем, А.Мартинюк Історія України. Конспекти уроків. 7 клас (2007 р.)

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.