Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас. Повні уроки>> Історія України: Культурний розвиток Київської Русі. Повний урок

Тема: Культурний розвиток Київської Русі.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Мета: формування системного уявлення учнів про культурну сферу життя Київської Русі.

Завдання:

- пояснити учням роль розвитку друкарства на Русі;

- формування уявлення про народну творчість Київської Русі;

- розвиток навичок засвоєння матеріалу та узагальнення;

- повторення вивченого матеріалу.

Хід уроку:

І. Привітання та оголошення теми.

ІІ. Мотивація учнів та повторення домашнього завдання.

ІІІ. Пояснення нової теми

Важке монголо-татарське іго панування польських і литовських феодалів та інших іноземних загарбників гальмували розвиток Україні. Н український народ зумів своєю наполегливою працею і талантом добитися великих успіхів у розвитку культури.

Просвітництво. Друкарство

Письмові знаки на посуді, прялках, кістяних рукоятках ножів показали, що в цей час на Україні були грамотні не тільки багатії, а й бідні люди. Були знайдені писала, для писання на воскових табличках. Багато освічені люди, які знали іноземні мови, працювали в канцелярії. Вони готували тексти грамот, вели дипломатичні листування латинською мовою. Князі й бояри за великі гроші набували книги. Великим збирачем книг був волинський князь Володимир Васильович. Деякі книги були окуті сріблом і золотом і прикрашені дорогоцінними каменями. Їх прикрашали місцеві майстри. Майстерні по виготовленню книг були у Львові і ін Книги прикрашали картинами і мініатюрами, в'яззю, квітами, листям і тому вони були справжніми витворами мистецтва. З рукописних книг до нас дійшло мало. При церквах і монастирях були відкриті школи, в яких діти навчалися грамоти. Прославився Києво-Печерський монастир. Тут була і школа, і майстерня для кніопечатанія. Багато багатих людей навчалися за кордоном, у Краківському, Празькому і Паризькому університетах. У Краківському університеті навчалося близько 100 студентів з України.

Усна народна творчість

Воно розвивалося на основі давньоруської. Особливо поширювалися колядки, щедрівки, притчі, казки, легенди, додання. У XV столітті виник Український народних епос (думи) в яких відбивалася боротьба українського народу проти турецьких і татарських загарбників. Творці й виконавці дум - кобзарі. В окремих думах пропагувалася ідея визволення від кріпацтва.

Літописання. Література

Центром літописання в XII столітті було місто Холм. Галицько-Волинський літопис в якій автор описує історію рідної землі, засуджує феодальні распи і закликає князів до єдності. Головний герой літописі Данило Галицький. Автор детально викладає історію життя. Волинський літопис розповідає про князя Володимира Васильковича. Розумний правитель, хоробрий воїн, філософ, книголюб.

Театр і музика

Співаки, музиканти були при монастирях, деякі з них складали фахівці спеціальні пісні слави. На честь князів і дружинників. Деякі з них вели себе незалежно. У Галицько-Волинському літописі, Макус відмовився служити князеві. Розвивалася ратна (військова) музика. В одній з літописів розповідається, про військо князя Володимировича. У народі популярністю користувалися пісні: трудові, ігрові, весільні, колискові. З'явилися нові жанри: думи та історичні пісні, які виконували кобзарі й бандуристи. Вони користувалися великою пошаною не тільки серед простого народу, а й багатих. Жартівливі, гумористичні пісні виконували скоморохи, використовуючи різні музичні інструменти: Гутки, гуслі, волинки, бубни, лютні, сопілці. Поширені такі танці: гопак і Козачек. Розігрувалися театральні сценки: блазні, співаки, танцюристи, фокусники, дресирувальники звірів. Подання давали під відкритим небом, на вулиці.

Архітектура і живопис

Будівництво храмів, фортець, житлових будівель розвивалося після татаро-монгольської навали. Їх будували з дерева, каменю і цегли. У м. Холм - церква Іоанна Прітече, у Львові - церква святого Миколая, у м. Луцьк - церква Іоанна Богослова і Дмитра та ін У 14в. - Храми Покрови - в Хмельницьку.

Живопис - ікони "Волинська богоматір". Українських художників запрошували католицькі. Малювали воїнів-переможців.

Юрій Змієбоєць - воїн пронизує списом змія-чудовисько. Він зображений в лицарських обладунках, на бойовому коні, який топче змію. На лицаря червоний плащ.

Особливо розвивалося написання рукописів: Івангеліі, Псалтир. Була розвинена скульптура, ювелірна справа, кераліка, золотоцветное мистецтво.

Українські майстри внесли свій внесок до скарбниці світового мистецтва.

Зв′язок із сучасністю. Софія Київська у наші часі.
Вчені знайшли ще одне графіті, підтверджує, що Софія Київська насправді старше, ніж вважалося

Знахідка належить провідному науковому співробітнику музею В'ячеславу Корнієнко. На фресці святого Пантелеймона в центральному нефі Софійського собору він виявив буковки 5-9 міліметрів (тоді дати відображалися літерами), що вказують на те, що фреску її автор закінчив у 1019 році.

Це підтверджує теорію професора Надії Нікітенко, що Софію побудував Володимир, а не Ярослав, пише газета Сегодня.

«Аргументи з графіті вагомі. Але є свідчення літописців, що Софію створили в 1037-му. Останню крапку в даті ставити рано », - вважає начальник главку охорони культури Руслан Кухаренко.

IV. Самостійна робота учнів

Кілька учнів (на вибір вчителя або за власною ініціативою) озвучують власну доповідь 5-7 хв. „Найбільше досягнення культури Русі”, яку підготували вдома.

Історичні особистості
Іларіон, митрополит Київський (11 ст.), Рос. правосл. богослов і церк. діяч.

Про схимника Іларіона відомо, що він жив в одній келії з преподобним Феодосієм Печерським і старанно займався листуванням книг. Відрізнявся особливо суворою стриманістю. Мирно спочив у 1066 р. і був похований у Дальніх печерах.

З «Повісті временних літ» відомо, що Іларіон Київський був священиком княжої церкви в с.Берестове (поблизу Києва) і що в 1051 за бажанням кн.Ярослава Мудрого його поставили митрополитом. Літописець зазначає, що Іларіон був «чоловік благ, книж і постник». Митрополит брав активну участь у просвітницькій і держав. діяльності кн.Ярослава. Після смерті князя (1054) ім'я Іларіон більше не зустрічається, а в 1055 до Києва прибув новий митрополит, грек.

Відомі такі твори Іларіона: «Слово про Закон і Благодать», до якого примикають «Молитва» і «Визнання віри». Іларіон писав ще в той час, коли був священиком. «Слово» свідчить про велику церковну ерудицію автора, богословську освіченість аудиторії, до якої він звертався, і про оригінальність мислення Іларіона.

Іларіон підкреслює національну обмеженість Закону і універсалізм Євангельської Благодаті. Митрополит київський сповідує віру в єдність Біблії і благословляє «Господа, Бога Ізраїлевого, Бога християнського», бо Він «не попустив тварі Своєю ідольські мороком одержимою бути і в бісівської служінні загинути. Але виправдав перш плем'я Авраамове скрижалями і з Законом, після ж через Сина Свого всі народи спас Євангелієм і Хрещенням, вводячи їх в оновлення пакібитія, в Життя Вічне».

V. Домашнє завдання

1. Вивчити тему за підручником.

2. Доповідь на 3-4 ст. про одну з історичних особистостей періоду, пов"язану з культурним розвитком Русі.

Використані джерела:

1. Урок на тему "Культура Русі" учителя Сапожко К.С., м.Львів

2. Презентація уроку "Культура Київської Русі" (джерело: valyakodola.ucoz.ru, авторський сайт)

3. Подобєд А. О. Історія України. 9 клас: Майстер-клас. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009.

4. Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. / І. Харківська. – Х.: 2007

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.