Тема: Українські землі під владою Литви. Тип уроку: засвоєння та контролю знань Мета: сформувати в учнів комплексні знання по темі та зацікавити у подальшому вивченні теми.
Завдання:
- розвиток аудіальної та візуальної пам"яті;
- освоєння основних понять уроку;
- вивчення основних дат і подій з теми;
- мотивувати учнів на вивчення історії.
Хід уроку:
І. Привітання вчителя та оголошення теми і структури уроку.
ІІ. Мотивація, перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Вивчення нової теми.
Умови Кревської унії в більшій мірі були вигідні польської знаті, яка наполегливо прагнула на вічні часи приєднати землі Великого князівства Литовського до Польщі. Значна ж частина білоруських феодалів не хотіла миритися з обмеженням самостійності Великого князівства. Тому почалася боротьба проти Ягайла.
Акт Кревської унії
З Полоцька надійшло повідомлення: брат Ягайла, князь Андрій Ольгердович, набравши воїнів, за підтримки князя смоленського Святослава напав на Велике князівство. Напад відрізнялося особливою жорстокістю.
Полоцьк сьогодні
Зібравши військо, князі Скиргайло, Вітовт та Корибут виступили до Мстиславля. У запеклій битві смоляни були розгромлені. Святослав з багатьма своїми боярами загинув, його сини Гліб і Юрій потрапили в полон. Після цього війська Великого князівства пішли на Полоцьк, взяли його, а князя Андрія посадили в склеп. У Полоцьку став княжити Скиргайло.
Восени 1386 Ягайло відвідав Полоцьк та інші міста Великого князівства. Метою цієї поїздки, безсумнівно, було роз'яснення своєї політики на майбутнє в новій ситуації з тим, щоб розвіяти вороже ставлення до себе як до державного діяча.
Саме в цей час релігійні проблеми в князівстві набули серйозного політичного звучання.
З прийняттям католицтва Ягайло в 1387 видав привілей, який давав литовським феодалам великі права і вольності по прийнятті ними католицької віри. Католицька знать отримувала необмежені права володіння і розпорядження своїми вотчинами. На православну знати привілеї не поширювалися. У постанові Городельська сейму 1413 встановлювалося, що тільки «католики, Римської церкви підвладні», володіють і користуються економічними привілеями.
Пізніше дозволено було в усьому Великому князівстві будувати костели. У Вільно був погашений безперервно горівший до цього священний вогонь, зруйновані язичницький храм і жертовний вівтар. Підтримувала Ягайла лише частина духовенства, і особливо єпископ краківський Петро і єпископ познанський Доброгостів. Весною 1388 Ягайло і Ядвіга отримали благословення і вітальну буллу папи римського. Це означало, що найвищим авторитетом того часу литовсько-білоруський великий князь, який став королем польським, ставився в один ряд з королями інших держав.
Вільно сьогодні зветься Вільнюс IV. Самостійна робота Знайти у підручнику дати та події, що їм відповідають. Записати у хронологічний словничок: Осінь 1362, 1430—1438, 1 вересня 1435, 1434 р.
Боротьба між Ягайлом і Вітовтом.
У всіх справах цього періоду Ягайло спирався на допомогу свого брата Скиргайло-Івана. З ним Ягайло ділив владу в країні і, після смерті Кейстута, віддав братові його долю.
Посилення впливу Скиргайло і піднесення його фактично до другої особи у Великому князівстві з несхваленням були зустрінуті Вітовтом, якому до того ж король не дав обіцяну частину Волинської землі з містом Володимиром. Цим одразу скористалися сили, зацікавлені у відродженні міжусобиці. Ягайлу донесли до Кракова, що Вітовт нібито готує зраду. Люди короля перейняли біля Вітебська посланця Вітовта до Москви, і Ягайло допитав його.
Вітовт
Вітовту також постійно нашіптували «доброзичливці», що слуги Скиргайло готують особисто проти нього змову. Через усього цього у відносинах стала посилюватися напруженість, готова ось-ось вилитися у братовбивчу війну. Що й сталося.
Скиргайло був змушений наприкінці 1389 з родиною і численним почтом попрямувати до хрестоносців. Ті взяли його. Однак, пам'ятаючи недавню зраду Вітовта, вони цього разу взяли в якості заручників його близьких. Від Вітовта зажадали урочистої присяги і підписання запевнень, що після затвердження у Великому князівстві він буде вірним підданим ордена. Вітовт при численних свідках підписав всі необхідні документи. Сепаратистські устремління Вітовта знайшли підтримку у значної частини населення Великого князівства. До нього потягнулися і бояри, і прості люди. Феодали підтримали боротьбу Вітовта з Ягайлом, яка тривала до 1392 р. Назрівала велика війна. Причому вона почалася в обстановці, коли, як кажуть в «Хроніці ...»,« настав поділ на дві частини. Одна частина бояр і простого народу за Вітовта, а інша за Скиргайла стояла і сприяла».
Ягайло
У серпні 1390 сорокатисячне військо під началом Вітовта і великого комтура Конрада Валенрода «... на Троки пішли. Добули їх із замком частими штурмами, спалили і зруйнували і пішли на Вільно ». Недалеко від міста на річці Вілії наступали зустрілися з армією Скиргайлоа. І не витримало натиску військо Скиргайло, і побігло до Вільно.
4 вересня Вітовт і Валенрод обложили Вільно. При появі війська Вітовта його прихильники підняли бунт в замку, підпалили його зсередини і накинулися на сподвижників Скиргайло. Німці схопили князя Корігайло і потягли до Вітовта. Той наказав відсікти двоюрідному братові голову, насадити її на спис, показуючи обложеним, що їх чекає, якщо не здадуться.
Кам'яний Високий замок встояв. Його з надзвичайною мужністю захищали білоруські воїни і польський загін на чолі з братом Ягайла пінським князем Наримунтом. Через три місяці Вітовт і його союзники – хрестоносці, переконавшись у безплідності спроб взяти замок, зняли облогу і з награбованим добром і полоненими пішли в Пруссію і Лівонію.
V. Робота з історичною картою
Завдання: показати українські землі, що стали частиною Литви в ХІVст.
Ягайло не залишився осторонь від цих подій. Як зазначається у "Хроніці ...", "Король Ягайло спочатку підійшов до замків, де Вітовт посадив німців". Після тривалого штурму була взята Брестська фортеця. "З великими труднощами" була здобута і Кам'янецька. Після цього Ягайло пішов на Гродно, куди на допомогу йому прибув Скиргайло разом з київським князем Володимиром і Корибут-Дмитром з Новгорода-Сіверського. Вітовт з пруськими хрестоносцями прийшов на допомогу обложеним. Але через 50 днів облоги Гродно був узятий королівськими військами.
Брестська фортеця
Кам'янецька фортеця
Це не зупинило Вітовта в його прагненні не тільки утвердитися, а й захопити володіння родичів. Вітовт розраховував не тільки на хрестоносців і західних лицарів, яким щедро платив, а й перш за все на підтримку населення Великого князівства, особливо його західної частини, де користувався авторитетом.
У вересні 1391г. почався новий хрестовий похід Вітовта і Валенрода на Велике князівство. На Вільно рушила 46-тисячна, озброєна гарматами армія. Всьому навколишньому світу було оголошено про похід, який принесе остаточну перемогу християнському лицарству над «язичниками і єретиками». Хоча незабаром великий магістр з основними своїми силами повернув назад, до Прусії, Вітовт з жемайтський, полоцький хоругвами і німцями-найманцями продовжив війну. Йому вдалося розбити під Вільно військо Скиргайло, спалити Криве місто.
VI. Перевірка засвоєних знань
Питання: 1. Хто заснував Литовську державу: а) Вітовт; б) Ольгерд; в) Міндовг?
2. Що сталося у 1385 р.? а) захоплення Галичини; б) хрещення Польщі; в) укладення Кревської унії; г) хрещення Литви.
3. Синьоводська битва сталася у: а) у 1361р.; б) у 1362р.; в) у 1430р.; г) 1385 р.
4. Удільні князівства у 90-х роках XIV ст. ліквідував: а) князь Вітовт; б) Юрій Коріатович; в) король Ягайло.
5. Коли відбулося Повстання на чолі зі Свидригайлом: а) 1430-1436 рр; б) 1432-1436 рр.; в) 1430-1438 рр.
8. Що сприяло появі Литовської держави (назвати чинники)?
VII. Перегляд відеоматеріалів для повторення минулих тем, а також поглиблення знань з теми уроку.
Білоруська мова дуже схожа на українську. Даний відеоматеріал білоруською мовою розповідає про відносини Ягайла і Вітовта.
Методичні примітки:
Якщо після перегляду відео в учнів з"являються якісь питання, учитель пояснює та уточнює. Можно коментувати відео під час перегляду.
VIII. Домашнє завдання:
1. Вивчити дану тему за відповідним параграфом підручника.
2. Письмово відповідати на запитання після параграфу.
Використані джерела:
1. Урок на тему "Українські землі під владою Литви" Стеценко Г. М., учителя історії, Обухівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. А.С.Малишка, м.Обухів
2. Урок на тему "Україна під владою Литви" Давиденко В. М., учителя історії, Скадовська спеціалізована школа 1-3 ступенів №1, м.Скадовськ, Херсонська обл.
3. Іващенко В. Ю., Марченко О. С. Історія України: Кишеньковий довідник. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
4. Мокрогуз О. П., Єрмоленко А. О., Кагітіна Н. А. Тиждень історії та правознавства в школі. — Х.: Вид-во «Ранок», 2008
5. Лановик Б. Історія України : Навчальний посібник. - К. : Знання-Прес, 2006
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
