Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література:Байка.Повні уроки

Тема: Байка як жанр літератури та її особливості
Мета: познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка.
 - розвиток аналітичного мислення учнів;
 - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.
Тип уроку: навчально - виховний
Хід уроку:
Байка-  коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні.
Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети. До  форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.
Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини.
Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки. Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську літературу.
Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст.
Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі.  У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі.
Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. –  70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром.
У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал.
Великий вплив на світову літературу зробили також східні байки, перш за все створений в 3–4 ст. н.е. в Індії збірка на санскриті Панчатантра. Традиція називає автором цієї книги мудреця Вішнушармана, що написав її для вчення царських синів. Тварини, що діють в Панчатантрі, втілюють різні людські якості. Передбачається, що на таких доступних прикладах, Вішнушарман повинен був знайомити принців з життям різних шарів суспільства і з різними ситуаціями, припадаючих на  долю людей.
З 16 ст. байки вигадувалися і публікувалися на всіх західноєвропейських мовах. У Франції вийшли в світ збірки Шахраюючи Коррозе (1542). Гийома Одана (1547) і ін. У Германії – Ганса Сакса, Еразма Альберта і Бурхарта Вальдіса. У Італії на латинській мові писав байки Габріеле Фаерно, Дж.М.Вердіцотті –італійською (1570).
Безумовно, найзнаменитішим із західноєвропейських байкарів є Жан де Лафонтен (1621–1695). Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди.
У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття. Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня».
Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми.

• Запитання на закріплення нової теми:

Хто найчастіше є дійовими особами байки?
Кого вважають найпершим байкарем?
Як називаєть індійська збірка байок?
Хто є найвідомішем байкарем Російської літератури 18- 19 ст.?

• Домашнє завдання:

Підготуйте розповідь на тему: «Становлення літературного жанру- Байка»
Вивчіть напам’ять Байку на вибір.
Список використаної літератури:
Урок на тему: "Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы" Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл.
Виндт Л. Басня как литературный жанр. Поэтика. Л., 2008
Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. Харьков, 2008
Гаспаров М.Л. Античная литературная басня. М., 2009
Классическая басня. М., 2007
Античная басня. М., 2005
Хуторской А.В. Современная дидактика. СПБ, 2009. с. 533

Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.