Тема: Антон Чехов “Товстий і тонкий”. Головні засоби творення комічного та їхня роль у характеристиці персонажів і розкритті ідеї твору. Антитеза як художній засіб і композиційний прийом Мета: знайомство учнів з творчістю А.П. Чехова, розповідь «Товстий і тонкий». - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до літератури. Тип уроку: навчально - виховний Хід уроку: Потрібно прагнути до того, щоб кожен бачив і знав більше, ніж бачив і знав його батько і дід.А. П. Чехов
Онук кріпаків, він народився за рік до відміни в Росії кріпосного права, а помер, коли йшла вже російсько-японська війна, прелюдія світових воєн і катастрофічних змін, на які виявилось таке щедре ХХ століття. Цей короткий для історії проміжок складає особистий період чеховського життя.
І в ньому вміщалося все, що зробило Чехова Чеховим - його творчість, що пережила його і декілька поколінь читачів, і та повсякденність буднів, в які вміщаються звичайні людські справи і стани, - сумніви, любов, самота, служіння людям і справедливості, що не афішується, без якого особисте щастя ніколи не буває повноцінним.
Чехов працював на холерній епідемії і "на голоді", що періодично охоплював російські губернії. Вже безнадійно хворий, збирав засоби на будівництво туберкульозного санаторію. Він будував школи, допомагав бібліотекам.
Запам’ятайте: Треба поставити своє життя в такі умови, щоб праця була необхідна. Без праці не може бути чистого і радісного життя. А. П. Чехов
Чехов прожив сорок чотири роки. Між часом, коли дев'ятнадцятирічний випускник провінційної гімназії приїхав в столицю, щоб, вивчившись "на доктора", знайти той твердий грунт під ногами, про який мріяли для дітей його батьки, і часом, коли він, вже всесвітньо відомий письменник, востаннє покинув Москву, щоб повернутися на батьківщину вже у вагоні " для перевезення для устриць" (чи не сюжет для його власної розповіді?), пройшло чверть століття.
Темою розповіді стала зустріч двох колишніх однокласників на вокзалі. З їх опису відразу стає зрозуміло, що "товстий" - людина багата: від нього пахло дорогими духами і він міг дозволити собі дорогий обід. Тонкий з'являється утомленим пасажиром, пов'юченим всілякими коробками і вузлами. Йому довелося нести їх самому, оскільки на носильника не залишалося грошей.
Прочитайте виразно:
— Ну, як живеш, друже? — спитав товстий, захоплено дивлячись на друга. — Служиш де? Дослужився? — Служу, милий мій! Колезьким асесором уже другий рік, і Станіслава маю. Платня погана... ну, та бог з нею! Дружина уроки музики дає, я портсигари приватно з дерева роблю. Чудові портсигари! По карбованцю за штуку продаю. Якщо ж хто бере десять штук і більше, тому, розумієш, знижка. Перебиваємось сяк-так. Служив, знаєш, у департаменті, а тепер сюди перевели столоначальником по тому ж відомству... Тут буду служити. Ну, а ти як? Либонь уже статський? Га? — Ні, голубе мій, бери вище, — сказав товстий. — Я вже до таємного дослужився... Дві звізди маю... Тонкий раптом зблід, скам’янів, але скоро обличчя його скривила широчезна посмішка; здавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри. Сам він зіщулився, згорбився, звузився... Його чемодани, клунки і коробки стиснулись, поморщились... Довге підборіддя дружини стало ще довшим; Нафанаїл витягся струнко і застебнув усі ґудзички свого мундира... — Я, ваше превосходительство... Дуже приємно! Друг, можна сказати, дитинства, і раптом вийшли в такі вельможі! Хи-хи. — Ну, годі! — поморщився товстий. — Навіщо цей тон? Ми з тобою друзі дитинства — і до чого тут це чинопочитання! — Та як же ж... Що ви... — захихикав тонкий, ще більше зіщулившись. — Милостива увага вашого превосходительства... ніби життєдайна волога... Це ось, ваше превосходительство, син мій Нафанаїл... дружина Луїза, лютеранка, певним чином... Товстий хотів було заперечити щось, але на обличчі тонкого було стільки благоговіння, солодкуватості і шанобливої кислоти, що таємного радника занудило. Він одвернувся від тонкого і простяг йому на прощання руку. Тонкий потиснув три пальці, уклонився всім тулубом і захихикав, мов китаєць: «Хи-хи-хи». Дружина посміхнулася. Нафанаїл шаркнув ногою і впустив картуза. Всі троє були приємно вражені.
В "товстого" і "тонкого" зав'язується розмова. З неї ми взнаємо імена: Михайло і Порфирій. Тонкий Порфирій, не соромлячись, хвалиться собою, своєю дружиною і сином. Він пустився в спогади, потім став викладати новини про себе, про те, що сталося в його житті з часу закінчення школи. Син Порфирія, якого представили Михайлу, не відразу зняв кашкет, щоб привітати приятеля батька, а лише трохи подумавши (оцінивши, чи не нижче чин товстого чину його батька).
Михайло був дійсно зацікавлений життям Порфирія, розпитував його, радів зустрічі. Сам Порфирій поводиться розкуто і невимушено. Але коли тонкий взнає, що Михайло - таємний радник і має дві зірки, то ця невимушеність випаровується. Він зіщулюється і починає поводитися підлесливо, називає старого друга "ваше превосходительство". Михайлу така поведінка осоружна і незрозуміла. Адже він розмовляв з Порфирієм як із старим другом, а варто було сказати свій чин, так він одразу принижується перед ним. Товстий намагається заперечити тонкому: "До чого тут це чиношанування?". Але тонкий лише осоружно хіхікав. Тоді Михайло відвернувся від Порфирія і подав на прощання руку.
Ми бачимо, що головним об'єктом осміяння в розповіді є тонкий — маленький чоловічок, який принижується і плазує перед приятелем, який досяг більшого успіху в житті. Автор засуджує таку рабську психологію тонкого, запобігливого перед «значною особою». Цю розповідь Чехов написала в 1883 році — більше 120 років тому, але тема чиношанування актуальна до цих пір. І зараз зустрічаються люди, які підлабузнюються і лестять начальству.
У коротких і смішних розповідях А. П. Чехова, як в дзеркалі, відбиваються багато людських пороків і недоліків. Автор як би запрошує нас зупинитися і уважніше придивитися не лише до тих, що оточують, але і до самих себе. Герої розповіді «Товстий і тонкий» — друзі дитинства. Вони мають імена, автор навіть називає їх, але імена тут зовсім не важливі. Характеристики «товстий» і «тонкий» набагато повніше розкривають внутрішню суть цих героїв: задоволений життям, процвітаючий таємний радник і метушливий, такий, що ледве зводить кінці з кінцями, колезький асесор. Поки різниця в положенні їм невідома, їх очі світяться щирою радістю, і друзі, перебиваючи один одного, згадують колишні часи, розпитують про нинішній .
Але стає відомим їх службове положення. З товстим, до здивування, не відбувається жодної зміни, його дійсно хвилюють спогади, старі гімназичні витівки. Але що сталося з тонким? Чому він «раптом зблід, окам'янів», «зіщулився, згорбився, звузився»? Чому його радісне до цього обличчя «скривилося на всі боки щонайширшою посмішкою»? Що трапилося з його мовою? Як страшно, що людина здатна так принижуватися, тільки відчувши різницю в службовому положенні! Перед нами стоїть людина, геть позбавлена відчуття власної гідності, самоповаги.
Автор хоче підкреслити, що пошана до вищестоящих і рабське чиношанування — це абсолютно різні речі, і людина повинна уміти гідно поводитися і залишатися людиною на будь-якому рівні службових сходинок. Ідея розповіді така: не квапся хвалитися перед тим, хто добився більшого, але і не слід принижуватися перед ним. Коли розмовляєш із старим другом, що займає високий чин, потрібно розмовляти з ним як з другом, а не як з начальником.
Запитання на закріплення нової теми:
Яке місце, А. П. Чехов займає в російській і світовій літературі? Яка основна ідея розповіді «Товстий і Тонкий»?
Домашнє завдання:
Підготуйте усну характеристику моралі розповіді А. П. Чехова і «Товстий і тонкий». Опишіть ваші особисті враження від прочитаної розповіді А. П. Чехова. Список використаної літератури: Урок по литературе на тему "Смешное и грустное в рассказах А.П. Чехова" Журавлева Марина Валерьевна, учитель мировой литературы МОУ "СОШ №58 с углубленным изучением отдельных предметов" Урок на тему: А. П. Чехов. Дубейко Олена Віталіївна, учитель російської філології. Сєвєродонецька школа № 15 Луганської обл. Чехов Антон Павлович Письмо. Рано. Необходимое предисловие. Циник. Неосторожность. Не в духе.- М: Мастер Тэйп, ООО, 2009. Чехов Антон Павлович Анюта. Антрепренёр под диваном. Беззаконие. Брак по расчету. Безнадежный. Ванька..- М: Мастер Тэйп, ООО, 2009. Чехов Антон Павлович Маленькое недоразумение. Дачники. Моя "Она". Мститель. Неприятная история. Муж. На даче. Налим. Теща адвокат..- М: Мастер Тэйп, ООО, 2009. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
