KNOWLEDGE HYPERMARKET


Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.

КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО


На початку XII ст. в основному завершується форму вання території Київськог виток Київського,  князівства (Київської землі).
Князівство переживало економічне підне сення. На його теренах існувало близьк 80 міст - значних центрів ремесла і торгівлі Найбільшим був Київ, який займав площ 360-380 га з населенням близько 50 тис. осіб Київські ремісники виготовляли вироби (осе бливо ювелірні) на рівні кращих європейськи: зразків. У місті процвітала торгівля. Помітн роль в економічному житті відігравали Вишгс род, Білгород, Василів (нині - Васильків), Юр'їв (сучасна Біла Церква) Канів та інші міста. Позитивні зрушення, зумовлені поширенняг плуга, відбувалися у сільському господарстві, зокрема зростав збі; зернових. Розвивалися скотарство й промисли, утверджувалось князівське і боярське землеволодіння.


Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюрикови чів, а Київ - стольним градом. Тому князі вели жорстоку боротьбу з. оволодіння ним, що давало переможцю шанс об'єднати Русь під своєю владою. Адже у його руках опинялися священний символ слави і могутності імперії, її духовний центр, найбільше найбагатше місто, а також найрозвинутіше кня зівство. Упродовж 1146-1246 рр. 24 князі 47 ра зів займали київський стіл.


Окремі володарі намагалися позбавити Киї: його статусу. Так, володимиро-суздальськиі князь Андрій Боголюбський, який захопи столицю 12 березня 1169 р., учинив у місті жах ливий погром і вивіз духовні святині Русі -дзвони, ікони, церковне майно і книги.
У другій половині XII ст., у роки спільноп правління Святослава Всеволодовича та Рюрик; Ростиславича — т. зв. дуумвірату відбувалося економічне і культурне піднесення Києва т; Київської землі. Князі також проводилі успішну боротьбу з половцями. Після загибелі: 1223 р. київського князя Мстислава Романовича політична роль князівства занепадає. Великі князі вже не впливали на державний розвиток Русі. Київська земля розпалася на дрібні уділи.


Київському князівству не вдалося відіграти роль об'єднавчого центру для роздробленої Русі.


ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
Ще до поділу Русі між синами Ярослава Мудрого почало формуватися Переяславське князівство, яке на сході й півдні межувало зі Степом. Для захисту від кочівників тут створюється потужна Посульська оборонна лінія.


Провідну роль в економічному житті відігравав Переяслав - одне з найбільших міст Русі, могутня фортеця, якою жодного разу не змогли оволодіти кочівники. У Переяславі активно розвивалися різні ремесла й торгівля. Розбудовувалися міста-фортеці: Остерськии городок, Баруч, Прилуки. Лубни, Жовнин й ін. Деякі з них виступали торгово-ремісничими осередками. На території князівства успішно розвивалося зернове господарство, у північно-східних районах - тваринництво й промисли.


Політично Переяславське князівство залежало від Києва. Впродовж 30-50-х років ХІТ ст. за володіння ним точилася запекла боротьба між Мономаховичами та Мстиславичами. Успішною боротьбою з половцями відзначився Володимир Глібович (1169-1187). У 1185 р. він організував оборону Переяслава і в боях під його стінами завдав половцям жорстокої поразки. Коли Володимир Глібович у 1187 р. помер, то, за свідченням літописця, «за ним же Україна багато потужила» (так у літописі вперше було вжито термін Україна). З кінця XII ст. князівство або взагалі не мало свого князя й перебувало під владою Києва, або переходило під зверхність володимиро-суздальського князя.


Переяславське князівство не справляло помітного впливу на політичний розвиток Русі, проте відігравало важливу роль у   захисті її рубежів від половців.


Сворення Чернігівського князівства, найбільшого за площею, в основному завершилося в XI ст., після того як Ярослав Мудрий віддав Чернігову колишні землі сіверян, радимичів, в'ятичів. Муромську волость і Тмутаракапь. У 30-х роках XII ст. до Іскладу князівства ввійшло Посеим'я з головним містом Курськом.


Серед міст найбільшими були Чернігів, Тмутаракань, Путивль, Стародуб. Столичне місто князівства за розмірами поступалося лише Києву. Його площа сягала 250 га, а довжина укріплень - 6,5 км. Чернігів зажив слави також як торговий і ремісничий центр. Тут виготовляли мозаїку, полив'яну плитку, зброю, ювелірні прикраси, знаряддя праці. В інших містах теж розвивалися різні ремесла і торгівля. Оскільки більша частина території знаходилася в лісовій смузі, то селяни менше займалися зерновим господарством і більше тваринництвом, ремеслами, промислами.


Першим чернігівським князем став син Ярослава Мудрого - Святослав. Його сини започаткували дві князівські династії - Олеговичів (Ольговичів) та Давидовичів. Якщо представники Давидовичів підтримували київських князів, то Ольговичі прагнули оволодіти київським столом.


Наприкінці XI ст. за ухвалою Любецького з'їзду князів утворилося Новгород-Сіверське князівство. Формально його князі підпорядковувалися Чернігову, а фактично проводили самостійну політику. У XII ст. в ньому точилася жорстока міжусобиця Давидовичів і Ольговичів. У 1178 р. князівство перейшло до Ігоря Святославича, котрий розгромив половецьких ханів Коичака і Кобяка. У 1185 р. на чолі невеликих сил він вирушив проти кочівників і на берегах Каяли, зазнавши нищівної поразки, потрапив до полону. З початку XIII ст. Чернігівське й Новгород-Сіверське князівства діляться на уділи.


Князівські міжусобиці заважали економічному розвитку і політичній єдності Чернігівського і Новгород-Сіверського князівств.
Попри соціально-економічний розвиток князівств жодне з них не зуміло домогтися зміцнення центральної влади й запобігти політичному занепаду держави.

ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ
12 березня 1169 р. - розгром Києва Андрієм Боголюбським. 1185 р. - розгром половцями на р. Каялі війська новгород-сіверсько князя Ігоря Святославича.


ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ

 Продовжте речення: «Київська земля залишалася...». Андрій Боголюбський розгромив Київ у: а) 1110 р.; б) 1169 р.: в) 1202 р.
Переяславське князівство: а) не мало політичної самостійності й залежало від Києва: б) прагнуло поширити свій вплив на Київ; в) проводило незалежну від Києва політику.
Смерть якого князя оплакувала Україна: а) Володимира Глібовича; б) Ігоря Святославича; в ) Юрія Долгорукого?
Негативний вплив на економічний розвиток Київського і Переяславського князівств чинили: а) помилкові рішення князів; б) стихійні лиха: в) напади половців.
Чому в Переяславському князівстві споруджувалося багато міст-фортець?
Територія якого князівства в Русі була найбільшою: а) Київського; б) Володимиро-Суздальського; в) Чернігівського?
Вставте в речення пропущені слова: «Наприкінці ... ст. за ухвалою ... з'їзду князів утворилося ... князівство».
Покажіть на карті межі Київського, Переяславського і Чернігівського князівств.
Чому князі вели жорстоку боротьбу за оволодіння Києвом? Охарактеризуйте розвиток Переяславського князівства. Що ви знаєте про розвиток Чернігова?

Яка подія трапилася на берегах Каяли?
Доведіть, що Київське князівство впродовж другої половини XII    пер шої половини XIII ст. переживало економічне піднесення. Чому Київське князівство не перетворилося на спадкове володіння якоїсь із князівських династій? Свою відповідь обґрунтуйте. У чому полягала відмінність розвитку сільського господарства у Київському і Чернігівському князівствах?


ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
№1
Розгром Києва Андрієм Боголюбським у березні 1169 р.
Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий [день], у середу другої неділі посту. І грабували вони два дні увесь город - Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування анікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в'язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи із мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали всі [ці] смольняни, і суздальці, і чернігівці, і Олегова дружина, - і всі святині було забрано. Запалений був навіть монастир Печерський Святої Богородиці поганими... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестаннії.
            Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 295.
№2
«Моління Данила Заточника» (перша чверть XIII ст.)
Князю мій, володарю! Багатий чоловік скрізь є відомим, навіть і в чужому місті; а убогий чоловік і в своєму місті ходить як невідомий. Якщо багатий чоловік заговорить, то всі мовчать (слухаючи) і те, що він скаже, до неба вознесуть; якщо ж убогий чоловік заговорить, то всі прикрик¬нуть на нього. У кого одежа багата, у того і мова шанована.
            Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр XIX ст. Посібник для вчителів: У 2 т. - К., 1957. -Т. 1.-С. 103.

 «Слово о полку Ігоревім» про битву на р. Каялі
№3
З ранку красного до вечора, З вечора до світу ясного Летять стріли гартовані, Гримлять шаблі об шоломи, Тріщать списи булатні У полі невідомому, Серед землі Половецької. Чорна земля під копитами Кістьми засіяна, Кров'ю полита, -Тугою зійшли тії кості На Руській землі!
Бились день та бились і другий, А на третій, в південну годину, Похилились Ігореві стяги! Тут брати розлучились Над рікою Каялою бистрою. Не стало вина кривавого, Закінчили своє погуляння русичі, Сватів своїх добре напоїли. Самі полягли за землю Руську.
            Слово про Ігорів похід / Переклад на українську мову Максима Рильського. - С. 14-15.

Запитання та завдання
 1. Дайте власну оцінку діям Андрія Боголюбського з розгрому Києва 1169р., використовуючи джерело.
2. У чому, на вашу думку, полягає основна ідея автора «Моління Данила Заточника»? Відповідь обґрунтуйте.
3. Використовуючи текст параграфа, джерела та додаткову літературу, складіть розповідь «Битва на річці Каялі».


Радимо прочитати
Вовк Ю. Й. Історія України а художньо-історичних
образах з найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 148-155. Малик Володимир. Черлені щити. - К., 1990.
Слово про Ігорів похід / Переклад на українську мову Максима Рильського.

Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту

уроки з історії України, підручник з історії України 7 клас, історія України у школіІсторія_України


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.