Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ
На відміну від інших регіонів Русі, де внаслідок монгольської навали культура переживала занепад, у Галицько-Волинській державі XIII - першої половини XIV ст. спостерігалося її піднесення. Значною мірою цьому сприяли розвиток економіки й розбудова міст, в яких переважно й зосереджувалося культурне життя. У міському житті виразно простежувалася тяглість культурних традицій Руської держави. Водночас виразно виявлялися риси самобутності й оригінальності. При цьому Галицько-Волинська держава залишалася відкритою для культурних запозичень з країн Центрально-Східної Європи.

Самобутність культури Галицько-Волинської держави зумовлювалась особливостями її розвитку.

Початкова освіта в Галичині и на Волині зберігала риси, що сформувалися в попередні часи. Про поширення письменності серед населення свідчать численні знахідки археологами бронзових і кістяних «писал» для письма на воскових табличках у Галичі, Звенигороді, Перемишлі та інших містах. З розбудовою міст, церков і монастирів зростала кількість початкових шкіл. У них навчали читання, письма, церковного співу, інколи іконопису. Учнів виховували в християнській моралі, навчали молитов, основ православної віри. При дворах князів у Галичі, ВолодимиріВолинському, Холмі існували освітні заклади вищого ступеня, в яких, вочевидь, викладалися елементи риторики, філософських і правових знань і основи книгописної майстерності. Зокрема, джерела зберегли для нас відомості про те, що «навчатися святим книгам» віддав свого сина Лаврентія тивун князя Володимира Васильковича Петро.

Високоосвіченою людиною був і сам князь Володимир Василькович. Завдяки йому в Галицько-Волинській державі надзвичайну пошану мала рукописна книга. Книжники-переписувачі здобували освіту в монастирях. Деякі нащадки заможних родин виїжджали на навчання до Візантії та західноєвропейських університетів.

Освіта розвивалася за традиціями, започаткованими в Київській Русі. Новим явищем стало заснування освітніх центрів при дворах князів і здобуття окремими особами вищої освіти за кордоном.

ЛІТОПИСАННЯ

У середині XIII ст. у Холмі розпочинаються роботи над створенням видатної пам'ятки Галиць-ко-Волинського літопису. Він складається із двох частин - Літописця Данила Галицького й Волинського літопису. їх писали різні люди. Автором першої частини, можливо, був боярин Діонісій Павлович. Він є виразником поглядів Данила Романовича та його прихильників серед бояр.

На відміну від інших літописів, твір складається із кількох окремих повістей, яким притаманний більш світський характер. При його написанні використовувалися документи канцелярії Данила Романовича, придворні літописні записки, розповіді про воєнні  походи   тощо.   Події   висвітлюються   без   дотримання  суворої хронологічної послідовності.

У першій частині яскраво розповідається про життя й діяльність першого руського короля. Основна увага зосереджується на емоційному відтворенні головних подій його боротьби із свавільними боярами та зовнішніми ворогами.

Друга частина літопису - Волинська - розпочинається з 1261 р. Вона створена в останні роки життя Володимира Васильковича кимось із його оточення, можливо, у містечку Любомлі. Події у цій частині викладені більш послідовно. Велику цінність мають яскраві свідчення про культурне життя Волині останньої третини XIII ст.

Твір написаний живою розмовною мовою. У ньому використано чимало народних прислів'їв (Не подушивши бджіл, меду не їсти; Один камінь багато горнят розбиває), різноманітних метафор, порівнянь, вміщуються окремі величальні співи, що мали багато спільного з колядками. Твір проймають ідеї любові до Руської землі (Русі), обов'язку захищати її від ворогів.

Галицько-Волинський літопис є не лише безцінним історичним джерелом, а й унікальною пам'яткою літературного процесу XIII ст.

АРХІТЕКТУРА

Архітектура Галицько-Волинської держави від-зиачається яскравою самобутністю. Ії бурхливий розвиток зумовлювався широкомасштабною діяльністю Данила Романовича, розпочатою в 30-х роках XIII ст. і спрямованою на розбудову існуючих та заснування нових міст. Останні виникали насамперед як укріплені пункти, тому першочергова увага приділялася фортифікаціям: валам, стінам, брамам, замкам, кам'яним вежам - донжонамі. Вони зводилися на основі поєднання місцевих традицій із здобутками західноєвропейської військової науки (Холм, Данилів, Стожок, Стовп та ін.). У нових містах головна увага зосереджувалася на спорудженні укріпленої князівської резиденції. Чільне місце будівництво міст посідало в діяльності Василька та його сина Володимира.

З архітекторів особливо прославився Олекса. Продовжували зміцнюватися й побудовані раніше на скелях дерев'яні фортеці в УричІ, Бубнищі, Розгірчій і Підкамені, які становили унікальне явище в європейському оборонному будівництві. Як засвідчило дослідження укріплення в Тустані (оборонна система Карпатської укріпленої лінії), його дерев'яні стіни сягали 21-22 м висоти, а саме воно займало площу З га. З кінця XII ст. започатковується будівництво замків з каменю (Луцьк, Кременець).

Зводилися храми й монастирі. Одним із найстаріших є Успенський, собор (1160) Володимира-Волинського, значною мірою подібний до собору Єлецького монастиря в Чернігові. Успенський собор у Галичі (1157) - яскравий зразок галицької архітектурної школи, сформованої під виливом романської архітектури. Прекрасним був холмський кафедральний собор Се. Іоанна Златоуста. У Дорогочині Данило Галицький звів церкву Богородиці. Володимир Васильковий збудував храми: апостола Петра у Бересті, Благовіщення в Кам'янці, Св.Дмитрія у Володимирі-Волинському. Наприкінці XIII ст. муроване церковне будівництво поступається дерев'яному церковному зодчеству.

Розпиток архітектури відбувався на основі місцевих традицій із застосуванням надбань європейської будівної справи. Він досяг найвищого рівня у спорудженні фортифікацій і кам'яного церковного будівництва.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

На жаль, зразків образотворчого мистецтва XIII -першої половини XIV ст. до нашого часу зберіглося дуже мало. Воно продовжувало розвиватися на візантійській традиції, збагаченій  впливом   місцевої   народної  творчості. Важливе місце в цей час належало монументальному малярству. Збереглися тільки окремі фрагменти робіт майстрів, котрі працювали переважно над оздобленням храмів. Вони розробляли різні підходи до прикрашання їх інтер'єрів. Наприклад, верх холмського собору Св. Іоанна Златоуста був оздоблений «зорями золотими на лазурі». Фресками прикрашалися володимирський Успенський собор, собори   Св. Дмитрія у Володимирі-Волинському та Св. Георгія в Любомлі, церква Св. Онуфрія в Лаврові, монастирська печерна церква в Бакоті.

Існувала й власна галицько-волинська іконописна школа. її розвиток був пов'язаний із зростанням ролі ансамблю іконостасу*. В останнііі третині XIII ст. була створена ікона Богородиці з Успенської церкви волинського села Дорогобужі; наприкінці XIII - на початку XIV ст. - ікона Богородиці з Покровської церкви Луцька («Волинська Богоматір» ). З галицьких найстарішою є ікона Покрови Богородиці (початок XII ст.).

Про майстрів скульптури відомостей майже не збереглося. Є тільки згадка про Авдія - різьбяра церкви Богородиці у Холмі, котрий виконував різьблене обрамлення порталів собору Св. Іоанна Златоуста. Біля Холма було споруджено монумент у вигляді вежі, увінчаної орлом.

Значного поширення набуло мистецтво книжкової мініатюри, якою щедро прикрашалися рукописні книги. Рідкісним зразком книжкового малярства слугує мініатюра «Спас зі Св. Григорієм Двоє-словом, Свстахієм та двома ангелами», що прикрашає книгу «Бесіди Св. Григорія Двоєслова» (друга половина XIII ст.). На зламі XIII-XIV ст. виготовлено багато ілюстроване Лавришівське євангеліє (Волинь).

Образотворче мистецтво розвивалося на основі поєднання давніх візантійських, .шгальноруських і місцевих народних традицій.

Найбільш яскраво це позначилося на монументальному малярстві.

1 Іконостас стіна з вставленими у неї іконами, що відокремлює в православній церкві вівтар від центральної частими.

Культура Галицько-Волинської держави попри свою самобутність розвивалася в руслі загальноєвропейських тенденцій пізнього середньовіччя.

ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ
Друга половина XIII ст. - створення Галицько-Волинського літопису. Кінець XIII — початок XIV ст. - створення ікони «Волинська Богоматір».

ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ
Вставте в речення пропущені слова: «У.......на відміну від решти русь
ких земель, культура переживала.......а ... ».
Де .{добували освіту книжники: а) в початкових школах; б) в освітніх центрах при дворах князів: в) в монастирях?
Продовжте речення: «Мета освіти полягали у вихованні в учнів ... ». Можливий автор Галицько-Волинського літопису: а) Діонісій Павлович: б) Володимир Васильковим: в) Олекса.
Унікальним явищем в європейському оборонному будівництві було: а) створення замків; б) будівництво веж-донжонів; в) створення дерев'яних фортець на скелях. Назвіть найвідоміші храми XII ст.
Коли була створена ікона «Волинська Богоматір»: а) на початку XII ст.; б) наприкінці XIII - на початку XIVст.: в) наприкінці XIVст.?

У чому полягили особливості розвитку культури? Чому зростала кількість початкових шкіл?
Які предмети вивчалися в освітніх центрах при дворах князів? Які джерела становили основу Галицько-Волинського літопису? Визначте особливості Галицько Волинського літопису.

Який чинник відігрив вирішальну роль у розвитку архітектури?

Що ви знаєте про розвиток монументального малярства?

Висвітліть стан розвитку іконопису, книжкової мініатюри та скульптури.
Чому піднесення економіки й розбудова міст сприяли розвитку культури? Власну думку аргументуйте.
Складіть розширений план висвітлення питання «Галицько-Волинський літопис - важливе джерело з історії України й видатна літературна пам'ятка».
Визначте провідні ідеї Гилицько Волинського літопису. Використовуючи текст параграфа й вміщені в ньому ілюстрації, складіть оповідання на тему «Розвиток архітектури».

ПОПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ
Літописець про оздоблення церкви Іоанна Златоуста у Холмі
 споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вугла - склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені [були] склом римським; при вході в олтар стояли два стовпи з цілого каменя, і на них - склепіння: а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі, внутрішній же поміст її був вилитий з міді і з чистого олова, так що блищав він як дзеркало. Дверей же її двоє [були] прикрашені каменем тесаним - галицьким білим і зеленим холмським; різьблені одним умільцем Авдієм горорізьби [їх були] всяких барв і золоті; спереду ж їх [на західних дверях] був зроблений Спас, а на північних - святий Іоанн [Златоустий], так що всі, хто дивився [на них], дивувалися.
                  Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 418.

Думка вченого про Галицько-Волинський літопис
На нашу думку, наука має всі підстави відмовитися від традиційного погляду на Галицько-Волинський літопис як на звичайний звід порічних записів-статей, об'єднаних згодом і оброблених складачами й редакторами. Це джерело є композиційно струнким історико-літературним і публіцистичним твором, присвяченим історії Галицько-Волинської Русі, інших руських князівств, а також Угорщини, Польщі, Австрії, Литви і землі ятвягів. Необхідно рішуче відкинути думку про наявність у тексті від самого початку хронологічної сітки й розподілу його на статті в протографі джерела.
                  Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. - К., 1998. - С. 318.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
 1. Використовуючи текст джерела № 1, доведіть, що рівень образотворчого мистецтва був високим.
2. Чому вчений вважає, що історична наука має відмовитися від традиційного погляду на Галицько-Волинський літопис як хронологічний звід записів-статей за роками?

РАДИМО ПРОЧИТАТИ
Вовк Ю. Й. Історія України в художньо-історичних образах з найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 208-209, 215. Федорів Роман. Отчий світильник // Твори. - К., 1980. - Т. 2.

Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков
Вислано читачами інтернет-сайту

_{Онлайн бібліотека з підручниками на скачку безкоштовно, історія України тести, шкільний календарний план.}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.