Тема: Байка як жанр літератури та її особливості Мета: познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка. - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. Тип уроку: навчально - виховний Хід уроку: Байка- коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні. Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети.
До форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири. Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини.
Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки.
Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську літературу. Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст.
Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі. У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі. Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. – 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал.
Великий вплив на світову літературу зробили також східні байки, перш за все створений в 3–4 ст. н.е. в Індії збірка на санскриті Панчатантра. Традиція називає автором цієї книги мудреця Вішнушармана, що написав її для вчення царських синів. Тварини, що діють в Панчатантрі, втілюють різні людські якості. Передбачається, що на таких доступних прикладах, Вішнушарман повинен був знайомити принців з життям різних шарів суспільства і з різними ситуаціями, припадаючих на долю людей. З 16 ст. байки вигадувалися і публікувалися на всіх західноєвропейських мовах. У Франції вийшли в світ збірки Шахраюючи Коррозе (1542). Гийома Одана (1547) і ін. У Германії – Ганса Сакса, Еразма Альберта і Бурхарта Вальдіса. У Італії на латинській мові писав байки Габріеле Фаерно, Дж.М.Вердіцотті –італійською (1570). Безумовно, найзнаменитішим із західноєвропейських байкарів є Жан де Лафонтен (1621–1695).
Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди.
У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття.
Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня».
Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми.
Запитання на закріплення нової теми:
Хто найчастіше є дійовими особами байки? Кого вважають найпершим байкарем? Як називаєть індійська збірка байок? Хто є найвідомішем байкарем Російської літератури 18- 19 ст.?
Домашнє завдання:
Підготуйте розповідь на тему: «Становлення літературного жанру- Байка» Вивчіть напам’ять Байку на вибір. Список використаної літератури: Урок на тему: "Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы" Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл. Виндт Л. Басня как литературный жанр.- Поэтика. Л., 2008 . Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. - Харьков, 2008. Гаспаров М.Л. Античная литературная басня. - М., 2009. Классическая басня. - М., 2007 . Античная басня. - М., 2005. Хуторской А.В. Современная дидактика. - СПБ, 2009. - С. 533.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
