- Повторити вивчене про іменник; - Вчитись відмінювати іменники; - Розвивати уміння і навички з повторюваної теми; - Вчитись складати речення; - Розвивати вміння логічно мислити; - Привививати любов до рідної мови.
Тип уроку: Навчально-виховний
Хід уроку:
Ти вже знаєш, що іменник – частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання хто? що? Іменники можуть змінюються за питаннями і така зміна називається відмінюванням. В українській мові є сім відмінків. Називний Н.в. (хто?що?) груша, яблуко Родовий Р.в. (кого?чого?) груші, яблука Давальний Д.в. (кому?чому?) груші, яблуку Знахідний З.в.(кого?що?) грушу, яблуко Орудний О.в. (ким?чим?) грушею, яблуком Місцевий М.в. (на кому?на чому?) на груші, на яблуці Кличний К.в. груше, яблуко
Для того, щоб без помилок відміняти іменники, пропонуємо користуватися допоміжними словами до кожного відмінка, додаючи це слово до запитання: Н.в. – є (хто?що? є) Р.в. – немає (кого?чого? немає) Д.в. – даю (кому?чому? даю) З.в. – бачу (кого?що? бачу) О.в. – керую (ким?чим? керую) М.в. - стою (на кому?на чому? стою)
Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника. У М.в. іменники завжди вживаються з прийменником. Н.в. і З.в.іменників чоловічого і середнього роду визначають за їх роллю у реченні. Іменник у Н.в. – це підмет. Н.в. З.в. Явір росте біля ставу. Микола посадив явір.
Постав запитання у даних словосполученнях та запиши їх у правильному відмінку.
Літають _______ літак Швидка ______ автомобіль Синьоокий ____дівчина Читаю ________абетка Шпак _________прилетіли Київ __________красива На які окремі групи можна поділити ці іменники: іменники, які відповідають на запитання Хто? і на запитання Що?; власні назви і загальні назви; іменники, які вжиті в однині (множині). Склади речення з будь-якою парою слів.
У яких відмінках потрібно поставити виділені слова? Спиши цей текст та виправ у ньому помилки: Прилинула стокрила весна. Скинув замріяний ліс-велет кришталеві окова зима-матінка. Яскраво-блакитне дзеркало неба всміхнулося щедрим промінням весняного сонце. Звільнилася втомлена земля від снігу і вдихнула тепле повітря на повні груди. Потягнулися до яскравого сонечко квіточки-краплинки і розкрили свої очі-віконця. Нетерплячий пролісок піднів свою голівка. Синьоокий барвінок застелив земля мереживною ковдра. Ніби дівчинка, милується сон-трава своїми волохатими пелюстками. Мов килим, зеленіє м`яка травичка. Пустотливий вітерець розчісує коси білокорим красуням-берізкам. Крадькома визирають з-під своїх кожушків брунька-немовля. Ожив і снує метушливий мурашник. Загадкову тишу лісу наповнює срібноголосий спів пташок. Крислаті дуб, мов сторож, стоять на варті цієї чарівність. Стрімко лине весна-чарівниця в найпотаємніші куточки ліс і веде за собою стежками лісової казка.
Визнач, у якому відмінку стоять виділені іменники.Випиши їх та постав у початковій формі. Сороча таємниця. Багато цікавого побачив я, мандруючи по вологих, порослих травою луках, блукаючи серед острівців вільхи, осоки, беріз. Там завжди збирається величезна кількість птахів. Знав я одну місцинку, де разом з іншими птахами щороку гніздилися сороки. Дивишся, було, й дивуєшся – до яких тільки хитрувань, до яких тільки вивертів удаються птахи, щоб відвернути увагу від своїх гнізд! Навідуючись до пташиних володінь, я не раз помічав якісь дивні споруди. Правда, і спорудами їх назвати можна тільки умовно: надто вже вони були примітивні. Так-сяк складені з сухих галузок купки, які наче впали звідкись згори і випадково потрапили у розвилку берези чи осики. Вони скидалися на недобудовані пташині гнізда. Довго я не міг зрозуміти, хто і навіщо їх будував. І от одного разу я розкрив і цю таємницю. Допомогли мені в цьому самі сороки. Виявляється, вони, крім справжніх гнізд, у яких виводять сорочат, будують іще додаткові, фальшиві. Варто з`явитись комусь біля справжнього гнізда, як хитрунки залишають їх, летять до фальшивих, кружляють навколо них, в`ються, бажаючи ошукати непроханого гостя, відвести подалі від своїх малюків. Якщо ви побачите десь на дереві купу хмизу, а біля неї збуджену сороку, знайте – десь неподалік справжнє сороче гніздо.(М.Бубнов, Ю.Бубнов)
Знайди у тексті п`ять іменників. Визнач відмінок кожного з них, назви початкову форму. Жирафи У нашому місті живуть дивовижні, Живуть дивовижні тварини залізні. Як вежа, високі, до неба сягають. А довгі їх шиї хмарини чіпляють. Травичку і листя вони не жують І навіть водичку ніколи не п'ють. Залізні жирафи стрункі, гордовиті, Жирафи залізні такі працьовиті. Лиш ранок відхилить фіраночку ночі, Жирафи стають до роботи охоче. Вантаж піднімають, сумлінно працюють, Судна-кораблі без спочинку будують. Та тільки-но вечір до ночі йде в гості, Стають сумовиті, вдивляються в простір. Сумують і мріють про море, про хвилі, Про ті кораблі, що на воду спустили. Жирафи шепочуть: "Ой, стати б на мить Швидким кораблем, що по хвилях біжить". Та день розкриває повіки прозорі, І змушує праця забути про море. І знову будують залізні тварини Великі судна, кораблі швидкоплинні.(Наталя Музика)
Причитай текст, вибери з нього іменники та випиши в такому порядку: іменники - істоти, іменники – неістоти; власні та загальні іменники; однина і множина іменників; рід іменників.
Найсмачніший пиріжок Мама принесла три пиріжки: кожному синочку по пиріжечку. Сергійко і Юрко стали їсти і сперечатися, чий пиріжок смачніший, а Миколка їв свій пиріжок мовчки. Біля дітей бігало і підстрибувало цуценя Франтик. Миколка відломив шматок пиріжка і дав Франтику. Франтик проковтнув і став облизуватися. Мама сказала: - Найсолодший пиріжок, напевно, у Миколки: он як Франтик облизується! Подивились Сергійко з Юрком на Франтика і також відломили йому по шматочку. Франтик з'їв і облизнувся. - От Франтик і вирішив вашу суперечку, - сказала мама. - Найсмачніший пиріжок той, яким ти кого-небудь пригостив.
Гра Роздивись уважно таблицю, потім, через 1-2 хвилини, назви літери, які ти побачив, і геометричні фігури, у які вони вписані.
Завдання до теми: 1.Розкажи про свої враження від спостереження за птахами. 2.Намалюй малюнок за темою «Лісова казка». 3.Перекажи оповідання «Найсмачніший пиріжок». 4.Провідміняй іменник щастя.
Запитання до теми: 1.Що таке іменник? 2.На які питання відповідає іменник? 3.Яких родів бувають іменники? 4.Що таке початкова форма іменника? 5.До якої частини мови належать предмети, що тебе оточують?
Список використаних джерел: 1.Бубнов М., Бубнов Ю. У пташиному царстві.-Видавничий центр Київського Свято-Троїцького Іонинського монастиря.-К., 2010.-63 с. 2.Вашуленко М.С.,Дубовик С.Г., Мельничайко О.І., Скуратівський Л.В;За наук.ред. М.С.Вашуленка. Рідна мова: Підруч. для 4 кл.-К.:Освіта, 2004.-Ч.1-128 с. 3.Каніщенко А.П.Опорні групи лексики для розвитку зв`язного мовлення.-К.:КІМО:РУТА, 2010.-96 с. 4.Країна знань: Довідник молодшого школяра/Авт.-упорядник Т.М.Огієнко, Н.А.Філіпова, Л.Ф.Богданова, Н.М.Кириченко.-Х.:Науково-методичний центр, 2005.-208 с. 5.Прищепа К.С., Лук`яненко В.Г. Тематичний словник школяра.-К.:Гала, 2009.-336 с. 6. Урок на тему: «Іменник як частина мови », Сороки Г.П., вчителя української мови та літератури Вугледарської загальноосвітньої я школи І-ІІІ ступенів №3 Донецької області.
Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
