Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки>>Зарубіжна література: Пушкін «Руслан і Людмила». Повні уроки

Тема: О. Пушкін «Руслан і Людмила».

Мета:

- познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила» 

- розвиток аналітичного мислення учнів;  

- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.

Тип уроку:

навчально – виховний, урок виразного читання.

Хід уроку:

Поема — крупний віршований твір з оповідним або ліричним сюжетом. Відомо багато жанрових різновидів поем: героїчна, дидактична, сатирична, історична, лірико-драматична та ін.
Існує багато різних думок критиків щодо жанрової приналежності “Руслану і Людмили . Критик Маймін Е. А. писав, що “за своїм жанром “Руслан і Людмила — жартівлива і іронічна поема - казка ” . “У літературі про Пушкіна, — вважає Б. Бурсов, —достатньо  з'ясоване питання про те, що в “Руслані і Людмилі, по своєму жанру близькою одночасно і казці і історичній поемі, явно переважає історичний інтерес над казковим. ”
Сюжет поеми — казковий, в поемі все дихає молодістю і здоров'ям, сумне не сумно, а страшне не страшно, тому що печаль легко перетворюється на радість, а страшне стає смішним. Викрадання нареченої, пошуки її, мотив суперництва, перебування героїні в зачарованому царстві, здійснення подвигів для її порятунку, щасливий кінець — все це схоже на казку. Але в процесі розвитку сюжету, відбувається постійне зіткнення казкового і найбуденнішого, фантастичного і побутового. Чаклунка виявляється не лише злою, але і жалюгідною старою, лютий чародій Чорномор — немічним старим.
Торжество правди над підступністю, злістю і насильством — ось зміст поеми. “Руслан і Людмила” — лише казка, із звичайним в казках різким зіставленням добрих і злих персонажів і з щасливою розв'язкою. Бойові картини чергуються з мирними, веселі і смішні з похмурими і страшними. Поєднання їх набуває інколи різко контрастного характеру.

У поемах Пушкіна діє той же закон контрастів, що і в його ліриці. Ось ніжна, трепетна сцена шлюбної ночі.
Стих льется плавно и певуче:
Вы слышите ль влюбленный шепот,
И поцелуев сладкий звук,
И прерывающийся ропот
Последней робости?..
(Песнь первая)
І раптом різкий перехід до страшного і таємничого. Раптовість події підкреслюється перенесеннями і темпом вірша; йдуть швидкі, обривисті фрази:
... Супруг
Восторги чувствует заране;
вот они настали...
Вдруг
Гром грянул, свет блеснул в тумане,
Лампада гаснет, дым бежит,
Кругом все смерклось, все дрожит,
И замерла душа в Руслане...
Все смолкло. В грозной тишине
Раздался дважды голос странный,
И кто-то в дымной глубине
Взвился чернее мглы туманной...
(Там же)
Или:
В то время доблестный Фарлаф,
Все утро сладко продремав,
Укрывшись от лучей полдневных,
У ручейка, наедине,
Для подкрепленья сил душевных,
Обедал в мирной тишине.
Как вдруг он видит: кто-то в поле,
Как буря, мчится на коне;
И, времени не тратя боле,
Фарлаф, покинув свой обед,
Копье, кольчугу, шлем, перчатки,
Вскочил в седло и без оглядки
Летит — а тот за ним вослед.
(Песнь вторая)

До характерних рис історичної поеми відносяться імена, які відносяться  до “Історії держави Російської ” Карамзіна (Рогдай, Фарлаф), і змалювання реальних історичних подій.

 У шостій пісні поема найбільш наближається до історичного оповідання: облога Києва печенігами вже є художнім перетворенням наукового джерела. Тон поеми в шостій пісні помітно міняється. Фантастику змінює історія. Сади Чорномора закриті справжньою картиною стольного міста перед нападом ворога:
Киевляне
Толпятся на стене градской
И видят: в утреннем тумане
Шатры белеют за рекой,
Щиты, как зарево блистают;
В полях наездники мелькают,
Вдали подъемля черный прах;
Идут походные телеги,
Костры пылают на холмах.
Беда: восстали печенеги!
Це вже достовірний і точний опис війни X століття з її озброєнням, тактикою і навіть засобами повідомлення. Це вже початок історичного реалізму.  З казкою і історією тісно пов’язана іронія.

Автор не соромиться жартувати над своєю героїнею навіть в найтрагічніші для неї хвилини. Вона плаче, — проте “не зводить погляду” з дзеркала; вирішила втопитися — і не втопилася; говорить, що не стане істи, — а потім “подумала — і стала їсти ” . Жарти ніскільки не порушують ліричного образу героїні — навпаки, автор додає йому “милий ” характер. Рогдай в поемі говорить Фарлафу:
“Презренный, дай себя догнать!
Дай голову с тебя сорвать!”
Також в поемі присутні межі романтичної поеми: незвичайний герой — витязь, в якого немає минулого, незвичайне місце, дія відбувається то в історичній події, то в казці. Зберігаючи традицію чарівно-рицарського романа, А. С. Пушкин до кінця поеми по-новому поєднує фантастичні елементи старослов'янської казки з драматичними фактами староруської історії, вільно змішуючи жанри створив твір, який до теперішнього часу викликає непідроблений інтерес в багатьох поколінь читачів.

Запитання на закріплення нової теми:

Назвіть визначення поеми, як літературного жанру.
До якого жанру відносять «Руслана і Людмилу»?
Охарактеризуйте головних героїв поеми.

Домашнє завдання:

Напишіть твір – дослідження на тему: Історична правда поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила».

Список використаних джерел:

Урок на тему : Безсмертна поезія О. С. Пушкіна, Корчик Н. Д. учителя світової  літератури, сш №1, м Запоріжжя.
Урок на тему : КазкиО.С. Пушкіна,  Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.
Андронников И.Л. А.С.Пушкин. Новые разыскания. - М., 1948.
Анненский И.Ф. Книги отражений (об эстетическом отношении Пушкина к природе). - М., 2009.
Афанасьев В.В. А.С.Пушкин. - М., 2001.
Белинский В.Г. Статьи о Пушкине.- Саратов. 2000.
Бердяев Н.А. Русская идея // Русская литература. - 1990. № 2.
Вацуро В.Э. Ранняя лирика Пушкина и поэтическая традиция 20-х годов // Русская литература. -. №3.
Виноградов М.И. По живому следу. Духовные искания русской классики. - М., 2007.
Григорян К.Н. Пушкин и классика. - М., 2004.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.