Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас. Повні уроки>> Історія України: Резервний час: модернізація українського суспільства у 19 ст. Повні уроки

Тема: Резервний час: модернізація українського суспільства у 19 ст.

Тип уроку

поглиблення знань та узагальнення

Мета

Сформувати в учнів системні знання про модернізацію різних сфер українського суспільства у середині- другій половині 19 століття.

Задачі

• поглибити знання з тематичного блоку

• узагальнити вивчене

• навчитися аналізувати відеоматеріал

• перевірити набуті знання
  

План уроку

• Привітання вчителя та оголошення теми.
  

• Перевірка домашнього завдання.
  

• Поглиблення та повторення вивченого.
  

• Висновки та узагальнення

• Питання до класу
  

• Домашнє завдання
  

• Відеоматеріал до уроку
  

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми.

Доброго дня, любі учні! Нагадаю вам, що ми вивчили всі теми з тематичного блоку "Модернізація українського суспільства у середині- другій половині 19 століття." Сподіваюся, ви почерпнули багато нового і цікавого для себе. Сьогодні ми узагальнимо та поглибимо набуті знання. Перепишіть з дошки тему уроку, будь ласка.

Перевірка домашнього завдання.

Учні за допомогою проектора демонструють зроблені вдома презентації (див. домашнє завдання попереднього уроку). Учитель усно виправляє помилки та ініціює дискусію у класі, залучаючи до роботи усіх учнів.

Поглиблення та повторення вивченого.

• Вибори в міську думу

Згідно з «Міським положенням» у Росії в 509 містах вводилися нові формально безстанові органи міського самоврядування – міські думи, які обиралися раз на 4 роки. Право обирати і бути обраним отримали лише володіли певним майновим цензом платники міських податків. За розмірами сплачуваного ними місту податку вони поділялися на три виборчі збори: у першому брали участь найбільші платники, які сплачують третину загальної суми міських податків, у другому - середні платники податків, які сплачують також третина податків, у третьому - дрібні платники податків, які виплачували третину податків.

У виборах до органів міського самоврядування брав участь досить широке коло виборців. Пред'явлені вимоги зводилися до наступного (стаття 17 «Міського положення»):

- Виборець повинен бути чоловіком;

- Виборець повинен бути російським поданим;

- Виборець повинен бути не молодше 25 років;

- Виборець повинен володіти в межах міста, на правах власника, нерухомістю, з якою підлягав податковий збір на користь міста, або повинен містити торговельне чи промислової підприємство;

- За виборцем не повинні значитися недоїмки по городовим зборів податків.

Не допускалися до виборів особи, які раніше були судимі, зняті з посади, підслідні та особи позбавлені духовного сану.
Файл:Zemstvo-ist9.gif
Усі міські виборці відповідно до майнового цензом. Згідно зі статтею 24 всі особи, які мали право брати участь у виборах, заносилися у виборчі списки в міру спадання суми зборів з них і діляться на три групи (курії) по одній третині всіх зібраних зборів. Кожна група вибирала третину від загального числа гласних таким чином, на перші дві третини всіх виборців, за майновим станом, доводилося максимальний відсоток обраних гласних. Це і визначило домінуючу позицію великої і середньої буржуазії в міській думі, яка тепер дуже легко могла захищати інтереси свого капіталу.

Дана система була запозичена у Пруссії. Вона віддавала міське управління в руки купецтва, яке своїм багатством значно височіла над іншими станами. Юридична всесословность фактично привела до переваги одного стану.

Вибори і діяльність міських дум перебували під невсипущим контролем державних чиновників. Так міський голова обирався з числа гласних губернатором, або, у великих містах, міністром закордонних справ.

Результати проведення міської реформи в містах і регіонах Російської імперії

Узагальнення

Земська реформа ввела нові органи місцевого самоврядування – повітові і міські земства, які складалися з виборних представників усіх станів. Розпорядчими органами були повітові і губернські збори, а виконавчими були відповідно повітові і губернські управи. Виборче право обумовлювалося виключно майновим цензом. І хоча коло питань, які вирішували земства, було обмеженим господарськими справами, за межі якого вони не могли виходити, діяльність земств сприяла індустріальному розвитку країни. Робота в земствах допомагала формуванню громадянської свідомості. Їх службовці сприяли поширенню агрономічних знань у селах, будову шкіл, лікарень, доріг, підняття місцевої промисловості.

Міська реформа закріплювала систему органів міського громадського управління: міське виборчі збори, міську думу та міську управу. Думу і управу очолював міський голова. Виборча система дуже нагадувала виборчу земську систему - майновий ценз, курії і так далі. Органи міського самоврядування в значній мірі залежали від державних бюрократичних і політичних установ. Однак створення нових органів сприяло становленню громадсько-політичного і культурного життя, допомогло торговельно-промисловому розвитку російських міст. 

Висновки

Після скасування кріпосного права в 1861 капіталізм у Росії утвердився як панівна формація. З Росії аграрної країни перетворювалася в аграрно-індустріальну: швидко розвивалася велика машинна індустрія, виникли нові види промисловості, складалися нові райони капіталістичного, промислового і сільськогосподарського виробництва, розгалужувалася сітка залізниць, сформувався єдиний капіталістичний ринок, сталися важливі і соціологічні зрушення в країні. Логічно, що зміни, які торкнулися у той час Росії, були напряму пов'язані з Україною, оскільки остання перебувала у складі імперії.

Завдання на розвиток аналітичного мислення

Проаналізувати дані таблиці

Файл:Img-770000-ist-9-povn.gif

Питання до класу

• Які реформи були проведені у 19 столітті?
• Коли саме вони були проведені?
• У чому полягала судова реформа?
• Що кардинально нового вона принесла?
• Чи була реформа послідовною? Поясніть свою точку зору.
• У які райони України поширилася земська реформа?
• Що таке „земство”?
• Які наслідки мала дана реформа?
• Що нового принесла на українські землі реформа міського самоврядування?
• Які інші реформи, крім вище названих, ви знаєте?
• Які наслідки для українських земель мав даний ряд реформ?
• Поміркуйте, чи прискорили реформи демократизацію влади?
  
  

Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал тематичного блоку.

Відеоматеріал до уроку

• Будинок земства

• Судова реформа сьогодні

Використані джерела

• Урок на тему "Модернізація українського суспільства у 19 ст" Давиденка В. М., учителя історії, Скадовська спеціалізована школа 1-3 ступенів №1, м.Скадовськ, Херсонська обл.
• Урок на тему "Модернізація українського суспільства у 19 ст" Митус М. Г., учителя історії школи №129, м.Київ
• Світлична В. В. Історія України. – К., 2002
• Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 7—9 класи. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009
• Скирда І. М. Історія України. 9 клас: Експрес-контроль. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.