Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас. Повні уроки>> Історія України: Українські держави у складі іноземних держав.

Тема: Українські держави у складі іноземних держав.
Тип уроку: комбінований.
Мета: формування системних знань про українські землі у складі Литви та Польщі; розвиток навичок логічного мислення та визначення понять.
Завдання:

- повторення найважливіших дат та понять минулих уроків;

- засвоєння найважливіших дат української історії 16 ст.;

- формування навички логічного мислення та систематизації набутих знань.

Хід уроку
1. Привітання вчителя та повторення минулих уроків.

Давайте повторимо найважливіші дати, які ми вивчали у попередніх темах.

(Вчитель використовує таблиці з датами, показує їх класу. Клас повинен встановити, яка це дата, яку подію вона означає.)

2. Розповідь вчителя (нова тема).

Польські королі давали грамоти шляхті на так звані порожні землі, тож після 1569 року шляхта почала наступ на центральні землі Русі. Там облаштовувалися великі латифундії польських шляхтичів - Потоцких, Замойських, Сенявських на Брацлавщині, Калиновських, Тишкевичей, Збаразських на Київщині, Конецпольських на чернігівській землі, а з кін. 16 ст. – шляхтичів Вишневських на Лівобережжі.
Польська шляхта використовувала придбані землі для виробництва сільськогосподарських продуктів, особливо пшениці, яку вивозили до Західної Європи.

3. Вчитель просить учнів дати визначення поняттю. Записує на дошці все сказане. Далі виводить з написаного наступне, всі записують у зошити:

Визначення
Панщина – безкоштовна обов′язкова праця на поміщика. Певну кількість днів селянин повинен був відпрацювати у володіннях свого пана, при цьому виконавши відповідні норми, які встановлював сам пан.

На Волині панщину відробляли три дні на тиждень. Селян південних районів звільнили від панщини та інших повинностей, для залучення селян оголошували слободу. Але через короткий час ці пільги було скасовано.  На українських землях відбувалося окатоличення та полонізація.

Галицько-Волинська держава занепала від сер. 14 століття. Тоді українські землі почали потрапляти у залежність від Польщі і Литви. Галичина та Холмщиною стали частиною території Польщі, а Литва спершу загарбала Волинь. По закінченню династії Романовичів на цей край поширювалася влада князя Любарта, що був представником княжого литовського роду Ґедиміновичів. Любарт вважав, що має законне право на ці землі, оскільки мав дружину родом від галицько-волинських князів. Він почувався цілком незалежним завдяки своїй владі.

Князь Любарт

Народ Литви приймав християнську віру; давньоукраїнська мова, руські закони і звичаї мали швидке поширення в Литві. Тож недарма держава та зветься істориками Литовсько-Руською. Але з 15 століття князі литовські стали нехтувати правами нашого народу. Князівства все частіше втрачали самостійність, хоча раніше існували як самостійні частинки Литовської держави.

В Галичині, яка залежала від Польщі, почали конфіскацію земельних наділів у знаті, великі шматки землі влада роздавала вельможам, які прибували із Заходу, - німцям, полякам, угорцям. Населення великих міст, з причини отримання Магдебурзького права, зростало – прибували німецькі колоністи.

Литовський князь Ягайло прибув до влади після Ольгерда. У 1385 році в Крево король видав Кревську унію, в якій дав обіцянку приєднати землі Литови назавжди до Польщі. 1386 року підписано шлюб Ягайла і польської королеви Ядвіги.

Ще одним наслідком Грюнвальдської перемоги стало посилення ролі Польщі у польсько-литовському союзі. У 1413 р. укладено Городельську унію між Ягайлом і князем Вітовтом. Визнавалося верховенство польського короля над Литвою, вводився на литовських територіях адміністративний поділ, однаковий з Польщею.

Наслідком унії стало посилення католицизму в Литовському князівстві. Магдебурзьке право поширювалося тільки на католиків. Для католицьких єпископатів, що засновувалися у великих містах, держава створювала найбільш сприятливі умови.

Православна знать була невдоволена такою політикою і організувала виступ на чолі із Свидригайлом, що був молодшим братом князя Ягайла. У 1430 р. Свидригайло став великим князем. 1430-1431 рр. тривала війна на Україні, та вона все ж закінчилася компромісом: під владою Польщі опинилося Західне Поділля, а Східне – під Литвою. Боротьба тривала. Переломним роком став 1435 , Свидригайло зазнав поразки і залишився князем Волині.

Свидригайло

Казимир, молодший син Ягайла, у 2 пол. XV століття стає польським королем і великим князем литовським одночасно. За його правління ліквідовано удільні князівства. Останнім у 1471 р. зникло з історії Київське князівство. Москва велде боротьбу за давньоруські землі. Проходять три війни з Литвою: 1487-1494 рр., 1500-150З рр., 1512-1522 рр. - Московське князівство приєднало землі Чернігівщини, Сіверщини і Смоленщини. У1508 р.

4. Самостійна робота по узагальненню. Учитель просить систематизувати названі дати у таблицю:

Подробиці про литовсько-польське протистояння
У 1534 р. Сигизмунд I, прагнучи скористатися малоліттям Івана IV, зажадав повернення всіх завоювань, зроблених Василем III, і відправив з військом київського воєводу Немірова (в См. Соловьева в «Історії Росії з прадавніх часів» — А. Неміровіч) в Сіверську землю.  Основні події війни 1534—1537 рр.
1. Невдача Немірова під Стародубом, його поразка від чернігівського воєводи князя Мезецкого і повернення до Києва (1534). 

2. Спустошення московськими військами в Литовській землі місцевостей довкола Полоцка, Вітебська (кінець 1534 р.), Мстиславля і Могильова (1535). 

3. Збір Сигизмундом 40-тисячного війська і його союз з кримським ханом Іслам-Гирєєм проти Москви. Захват литовцями Гомеля, Стародуба.  У 1537 р. було поміщено перемир'я на 5 років, продовжене в 1542 р.

Були знищені великими князями литовськими залишки удільного ладу, посилено централізацію в державі. Рада панів виконувала обов′язки замісників великого князя, коли той був відсутній. Разом із Радою князь вирішував основні державні питання. Гетьману були доручені військові справи, а маршалок стовя на чолі поліції.

Представницьким органом залишався сейм, причому роль його ставала дедалі важливішою.
Ще 1528 р. стан боярства проголосили шляхтою.  У 1557 році видано "Устав на волоки" 1557 р.

5. Учитель розповідає інйормацію розділу "Фішки для допитливих" і задає питання на перевірку засвоєння почутого.

Фішки для допитливих
Устав на волоки
Це обмір і переділ земель у великокняжих, а потім і в приватновласницьких маєтках у Великому князівстві Литовському, проведені після «Статуту на волоки» (1557). Метою  було розмежування великокняжих і боярських земель, повернення великому князеві земель, захоплених боярами. Устава на волоки була першим земельним кадастром. Її проведення збільшило доходи казни.

По УВ кожен селянський двір отримував ділянки в 3 полях розміром в 33 морга (близько 21,36 га). Для виконання панщини серед селян розподілялося стільки волочив (волока — головна поземельна міра у Великому князівстві Литовському, рівна 30 моргам, або 19,5 десятини), щоб 1 волоке фольваркової (панською) і дворової землі відповідало 7 селянських волок. Селяни з волоки працювали 2 дні в тиждень на панщині, а також несли натуральні і грошові повинності.

УВ в 2-ій половині 16 ст була проведена майже всіма феодалами Литви. УВ укріпила феодальну власність на землю, остаточно порвала зв'язок селян з колишніми спадковими наділами землі, підсилила закріпачення селян.

Поступово Литва втратила індивідуальні риси, все сильніше інтегруючись із Польщею і утворюючи Польсько-Литовську державу.
 

6. Перевірка знань класу.

Перевірте свої знання
1. Розкажіть про інтеграцію Литви і Польщі.
2. Дайте визначення панщини.
3. Коли занепала Галицько-Волинська держава?
4. Хто такий Ольґерд?
5. Розкажіть про діяльність Ягайла.
6. Коли відбулася Грюнвальдська битва?
7. Що таке устав (устава) на волоки?
8. Коли було підписано „Статут на волоки”?
9. Назвіть дати трьох воєн з литвою.

7. Учитель задає домашнє завдання

Домашнє завдання:

- вивчити дати, які ви самостійно занесли у таблиці на уроці

- вивчити найважливіші поняття уроку;

- створити кросворд, використовуючи поняття уроку.

Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Українські землі у складі Литви та Польщі" учителя ЗОШ №1 м.Умані Скорун Т.Б.

2. Грушевский М.С. Иллюстрированная история Украины. М. "Сварог и К", 2001

3. «Вступ до історії України». 5 клас. — Вид. група «Основа», 2006

4. Гончарук П.С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття.-К., 2005

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Над уроком працювали

Скорун Т.Б. 

Любименко В.В.

Король Б.Ю.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.