дізнатися про вступ німецько-австрійських військ на територію України та бойові дії даного періоду
Задачі
засвоїти нову інформацію
покращити навички ведення дискусії
навчитися критично ставитися до різних джерел історичної інформації
навчитися формувати власну точку зору на неоднозначні питання
навчитися самостійно опрацьовувати матеріал
План уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Вивчення нової теми. (20 хв)
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Домашнє завдання (1-2 хв)
Відеоматеріал до уроку
Обладнання
підручники та посібники
карта Європи часів ПСВ<
ватман (3-4 шт)
кольорові олівці, маркери, фломастери
комп'ютер та інтернет
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, шановні учні! Хто сьогодні відсутній? З яких причин? На жаль, ми сьогодні будемо працювати не в повному складі, але обов"язково передайте домашнє завдання тим, хто сьогодні відсутній. Дату і тему уроку ви бачите на дошці, перенесіть у свої зошити.
Перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель перевіряє домашнє завдання, дякує за роботу та виставляє оцінки учням.
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Міні-дискусія на тему: "Українська революція: суть та наслідки".
Вивчення нової теми. (20 хв)
18 лютого 1918 року війська Четвертого союзу перейшли в наступ по всьому фронту від Балтійського моря до Карпат. Чисельність їх сил досягла 450 тис. чоловік.
Карпати сьогодні
У ніч на 24 лютого ВЦВК і Раднарком прийняли продиктовані умови, і тільки тоді німецькі війська зупинилися. В Україні, однак, німецькі та австро-угорські війська продовжували просуватися далі.
Фішки для допитливих
Німецька зброя Першої світової
У першій половині XX століття на основі новітніх досягнень науки і техніки запалювальна зброя отримала подальший розвиток. У першій світовій війні на полях битв з'явилися вогнемети.
Слід зазначити, що російські та українські вчені і винахідники часто раніше, ніж за кордоном, розробляли принципово нові зразки озброєння, але підтримки з боку влади, як правило, не отримували. Наприклад, винахідник капітан російської армії Зігер-Корн ще в 1898 році запропонував військовому міністерству Росії легкий ношений вогнемет. Однак царські чиновники, мало дбали про інтереси держави, відкинули винахід. Через три роки вогнемет аналогічної конструкції, створений берлінським інженером Фідлером, без коливань був прийнятий на озброєння німецької армії. До початку першої світової війни німецька армія мала на озброєнні три типи вогнеметів: малий ранцевий «Столітті», середній ранцевий «Клейф»і великий пересувний «Гроф». З виникненням військової авіації під час першої світової війни з'явилися запальні бомби. Спочатку вони були дуже примітивні. Наприклад, одна з перших запалювальних німецьких бомб мала бляшану оболонку у вигляді кулі, наповнену бензолом. Усередині кулі перебувала склянка, що містила терміт і запальний пристрій. На бомбу надівалася попона з тканини, що служила стабілізатором. Вітчизняні льотчики того часу замість запальних бомб скидали пляшки, заповнені клоччям, просоченим сумішшю гасу і мазуту і забезпечені піротехнічним запальником.
Згідно підписаного 3 березня мирного договору, Росія повинна була втратити досить великий шматок територій. Слід зазначити, що Фінляндія та Україна визнавалися самостійними.
Фішки для допитливих
Кілька слів про Фінляндію Історія фінської столиці Хельсінки і взагалі самої Фінляндії тісно пов'язана з історією фортеці Суоменлінна, розташованої на невеликому острові. Хельсінкі був заснований в 1550 році за декретом шведського короля Густава Вази для захисту інтересів Швеції та створення конкуренції у торгівлі Ганзейського місту-порту Ревель (нині Таллінн).
Хельсінки (Гельсінки) сьогодні
Втім, фіни не висловили бажання селитися в новому місті, тим більше що місце для нього було обрано невдале: гавань виявилася дрібною, тому Гельсінгфорс довгий час залишався рибальським і сільськогосподарським селищем, містом-складом, звідки вивозили дьоготь для обміну на сіль.
Так тривало майже два століття, поки в 1746 році шведи не побудували на острові фортецю Свеаборг. Ця довгий час вважалася неприступною. Але в 1809 році вона без бою здаюся Російському флоту. Цей факт і визначив подальшу долю Фінляндії: в 1850 році, під час Кримської війни, Свеаборг захищав Росію від флоту Англії та Франції. З набуттям Фінляндією незалежності в 1918 році фортеця перейменували в Суоменлінна, а Гельсінгфорс став називатися Гельсінки.
Раднарком дав зобов'язання визнати Брестську угоду Центральної Ради з країнами Четвертного союзу і піти на мирні переговори із УНР. Члени Народного секретаріату були дешо розгублені. Опір явно не мав сенсу. Вони не мали достатньої кількості війська, аби протистояти ворогу. Все ж Раднарком організував опір. Почалося утворення мобілізаційних відділів. У Києві оголошено облогу.
Поміркуйте: що б ви зробили у даній ситуації на місці Раднаркому?
1 березня радянські війська були змушені залишити Київ. У місто, яке перебувало під окупацією німців, прибув уряд Центральної Ради. В.Ленін віддав наказ евакуювати хліб і метал на схід, створити єдиний фронт оборони від Криму до Великоросії. ЦВК рад України призначив В.Антонова-Овсієнко (головнокомандуючого радянськими військами Півдня Росії) народним секретарем і верховним головнокомандуючим радянськими військами.
Антонов-Овсієнко
ІІ Всеукраїнський з'їзд рад відбувся у Катеринославі у березні 1918 року. Селяни як верства на ньому представлені не були. На з'їзді було проголошено, що трудящі України рішуче боротимуться за радянську владу. Було обрано новий склад ЦВК. Народний секретаріат очолив М.Скрипник.
Питання для дискусії: М.Скрипник – патріот України чи жорстокий тиран?
Інший погляд на Миколу Скрипника Під його керівництвом відділ по боротьбі з контрреволюцією став безвідмовно функціонуючою машиною терору, що організувала вбивство десятків тисяч людей, в більшості своїй ні до якої політики не причетних. Не меншим „сумлінням” Скрипник відзначився і на інших займаних їм посадах – начальника особливого відділу Південно-Східного фронту, наркома внутрішніх справ, генпрокурора і наркома юстиції України. Своє кредо батько політики українізації оголошував з гордістю: «Ми заперечуємо будь-яке право буржуазії на моральний протест проти розстрілів». Очоливши наркомат освіти, Скрипник заперечував «моральне право» вже десятків мільйонів жителів України на протест проти знищення рідної їм російської культури та мови: «для того щоб здійснити свої класові, пролетарські, комуністичні завдання, робітництва на Україні потрібно, обов'язково потрібно не ототожнювати себе з російською мовою і з російською культурою»...
Методи українізації, що використовувалися Скрипником, мало чим відрізнялися від напрацьованих раніше в підвалах тортур, що він декларував без сорому: «Українізація проводиться і буде проводитися рішучими заходами... Той, хто цього не розуміє або не хоче зрозуміти, не може не розглядатися урядом як контрреволюціонер і свідомий чи несвідомий ворог Радянської влади».
М.Скрипник та А.Палладін
У середині березня війська фашистів захопили південні міста. На початку травня утворено „нейтральну зону”, ширина якої сягала 10 км від Рильська до Суджі.
Завдання: показати на карті „нейтральну зону”.
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Про подальші військові дії учні розповідають, опрацювавши текст підручника у режимі реального часу.
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Метод: командна взаємодія
Учні розбивають на групки (у класі повино бути 3-4 групи), представляють висновки уроку у вигляді схем, плакатів, тез, ребусів тощо. Учитель заохочує творчий підхід до представлення висновків уроку. Можна використовувати для роботи посібники, підручники, карту та комп'ютер з інтернетом.
Домашнє завдання (1-2 хв)
Вивчити матеріал за підручником
Намалювати портрет гетьмана Скоропадського або одну з картин, як ви уявляєте життя та діяльність Скоропадського
За бажанням: доповідь на тему "Цікаві факти про гетьмана Скоропадського"
Відеоматеріал до уроку
Балтійське море, яке було початком фронту у 1918 році.
Зброя ПСВ
Книги Антонова-Освієнко
Катеринослав - тут відбувся ІІ Всеукраїнський з'їзд рад
Використані джерела
Урок на тему "Вступ німецько-австрійських військ в Україну." Пальнікової Н. Л., учителя історії, середня загальноосвітня школа 1-3 ступенів №3 міста Ірпеня
Урок на тему "Вступ німецько-австрійських військ в Україну." Ковтун С. В., учителя історії Шосткінської гімназії Сумської обл.
Гупан Н. М., Пометун О. І. Новітня історія України: 1914-1939: 10 кл.: Навч. посіб. - К.: А.С.К., 2003
chervone.com
ebk.net.ua
www-history.univer.kharkov.ua
Над уроком працювали:
Ковтун С. В.,
Пальнікова Н. Л.,
Любименко В.В.
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
