Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 2 клас.Повні уроки>> Українська мова: Старі й нові слова в українській мові Повні уроки.

Тема. Старі й нові слова в українській мові. Мета. Розглянути вплив нових слів на мову, запозичені слова. Тип уроку. Навчально – пізнавальний. Хід уроку. Формування української мови. У першій половині XIX ст. сформувалася сучасна літературна українська мова. Творцем її був великий український поет, революційний демократ Т. Г. Шевченка. Шевченко остаточно закріпив як основу літературної – українську мову, живу розмовн у мову пригнобленого, закріпаченого українського селянства і, разом з тим, незмірно збагатив і удосконалив її піднявши на рівень справді літературної мови, що володіє різносторонньою лексикою, насичену емоційно яскравими образами, багатою синонімікою і звучною ритмікою. У полум'яних викривальних віршах Шевченка, спрямованих проти гнобителів народу, в його ліричних і епічних творах з неповторною майстерністю дані зразки істинно народної мови, що черпають свою міць з невичерпного джерела народної творчості (пісень, казок, дум). Значення Шевченка для розвитку літературної української мови величезне ще й тому, що він не замикався в рамках виключно розмовної мови, збагачуючи літературну інтернаціональними словами, необхідними запозиченнями з інших мов, в першу чергу - з російської мови, неологізмами, славянизмами, що вживаються в різних стилістичних планах. Таке різнобічне збагачення відображало прогресивні переконання Шевченка і його тісні зв'язки з російськими революційними демократами Чернишевським і Добролюбовим. Націоналісти саме тому робили жалюгідні спроби применшити значення Шевченка у розвитку літературної української мови. Спроби ці марні. Завдяки творчості Шевченка літературна українська мова не тільки постала у невідомому до тих пір блиску, збагаченою з скарбниці живої народної мови, але й став широко відомий за межами України. Видозміна мови.

  У сучасних умовах українська  мова видозмінюється. У ній  широко і рясно з'являються нові слова і відроджуються старі, напівзабуті: акція, меценат і спонсор, приватизація, бартер, підприємець, фермер, бізнес і бізнесмен, біржа, менеджер, комерсант, маркетинг, інвестиції та багато інших. Можна вважати, що в українській  мові наших днів активно формується новий функціональний стиль - бізнесу і комерції, товарно - грошових відносин. І це теж яскрава мовна прикмета сучасності. 

Громадсько - політична діяльність впевнено «вселяє» в наше життя слова парламент, консенсус, альтернатива, електорат. Нові відносини з іншими країнами відображені в таких словах і виразах, як загальноєвропейський, міжрегіональний, євразійський, політичний діалог, світове співтовариство та інші. Норми літературної мови - не застиглі раз і назавжди форми. Вони змінюються в часі. Однак слід підкреслити, що при всіх можливих змінах і зрушеннях українська мова стійко зберігає у віках свою нормативно - літературну основу. Запозичення слів. Розглянемо проблему запозичень. Вона для мови і мовної культури начебто і стара, але в той же час вічно нова й гостра. У світі практично немає мов, які не мали б іншомовних слів. Це і зрозуміло. Адже взаємодія мов - це взаємодія і взаємозбагачення культур різних народів. Але тут слід добре розрізняти запозичення доречних, необхідних, слова, які збагачують рідну мову новими ідеями та поняттями, і запозичення непотрібні, невиправдані, які не привносять в мову нічого нового в порівнянні з споконвічними словами і, отже, засмічують її. У наукових працях або в мові бізнесу не обійтися без багатьох іншомовних за походженням термінів. Але в повсякденній мові або в публічних виступах вони можуть викликати нерозуміння, неясність. До того ж більшість з них легко замінити словами російської мови. Чим, скажімо, спонтанний краще випадкового або ненавмисного і мимовільного? Або паритет часто вживають замість рівність, рівноправність. Імідж замість образ, вигляд. Ексклюзивний замість винятковий. А вже такі поєднання стилістично несумісних слів, як спікер думи, голова адміністрації, супрефект округу, живо нагадують змішання французького з нижегородським. Наша повсякденна мова, на жаль, стає грубою, стилістично зниженою. І, як це не парадоксально, причина тут - в тих же нових демократичних умовах свободи слова та гласності. У газетах і журналах останніх років ми майже звикли зустрічати те, що раніше чули тільки від активних носіїв молодіжного жаргону, від так званих «міських низів», кримінальних елементів. А зараз тусовки, розбирання, наїзди, балдьож, беззаконня, на халяву і т.д.оселилися на сторінках не тільки молодіжних газет і журналів; навіть у публічних виступах народних обранців можна почути такі просторічні і жаргонні слова та вирази, як чорнуха, перекрити кисень, нахапали, обмазати, мізки пудрити, а іноді що-небудь і гірше. Промовці, очевидно, вважають, що висловилися жваво і яскраво, демократично, по-новому, «по-народному». Насправді ж вони проявили неповагу до слухачів і показали своє невміння знайти підходящі для ситуації слова. Але біда, якщо різнорідне, безсистемне по суті нове заллє літературну мову і безнадійно зіпсує її систему виразних засобів, які тільки тому й виразні, що утворюють систему. Тоді настає кінець літературної мови, і багатовікову роботу з його створення доводиться починати заново, з нуля. Так було з латинською мовою, коли на її основі стали створюватися сучасні романські мови ». Дуже хочеться вірити в те, що українська літературна мова не помре в результаті руйнування її стилістичної системи і смислової структури вульгаризмами, жаргонізмів, необгрунтованими іншомовними запозиченнями, а то й просто невмілим з ним зверненням. Багато культурні люди усвідомлюють, наскільки небезпечна ця загроза рідної мови, може бути, вона зупинить нас усіх, змусить задуматися, навчить чогось письменників, журналістів, науковців, педагогів, громадських діячів? Висока культура мови, постійна турбота про її вдосконалення - важлива частина загальної культури кожного з нас, одна з умов підвищення культури народу. В епоху новітніх технологій, загальної і повної комп'ютеризації, поширення відеотехніки та інших досягнень сучасної цивілізації глибоке знання рідної мови, володіння його літературними нормами обов'язково для всякої освіченої людини і патріота. Правильність мови - фундамент мовної культури, а без неї немає і не може бути ні літературного художньої майстерності, ні мистецтва живого і письмового слова. Я переконана, що кожен, хто вважає себе людиною вихованою, освіченою, повинен любити свою рідну мову, вправно володіти і підвищувати свою культуру мовлення. Запитання до уроку: 1. В яких умовах формувалася українська мова? Хто був творцем української літературної мови? 2. Як видозмінилася українська мова, які слова рясно з’являються в українській мові? 3. Які запозичені ( іншомовні) слова з’явилися в українській мові? 4. Які іншомовні слова ви знаєте?

Список використаних джерел: Урок на тему : «Старі й нові слова в українській мові» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл.. Урок на тему : «Іншомовні слова» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл.. Кращий подарунок: Загадки, вірші, оповідання.-Х:ПП «Поляков В.К» 2009. - 384с. Коцюба Р.О. Запозичення слів. Ранок, 2008.- 426с. Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 2 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.

Над уроком працювали

Дідковська І.П.

Куличенко Р.М.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.