Завершення Холодної війни. Нова геополітична ситуація у світі.

1. Нове політичне мислення
Загострення міжнародної напруженості в першій половині 80-х рр. було не меншим, ніж у 50—60-ті рр. При цьому ядерні потенціали країн значно збільшилися. У світі налічувалося 50 тис. ядерних зарядів сумарною потужністю 16 тис. мегатонн. Найбільшу кількість ядерних і звичайних озброєнь було зосереджено в Європі.

Поступово в свідомості світової громадськості сформувалося різко негативне ставлення до ідеї насильницького розв'язання протистояння між Заходом і Сходом.
Після приходу до влади М. Горбачова в Москві почали розуміти, що серйозна зовнішня політика неможлива без взаємних поступок.

Перебудова в СРСР привела до "нового політичного мислення" його керівників. Воно полягало в пріоритеті загальнолюдських цінностей над класовими принципами, що панували в радянській зовнішній політиці.

Крім того, "нове політичне мислення" припускало визнання за народом кожної країни його власного соціального й політичного вибору, забезпечення балансу інтересів усіх держав — членів світового загалу. Наголос робився на принципі мирного співіснування як умові виживання і збереження цивілізації.

Мовою документів
Із Делійської декларації про принципи вільного від ядерної зброї та ненасильницького миру від 27 листопада 1986 р., що була підписана керівниками СРСР та Індії

"В ядерну епоху людство повинно виробити нове політичне мислення, нову концепцію світу, що дає надійні гарантії виживання людства.

Світ, що дістався нам у спадок, належить теперішньому й майбутньому поколінням. І це вимагає, щоби пріоритет надавався загальнолюдським цінностям. Повинно визнаватися право кожного народу і кожної людини на життя, свободу, мир і прагнення до щастя. Повинно поважатися право кожного народу на власний вибір — соціальний, політичний, ідеологічний.

Новий радянський лідер розгорнув широку зовнішньополітичну діяльність. На Стокгольмській конференції щодо заходів закріплення довіри та безпеки в Європі, що проходила з перервами з 17 січня 1984 р. по 21 вересня 1986 р., було узгоджено комплекс політичних і військово-технічних заходів для зменшення ризику війни в Європі. У квітні 1985 р. СРСР припинив розгортання ракет СС-20, а в серпні ввів односторонній мораторій на ядерні випробування, який діяв 1,5 року.

2. Американсько-радянські домовленості
У листопаді 1985 р. у Женеві відбулася перша радянсько-американська зустріч на вищому рівні між переобраним 1984 р, президентом СІЛА Р. Рейганом і новим, радянським лідером М. Горбачовим. Внаслідок цієї важливої зустрічі було досягнуто принципової згоди про 50-відсоткове скорочення стратегічних наступальних озброєнь, до того ж обидві сторони підписали проміжний договір про ядерні сили середнього радіуса дії,

У жовтні 1986 р. відбулася нова радянсько-американська зустріч на вищому рівні в Рейк'явіку. СРСР виніс на неї пакет радикальних пропозицій щодо ядерного роззброювання: скоротити на 50% стратегічні наступальні озброєння протягом перших п'яти років, а потім цілком їх ліквідувати; звільнити Європу від усіх ракет середньої дальності; домовитися про заборону ядерних випробувань та ін. На відміну від попередніх переговорів, СРСР погодився з вимогами. США про жорстку систему контролю. Підписанню цих угод, що мало б історичне значення, перешкоджали розбіжності з питань розгортання програми СОІ. Але важливий крок на шляху зміцнення взаємної довіри між двома наддержавами було зроблено.

У грудні 1987 р. під час чергової радянсько-американської зустрічі на вищому рівні М. Горбачов і Р. Рейган підписали Угоду про скорочення озброєнь середнього радіуса дії, відповідно до якої передбачалася ліквідація цілого класу ядерної зброї за суворого взаємного контролю.

Тенденція послаблення міжнародної напруженості й "потепління" політичного клімату у взаємовідносинах між Сходом і Заходом проявилася й на черговій загальноєвропейській конференції, що проходила у Відні з 1986 р. до 1989 р. Тут поряд із проблемами зміцнення міжнародної безпеки серйозну увагу було приділено дотриманню прав людини.

Та остаточно закінчилась епоха "холодної війни" і впала "залізна завіса" між Сходом і Заходом із виводом 15 лютого 1989 р. радянських військ з Афганістану, із зруйнуванням Берлінської стіни в листопаді 1989 р., обранням у 1988 р. новим президентом США Дж. Буша та його зустріччю в грудні 1989 р. на о. Мальта з М. Горбачовим. За підсумками мальтійської зустрічі СРСР і США перестали бути один для одного потенційними противниками, а розкол людства на "капіталістичний світ" і соціалістичний табір" з початком 90-х рр. став надбанням історії.

31 липня 1991 р. було укладено найважливішу радянсько-американську угоду: М. Горбачов і Дж. Буш підписали в Москві давно обговорюваний Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1), який передбачав взаємне 30— 40-відсбткове скорочення ядерних арсеналів. Уперше в історії роззброювання найбільших держав світу досягло таких масштабів.

У січні 1993 р. президенти Борис Єльцин і Джордж Буш підписали новий Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-2), до якого приєдналася й Україна.

Отже; перемога нового політичного мислення у зовнішній політиці СРСР, реальні кроки щодо її реалізації ознаменували на початку 90-х рр. завершення періоду "холодної війни" між Заходом і Сходом, періоду розколу й конфронтації.

3. Перехід від конфронтації до співробітництва
Припинення "холодної війни", внутрішньополітичні зміни в СРСР, мирні революції в країнах Східної Європи привели до розпаду ОВД (1 липня 1991 р.) і трансформації НАТО. Лондонська нарада керівників держав НАТО 5-6 липня 1990 р. ухвалила декларацію про радикальні зміни у своїй військовій доктрині. Країни НАТО зобов'язувалися не нападати на інші держави, а ядерне озброєння оголошувалося "зброєю екстремальної ситуації".

Зміни, що відбувались у світі, зробили актуальним завдання становлення нової системи європейської безпеки. Його розв'язанню сприяли як різноманітні багатосторонні зустрічі, так і двосторонні контакти між керівниками держав Європи. Так, на Паризькій нараді країн — учасниць Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) на вищому рівні (листопад 1990 р.) було прийнято три важливі документи: Хартію для нової Європи, Спільну декларацію 22 держав, яка фактично узгоджувала принципи їхніх воєнних доктрин, і Договір про звичайні збройні сили в Європі. У хартії велику увагу приділено гуманітарним аспектам міжнародних відносин, "людському виміру" і становленню нового механізму розвитку загальноєвропейського процесу. Також на нараді було ухвалено рішення про радикальне скорочення озброєнь і збройних сил в Європі. 1 березня 1991 р. у Відні розпочав роботу постійно діючий. Центр із запобігання конфліктів. Країни Східної Європи і Росія стали членами Ради Європи.

4. Нова роль центрально- і східноєвропейських держав на міжнародній арені
Унаслідок демократичних революцій 1989—1990 рр. у. країнах Центральної та Південно-Східної Європи було ліквідовано накинуту ззовні радянську модель соціалізму. Нові політичні сили, що доступилися до влади, розпочали демонтаж адміністративно-командної системи та будівництво соціально орієнтованого господарства, правової держави і ліберальної демократії.

На сучасному етапі східноєвропейські країни прагнуть інтеграції з економічними й політичними структурами західноєвропейських країн, бажають увійти до НАТО. Проте їхній соціально-економічний і політичний рівень різниться, тому західні країни провадять диференційовану політику щодо цих держав.

У липні 1997 р. під час зустрічі лідерів НАТО в Мадриді було винесено рішення про прийняття до цієї організації трьох колишніх учасників Варшавського договору — Угорщини, Польщі та Чехії. Це відбулося 1999 р., коли НАТО відзначало свій 50-річ-ний ювілей. Хоча Франція та Італія наполягали на прийнятті до альянсу Румуни та Словенії, інші учасники зустрічі у верхах не підтримали цю пропозицію. Двері НАТО оголосили відчиненими для всіх, але без конкретних термінів прийняття "чергової хвилі". А всім, хто лишився поза межами організації, було запропоновано підсилену програму "Партнерство заради, миру".

9 липня 1997 р., після тогО) як були оголошені нові члени НАТО, відбулася зустріч 44 керівників держав та урядів у Мадриді, яка дістала найменування 1-ї сесії Ради євро-атлантичного партнерства (РЄАП) на вищому рівні. Ця рада заступила форум політичних консультацій Заходу і Сходу з північноатлантичного співробітництва і перебрала місію координатора військового партнерства.

Поряд із західноєвропейською орієнтацією країни Центральної та Східної Європи прагнуть створити свої регіональні організації.

5. Внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки у світі
Після розпаду СРСР Україна стала ядерною державою, як і Росія, Білорусь, Казахстан. Для західних країн це було великою проблемою. Вони прагнули, щоб Україна, Білорусь і Казахстан відмовилися від своїх ядерних арсеналів і вивезли їх до Росії. Починаючи з 1992 р. США витратили 1,5 млрд доларів на встановлення контролю за ядерною зброєю в Росії, Україні, Білорусі та Казахстані (до цієї суми входять витрати на перевезення ядерних боєголовок, їх зберігання й демонтаж). Президент України в січні 1993 р. разом із президентами США та Росії підписав Договір про скорочення стратегічної ядерної зброї (СНО-2). Україна почала вивозити свої ядерні боєголовки до Росії, демонтувати ракети і шахти з устаткуванням. Така діяльність України викликала велику повагу до неї з боку урядів і народів багатьох країн світу.

Важливим досягненням зовнішньої політики незалежної України стало її приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Це стало можливим після того, як на будапештській зустрічі у верхах країн НБСЄ у грудні 1994 р. президенти США і Росії, а також прем'єр-міністр Великої Британії поставили свої підписи під меморандумом про гарантії безпеки Україні, Білорусі та Казахстану. Аналогічні гарантії надали Україні уряди КНР і Франції, які мають ядерну зброю.

Україна підтримує програму НАТО "Партнерство заради миру". 9 липня 1997 р. Л. Кучма підписав у Мадриді з лідерами 16 країн НАТО Хартію особливого партнерства України з цим альянсом. Цей документ сприяв зміцненню миру та безпеки в Європі.

Україна вже ствердилася на міжнародній арені як суверенна держава. їі зовнішня політика є виваженою й передбачуваною, вона спрямована на розвиток добросусідських відносин, зміцнення безпеки в Європі та світі.

Розвиток відносин України з окремими державами вийшов на рівень стратегічного партнерства. У двосторонніх документах уже закріплено відносини стратегічного партнерства України з шістьма державами світу — це Азербайджан, Болгарія, Польща, Росія, США, Узбекистан. Ще з двома державами документально зафіксовані відносини особливого партнерства — це Грузія і Канада. Активно розвиваються політичні контакти України з країнами ГУУАМ. Членами цього регіонального об'єднання є Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан і Молдова. Поступово нарощується регіональне співробітництво в рамках ОЧЕС (Організації чорноморського економічного співробітництва).

Головною проблемою зовнішньополітичної діяльності України є низька ефективність використання зовнішніх чинників для піднесення вітчизняної економіки та вирішення нагальних внутрішніх проблем.

Перевірте себе
1. Яка загроза світу існувала в першій половині 80-х рр.?
2. Що являє собою "нове політичне мислення"?
3. Проаналізуйте еволюцію радянсько-американських відносин у 80-ті рр.
4. Яких позитивних змін пощастило досягти внаслідок реалізації "нового політичного мислення"?
5. Визначте нову роль східноєвропейських країн на міжнародній арені в 90-ті рр.
6. У чому полягає внесок України в поліпшення атмосфери безпеки у світі?

Виконайте завдання
1. Зробіть хронологічний ланцюжок еволюції радянсько-американських відносин.
Прихід Горбачова до влади
Підписання договору СНО-2
1) Договір СНО;
2) американсько-радянська зустріч у Рейк'явіку;.
3) введення СРСР одностороннього мораторію на ядерні випробування;
4) зустріч М. Горбачова і Дж. Буша на Мальті;
5) підписання Угоди про. звичайні види озброєнь в Європі;
Б) досягнення принципової згоди про 50-відсоткове скорочення стратегічних наступальних озброєнь.

2. Заповніть схему:
Нові члени НАТО

3. Визначте, членом яких європейських міжнародних організацій є Україна.

Питання для обговорення у групі
1. Підтвердить фактами або спростуйте думку про те, що "холодна війна" завершилася наприкінці 60-х рр.
2. Чи погоджуєтесь ви з твердженням про те, що світ у 90-х рр. перестав бути біполярним і став однополюсним?
3. Який напрям зовнішньополітичної стратегії України є найважливішим?

Робота з джерелами
В статті американського політолога С. Гантінгтона "Новий свігоний порядок у XXI столітті: тенденції та європейський вимір"

"Більшість людей погоджується з тим, що за часів "холодної війни" світова система була біполярною, тоді Як сьогодні існує односилова система. З іншого боку, тривають дискусії з приводу того, яким же вважати сьогоднішній світ — уніполярним, багатополярним чи якоюсь іншою системою. Моя позиція полягає в тому, що нинішня міжнародна політична система с водночас уні- та мультиполярною.

Для вирішення міжнародник проблем сьогодні потрібні зусилля як однієї супердержави, так і спільні зусилля кількох інших керівних держав. У цьому уні/мультиполярному світі глобальна структура сили має чотири рівні.

Єдиною наддержавою залишаються США. Далі Йдуть найважливіші регіональні держави, кожна з яких відіграє домінуючу роль у своєму регіоні. Відтак — група країн, які я називаю другорядною регіональною силою. До них належать: Велика Британія стосовно Німеччини та Франції в Європі, Україна стосовно Росії, Японія та В'єтнам стосовно Китаю, Пакистан стосовно Індії, Австралія стосовно Індонезії, Саудівська Аравія стосовно Ірану, Єгипет стосовно Ізраїлю та Аргентина стосовно Бразилії. Нарешті, четвертий рівень — це країни, які не увійшли до перших трьох груп.

Якщо говорити про інтереси наддержави в такій уні/мультилолярній системі, то, поза сумнівом, вона зацікавлена у поверненні до уніполярної системи, щоби самостійно ухвалювати всі рішення. Впливові у регіонах країни зацікавлені в багато полярній системі світу. Тому стабільність наявної системи значною мірою залежить від рівноваги між головними конфліктуючими групами. Я вважаю, що така рівновага за своєю природою нестабільна, І марно сподіватися, що її можна буде втримати, Світова політика відійшла від біполярної системи, яка існувала під час "холодної війни", пройшла через однополюсний момент (кульмінацією його стала війна у Перській затоці) і тепер рухатиметься через 10—20 років одно-багатополюсного періоду до справді багатополюсного XXI століття. Сполучені Штати, як сказав Збігнев Бжезинський, будуть першою, останньою і єдиною світовою наддержавою".

Запитання до джерела
Сьогоднішній світ є уніполярним чи багатополярним?

Запам'ятайте дати:
• 19 листопада 1990 р. — прийняття Хартії для нової Європи.
• Січень 1993 р. — підписання Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-2).
• Грудень 1994 р. — приєднання України до договору про непоширення ядерної зброї.
• Вересень 1995 р. — вступ України до Ради Європи.

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Початковий рівень
1. Чи погоджуєтеся ви з твердженням?
Знамениту промову, яка вважається початком "холодної війни", виголосив президент США Трумен у м. Фултон 5 березня 1946 р.: а) Д так; б) Д ні.
2. З поданих виберіть дату, що відповідала б події.
Карибська криза сталась у:
а) листопаді 1960 р.; 6)  жовтні 1962р.; в) жовтні 1963 р.
3. Доповніть твердження.
Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі відбулася в 1975 р. у:
а)  Парижі; 6) Відні; в)  Гельсінки.

Середній рівень
1. До дати доберіть подію, поставивши відповідну літеру у віконечко на стрічці часу.

 
а) Підписання Московського договору про заборону ядерних випробувань у трьох середовищах.
б) Берлінська криза.
в) Початок радянської інтервенції в Афганістан.
г) Прийняття Хартії для нової Європи, г) Початок корейської війни.

2. До понять доберіть відповідні тлумачення, поставивши відповідну літеру у клітинку.
1. "Холодна війна"   2. Розрядка    3. Пагуоський  рух    4. Нове політичне мислення   
а) Новий курс СРСР в міжнародній політиці, який визначав пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими, неможливість розв'язання міжнародних проблем силовими методами, необхідність ядерного роззброєння та глобальної безпеки.
б) Термін, що означає політичне, ідеологічне й воєнне протистояння і протиборство двох світових систем на міжнародній арені у повоєнний час.
в) Міжнародний рух вчених за мир, роззброєння й міжнародну безпеку.
г) Якісно новий етап розвитку міжнародних відносин, який сформувався на межі 70-х рр. і характеризувався переходом від конфронтації до співробітництва держав з різним суспільно-політичним ладом на принципах мирного співіснування.

3. Позначте правильне.
Після розпаду СРСР ядерною зброєю володіли такі пострадянські держави:
а)  Азербайджан; 6)  Білорусь; в)  Вірменія; г) Грузія; ґ)  Казахстан;д)  Киргизстан; є) Росія;є) Узбекистан; ж) Україна.

Достатній рівень
1. Визначте, про яку подію йдеться, які вона мала причини та наслідки,
Ця подія сталася протягом однієї ночі проти 13 серпня 1961 р. в столиці центральноєвропейської держави.
2. Доповніть загальні твердження конкретними фактами.
Радянсько-американські переговори другої половини 80 — початку 90-х рр. між керівниками держав зіграли вирішальну роль у припиненні "холодної війни".

3. Логічне угруповання розгорніть до речення.
Куба, ракети, протистояння, СРСР, США, криза, загроза, третя світова війна, 1962 р.

Високий рівень
Проаналізуйте політику СРСР і США в період "холодної війни", які найхарактерніші прояви вона мала в:
1)економічній сфері   
2)військово-стратегічній сфері   
3)ідеологічній сфері   

2. Чому розрядка міжнародної напруженості 70-х рр. не стала незворотною?

3. Порівняйте політику СРСР і США в Афганістані у 80-х рр, XX ст. і на початку XXI ст. Яку принципову різницю ви бачите?

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими