Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки>>Зарубіжна література:Бертольд Брехт. Повні уроки<met akeywords>Тема:Бертольд Брехт, Повні уроки,Зарубіжна література 11 клас</metakeywords>

Тема: Бертольд Брехт(1898-1956) . Життєвий і творчий шлях драматурга.

Мета:

познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом  Бертольд Брехта.
 - розвиток аналітичного мислення учнів;
  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.

Тип уроку:

навчально - виховний

Хід уроку:

Брехт, Бертольд (Brecht), (1898-1956), один з найпопулярніших німецьких драматургів, поет, теоретик мистецтва, режисер.
Народився 10 лютого 1898 в Аугсбурге в сім'ї директора фабрики. Вчився на медичному факультеті Мюнхенського університету. Ще в гімназичні роки почав займатися історією античності і літературою. Автор великого числа п'єс, які з успіхом йшли на підмостках багатьох театрів Німеччини і світу.
Вже в раннії віршах Брехта ми бачимо поєднання помітних, розрахованих на миттєве запам'ятовування гасел і складної образності, що викликає асоціації з класичною німецькою літературою. Ці асоціації — не наслідування, а несподіване переосмислення старих ситуацій і прийомів. Брехт немов переміщає їх в сучасне життя, заставляє поглянути на них по-новому, «очужденно».
http://www.youtube.com/watch?v=E_BA6U-vEHE

Лірика Б. Брехта

Так вже в найранішій ліриці Брехт нащупує свій знаменитий драматургічний прийом «очужденія». У вірші «Легенда про мертвого солдата» сатиричні прийоми нагадують прийоми романтизму: солдат, що йде в бій на ворога, — давно вже лише примара, люди, що проводжають його, — філістери, яких німецька література відвіку малює в подобі звірів. І в той же час вірш Брехта злободенний — в нім і інтонації, і картини, і ненависть часів першої світової війни. Німецький мілітаризм, війну Брехт таврує і у вірші 1924 р. «Балада про матір і солдата»; поет розуміє, що республіка Веймарха далеко не викоренила войовничий пангерманізм.
У роки республіки Веймарськой поетичний світ Брехта розширюється. Дійсність з'являється в щонайгостріших класових потрясіннях. Але Брехт не задовольняється лише відтворенням картин пригноблення. Його вірші — завжди революційний заклик: такі «Пісня єдиного фронту», «Померкла слава Нью-Йорка, міста-гіганта», «Пісня про класового ворога». Ці вірші наочно показують, як в кінці 20-х років Брехт приходить до комуністичного світогляду, як його стихійне юнацьке бунтарство зростає в пролетарську революційність.
http://www.youtube.com/watch?v=kSFD0i_zdBY&feature=related

Лірика Брехта дуже широка по своєму діапазону, поет може зберегти реальну картину німецького побуту у всій її історичній і психологічній конкретності, але він може створити і вірш-роздум, де поетичний ефект досягається не описом, а точністю і глибиною філософської думки, сполученої з вишуканим, зовсім не надуманим іносказанням.

Поетична мова творів Брехта

Поетичність для Брехта — це перш за все точність філософської і цивільної думки. Брехт вважав поезією навіть філософські трактати або виконані цивільного пафосу абзаци пролетарських газет (так, наприклад, стиль вірша «Послання товаришеві Дімітрову, що боровся в Лейпцігу з фашистським трибуналом», — спроба зближувати мову поезії і газети). Але ці експерименти врешті-решт переконали Брехта в тому, що про повсякденність мистецтво повинне говорити далеко не повсякденною мовою. У цьому сенсі Брехт-лірік допоміг Брехту-драматургові.

* * *
И вот война, и путь наш все труднее,
И ты идешь со мной одной дорогой,
Широкой, узкой, в гору и пологой,
И тот ведет, кто в этот час сильнее.

Гонимы оба, и к одной стремимся цели.
Так знай, что эта цель в самом пути,
И если силы у другого ослабели,
И спутник даст ему упасть, спеша дойти,

Она навек исчезнет без возврата,—
Кого спросить, вдали не различая?
Бредешь во мраке... Вспомнится утрата,
И остановишься, пот отерев со лба.
Сказать об этом Музе поручаю
У верстового ближнего столба.

Перевод А.Исаевой
1939
У 20-і роки Брехт звертається до театру. У Мюнхені він стає режисером, а потім і драматургом міського театру. У 1924 р. Брехт переселяється до Берліна, де працює в театрі. Він виступає одночасно як драматург і як теоретик — реформатор театру. Вже в ці роки в своїх вирішальних межах склалася естета Брехта, його новаторський погляд на завдання драматургії і театру. Свої теоретичні погляди на мистецтво Брехт виклав в 20-і роки в окремих статтях і виступах, пізніше об'єднаних в збірку «Проти театральної рутини» і «На шляху до сучасного театру». Пізніше, в 30-і роки, Брехт систематизував свою театральну теорію, уточнюючи і розвиваючи її, в трактатах «Про неарістотелівську драму», «Нові принципи акторського мистецтва», «Малий органон для театру», «Покупка міді» і деяких інших.

О ПОВСЕДНЕВНОМ ТЕАТРЕ
Вы, артисты, устраивающие свои театры
В больших домах, под искусственными светочами,
Перед молчащей толпой,— ищите время от времени
Тот театр, который разыгрывается на улице.
Повседневный, тысячеликий и ничем не прославленный,
Но зато столь жизненный, земной театр, корни которого
Уходят в совместную жизнь людей,
В жизнь улицы.
Здесь ваша соседка изображает домохозяина, ярко
                                     показывает она,
Имитируя поток его красноречия,
Как он пытается замять разговор
Об испорченном водопроводе. В скверах
Молодые люди имитируют хихикающих девушек,
Как те по вечерам отстраняются, защищаются и при этом
Ловко показывают грудь. А тот вот пьяный
Показывает проповедующего священника, отсылающего неимущих
На щедрые эдемские луга. Как полезен
Такой театр, как он серьезен и весел
И какого достоинства исполнен! Он не похож на попугая
                                            или обезьяну:
Те подражают лишь из стремления к подражанию, равнодушные
К тому, чему они подражают, лишь затем, чтобы показать,
Что они прекрасно умеют подражать, но
Безо всякой цели. И вы,
Великие художники, умелые подражатели, вы не должны
Уподобляться им! Не удаляйтесь,
Хотя бы ваше искусство непрерывно совершенствовалось,
                                           слишком далеко
http://www.youtube.com/watch?v=7ymEhJN0reo&feature=related

Узагальнення

Розмови про реалізм неможливі без передуючих розмов про реальність. Брехт, як і всі діячі театру, знав, що сцена не терпить брехні, нещадно освітлює її немов прожектором. Вона не дає замаскуватися холодності під горіння, порожнечі — під змістовність, нікчемності — під значність. Брехт ледве продовжив цю думку, він хотів, щоб театр, сцена не дали б розхожим уявленням про реалізм замаскуватися під реальність. Щоб реалізм в розумінні обмеження будь-якого роду  не сприймався як реальність всіма.

Список використаних джерел:
Урок на тему: «А войне все нет конца...» Пименовой Верой Леонидовны, Учителем русского языка и литературы Чкаловской средней школы Асекеевского района.
Зарубежная литература ХХ века. Под редакцией Л.Г.Андреева.  Учебник для вузов
Над уроком  працювали:
Пименова В. Л.
Пилипенко В.В
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.