Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки>>Зарубіжна література:Альбéр KAMЮ.Повні урокии

Тема: Альбéр KAMЮ (1913–1960).  Життєвий і творчий шлях письменника. Камю – французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди(проблеми вибору позиції і відповідальності людини за цей вибір). Камю і екзистенціалізм.

Мета:

Познайюмити з особливостями творчості Альберта Камю та з його біографією
 - розвиток аналітичного мислення учнів;
  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.

Тип уроку:

навчально – виховний

Хід уроку

Французький есеїст, письменник і драматург Альбер Камю народився в Мондові, в Алжірі, в сім'ї сільськогосподарського робітника Люсьена Камю, ельзасца за походженням, який загинув на Марне під час першої світової війни, коли Альберу був менше року.  Після цього в його матері, вродженої Катрін Синтес, малограмотної жінки іспанського походження, стався удар, в результаті якого вона зробилася напівнімою. Сім'я Камю переїхала до Алжіру, до бабусі і дядька-інваліда, і, щоб прогодувати сім'ю, Катрін вимушена була піти працювати служницею.
Не дивлячись на незвичайно важке дитинство, Альбер не замкнувся в собі; він захоплювався дивною красою північноафриканського побережжя, яка ніяк не в'язалася з повною позбавлень життям хлопчика. Дитячі враження залишили глибокий слід в душі Камю  - людини і художника.
http://www.youtube.com/watch?v=F-EaxooCDgM

Естественность не дается от рождения: это достоинство приобретенное.
     * * *
     Ответ на вопрос, какие  у меня самые любимые десять слов:  "Мир,  боль,
земля, мать, люди, пустыня, честь, нищета, лето, море".
     * * *
     Человек образца 1950 г.: блудил и читал газеты.
     * * *
     Постоянно такое чувство, словно я в открытом море: неизъяснимое счастье
с привкусом опасности.

Великий вплив на письменника надав його шкільний вчитель Луї Жермен, який, розпізнавши здібності свого учня, подавав йому усіляку підтримку. За допомогою Жермена Альберу удалося в 1923 р. поступити в ліцей, де інтерес до навчання поєднувався у молодої людини з пристрасним захопленням спортом, особливо боксом.
Проте в 1930 р. Камю захворів туберкульозом, що назавжди позбавило його можливості займатися спортом. Не дивлячись на хворобу, майбутньому письменникові довелося змінити немало професій, щоб платити за вчення на філософському факультеті Алжірського університету. У 1934 р. До. одружувався на Симоне Ійе, морфіністкою, що виявилася. Разом вони прожили не більше року, а в 1939 р. розвелися офіційно.
Під час німецької окупації Франції До. бере активну участь в русі Опори, співробітничає в підпільній газеті "Битва" ("Le Comat"), що видавалася в Парижі. Поряд з цією чреватою серйозною небезпекою діяльністю До. працює над завершенням повести "Сторонній" ("Letranger", 1942), яку він почав ще в Алжірі і яка принесла йому міжнародну популярність. За "Стороннім", що мав величезний успіх, послідувало філософське есе "Міф про Сізіфа" ("Le Mythe de Sisyphe", 1942), де автор порівнює абсурдність людського буття насилу міфічного Сізіфа, приреченим вести постійну боротьбу проти сил, з якими не може впоратися.
Після закінчення війни письменник деякий час продовжує працювати в "Битві", яка тепер стає офіційною щоденною газетою. Проте політичні розбіжності між правими і лівими змусили До., що рахував себе незалежним радикалом, в 1947 р. покинути газету. У тому ж році виходить третій роман письменника, "Чума" ("La Реste"), історія епідемії чуми в алжірському місті Оране; у переносному розумінні, проте, "Чума" - це нацистська окупація Франції і, ширше, символ смерті і зла. Темі універсального зла присвячена і "Калігула" ("Caligula", 1945), краща, на одностайну думку критиків, п'єса письменника. "Калігула", в основу якої лягла книга Светонія "Про життя дванадцяти цезарів", вважається значною віхою в історії театру абсурду.
http://www.youtube.com/watch?v=yTH5X4TDk84&playnext=1&list=PL9EDB18AF71EF6434

Будучи однією з провідних фігур в післявоєнній французькій літературі, Камю в цей час близько сходиться з Жаном Полемо Сартром. В той же час дороги подолання абсурдності буття в Сартра і Камю не збігаються, і на початку 50-х рр. в результаті серйозних ідеологічних розбіжностей письменник. пориває з Сартром і з екзистенціалізмом, вождем якого вважався Сартр.
У 50-і рр. До. продовжує писати есе, п'єси, прозу. У 1956 р. письменник випускає іронічну повість "Падіння" ("La Chute"), в якій суддя Жан Баптіст Кламанс, що розкаявся, признається в своїх злочинах проти моралі. Звертаючись до теми провини і розкаяння, Камю широко користується в "Падінні" християнською символікою.
У 1957 р. Камю був нагороджений Нобелівською премією "за величезний вклад в літературу, що висвітив значення людської совісті".
http://www.youtube.com/watch?v=QQi3XkrZ7hs
Вручаючи французькому письменникові премію, Андерс Естерлінг, представник Шведської академії, відзначив, що "філософські погляди Камю народилися в гострому протиріччі між прийняттям земного існування і усвідомленням реальності смерті". У у відповідь мові Камю сказав, що його творчість базується на прагненні "уникнути відвертої брехні і протистояти пригнобленню".
Коли До. отримав Нобелівську премію, йому були всього 44 роки і він, за його власними словами, досяг творчої зрілості; у письменника були великі творчі плани, про що свідчать записи в блокнотах і спогади друзів.
Тетрадь No VII,
     март 1951 - июль 1954
     Предисловие к И. и Л.
     "...именно  тогда  я и  полюбил  искусство, причем  с  такой  неистовой
страстью, что с возрастом она не  только  не ослабла,  но сделалась воистину
всеобъемлющей...  К прочим моим оковам эта болезнь прибавила новые, едва  ли
не самые тяжкие, однако  она  же в  конце концов взрастила  в моем сердце ту
свободу, ту легкую отстраненность  от  людских забот и интересов,  благодаря
которой  я  не  ведал  ни горечи, ни  злобы.  Привилегия  (а она  таковой  и
является) просто королевская - я это понял с тех самых пор, как перебрался в
Париж. И так уж вышло,  что я пользовался ею беспрепятственно:  как писатель
начинал  с восторженного  изумления, что  в  определенном смысле  сродни раю
земному; как человек никогда не увлекался "борьбой" с  кем-либо. Меня влекло
неизменно к лучшим или более значительным людям, чем я сам".

Проте планам цим не призначено було збутися: на початку 1960 р. письменник загинув в автомобільній катастрофі на півдні Франції.
Список використаних джерел:
1. Баскакова Н. П. Урок літератури в 11 класі: [А. Камю] // Зарубіжна література в школі. – 2005. - № 10. - С. 2 – 5.
2. Великовский С. И. Грани „несчастного сознания“. Театр, проза, философ- ская эссеистика, эстетика Альбера Камю. - М., 1973.
3. Великовский С. И. „Проклятые вопросы“ Камю // Альбер Камю. Избранное. - М., 1988. - С. 5 - 38.
4. Волощук Є. Зарубіжна література: Підручник для 11-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2004. – 464 с.
5. Днепров В. Д. С единой точки зрения. - Л., 1989.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.