РІДНА МОВА
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово, у барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі, щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали, як з колиски дорогої мовоньку кохали.
Любов Забашта
? Прочитай вірш мовчки.
?Як звертається поетеса до рідної мови? Прочитай. Який наказ вона дає нам? Як ти розумієш виділені слова? Підготуйся прочитати вірш уголос. Поміркуй, які речення слід прочитати як спонукання, а які — як пояснення.
 
Колискові пісеньки — перлинки української мови
Колискова пісня, колискова — то найперша материна мова.
Пахне вона м'ятою і цвітом, чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами... Скільки в ній ласкавості і шани..
Колискова пісня, колискова — то солодка материна мова.
Микола Сингаївський

Тиха нічка теплесенька, а дитина малесенька.
А-а-а, люлі, дитиночка спати, а бабуся колихати...

Ой люлі, ой люлі, налетіли гулі.
Сіли на воротях в червоних чоботях.
Сіли та й раденькі, що спить мій маленький,
що спить і не чує, де гуля ночує.
 
* * *
Ходить котик по горі, носить сон у рукаві.
Усім дітям продає, а Марійці так дає.
Колискові пісні записані поетом Миколою Сингаївським

?З яким почуттям співаються колискові? У якому темпі, з якою силою голосу? Прочитай їх наспівно, ласкаво.

КУКУРІКУ, ПІВНИКУ
Українська дитяча пісенька
 
— Кукуріку, півнику, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку, де живеш?
— Ото ж моя хатонька
край води,
з хорошого дерева —
з лободи. А на моїй хатоньці крокви
з хорошого дерева — з моркви.
Така моя хатонька
край води,
з хорошого дерева —
з лободи.
 
А на моїй хатоньці лати
з хорошого дерева — з м'яти.
Така моя хатонька
край води,
з хорошого дерева —
з лободи.

Лобода — бур'ян.
Крокви — опора для даху.
Лати — жердини, що підтримують дах.

? Прочитай мовчки. Чи уявляєш ти цю казкову хатку?
? З яким почуттям півник розказує про свою хатоньку? Передай це почуття, читаючи пісеньку вголос.
 
ДОБРИЙ ВЕЧІР, ЗАЙЧИКУ
Українська дитяча пісенька
—    Добрий вечір, зайчику, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку, де живеш.
—    Отут живу в хатоньці край води, а ти туди, лисонько, не ходи!

? Хто звертається до зайчика?
? Навчися читати пісеньку, передаючи голосом запитання. А які слова мають прозвучати як заборона?
? Чим схожі пісеньки «Кукуріку, півнику» і «Добрий вечір, зайчику»?
 
ОЙ ХОДИТЬ ІВАНКО
Дитяча народна гра

Дійові особи: Іванко, його сестричка, діти.

Ой ходить Іванко, блукає, блукає, він свою сестричку шукає, шукає.
Ой пробий, Іванку, ворота, ворота, виведи сестричку з чужого города.
Ой прийди, Іванку, із волі, із волі, виведи сестричку з неволі, з неволі.
Ой прийди, Іванку, близенько, близенько, поклонись сестричці низенько, низенько.
Ой пробив Іванко ворота, ворота, визволив сестричку з чужого города.

Діти рухаються по колу, співаючи пісню. У центрі кола — «городу» — стоїть сестричка. Іванко ходить поза колом то ліворуч, то праворуч, намагається пробитися до сестрички і визволити її.

? Прочитай пісню мовчки.
? Спробуй відтворити зміст гри за опорними словами: блукає, шукає, виведи сестричку з города, з неволі, пробив Іванко, визволив. Підготуйтеся    прочитати    разом:    заклично, наспівно.

Поетичні перлинки
? Читаючи, вслухайся, як звучить українське слово.
 
* * *
Тече вода з-під явора яром на долину.
Пишається над водою червона калина.
Пишається калинонька, явір молодіє,
а кругом їх верболози й лози зеленіють.
Тарас Шевченко

* * *
Дрімають села.
Ясно ще осіннє сонце сяє,
та холодом осіннім
вже в повітрі повіває.
Темно-зеленії садки
дрімають вже без плоду,
 і тихо гріються хатки,
і верби гнуться в воду...
Іван Франко
 
ОСІНЬ ТАКА МИЛА
Осінь така мила, осінь славна.
Осінь матусі їсти несе: борщик у горщику, кашка у жменьці, скибка у пазусі, грушки в хвартушку. Осінь така мила, осінь славна.
Павло Тичина

***

Літній вечір... Гори в млі, в золоті вершини... А під ними ллється десь пісня України.
Гасне вечір... Сон обняв' гори і долини... А між горами літа пісня України.
Ніч давно... Заснуло все... Тільки море плине, та щебече понад ним пісня України.
Олександр Олесь

? Навчися читати вірші, передаючи красу їх звучання. Зістав прочитане з малюнками. Що ти помітив? Вивчи один з віршів напам'ять.
 
СЛОВА РОЗПОВІДАЮТЬ
Учитель каже: «Приготуйтеся, будемо писати». А що таке писати — знаєш? Ти скажеш: «Писати — це і є: писати олівцем, писати ручкою, а що?»
Ні, писати — це те саме, що «розписувати», «розмальовувати фарбами», «вкривати візерунками».
Колись значення слова писати було близьке до слова пістрявий — «різнокольоровий». Тому й сьогодні слово писати, крім свого нового значення «записувати, занотовувати щось», має і старе значення — «малювати», «створювати картину».
У Тараса Григоровича Шевченка є такі слова: «Неначе писанка, село». А що таке писанка? Це назва яскраво розмальованого курячого яйця або яйця, зробленого з дерева чи глини. Розмальовувати яйця — дуже давній звичай, тому й назва такого яйця — писанка — теж давня.
І сьогодні, коли про щось кажуть «мов писанка», то мають на увазі щось яскраве, багатобарвне, красиве.
Алла Коваль

? Прочитай,  що  означає  слово  писати.  А  що означає — писанка?
? Що нового ти дізнався з тексту?
? Продовж рядок слів: письмо, писати...
 
—    Звідкіля ти?
—    З Яворова.
—    А чия ти?
—    Ковальова.
В мене тато коваль, і дідусь був коваль,
—    А як звуть тебе?
—    Оленка.
—    Ну бувай! Рости здорова, Ковалівно з Яворова!
Лідія Компанієць
 
? Читаючи, виділяй голосом запитання і відповіді на них.
? Спробуй пояснити, як утворилося прізвище дівчинки.
? А звідки походить твоє прізвище? Розпитай про це своїх батьків.

ЖУРАВЕЛЬ
— Не зву тебе «журавель», щоб я не журився,
назву тебе «веселиком», щоб я веселився!
 Будь здоров, веселику!
Олена Пчілка

? Журавель, веселик... А як ще називають цього птаха?
? Поміркуйте разом, чому він має різні назви.
 
НЕНЯ
—    Розкажи-но, онучку, нені, що ми сьогодні бачили в гаю,— попросив Дмитрика дідусь Демид.
—    Якій нені? — питає Дмитрик.— Де вона?
—    Он збирається вечерю нам варити.
—    Так то ж мама.
—    Вона і мама, і неня.
—    Мамо, ти неня? — допитується в мами Дмитрик.
—    Так, синочку,— усміхається мама.
—    Вона ще й матінка, матуся,— додає дідусь Демид.
—    Чому так багато? — дивується малий.
—    Бо така багата мова українська. Це ж гарно, Дмитрику.
—    Гарно,— каже хлопчик,— і неня, і матінка, і матуся — це моя мама.
Андрій М'ястківський

? Чому хлопчик не відразу зрозумів, про кого го-ворить дідусь?
? А як ти звертаєшся до мами?
? Навчися читати оповідання, передаючи голосом здивування хлопчика.


ЗВЕРТАННЯ
Скільки є в нас, любі друзі, для звертання ніжних слів — і до тата, й до матусі, до бабусь і дідусів!
І татусю, й мамцю, й непе, і дідусю, й бабцю теж,— миле, ніжне, сокровенне — як ще краще назовеш?
А Федько звертання творить так, що душу виверта: замість «мамо» — «ма» говорить, замість «тату» каже «та»!
В школі Беллу — «Бе» гукає, а Меланю кличе «Ме»! Леле! Школу оглашає белькотіння лиш саме.
Учня він імення знає, та не встигне підійти, як за ґудзика хапає і вигукує: — Ей ти!
Дома: — Ба-а! — кричить бабусі. (Ліньки повністю назвать.) Як ви думаєте, друзі, що йому на це сказать?
Мабуть, треба щось кумекать, бо інакше мимохіть будем тільки бекать-мекать там, де треба говорить!
Дмитро Білоус

? Про які звертання до рідних говорить поет? Чому звертання Федька душу виверта! Прочитай мовчки. Підготуйся читати вголос відповідно до розділових знаків.
 
Вживай у своїх звертаннях до рідних тільки ласкаві слова!
Татусю, матусю, мамусю, непе, матінко, бабусю, бабусенько, бабцю, дідусю, дідуню.

* * *
Є слова, що білі-білі, як конвалії квітки...
Лагідні, як усміх ранку, ніжносяйні, як зірки.
Олександр Олесь
 
? Подумай і назви слова, що, на твою думку, білі-білі, як конвалії квітки та лагідні, як усміх ранку.

Мовні цікавинки
 Тими самими словами різні кажемо слова ми.

ПІД ПАРКАНОМ
Під парканом бачать діти цуценятко ледь живе. Що робити з ним? Де діти? Каже Гриць: «Хай в нас живе. Я зроблю для нього буду. Й доглядати його буду».
Василь Плахотников

* * *
На горі росте квасоля, а з гори несе квас Оля.
* * *
Я тягнув на гору віз, а з гори мене він віз.
* * *
Я зробила піну з мила, та її водичка змила.
Ігор Січовик

Загадка
Є слова — ну й цікаво! Є слова — просто диво! Прочитаймо їх із вами: чи то зліва направо, чи то справа наліво —
означають те саме. Ось дивіться: корок, біб, око, кирик, зараз, піп... Є ще й інші на умі, та назвіть ви їх самі.
Дмитро Білоус

Кирик — особлива палиця.

? А справді, може, й ти знайдеш таке слово?

Жменька загадок з твого класу
Загадка — цікаве запитання, у якому є слова-підказки для відгадки.
Загадка спонукає побачити характерні ознаки предмета, явища, істоти.
* * *
Біла білка плиг та плиг по чорному полю.
* * *
Разом стіл я і стілець. Хто вгадає — молодець.
* * *
Невеличка хатка. Там живуть малятка. Ми їх, гостроносих, у портфелях носим.
 * * *
Виводить букви і слова усім потрібна штучка. В руці виблискує здаля зручна учнівська ... .
* * *
Невелика деревина, із графіту середина, всім потрібна, щоб писати, щоб картини малювати.
 
? Поміркуй, які саме слова допомогли тобі знайти відгадку до кожної загадки.

В'язка народних прислів'їв
Прислів'я — це короткі влучні вислови повчального характеру. їх складав народ протягом багатьох століть. Це ніби правила життя: одне схвалюють, інше засуджують.

Бджола мала, а й та працює. Без труда нема плода.
Маленька праця краща за велике безділля.
Не поговоривши з головою, не берись руками.
Діло майстра величає.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
До учіння треба терпіння.

? Розкажи, як ти зрозумів зміст прислів'їв. Чим  вони подібні?
? Запам'ятай 2—3 прислів'я. Вживай їх у своєму мовленні.
? Чи знаєш ти інші прислів'я про працю, мову, розум?
 
Лічилки
* * *
—    Де стоїш?
—    На камені.
—    Що п'єш?
—    Квас.
—    Ану, злови нас!
* * *
Від корча до корча — курочка-тасурочка, книга-паляниця, кому доведеться, той буде жмуриться.
* * *
Раз, два — дерева. Три, чотири — вийшли звірі. П'ять, шість — пада лист. Сім, вісім — птахи в лісі. Дев'ять, десять — це сунички підвели червоні личка.
Наталя Забіла

? Читаючи лічилки, рахунок промовляй дуже швид-ко, а пояснення після паузи — повільніше. Вивчи одну лічилку напам'ять.

Смішинки-веселинки
ДВІ ДУШІ
З народного
Хлопчик запитує батька:
—    Тату, а в нас дві душі?
—    Чому це ти так говориш?
—    Бо дві душі. Як холодно — одна дме теплом на замерзлі пальці, а як гарячий чай — то студить холодна душа.

? Між ким відбувається діалог? 40 Чи можна із запитань хлопчика зробити висновок, що він спостережливий?

ОБІЦЯНКА
—    Дідусю, купи мені барабан!
—    Куди ще тобі барабан! Від тебе й так багато шуму.
—    Але я обіцяю, що гратиму тільки тоді, коли ти спатимеш.
 
МАТУСИН ЗАПОВІТ
Раз мені казала мати: «Можеш мов багато знати, кожну мову шанувати, та одну із мов усіх, щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну збережу я мову рідну!
Марія Хоросницька
 
Погідний — ясний, світлий, теплий.

? Між ким відбувається розмова? Як дитина зрозуміла матусин заповіт? Як ти розумієш вислів берегти мову рідну?
 
Чи уважно ти читав?

? Переглянь прочитане, пригадай, до чого нас закликає поетеса Любов Забашта.
? Продовж: Я читав вірші, дитячі пісеньки, ...
? Пригадай, хто несе борщик у горщику, кашку у жменьці?
? Вірші яких поетів ти прочитав у «Поетичних перлинках»? Який з них тобі найбільше сподобався?
? Попрацюйте в парі! Загадайте один одному загадки з цієї теми.


Що ти знаєш і що вмієш?

? Чи зрозумів ти? Які струмочки вливаються у мовне море? Назви їх. Де діти навчаються рідної мови? У яких віршах про це йдеться?
Що на світі сильніше за силу? Чому? Розрізняй прочитані твори.
? Вірші яких поетів ти прочитав? Підготуйся сказати вголос рядки, що тобі найбільше сподобалися. У яких оповіданнях ідеться про шкільну дружбу? Хто їх автори?
? Які народні дитячі пісеньки тобі запам'ятались? Чи зможеш продовжити?
Добрий вечір, зайчику, куди йдеш? Кукуріку, півнику, куди йдеш? ...
? Закінчи прислів'я: Де сила не візьме, там ...
? Попрацюйте разом! Проведіть у класі гру-змагання на знання загадок і прислів'їв з вивченої теми.

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими