Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 6 клас >>Зарубіжна література: Роберт Льюїс СТІВЕНСОН 1850-1894."Острів скарбів"

                        Роберт Льюїс СТІВЕНСОН 1850-1894."Острів скарбів"

               Я з честю підняв рукавичку, яку кинула мені доля, і переміг у битві з життям.

                                                                                                           Р. Л. Стівенсон

Здавалося, у Роберта Льюїса Стівенсона не було жодного шансу стати автором одного з найпопулярніших пригодницьких романів, адже хвороб у нього було більше, ніж літер в алфавіті. З раннього дитинства він був мешканцем, за його власним висловом, «ковдряної країни». Адже через постійні хвороби він проводив більше часу в ліжку, ніж у хлопчачих іграх на вулиці чи за столом, читаючи захоплюючу книжку. Лікарі поставили дванадцятилітньому підліткові страшний діагноз — сухоти. У ті часи це дорівнювало смертельному вироку. Можливо, саме ці важкі випробування навчили письменника цінувати життя, щиро радіти кожному прожитому дню й намагатися бути щасливим. Одного разу, коли біль, здавалося, паралізував усе його тіло, так що він не міг говорити, читати і писати правою рукою, ліва вивела декілька рядків, що аж ніяк не асоціювалися з людиною, прикутою до ліжка:

Як дорослим стану я — пальма з віттям золотим, побуваю в тих краях, Там, де бігали бізони, де росте в траві густій І в гостях у Робінзона.

Не можна вирушити у справжню морську подорож? І тоді на допомогу приходили мрія і фантазія. Вони переносили мужнього життєрадісного хлопчика в найвіддаленіші куточки землі й знайомили зі справжніми героями, а боротьба з хворобою в його уяві перетворювалася на запеклий двобій із самою смертю, з якого людина може вийти переможцем.

Хоча Стівенсон отримав професію юриста, понад усе мріяв стати письменником. Слава до нього прийшла, коли він 1883 р. окремим виданням надрукував роман «Острів скарбів». Як згадував письменник, одного вечора він грався зі своїм пасинком Ллойдом Озборном. Вони змагалися, хто краще намалює географічну карту. Саме тоді Стівенсон і створив карту Острова скарбів. Наступного дня він сів за роман, який назвав «Корабельний кухар», але видавцеві ця назва не сподобалася, і вони вирішили замінити її на «Острів скарбів». Допитливий читач помітить у цьому творі деталі багатьох відомих пригодницьких книжок. Та Стівенсон і не заперечував цього. Він відверто говорив, що, наприклад, папуга до роману «прилетів» від Робінзона Крузо, а кістяка він запозичив з новели відомого американського письменника Едгара По «Золотий жук». До речі, історія, покладена в основу роману «Острів скарбів», не така вже й письменницька вигадка. В ті часи, як і сьогодні, багато хто марив незліченними скарбами піратів або їхніх жертв, що були завбачливо заховані в різних місцях земної кулі і які можна знайти за певними таємними знаками. Наприклад, на острові, де більше чотирьох років прожив Александр Селькірк і який згодом було названо островом Робінзона Крузо, до цього часу шукають величезний скарб, який був там захований через декілька років після звільнення Селькірка. Стівенсон ніби зібрав у своїй книжці всі особливості й знахідки пригодницької літератури, яку важко уявити без таємних карт, захованих скарбів і войовничих піратів. Першими слухачами і критиками ще не надрукованого роману були батько й пасинок письменника. Стівенсон згадував, що коли необхідно було заповнити скриню Біллі Бонса, то батько письменника майже цілий день на звороті конверта з якогось ділового листа складав реєстр того, що мало бути у схованці колишнього пірата. Цей перелік майже повністю увійшов до роману. Взагалі, Стівенсону вдалося наповнити свій твір деталями, які в уяві читача саме після цього роману були тісно пов'язані із світом пригод і таємниць: запальна піратська пісня, жахлива чорна мітка, таємнича карта й загублений у океані острів, повний золота, омитого кров'ю.

Успіх «Острова скарбів» забезпечив матеріальний достаток родини Стівенсона. Але прогресуюча хвороба вимагала зміни клімату, і тому він залишив любу Шотландію. Письменник, разом з усією родиною, вирушив у подорож до південних морів. Він оселився на островах Самоа, що в Тихому океані. Місцеві жителі спочатку насторожено поставилися до чужоземця, адже звикли, що європейці в їхніх краях з'являлися тільки для того, щоб збагатитися. Але Стівенсон не виказував зневаги до місцевого населення, натомість він радо приймав їх у своєму домі, який місцевим жителям здавався величезним палацом, і залюбки слухав їхні оповідки із сивої давнини. Дуже скоро до помешкання Стівенсона самоанці заходили не лише послухати дивні й неймовірні історії господаря, а й із проханням допомогти. Він радив їм, як захищати себе від колонізаторів, як краще облаштувати свою землю і де найвигідніше продати ті чи ті товари. Білі колонізатори недолюблювали письменника, зате місцеві жителі, на знак особливої поваги й довіри, дали йому ім'я Тузітала — білий вождь-оповідач, бо вірили в магічну силу його слова. А ця сила була великою, варто лише згадати якого розголосу наробила в Європі стаття Стівенсона про безсоромне грабіжництво островів провідними європейськими країнами, які колонізували Самоа.

Самоанці самотужки збудували дорогу до будинку Стівенсона й назвали її Дорогою подяки. Смерть письменника для місцевих жителів стала великим горем. Вони цілими селищами йшли попрощатися з Тузіталою. Рада вождів вирішила поховати його на вершині найвищої гори. Однак дістатися туди було надзвичайно складно, адже гору з усіх боків оточував густий тропічний ліс і до того часу на неї не ступала жодна людина. Тоді найсильніші чоловіки вирушили в дорогу й ціною неймовірних зусиль прорубали у вологих джунглях просіку, щоб потрапити до місця останнього притулку людини, яка змогла перебороти долю. А потім вожді, під страхом великої кари богів, заборонили всім стріляти біля гори, де було поховано Стівенсона, «щоб над його могилою могли спокійно співати птахи».

Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко. Зарубіжна література 6 клас.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь- форум.