Гіпермаркет Знань>>Природознавство>>Природознавство 6 клас>> Природознавство: Поле. Сад. Значення штучних екосистем у житті людини

ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ. ПОЛЕ. РОСЛИНИ ТА ТВАРИНИ ПОЛЯ. САД. ДОГЛЯД ЗА САДОМ. ЗЕЛЕНА АРХІТЕКТУРА. ЗНАЧЕННЯ ШТУЧНИХ ЕКОСИСТЕМ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Що називають полем

Подорожуючи Україною, вам доводилось бачити великі ділянки землі з посіяними чи посадженими на них різними трав'янистими рослинами. Рослини, які людина спеціально висіває і вирощує для отримання з них певних продуктів, називають культурними рослинами. А оброблені ділянки землі, засіяні ними, - полем. Тож поле - це штучна екосистема.

Культурні рослини на полях України

Найбільші площі в Україні використовують під посіви зернових культурних рослин: пшениці, жита, вівса, кукурудзи, гречки та інших. Із зерна виготовляють борошно, крупи, макаронні вироби. Зерно згодовують як корм свійським тваринам.

Для одержання соковитих частин рослинного організму вирощують овочеві культурні рослини: картоплю, капусту, помідори, огірки, кабачки, перець, моркву, столовий буряк, цибулю, петрушку та інші. Великі площі засівають цукровим буряком. Коренеплоди цієї рослини багаті на речовину сахарозу, відому під назвою цукор. На цукрових заводах із однієї тонни цукрового буряку виробляють 130-160 кг цукру. Культурну рослину соняшник вирощують задля отримання олії, на яку багате її насіння.
Усі культурні рослини, які нині вирощує людина, є результатом тривалої копіткої праці багатьох поколінь. З року в рік, від урожаю до врожаю людина добирала найкраще насіння і висівала його. Так з'явилися сорти культурних рослин. Сорт - це створена людиною сукупність певних рослин, які мають потрібні людині ознаки.

Учені створили тисячі сортів культурних рослин, як-от ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі сорти картоплі з певними смаковими якостями. Їх вирощують для харчування людини. Існують сорти картоплі, які використовують для відгодівлі свійських тварин. Бульби картоплі різних сортів приблизно на 1/5 складаються із крохмалю. Ця органічна речовина, як відомо, є цінним продуктом живлення людини і тварин.

В Україні нові сорти картоплі створюють фахівці Науково-дослідного інституту картопляного господарства, розташованого в селищі Немішаєві Київської області. Тільки за останні 10 років учені цього інституту створили чимало високоврожайних сортів картоплі, серед яких Світанок київський, Повінь, Неміінаєвська-100, Українська рожева та інші.

Багато років учені Науково-дослідного інституту насінництва, що в місті Миронівка Київської області, створюють нові високоврожайні сорти пшениці. До них належать Миронівська-808, Безоста-1 та інші.

Які ще організми, крім культурних рослин, є в екосистемі поля

На полі ростуть також бур'яни. Бур'яни - це рослини, які людина спеціально не вирощує, але вони з року в рік з'являються серед посівів культурних рослин. Поширеними бур'янами українських полів є осот, пирій, лобода, мишій, щириця, березка та інші. Бур'яни перешкоджають нормальному живленню культурних рослин, відбираючи в них воду з поживними речовинами, затінюють посіви, спричиняють вилягання культурних рослин, заважають збиранню врожаю.

Боротися з бур'янами дуже важко. Насіння багатьох із них не втрачає схожості десятки років. Деякі бур'яни після прополювання швидко відростають із шматочків стебел або коренів, тобто розмножуються вегетативно.

Серед рослин поля знаходять притулок різноманітні тварини. Насамперед ті, що живляться цими рослинами. Це комахи, польові миші, хом'яки, ховрахи, а також орли та лисиці, які полюють на цих тварин. І, звичайно, мешканці ґрунту - черв'яки, різні мікроорганізми.

Безперечно, основними споживачами культурних рослин є людина і свійські тварини.  Тож ланцюги живлення в екосистемі поля можуть бути такими: культурні рослини - людина; культурні рослини - свійські тварини - людина. Бувають і такі: культурні рослини - польова миша - лисиця.

Багато культурних рослин є основним кормом для свійських тварин. Подібно до сортів культурних рослин учені створюють породи свійських тварин. Порода - це сукупність тварин, що мають корисні для людини ознаки. Наприклад, для одержання яєць, курятини, пір'я створено різні породи курей, яких вирощують на птахофабриках. Це полтавська зозуляста порода, вушанка, російська біла, первомайська. Молоком, яловичиною, шкірою людину забезпечує велика рогата худоба. До того ж гній (її випорожнення) є цінним органічним добривом. В Україні поширені червона степова, лебединська, холмогорська, сіра українська, чорно-ряба та багато інших порід великої рогатої худоби.

Як підвищити врожайність культурних рослин

Для одержання високих врожаїв слід уміти доглядати за полем - задовольняти потреби рослин у світлі, воді, поживних речовинах і повітрі.

Щоб забезпечити рівномірне освітлення культурних рослин, для поля зазвичай вибирають рівнинну ділянку землі. Дуже важливо навесні вчасно висіяти рослини. Тобто тоді, коли у ґрунті достатньо вологи і він добре прогрітий сонцем. Є навіть народна приказка: «Весняний день рік годує». Якщо вологи у ґрунті більше, ніж потрібно рослинам, його осушують, відводячи зайву воду за допомогою канав. Якщо ґрунт дуже сухий, його зрошують.

Родючість ґрунту, а отже, й урожайність культурних рослин, підвищують передусім внесенням добрив. Ми вже згадували, що родючість ґрунту підтримує також сівозміна.

Щоб створити сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин, людина здійснює обробіток ґрунту за допомогою різних сільськогосподарських знарядь.

Під час вирощування картоплі, помідорів, кукурудзи застосовують підгортання — це нагортання до нижньої частини стебла розпушеної землі, що забезпечує кращий розвиток коренів. Аби запобігти руйнуванню ґрунту, поблизу полів насаджують лісосмуги.

Шкідники культурних рослин і боротьба з ними

Крім бур'янів, культурним рослинам завдають шкоди деякі кліщі, комахи та мікроорганізми. Це павутинний кліщ, буряковий і люцерновий довгоносики, колорадський жук, хлібний турун, гусінь метеликів білана лучного та капустяного, совки, попелиці, сарана. Живлячись культурними рослинами, вони не лише знижують урожай, а й здатні знищити посіви взагалі. Аби запобігти цьому використовують хімічні речовини - отрутохімікати, їх вносять у ґрунт здебільшого тоді, коли на полях немає культурних рослин (рано навесні чи пізно восени). Існує певний ризик для здоров'я людини, оскільки отрутохімікати частково потрапляють у водойми, криниці, накопичуються у ґрунті.

Безпечним для здоров'я людини є так званий біологічний спосіб боротьби зі шкідниками культурних рослин. Наприклад, жуки сонечка знищують попелиць. Тому їх варто спеціально розмножувати і випускати на посіви, де попелиці завдають великої шкоди. Комах-шкідників на полях та в садах знищують також птахи, особливо в період вигодовування пташенят.

Боротися з бур'янами допомагають сівозміни. А ще вчені розмножують у лабораторіях організми, які спричиняють хвороби бур'янів, але не шкодять культурним рослинам.


«Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...» Хто не знає цих поетичних слів Тараса Шевченка? З давніх-давен українці приносили з лісу та висаджували біля своєї оселі дерева і кущі зі смачними соковитими плодами. Сучасне українське село не уявити без весняного буяння квітучих садів, Як не можна й припуститися думки, що влітку та восени у кожному подвір'ї немає духмяних ягід і фруктів. Селяни зазвичай вирощують їх для власних потреб. А як бути мешканцям міст? Для того щоб усім вистачало і свіжих, і консервованих соків, ягід та фруктів, на великих площах вирощують сади.

Особливості створення саду

Сад — це насадження дерев і кущів, що щедро і тривалий час забезпечують людину їстівними плодами.

Особливостями саду є те, що під час його закладання враховують кліматичні умови, початок плодоношення і довговічність дерев, родючість ґрунту, рельєф місцевості, рівень ґрунтових вод і навіть можливості запилення та самозапилення. Ретельно добирають сорти рослин. Виявляється, слід багато знати, щоб виростити високоврожайний сад! Сади можуть охоплювати значні площі. Тоді їхню територію розбивають на окремі ділянки (квартали), з'єднані між собою дорогами.

Отже, сад, на відміну від природних екосистем, створює людина.

Хто населяє екосистему саду

Передусім до екосистеми саду належать спеціально висаджені людиною дерева і кущі. Найпоширенішими фруктовими деревами в Україні є яблуня, груша, черешня, вишня, слива, абрикос; кущами - смородина, малина, аґрус. Кримські яблука, мелітопольські черешні відомі далеко за межами України. Поруч із плодовими деревами ростуть різні бур'яни. Їх знищують, аби вони не забирали з ґрунту потрібні саду поживні речовини.

Із тваринних організмів, які найчастіше відвідують сад, заслуговують на увагу бджоли та інші комахи, що беруть участь у запиленні.

Має сад і своїх шкідників, як-от: попелицю, яблуневу плодожерку, мишей, зайців. Попелиця живиться соком рослин. Незважаючи на малі розміри, вона дуже ненажерлива. Велике скупчення попелиць на одному дереві призводить до того, що листки скручуються й засихають. А рослина невеликих розмірів (саджанець) може загинути, якщо вчасно не знищити шкідника.
Від гусені метелика яблуневої плодожерки потерпає насамперед урожай плодів. Навесні самка метелика відкладає яйця на зав'язь квітки. Плід розвивається, а всередині нього росте і розвивається гусениця, що живиться його м'якушем. Доки вона не прогризе назовні отвір, нікому й на думку не спаде, що гарне зовні яблуко «червиве». За літо одна гусениця здатна зіпсувати кілька яблук.

Узимку зайці обгризають кору молодих пагонів, завдаючи садові шкоди.

Та не всі комахи шкодять рослинам саду. Бджолам-трудівницям не поступаються працелюбністю й корисністю симпатичні сонечка. Їхні сірі з оранжевими плямками невеличкі, але прудкі личинки нищівно атакують попелиць. Одна така личинка за день з'їдає кілька десятків попелиць. Багатьох шкідників знищують мурашки, жуки туруни з металічним блиском крил, великі незграбні ропухи. Тож, побачивши цих тварин, не проганяйте та не знищуйте їх. Вони ваші надійні помічники у догляді за садом.

А ще в саду багато птахів. Для деяких дерева саду є домівкою, інші прилітають, аби поживитися гусінню та жуками.

(Пригадайте та назвіть їх.) Звичайно, влітку, коли достигне солодка черешня чи вишня, дехто з пернатих може поласувати їхнім м'якушем. Але загалом допомога птахів саду неоціненна, адже вони знищують багато шкідливих комах та їхніх личинок.
В екосистемі саду рослини і тварин об'єднують ланцюги живлення, як-от: слива - попелиця - сонечко; яблуня - гусениця - птах.
Щоб сад тривалий час приносив великі врожаї ягід і фруктів, за ним необхідний догляд.

У чому полягає догляд за садом

Доглядаючи за садом, насамперед потрібно періодично обрізувати старі гілки і ті, що заважають формуванню розлогої крони. Дерева саду підживлюють добривами. У посушливий період сад поливають, особливо молоді дерева.

Щоб запобігти збиткам урожаю від комах-шкідників, садівники їх знищують. У невеликому саду шкідливих комах та їхні личинки можна збирати вручну. Так, уранці струшують і збирають хрущів. Після нічної прохолоди вони малоактивні, сидять і майже не рухаються. У садах, що охоплюють великі площі, дерева обприскують спеціальними отруйними для комах речовинами. Щоб убезпечити кору молодих дерев від поїдання мишами та зайцями, стовбури дерев на зиму обв'язують очеретом, осокою. Часто навесні у пору цвітіння саду трапляються заморозки. Захищають від них дерева за допомогою штучного задимлення. Не слід забувати і про облаштування годівниць для горобців, синиць та інших птахів, які зимують у наших краях. Навесні та влітку вони віддячать сторицею.

Дбайливо доглянутий сад віддячує людині щедрими багаторічними врожаями.



Усі екосистеми, що є в природі, різноманітні за розмірами та складом живих істот і тіл неживої природи. Але головне, що їх об'єднує, - це перетворення енергії та забезпечення безупинного колообігу речовин. Завдяки наземним і водним екосистемам на нашій планеті підтримується відносно сталий склад повітря і вміст води, триває життя.  Природні екосистеми є складовою середовища життя людини, яка навчилася створювати для своїх потреб штучні екосистеми й підтримувати їхнє існування.

Як людина використовує природні екосистеми

У попередніх параграфах ми розглянули природні екосистеми: ліс, степ, прісні водойми. Яка їхня роль у природі та в житті людини?

Ліс - це потужний «виробник» кисню і «поглинач» вуглекислого газу. Тож його можна назвати справжніми «зеленими легенями» планети. А ще крони дерев і кущів затримують шкідливі гази та пил, сприяючи очищенню атмосфери. Ліс - це також домівка багатьох живих організмів, джерело продуктів харчування: ягід, горіхів, грибів. З деревини людина виготовляє різний будівельний матеріал, меблі, папір, тканини, ліки тощо. Мандруючи лісовими стежками з кошиком для грибів абo фотоапаратом, людина отримує величезне естетичне задоволення. Чисте лісове повітря лікує захворювання дихальних шляхів, а тихе шелестіння листя і спів пташок заспокійливо впливають на нервову систему. Тобто ліс має неабиякий оздоровчий вплив на людину.

Степи, луки, полонини людина використовує для випасання худоби і заготівлі сіна.

Екосистеми прісних водойм (річок та озер) є джерелом питної води та води для зрошення полів і садів. Їхні мешканці - риби, краби, раки, молюски - цінні продукти харчування. Річки та озера використовують для перевезення пасажирів і вантажів. На березі річок та озер влаштовують бази відпочинку, а також спортивні й туристичні табори.

Болото - це теж природна екосистема з рослинним і тваринним світом, що пристосувався до умов надмірного зволоження.
Наприклад, дуже добре почувається на болоті мох сфагнум. Саме відмерлі рештки цього моху утворюють торф. Його використовують як паливо та органічне добриво. Тут збирають ягоди, зокрема журавлину і морошку.

Значення штучних екосистем

Культурні рослини штучних екосистем з року в рік дають високі врожаї. Для цього необхідний спеціальний догляд за ними (пригадайте, в чому він полягає).

У нашій державі поля й сади охоплюють величезні площі. На полях сіють здебільшого зернові рослини. Найпоширеніші з них пшениця, жито, овес, ячмінь, просо. Це традиційні культурні рослини, які наші предки сіяли тисячі років тому. Тож на державному прапорі України синій колір неба поєднується з кольором стиглого колосся.

Що називають зеленою архітектурою

Зелені насадження не тільки постачають кисень та вбирають вуглекислий газ. Крони дерев захищають від шуму, бо затримують звукові хвилі, що виникають під час роботи транспорту і підприємств. Зелені насадження ще й прикрашають міста і села, є затишними місцями відпочинку.

Планування скверів і парків, підбір для них рослин дістало назву зеленої архітектури. В її створенні беруть участь садівники, художники, архітектори, скульптори. Всі разом вони працюють над проектом майбутнього парку: підбирають рослини, передбачають, яку форму слід надати їхнім кронам. Також роблять ескіз - попередній начерк - стежок, лав та альтанок, альпійських гірок, фонтанів, штучних водойм, скульптур (фігурок з мармуру, граніту, металу, дерева тощо) та розміщення всього цього на певній території. Досить часто водойми парків заселя¬ють водоплавними птахами - лебедями, крижнями. Поєднання різноманітних рослин, завезених із різних куточків нашої планети, галявин і доріжок, фонтанів і скульптур робить парки справжнім витвором мистецтва.

Якої шкоди людина завдає екосистемам

Через вирубування лісів з метою одержання будівельних матеріалів, додаткових площ для посівів культурних рослин, спорудження житла та прокладання доріг площі лісів значно скорочуються. При цьому лісові трав'янисті рослини, що опиняються на відкритій освітленій ділянці і не пристосовані до таких умов, здебільшого гинуть. Разом з рослинами зникають і тварини лісу, насамперед птахи та звірі.

Навіть відпочиваючи, людина завдає екосистемі лісу певної шкоди. Розпалені вогнища можуть спричинити лісову пожежу. Під час масового збирання грибів та ягід витоптуються рослини, ущільнюється ґрунт. Від цього погіршується постачання рослин вологою і поживними речовинами, а їхніх коренів - повітрям. Масове визбирування на букети ранньовесняних рослин робить їх надзвичайно рідкісними.

Використання води великих річок для поливу зневоднює малі річки. Промислові й побутові відходи, потрапляючи у воду, згубно впливають на мешканців водойм.

Випасання худоби шкодить екосистемам луків, степу, полонин. Рослини потерпають від витоптування, погіршується розвиток коренів, вони слабо утримують ґрунт, через це прискорюється його руйнування водою і вітром. Врешті-решт збіднюється рослинність, зменшується чисельність тварин, що мешкають у цих екосистемах.

Завдає збитків природі і браконьєрство - неконтрольоване хижацьке рибальство та мисливство. Звірі потерпають від сіток і капканів, а виловлювання риби у великій кількості призводить до того, що вона не встигає відновити свою чисельність. Отрутохімікати не лише знищують шкідників культурних рослин, а й потрапляють до ланцюгів живлення. Скидання відходів виробництва у водойми, забирання величезної кількості води для потреб промисловості і зрошення, стрімке будівництво водосховищ завдають шкоди екосистемам річок.

Згубно впливають на природні екосистеми видобування корисних копалин, будівництво автомагістралей, залізниць, каналів, ліній електропередач, сміттєзвалища тощо.

Охорона природних екосистем

На стан екосистем впливає також багато природних чинників, зокрема різкі коливання температури повітря та води, зміни кількості вологи і світла, сильний вітер. Небезпечні зміни в екосистемі можуть статися через землетрус, посуху, повінь. Однак найпотужнішим чинником впливу на довкілля є господарська діяльність людини. Нині людство усвідомило, наскільки важливо охороняти природні екосистеми, сприяти їхньому збереженню та розвитку.

Охороняти екосистеми - означає створювати сприятливі умови для існування живих істот та запобігати їхньому знищенню: не вирубувати ліси, не осушувати річки та болота, не вилучати із природи більше, ніж може відновитися природним шляхом. Тож охорона природи полягає у здійсненні заходів, спрямованих на збереження, відтворення, раціональне використання природних багатств. Тому українські вчені створили Зелену книгу, в якій перелічили природні екосистеми України, що потребують охорони.
Для того щоб оберігати природні екосистеми та їхніх мешканців, мати змогу досліджувати їх, створюють заповідники. Серед них Єланецький степ на Миколаївщині,  Рівненський та Кримський природні заповідники. Як вам уже відомо, у заповідниках заборонено господарську діяльність, там охороняють не тільки живі організми та умови їхнього існування, а й тіла неживої природи (як-от, корисні копалини, ґрунт). Втручання людини в життя заповідника можливе у випадках, коли екосистемі потрібна допомога (наприклад, під час пожежі, масового враження шкідниками).

Національні природні парки також охороняє держава, але на їхній території дозволено організований туризм і навчальні екскурсії. Для цього створено спеціальні туристичні й так звані екологічні стежки. Завдяки їм люди менше турбують тварин, не витоптують унікальні рослини. В Україні є такі національні природні парки: Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Подільські Товтри» та інші.

Кожна людина повинна піклуватися про збереження природи. Перебуваючи в лісі, не можна смітити, пошкоджувати рослини, палити вогнища. Засохлі дерева вирубують і вивозять з лісу, щоб шкідливі комахи з них не переселилися на здорові. Молоді деревця, висаджені замість зрубаних, ростуть повільно, тому слід пам'ятати народну мудрість: «Зрубав дерево - посади два нових».

ПІДСУМКИ 
* Поле - оброблена і засіяна культурними рослинами ділянка землі.
* Людина вирощує різні сорти культурних рослин заради отримання певної продукції.
* Існування екосистеми поля залежить від впливу природних умов і неможливе без господарської діяльності людини.
* Своєчасний і якісний обробіток ґрунту, внесення добрив, боротьба зі шкідниками культурних рослин - запорука отримання на полях високих врожаїв.
* Сад - це насаджені людиною дерева і кущі, що мають їстівні плоди.
* В Україні здавна вирощують сади.
* Поширеними деревами в садах України є яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, кущами - малина, смородина та інші.
* Сад є однією зі створених людиною екосистем, де налагоджені взаємозв'язки та ланцюги живлення.
* Екосистеми мають різноманітне значення для людини.
* Господарська діяльність людини впливає на стан екосистем.
* Держава дбає про охорону природних екосистем. З цією метою
створюють заповідники, національні природні парки.

О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий, Природознавство, 6 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів 

_{Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з природознавства, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з природознавства для 6 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.