Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас>>Всесвітня історія: Війни Риму в Західному Середземномор’ї. Суспільно-політична боротьба в Римі. Римське суспільство II—I ст. до н.е. Диктатура Сулли. Перший тріумвірат.

§ 39. Боротьба між Римом і Карфагеном за панування в Західному Середземномор'ї
Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

1. Перша Пунічна війна
Ми з вами вже були в Карфагені, коли вивчали історію Фінікії. Ця держава, заснована фінікійцями в XI ст. до н. е. під час колонізації, збагатилася завдяки активній морській торгівлі. Карфаген прагнув монополії в торгівлі й поширював свій вплив на інші держави. Він не здійснював воєнних загарбань, хоча мав сильний бойовий флот для охорони морської торгівлі та значні кошти на воєнні потреби. У ІІІ ст. до н. е. Карфаген був союзником Риму в боротьбі проти Пірра.

З 272 р. до н. е. відносини між ними погіршилися.

Розпочалися Пунічні війни, які точилися понад сто років (264-146 pp. до н. е.). Римляни презирливо називали карфагенян пунами (з латин. — «кара божа»), що й дало назву цим війнам." "Де була боротьба між двома сильними суперниками (Римом і Карфагеном) за панування в морській торгівлі в Середземномор'ї.

Перша Пунічна війна (264-241 pp. до н. є.) велася за оволодіння островом Сицилією, що був розташований між берегами Риму й Карфагена (див. карту на с. 200). Завдяки сильному флотові Карфаген завдав кількох поразок римлянам, бо вони були ще недосвідченими мореплавцями. Карфагенський полководець Гамількар Барка, який керував флотом, успішно діяв не лише на Сицилії, а й на берегах Італії. Він завдавав римлянам раптових ударів з моря і знову відступав без втрат.

Римляни збагнули, що без підтримки флоту сухопутна армія не здобуде Сици-лію. Вони збудували 120 бойових кораблів і у 260 р. до н. є. перемогли Карфаген. Римська армія висадилася на африканському узбережжі. Але успіх закріпити не пощастило — сильний шторм знищив римський флот. Військо зазнало поразки.

Римлянам удалося відновити флот, зібравши гроші з багатих громадян. У 241 р. до н. е. в битві при Егатських островах флот Карфагена було знищено. Подальша боротьба за Сицилію стала для Карфагена безцільною, тому було укладено мир.

За угодою, Рим ставав володарем Сицилії. Карфаген мав сплатити контрибуцію в 3200 талантів срібла (84 тонни) та повернути полонених без викупу. Згодом після укладення миру Рим самочинно прибрав до рук Сардинію та Корсику. Так утворилися перші заморські володіння — колонії Римської держави. Унаслідок Першої Пунічної війни Рим перетворився на сильну державу Середземномор'я.

2. Похід Ганнібала в Італію
Карфаген був переможений, але не знищений. Він швидко відновив свої сили й готувався до нової війни. Продовження боротьби було неминучим, бо залишалися суперечності між суперниками. Гамількар Барка готував армію до війни в Італії, справедливо вважаючи, що перемогти Рим остаточно можна тільки на його власній землі. Для відкриття сухопутного шляху армії потрібно було підкорити населення Іспанії — племена іберів. Та під час боротьби з ними Гамількар випадково загинув.

Армію очолив його син — талановитий полководець Ганнібал (247-184 pp. до н. е.). Ще в дитинстві він присягнув батькові, що до кінця життя не припинить боротьби з Римом, і до самої смерті залишився вірним цій обіцянці.

Війна розпочалася на іспанській землі облогою та взяттям міста Сагунта, яке було союзником Римської держави. Загарбання Сагунта стало приводом для Риму оголосити війну Карфагену. Розпочалася Друга Пунічна війна (218-201 pp. до н. є.).

Ганнібал без зволікань пройшов з військом через Південну Галлію (південь сучасної Франції), перетнув Альпійський хребет і опинився на півночі Італії. Невдовзі він завдав першої поразки римлянам біля р. Тинини (218 р. до н. е.). Ще при переході через Альпи він втратив дві третини своєї армії, але за час нетривалого перепочинку на землях галльських племен, одвічних ворогів Риму, поповнив військо з їхнього числа.

У 217 р. до н. е. на берегах Тразименського озера потрапила в пастку й була розбита ще одна римська армія на чолі з консулом Гаєм Фламінієм.

Рішуча битва між ворогами відбулась у 216 р. до н. є. біля міста Канни. Могутнє римське військо кількістю у 80 тисяч воїнів очолювали консули Гай Тер-ренсій Варрон і Луцій Емілій Павел.

Маючи значну чисельну перевагу, римляни вдарили всіма силами в центр карфагенської армії. Але Ганнібал, майстерно керуючи військами, з обох флангів атакував і оточив римлян. Багато воїнів загинуло, на полі бою залишилося 50 тис. римлян з 80 тис. Серед загиблих був і Луцій Емілій Павел, який застерігав проти битви. Варрон відступив разом із кіннотою, яка ледь урятувалася від повного знищення.

З жахливого заціпеніння римлян вивів молодий Публій Корнелій Сципіон, син консула, розбитого Ганнібалом біля р. Тицини. Зібравши значні сили, Сципіон продовжив війну.

На допомогу Ганнібалові, також через Галлію та Альпи, вирушила ще одна армія, очолювана його братом Гасдрубалом. Але у 207 р. до н. е. римляни перехопили її та знищили. Сципіон переконав сенат, що лише перенесення воєнних дій на терени Африки змусить Ганнібала залишити Італію. У 204 р. до н. е. римська армія висадилася на землі Карфагена й одразу ж суфети відкликали Ганнібала з Італії.

У 202 р. до н. е. в Африці, біля міста Зама, сталася вирішальна битва римлян З  з армією карфагенян. Незважаючи на майстерність і талант Ганнібала, Сципіон розбив його. Уперше й востаннє Ганнібал зазнав поразки. Сили Карфагена були вичерпані шістнадцятирічною війною.

У 201 р. до н. є. між ворогами було укладено мир. За угодою, Карфаген мав знищити весь свій флот. Матроси-карфагеняни вивели на рейд 500 кораблів і підпалили. Тепер Карфаген мав сплатити контрибуцію в 10 000 талантів (270 тонн) срібла протягом 50 років. Йому заборонялося без дозволу римського сенату вести будь-яку війну.

Унаслідок перемоги в Другій Пунічній війні Рим здобув нові заморські території — Іспанію, Північну Італію. Відтепер він став повним господарем на Західному Середземномор'ї, не маючи тут жодного суперника.

3. Знищення Карфагена
Незважаючи на переможні війни, Рим не міг відчувати себе впевнено, поки існував Карфаген. Ця морська держава, немов казкове створіння, швидко поставала з руїн.
 
Якось один із римських сенаторів, Марк Порцій Катон (234-149 pp. до н. е.), якого прозвали Цензором за його непримиренність і твердість у переконаннях, -побував у Карфагені й побачив, що той майже цілком відновив свої сили. Відчувши нову небезпеку для Риму, Катон після повернення додому став палко закликати до нової війни. З того часу до кінця життя всі свої промови на будь-яку тему він завершував словами: «А Карфаген має бути зруйнований». Катон помер у 149 р. до н. є., у той час, коли римські війська сі -дали на кораблі для відплиття в Африку...

Сенат оголосив Карфагену війну під вигаданим приводом. Розпочалася Третя Пунічна війна (149-146 pp. до н. е.).

Вона проходила на території Карфагена. Усі міста й поселення карфагенян були розташовані на узбережжі, тому римська армія, не зустрічаючи серйозного опору, швидко захопила територію держави й узяла в облогу Карфаген. Населення міста рішуче готувалося до оборони. Зброярі кували мечі та панцирі; жінки відрізали коси, з яких сплітали канати для бойових метальних машин. Несподівано римляни почали зазнавати невдач. Літня спека виснажувала солдатів, спалахнули хвороби, рівень дисципліни знизився. А тим часом карфагеняни робили вдалі вилазки. Вони навербували за межами міста нову армію. Справи римлян погіршилися.

Римський сенат, занепокоєний становищем під Карфагеном, поставив на чолі війська Публія Кор-нелія Сципіона Молодшого — онука колишнього переможця Ганнібала. Видатний полководець і талановитий дипломат Сципіон Молодший швидко налагодив справи, жорсткими заходами поліпшив дисципліну. Йому вдалося розбити нове військо карфагенян і в 146 р. до н. є. розпочати облогу самого міста. Коли римляни вдерлися в місто, бої точилися на вулицях, навіть на дахах палаючих будинків. Шість днів безперервно билися карфагеняни з ворогом. Сципіон, керуючи штурмом, шість днів не змикав очей. Місто було взято і, за наказом сенату, зруйновано вщент.

Унаслідок Пунічних війн держава Карфаген припинила своє існування. Рим перетворився на повного володаря Середземномор'я, державу, яка мала значні заморські території — провінції.
 
1.    Які головні причини Пунічних війн?
2.    Розкажіть про плани Ганнібала в Другій Пунічній війні.
3.    Чим завершилася Третя Пунічна війна?
4.    Чому Рим прагнув не просто перемогти, а цілком знищити Карфаген?
5.    Виберіть із тексту параграфа географічні назви та покажіть їх на карті.
6.    Знайдіть у тексті параграфа імена римських полководців і поясніть, що означає кожна частина імені.
7.    Відгадайте:

•    Ім'я полководця, який програв єдину битву в житті.
•    Хто мріяв зруйнувати Карфаген, а хто здійснив цю мрію?

8.    Якими були наслідки Пунічних війн для Риму і всіх країн Середземномор'я?
9.    Намалюйте на дошці схему битви при Каннах. Розкажіть про битву від імені одного з її учасників.
10. Складіть порівняльну розповідь «Карфаген і Рим — війна і мир».

4. Диктатура Луція Корнелія Сулли
Початок І ст. до н. е. позначився загостренням боротьби між оптиматами та популярами.

Консул Гай Марій, прибічник популярів, командував римським військом у війні з понтійським царем Мітридатом VI (132-63 pp. до н. е.).

Один з оптиматів, Луцій Корнелій Сулла, дуже відзначився в цій війні. Його обрали консулом у 88 р. до н. є., і він очолив армію. Але популяри, політичні
 
противники Сулли, домоглись усунення його від командування. Сулла вдався до рішучих дій — з військом рушив на Рим і штурмом оволодів містом. Розпочалася боротьба проти Марія та його прибічників, у якій Сулла здобув перемогу.

Ставши у 82 р. до н. е. диктатором Риму на необмежений термін, Сулла почав винищувати своїх ворогів — нопулярів. Було складено особливі списки ворогів держави, за якими під час проскрйпцій були піддані страті сотні знатних римлян. Їхнє майно перейшло до Сулли. Диктатор обдаровував усякого, хто вказував, де переховуються його вороги. Рабів страчених римлян відпускали на волю. Так, Сулла звільнив своїм указом 10 тисяч рабів, які були прозвані Корнеліями. (За римським звичаєм, вільновідпущеники прибирали родове ім'я свого визволителя). Разом із ворогами Сулли було вбито тисячі безневинних людей, на майно яких зазіхали диктатор і його прибічники.

Три роки римляни жили в страху, щодня відбувалася різанина з найменшої примхи диктатора. Але люмпен-пролетарі отримували від нього дарунки, подачки, видовища, дармові пригощання. Вони були задоволені такими порядками.

За правління Сулли значно зміцніли позиції родової аристократії. Коміції та трибуни були позбавлені будь-якої влади. Єдиним державним органом у країні залишився сенат, оплот аристократії. Але політика Сулли в інтересах маленької групи рабовласників зазнала невдачі, тому в 79 р. до н. е. диктатор добровільно склав повноваження. Усунувшись від влади, він подався до одного зі своїх розкішних маєтків, де невдовзі помер.

5. Перший тріумвірат
Як ми вже знаємо, воєнна реформа Гая Марія в 103 р. до н. е. зробила полководців впливовою силою в політичному житті Риму. Тепер став можливим союз трьох видатних римських полководців, який склався в 60 р. до н. е. До нього увійшли Гай Юлій Цезар, Марк Ліциній Красс і Гней Помпей. В історії цей союз дістав назву Перший тріумвірат.

Кожен із союзників прагнув своєї мети й допомоги товаришів у її досягненні. Помпей і Красс допомогли Цезарю стати консулом, а він домігся від сенату прийняття законів в інтересах тріумівірів. Потому Цезар став претором провінції Нар-бонська Галлія, де одразу ж повів велику війну, що тривала 10 років, і підкорив усю Галлію (сучасна територія Франції, Бельгії, Нідерландів і частини Німеччини).

Поки Цезар воював у Галлії, тріумвірат розпався. Красс вирушив у Межиріччя проти парфян і загинув там у 54 р. до н. е. Помпей став диктатором Риму й політичним суперником Цезаря. Між двома полководцями й державними діячами зростала ворожнеча, яка мала перейти у відкриту громадянську війну.

С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. 6 клас"
Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Завдання та відповіді з всесвітньої історії по классам, планування уроків з історії 6 класу, домашнє завадання та робота}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.