Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас. Повні уроки>> Історія України: Резервний час: культурне життя на початку 19 ст. Повні уроки

Тип уроку

узагальнення та поглиблення знань

Мета

узагальнити набуті знання, розглянути цікаві невідомі факти<

Задачі

• поглибити набуті знання про культурне життя українських земель кінця 18, початку 19 століть

• узагальнити вивчене та зробити висновки

• дізнатися про культурних діячів початку 19 століття

• зацікавити учнів та змотивувати до вивчення історії

• виховати любов до культури Батьківщини

План уроку

• Привітання вчителя та оголошення теми. (1-2 хв)
• Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7 хв)
• Актуалізація опорних знань (3-4 хв)
• Узагальнення та поглиблення знань. (14-16 хв)
• Творчий етап (10 хв)
• Фінальні узагальнення (3-4 хв)
• Домашнє завдання (2 хв)
• Відеоматеріал до уроку

Привітання вчителя та оголошення теми. (1-2 хв)

Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми узагальнимо набуті знання з тематичного блоку та дізнаємося ще кілька цікавих фактів та тенденцій розвитку української культури початку 19 століття. Тему уроку запишіть з дошки.

Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

Учні за допомогою проектора демонструють створені вдома презентації. Учитель задає питання, мотивуючи до роботи увесь клас.

Актуалізація опорних знань (3-4 хв)

Дискусія з метою повторення та актуалізації знань на тему "Розвиток української культури кінця 18 - початку 19 ст"

Узагальнення та поглиблення знань. (14-16 хв)

Усна народна творчість мала значний вплив на становлення нової художньої літератури. У першій половині XIX ст. народний розмовна мова все більше проникав в літературу. "Батьком" нової української літератури вважається Іван Котляревський, який сміливо ввів у літературу народну мову і створив неперевершені за художнім якостям твору. Першим з них стала поема "Енеїда" (частково надрукована в 1798 р., повністю в 1842 р.). Для інших письменників ця поема, а також "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник" тривалий час залишалися зразком для наслідування.

Із сучасної вистави "Наталка Полтавка"

Котляревський

Поруч з Котляревським розкрився талант та інших літераторів. Байкарі Петро Гулак-Артемовський (1790-1865) та Євген Гребінка (1812-1848) гнівно таврували самодурство, аморальність, свавілля і деспотизм не кращих представників правлячих кіл. Езоповою мовою байкарі критикували порядки в країні. Різкій сатирі піддав недосконалість тодішнього суспільства Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843) у повістях.

Гулак-Артемовський

Євген Гребінка

До першої половини XIX ст. відноситься початок збирання і публікації українського фольклору. Обкладинка збірки пісень, виданого Максимовичем.
Освіта та наука в першій половині XIX ст. Нова українська література

"Пан Халявській", п'єсах "Дворянські вибори", "Сватання на Гончарівці" та інших. У 40-х рр.. з'явилися перші історичні повісті Пантелеймона Куліша.

Поетичний образ України створив Микола Гоголь (1809-1852). Новою, зовсім незнайомій, але чарівною і трагічною постала України перед читачем у повісті "Тарас Бульба". Фактично це – опоетизована героїка українського козацтва, вірного сина і надійного захисника багатостраждальної України. У виконанні письменника запорожець постає у всій красі-мужнім, відважним до самопожертви і люблячим до самозабуття. Образ степової вольниці з її відчайдушністю, лицарством і побратимством викликав у читача почуття симпатії і бажання наслідувати ці риси.

Микола Гоголь

Формування нової української літератури завершилося у творчості Тараса Шевченка. Вже в першій поетичній збірці "Кобзар" (1840) поет постав як неперевершений майстер, здатний силою українського слова блискуче передати почуття, думи, прагнення і надії свого народу. У його творчості позначилися найбільш гострі проблеми життя українців і Україну. Боротьба проти соціальної несправедливості тісно перепліталася в творчості Шевченка з боротьбою проти національного гноблення українського народу. Цим він різко виділявся не тільки серед попередників, але і серед сучасників.

Микола I запропонував генерал-губернаторам в Україні таємно стежити за всіма, хто виявляє підвищений інтерес до української старовини, історії та літератури, а необхідні репресивні заходи здійснювати "дуже непомітно і обережно", без явних переслідувань і "наскільки можливо, не дратуючи уродженців Малоросії". Гоніння української культури російський царизм намагався підкріпити авторитетом науки. Антиукраїнську кампанію очолив професор Московського університету Михайло Каченовський. Об'єктом критики він обрав мову – основу і форму національної культури. У своїх друкованих роботах та в лекціях перед студентами професор нав'язував думку, що українська мова – це та ж російська, але зіпсована польською мовою.

Микола I

Одночасно в Галичині польські вчені поширювали думку, нібито українська мова - "холопський" діалект польської. Проти цих ворожих вигадок російських і польських шовіністів виступили видатний російський слов'янознавець І. Срезневський і ряд українських вчених як на східно-, так і західноукраїнських землях. Про це, а також про розвиток української літератури вже розповідалося на попередніх уроках. З них ви дізналися і про те, що Європейська революція 1848-1849 років розкріпачила українську мову в Галичині, стимулювала розвиток української культури і науки, поклала початок україномовної преси. Культурне життя всієї Російської імперії в період Європейської революції ознаменована створенням Особливого комітету по нагляду за "духом і напрямом друкарства".

Цей захід, цілком відповідав загальному гальмуючому курсу колонізаторської політики Російської імперії по відношенню до розвитку української культури в цілому і зокрема – по відношенню до української літератури і суспільствознавчих наук.

Більш поблажливо російський царизм ставився до природничих наук, тому що розумів, що від їх стану залежить розвиток продуктивних сил народного господарства, науково-технічний прогрес країни. Центрами науково-дослідної діяльності були вищі навчальні заклади, державні суспільства.

Зокрема, для допомоги сільському господарству в вгадуючи погодних змін, посух, похолодань, бур і т.д. на Харківщині і в Миколаєві заснували метеорологічні станції. Багаторічні систематичні спостереження дали можливість розробити прогнозну карту погоди в Слобідської та Південної України. Складена професором Харківського університету М. Борисяк гідрогеологічна карта Харківщини послужила справі налагодження водопостачання міст.

Фінальні узагальнення (3-4 хв)

Розвиток культури в Наддніпрянській Україні в першій половині XIX ст. відбувався в суперечливих умовах. Російський царизм всіляко гальмував культурне зростання України. Якщо дітям українців і дозволяли вчитися, то, головним чином, російською мовою. Така політика випливала з цілком усвідомленого прагнення тримати народи імперії, в тому числі й український, в темряві. Царський міністр народної освіти адмірал Шишков в 1824 р. заявив: "Навчати грамоті весь народ ... принесло б більше шкоди, ніж користі". Цілком закономірним виявився результат такої політики: у XVIII ст., Коли Україну ще зберігала деякі залишки автономії, шкіл в Наддніпрянщині було більше, ніж у першій половині XIX ст. В Австрійській імперії після ліберальних реформ в культурно-освітній сфері в останні десятиліття XVIII ст., в першій половині XIX ст. також мав місце регрес.

Творчий етап (10 хв)

Декламування віршів поетів кінця 18- початку 19 століття.

Відповісти на питання:

1. Чим різниться культура українських земель початку та кінця 18 ст?

2. Яких основних діячів культури можете назвати?

3. Як розвивалася наука?

4. Чи відкривалися нові університети на українських землях?

5. Як ставився російський царизм до української культури?

Домашнє завдання (2 хв)

Повторення вивченого

Відеоматеріал до уроку

Список використаних джерел:

Урок на тему "Українська культура 18-19 століття" Ковтун С. В., учителя історії Шосткінської гімназії Сумської обл.

Урок на тему "Українська культура кінця 18- початку 19 століття" Богатиренко В. Г., заступника директора з НВР, учителя історії та правознавства Верхньорогачицької школи № 2 Херсонської обл.

Яковенко Н. Нарис історії України. – К.: Критика, 2006

www.tnpu.edu.ua

uk.wikipedia.org

istoriya.biz

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Над уроком працювали

Муха О.

Ковтун С. В.

Богатиренко В. Г.

Бидрін Л.О.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.