Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас. Повні уроки>> Історія України: Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Повні уроки

Тип уроку

Комбінований

Мета

Дізнатися про причини проведення реформ 60—70-х років ХІХ ст, їх суть та наслідки

Задачі

• дізнатися про основні причини проведення реформ у підросійській Україні

• донести учням про інформацію про суть основних реформ

• залучити учнів до активної діяльності під час уроку

• навчитися використовувати відеоматеріал у навчальних цілях для поглиблення знань та ілюстрації учбового матеріалу
• навчитися пов’язувати знання про минуле та сьогодення

План уроку

• Привітання вчителя та оголошення теми. (1-2 хв)
• Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
• Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
• Вивчення нової теми. (20-22 хв)
• Висновки та узагальнення (3-4 хв)
• Домашнє завдання (1-2 хв)
• Відеоматеріал до уроку
  

Привітання вчителя та оголошення теми. (1-2 хв)

Доброго дня, шановні учні! Черговий, назвіть відсутніх, будь ласка, та причини їх відсутності. Тему уроку ви бачите на дошці. Перепишіть у зошити.

Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

Учитель перевіряє домашнє завдання.

Текст учителя:

- Дякую всім за відповідальне ставлення до завдання! Майже всі відмінно та добре виконали усе, тож отримують такі оцінки: ...

Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

Міні-дискусія на тему: "Що таке реформи? Коли настає час для реформ"

Вивчення нової теми. (20-22 хв)

Судова реформа

У 1864 році була проведена судова реформа. Раніше суд був становий, закритий, і цілком залежав від царської адміністрації, зокрема губернатора. Тепер судочинство відбувалося за участі сторін, рішення приймали присяжні засідателі, які вибиралися з громадян усіх станів (крім осіб, які працювали по найму). Обвинувачувані отримали право захисту, яке здійснювали або самі або через адвокатів. Суд став відкритим. На його засіданнях могли бути присутні представники преси і взагалі всі бажаючі. Розв'язанням дрібних справ займалися мирові судді, які обиралися на строк 3 роки на зборах уповноважених (вони обиралися від населення або призначалися від уряду). Їх рішення мали право переглядати повітові з’їзди мирових суддів. Суди мали статус незалежних від адміністрації. Нерівність для громадян різних станів все ж продовжувала зберігатися, не зникла після цієї реформи. Існували окремі суди для духовенства, вищих чиновників й військових. Збереглися волосні суди у справах селян, які не були пов’язані з загальною судовою системою і мали право присуджувати селян до принизливого покарання – биття різками. Проте в цілому судова реформа виявилася найбільш послідовно демократичною, що сприяло підвищенню законності в судочинстві, впливу громадськості на судовий процес. Всі прогресивні зміни, що сприяли зростанню в народі громадянської самосвідомості, були практичним кроком до створення правової держави.

Питання до класу

Що таке правова держава?

Креативне завдання

Скласти схему „Що являє собою правова держава?”

Дореформена система місцевого самоврядування відображала переважно інтереси дворянсько-поміщицького класу. Переважав принцип бюрократизму і централізму, що не враховує потреб місцевого населення.

Проведення селянської реформи вимагало невідкладної перебудови системи місцевого управління. Головна мета уряду була зосередити якомога більше повноважень у руках дворян-поміщиків.

1 січня 1864 було затверджено "Положення про губернські і повітові земські установи". На них покладалося: завідування капіталами, майном і грошима земства; зміст земських будівель і шляхів сполучення; заходи по забезпеченню "народного продовольства", заходи з благодійності, взаємне земське страхування майна; піклування про розвиток місцевої торгівлі і промисловості; санітарні заходи, участь в господарських відносинах у галузі охорони здоров'я та освіти.

Законом передбачалося створення трьох виборчих курій:

- Курія повітових землевласників, складалася переважно з дворян-поміщиків, для участі в якій був потрібний високий майновий ценз. Повітові землевласники з меншим цензом брали участь у виборах через уповноважених;

- Міська курія, учасники якої повинні були мати у своєму розпорядженні купецьким свідченням або підприємством певного розміру

- Сільська курія, в якій не був встановлений майновий ценз, але була введена система триступінчастих виборів: селяни, які зібралися на волосний сход, посилали своїх виборщиків на збори, яке обирало земських гласних.

Земські збори і земська управа (виконавчий орган, що складається з голови і двох членів) обирались на три роки. Губернські земські збори обиралося членами повітових зборів. Голова повітової управи затверджувався на посаді губернатором, голова губернської управи-міністром внутрішніх справ.

[[Image:IstUkr9-povni36-refor5.jpg|300px|Губернська земська Управа в м. Чернігові

Губернська земська Управа в м. Чернігові

Дана земська реформа не сформувала стрункою і централізованої системи.

У ході її реалізації не було створено органу, який очолює і координує роботу всіх земств.

Реформа не створила також і нижчої ланки, яке могло б замкнути систему земських установ - волосного земства. Спроби багатьох земських зборів на своїх перших сесіях поставити це питання були припинені урядом. Не наважившись зробити земства виключно дворянським установою, уряд законодавчим шляхом все ж впровадило в керівництво земств представників цього стану: головами земських зборів стали ватажки губернського та повітового дворянства.

Відсутність достатніх матеріальних засобів і власного виконавчого апарату посилювало залежність земств від урядових органів.

Все ж таки земствам вдалося внести значний внесок у розвиток місцевого господарства, промисловості, засобів зв'язку, системи охорони здоров'я і народної освіти.

Земства стали своєрідною політичною школою, через яку пройшли багато представників ліберального і демократичного суспільних напрямків. У цьому плані земську реформу можна оцінювати як буржуазну за своїм характером.

Касаткін "Шахтарка"

Герасим Харитоненко - підприємець-мільйонер

Іван Харитоненко - підприємець-мільйонер

Питання до класу

1. Що розуміється під „земською” реформою взагалі?
2. Коли була проведена земська реформа у 19 столітті?
3. У чому вона полягала?
4. Які наслідки мали дані зміни?

Креативне завдання

Який би вигляд мала реформа, якби її проводили ви самі?

Міська реформа

Навесні 1862 року почалася робота з розробки проекту міської реформи. У губернських і повітових містах створилися 509 комісій, основним завданням яких було складання пропозицій щодо реорганізації міського управління. Природно, що більшість комісій висловилося на користь того, щоб виборчі права були доступні всім верствам міського населення. Однак так званий принцип «всестановості» не влаштовував уряд, що істотно затягувало процес розгляду проекту городового положення.

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом П.А. Валуєва склало зведення матеріалів зібраних комісіями, і на її підставі в 1864 році виробило «Міське положення». У березні 1866 року цей проект було винесено на обговорення Державної ради, де благополучно пролежав «без руху» ще 2 роки. Підготовка міської реформи проходила в умовах посилення реакційного курсу самодержавства. Коли затягувати і відкладати проведення реформи стало більш не можливим, вирішено було таки прийняти принцип «всестановості», і Олександр II 16 червня 1870 затвердила змінений проект «Міського положення», яке стало законом. Це стало початком другої значущої реформи місцевого самоврядування.

Олександр II

Робота з документами

Учні досліджують текст документу „Міське положення” та відповідають на питання:

• Що згідно документу належало до предметів міського управління?
• Про що говорить ст.15 документу?
• Що таке міська дума? З кого вона складалася?
• Коли відбувалися засідання міської думи?
• Чи існував раніше подібний управлінський орган?
• Від кого залежали органи міського самоуправління?

Завдання до документу

Створити порівняльну таблицю „Органи міського самоуправління сьогодні та у 60-70 роки 19 ст”

Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Висновки учитель пропонує зробити одному з учнів. Інші учні доповнюють та виправляють помилки.

Домашнє завдання (1-2 хв)

• Повторити вивчений матеріал по підручнику.

• Зробити презентацію-узагальнення до тематичного блоку.

Відеоматеріал до уроку: історія та сьогодення

Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Початок трудової еміграції." вчителів Міжнародного ліцею "Гранд" Васильєва В.С., Домарецької О.В.
2. Білоцерківський В. Я. Історія України. Навчальний посібник / К.: Центр учбової літератури, 2007
3. Тисяча років української суспільної політичної думки: У 9-ти томах. – К.: Дніпро, 2001
4. Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008
5. school-site.kiev.ua

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Над уроком працювали

Любименко В.В.

Васильєва В.С.

Домарецька О.В.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.